Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 711/5087/17

провадження № 61-15739 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович;

боржник - ОСОБА_1 ;

стягувач - кредитна спілка «Скарбничка»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2019 року у складі судді Позарецької С. М. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Єльцова В. О., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У листопаді 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М. звернувся до суду із заявою прозаміну сторони виконавчого провадження.

Заява обґрунтована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д. М. перебуває виконавче провадження АСВП № 57252008 з виконання виконавчого листа, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 13 червня 2018 року у справі № 711/5087/17, яким визначено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед кредитною спілкою «Скарбничка» (далі КС -«Скарбничка») за договором кредиту від 18 серпня 2008 року № 216-0808-3/18 в розмірі 393 872,55 грн звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки від 18 серпня 2008 року № 8, укладеного між КС «Скарбничка» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В. Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 4389, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; за рахунок коштів, одержаних від реалізації вказаного предмету іпотеки, задовольнити вимоги КС «Скарбничка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту від 18 серпня 2008 року № 216-0808-3/18 у розмірі 393 872,55 грн; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 355 000 грн.

У вказаному виконавчому провадженні боржником є ОСОБА_1

09 листопада 2018 року на адресу приватного виконавця надійшла заява представника стягувача КС «Скарбничка» - Шукліна Г. М. з проханням звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, а саме: замінити сторону стягувача з КС «Скарбничка» на ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви зазначив, що 29 грудня 2017 року між КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 216-0808-3/18-1, відповідно до пункту 1.1. якого остання поручилася та зобов`язалася солідарно з ОСОБА_2 відповідати перед КС «Скарбничка» в повному обсязі за своєчасне і повне виконання ним зобов`язань за договором кредиту від 18 серпня 2008 року № 216-0808-3/18.12 жовтня 2018 року у зв`язку з невиконанням боржником ОСОБА_2 умов вказаного кредитного договору КС «Скарбничка» направила ОСОБА_3 вимогу-попередження про наявність у боржника заборгованості в сумі 393 872,55 грн та необхідність її сплати. 16 жовтня 2018 року ОСОБА_3 пред`явила до КС «Скарбничка» грошову вимогу про сплату їй боргу в сумі 393 952,63 грн, з яких: 91 788,35 грн - борг відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2014 року (справа № 711/8958/14-ц); 118 587,58 грн - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час прострочення, відповідно до договору від 22 січня 2015 року про порядок погашення боргових зобов`язань, укладеного на виконання зазначеного рішення суду; 183 576,70 грн - штраф за прострочення виконання зобов`язання зі сплати боргу більше ніж 6 місяців, відповідно до договору від 22 січня 2015 року про порядок погашення боргових зобов`язань, укладеного на виконання зазначеного рішення суду.

17 жовтня 2018 року між КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 укладено договір про зарахування однорідних зустрічних вимог, відповідно до якого сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 ЦК України про зарахування цих зустрічних однорідних вимог, що випливають із зазначених договорів та судових рішень, у яких КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 є сторонами. При цьому, КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 погодилися припинити зустрічні зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Таким чином, ОСОБА_3 , як поручитель боржника ОСОБА_2 , виконала його зобов`язання зі сплати КС «Скарбничка» боргу в сумі 393 872,55 грн, забезпечене її порукою. Внаслідок такого виконання до ОСОБА_3 перейшли усі права кредитора в цьому зобов`язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Ураховуючи викладене, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М. просив суд змінити сторону стягувача з КС «Скарбничка» на ОСОБА_3 у виконавчому провадженні АСВП № 57252008 з примусового виконання виконавчого листа № 711/5087/17 від 13 червня 2018 року, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2019 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д. М. задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому провадженні № 557252008 щодо виконання виконавчого листа № 711/5087/17, виданого 13 червня 2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, а саме: із стягувача КС «Скарбничка» на стягувача ОСОБА_3 .

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 , як поручитель боржника ОСОБА_2 , виконала його зобов`язання зі сплати КС «Скарбничка» боргу в сумі 393 872,55 грн, забезпечене її порукою, та за наявності укладеного 17 жовтня 2018 року між КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 договору про зарахування однорідних зустрічних вимог до останньої перейшли усі права кредитора в цьому зобов`язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання. У свою чергу, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що звернення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М. із заявою про заміну сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512 514 ЦК України, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зміну стягувача у виконавчому провадженні № 557252008.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 711/5087/17 із Придніпровського районного суду м. Черкаси.

У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна кредитора з переходом до нього права вимоги до боржника і такий кредитор у силу частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» має право звернутись до суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Вказував, що між КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 не відбулося відступлення права вимоги, що давало б підстави для виникнення у ОСОБА_3 права вимоги до ОСОБА_1 ; між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не існувало жодних договорів, ОСОБА_3 не була поручителем ОСОБА_1 у будь яких його зобов`язаннях перед іншими особами.

ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 603 ЦК України не отримував від нового кредитора чи іншої особи вимоги про заміну кредитора, а тому не повинен відповідати перед ОСОБА_3 за зобов`язаннями ОСОБА_2

ОСОБА_1 є поручителем ОСОБА_2 та іпотекодавцем у правовідносинах, що виникли із кредитного договору від 18 серпня 2008 року № 216-0808-3/18. Натомість ОСОБА_3 стала поручителем ОСОБА_2 у його зобов`язаннях перед КС «Скарбничка» на підставі договору поруки від 29 грудня 2017 року № 216-0808-3/18-1.

Вважає, що після укладення між КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 договору про зарахування однорідних зустрічних вимог від 17 жовтня 2018 року зобов`язання ОСОБА_2 перед КС «Скарбничка» фактично припинилися, так само як припинилися зобов`язання ОСОБА_1 перед КС «Скарбничка», які виникли на підставі укладеного та нотаріально посвідченого договору іпотеки від 18 серпня 2008 року № 8. Вказані обставини є підставою для закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», а не заміни сторони у виконавчому провадженні, тому у задоволенні заяви суди мали відмовити.

Вважав, що заміна сторони виконавчого провадження у цій справі не є належним способом захисту прав поручителя ОСОБА_3 і остання мала б звернутись з позовом в порядку регресу до боржника та іншого поручителя.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому у задоволенні касаційної скарги КС «Скарбничка» просила відмовити, посилаючись на її необґрунтованість, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Вказувала, що ОСОБА_3 , як поручитель боржника ОСОБА_2 , виконала його зобов`язання зі сплати боргу, нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом, забезпечених її порукою. Внаслідок такого виконання до ОСОБА_3 перейшли усі права кредитора в цьому зобов`язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

У відзиві на касаційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М. просив відмовити у задоволенні скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на необґрунтованість вимог скарги. Вказував, що посилання ОСОБА_1 на те, що його зобов`язання перед КС «Скарбничка» припинились внаслідок їх виконання третьою особою - поручителем боржника ОСОБА_3 , не підтверджується жодними доказами, які міститься в матеріалах виконавчого провадження.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2017 року у справі № 711/5087/17, яке залишено без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 11 травня 2018 року, задоволено позов КС «Скарбничка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед КС «Скарбничка» за договором кредиту від 18 серпня 2008 року № 216-0808-3/18 в розмірі 393 872,55 грн, яка складається з: 132 606,07 грн - простроченої заборгованості по кредиту, 261 266,48 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом, звернуто стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки від 18 серпня 2008 року № 8, укладеного між КС «Скарбничка» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В. Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 4389, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; за рахунок коштів, одержаних від реалізації вказаного предмету іпотеки, задовольнити вимоги КС «Скарбничка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту від 18 серпня 2008 року № 216-0808-3/18 у розмірі 393 872,55 грн, яка складається з: 132 606,07 грн - простроченої заборгованості по кредиту, 261 266,48 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом; визначено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 355 000 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 134-138, 217-277, т. 1).

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д. М. перебуває виконавче провадження АСВП № 57252008 з виконання виконавчого листа № 711/5087/17, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 13 червня 2018 року (а. с. 4, т. 2).

19 вересня 2018 року приватним виконавцем Недоступом Д. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57252008 та розпочато примусове виконання рішення (а. с. 5-7, т. 2).

09 листопада 2018 року на адресу приватного виконавця надійшла заява представника стягувача КС «Скарбничка» - Шукліна Г. М. з проханням звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження АСВП № 57252008 її правонаступником, а саме: замінити сторону стягувача з КС «Скарбничка» на ОСОБА_3 (а. с. 8-9, т. 2).

Із заяви убачається, що 29 грудня 2017 року між КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 216-0808-3/18-1, згідно пункту 1.1. якого ОСОБА_3 поручилася та зобов`язалася солідарно з ОСОБА_2 відповідати перед КС «Скарбничка» в повному обсязі за своєчасне і повне виконання ним, а також всіма його спадкоємцями, рівно як будь-яким з його спадкоємців, зобов`язань за договором кредиту від 18 серпня 2008 року № 216-0808-3/18 щодо повернення отриманого кредиту в сумі 132 606,07 грн, сплати нарахованих за користування даним кредитом процентів та штрафних санкцій за невиконання, неповне та/або несвоєчасне виконання цих зобов`язань (а. с. 13, т. 2).

Пунктом 2.5. договору поруки визначено, що у випадку виконання поручителем на користь кредитора зобов`язань позичальника перед кредитором за договором кредиту до поручителя переходять усі права кредитора, передбачені договором кредиту, в межах тієї частини зобов`язань, яка фактично виконана поручителем.

У зв`язку з невиконанням боржником ОСОБА_2 умов договору кредиту від 18 серпня 2008 року №216-0808-3/18, 12 жовтня 2018 року КС «Скарбничка» направила ОСОБА_3 , як поручителю, вимогу-попередження про наявність заборгованості та виконання зобов`язань за договором кредиту та договором поруки та необхідність сплати за боржника боргу в сумі 393 872,55 грн, з яких: 132 606,07 грн - основної суми кредиту; 261 266,48 грн - нарахованими, але не сплаченими процентами за користування кредитом (а. с. 14, т. 2).

16 жовтня 2018 року ОСОБА_3 пред`явила до КС «Скарбничка» грошову вимогу про сплату на її користь боргу в сумі 393 952,63 грн, з яких: 91 788,35 грн - борг відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2014 року (справа № 711/8958/14-ц); 118 587,58 грн - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час прострочення, відповідно до договору від 22 січня 2015 року про порядок погашення боргових зобов`язань, укладеного на виконання зазначеного рішення суду; 183 576,70 грн - штраф за прострочення виконання зобов`язання зі сплати боргу більше ніж 6 місяців, відповідно до договору від 22 січня 2015 року про порядок погашення боргових зобов`язань, укладеного на виконання зазначеного рішення суду (а. с. 15, т. 2).

17 жовтня 2018 року між КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 укладено договір про зарахування однорідних зустрічних вимог, відповідно до якого сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 ЦК України про зарахування цих зустрічних однорідних вимог, що випливають із зазначених договорів та судових рішень, у яких КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 є сторонами. При цьому, КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 погодилися припинити зустрічні зобов`язання, визначені в пунктах 1 та 2 даного договору, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав (а. с. 16, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подачі касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М. посилався на норми статті 512 ЦК України 442 ЦПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», просив змінити стягувача КС «Скарбничка» її правонаступником - ОСОБА_3 .

Згідно із частиною п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.

Правовий аналіз частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання.

Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що ОСОБА_3 , як поручитель боржника ОСОБА_2 , виконала його зобов`язання зі сплати КС «Скарбничка» боргу в сумі 393 872,55 грн, забезпечене її порукою, та за наявності укладеного між КС «Скарбничка» та ОСОБА_3 договору про зарахування однорідних зустрічних вимог від 17 жовтня 2018 року, до останньої перейшли усі права кредитора в цьому зобов`язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення визначених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильних висновків про наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження з КС «Скарбничка» на ОСОБА_3 .

Доводи, наведені у касаційній скарзі, висновків суду не спростовують, на законність рішення судів першої та апеляційної інстанцій не впливають, а спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції за загальним правилом частини першої статті 400 ЦПК України, оскільки Верховний Суд не вправі встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною третьою статті 406 ЦПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення першої та апеляційної інстанцій- без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкас від 27 травня 2019 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович