Постанова

Іменем України

21 січня 2020 року

м. Київ

справа № 711/78/18

провадження № 61-37071св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Міський голова міста Черкаси Бондаренко Анатолій Васильович,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 лютого 2018 року у складі судді Казидуб О. Г. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міського голови міста Черкаси Бондаренка А. В. проскасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, посилаючись на те, що розпорядженням відповідача від 28 грудня 2017 року його як директора Комунального підприємства «Черкасиінвестбуд» (далі - КП «Черкасиінвестбуд») було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: допущення бездіяльності щодо виконання умов договору від 08 серпня 2017 року № 4 на проектні роботи по об`єкту «Реконструкція приміщень під танцювальну залу Черкаського міського багатопрофільного молодіжного центру по вулиці Благовісній, 170», укладеного між Департаментом архітектури та містобудування та КП «Черкасиінвестбуд», в частині неподання проектно-кошторисної документації на експертизу та несвоєчасного усунення недоліків, зазначених в експертному звіті від 27 жовтня 2017 року, що призвело до затримки реконструкції зазначених вище приміщень. Вважає вказане розпорядження незаконним та безпідставним. 07 грудня 2017 року на підставі статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міським головою було видано розпорядження № 523-р про проведення службової перевірки його діяльності щодо виконання договірних зобов`язань за договором від 08 серпня 2017 року № 4. Для проведення перевірки було призначено комісію, яка в акті від 20 грудня 2017 року рекомендувала оголосити йому догану. 11 грудня 2017 року він звернувся до міського голови із заявою про скасування розпорядження № 523-р, яку мотивував тим, що проведення службових перевірок в державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності здійснюється на підставі внутрішніх інструкцій та положень. Однак в Черкаській міській раді та КП «Черкасиінвестбуд» такі нормативні чи розпорядчі акти відсутні, а тому не зрозуміло, яку юридичну силу мають рекомендації комісії. У заяві від 11 грудня 2017 року він також вказував на необ`єктивність та упередженість члена комісії - заступника директора департаменту - начальника управління будівництва Департаменту архітектури та містобудування Слесаренко Л. М., яка є посадовою особою іншої сторони договору від 08 серпня 2017 року № 4, а тому під час перевірки виконання договірних зобов`язань не може давати оцінку діям (бездіяльності) іншої сторони правочину. Аналогічна ситуація і з секретарем комісії - Лещенко Н. А. , яка також є посадовою особою Департаменту архітектури та містобудування, а саме: заступником начальника відділу юридичного забезпечення. Жоден із членів призначеної комісії не має спеціальних технічних знань для перевірки проектної документації чи роботи сертифікованого інженера-проектувальника, а такі знання необхідні в даному випадку. Також відсутні підстави для проведення службового розслідування, оскільки пункт 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, дає вичерпний перелік випадків проведення таких розслідувань, які неможливо застосувати до правовідносин, що виникли на підставі договору на проектні роботи. Крім того, він неодноразово звертав увагу міського голови на те, що згідно з частиною четвертою статті 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб`єктів господарювання забороняється. Всі спори, які виникають між КП «Черкасиінвестбуд» і Департаментом архітектури та містобудування, з приводу виконання договорів, мають вирішуватися сторонами самостійно. Він як директор КП «Черкасиінвестбуд» виконав усі покладені на нього Статутом підприємства та контрактом від 04 липня 2013 року обов`язки, спрямовані на реальне, повне та своєчасне виконання договору, а саме: уклав договір із замовником; призначив сертифікованого інженера-проектувальника, якому забезпечив належні умови праці; направив проектну документацію на проходження будівельної експертизи. Тому його діями не завдано шкоди інтересам КП «Черкасиінвестбуд» та територіальної громади міста Черкаси. Притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неподання проектної документації на проходження будівельної експертизи є безпідставним, оскільки листом від 11 жовтня 2017 року № 258/13-01 КП «Черкасиінвестбуд» направило на адресу філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Черкаській області (далі - ДП «Укрдержбудекспертиза») робочий проект для проходження експертизи. Іншою підставою для його притягнення до відповідальності міським головою визначено несвоєчасне усунення недоліків. Однак таке формулювання є немотивованим, оскільки своєчасне виконання обов`язків (в тому числі і усунення недоліків) є основною метою будь-яких договорів та правовідносин. Більша частина зауважень до проекту пов`язана із специфікою виконання робіт, визначенням класу об`єкта та була усунена виконавцем, тобто КП «Черкасиінвестбуд», незважаючи на бездіяльність Департаменту архітектури та містобудування. Інші зауваження КП «Черкасиінвестбуд» не могло усунути з об`єктивних причин - через недостатність вихідних даних, наданих замовником з порушенням пункту 1.3 договору від 08 серпня 2017 року № 4 та пунктів 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив скасувати розпорядження Міського голови міста Черкаси Бондаренка А. В. від 28 грудня 2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни полягало в його бездіяльності щодо виконання умов договору на проектні роботи в частині неподання проектно-кошторисної документації на експертизу, що спричинило затримку в реконструкції приміщення під танцювальну залу Черкаського міського багатопрофільного молодіжного центру. Таким чином, розпорядження відповідач про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора КП «Черкасиінвестбуд» та оголошення йому догани є законним.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 лютого 2018 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили належним чином всіх фактичних обставин справи та не дали належної оцінки доказам, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування в господарську діяльність суб`єктів господарювання забороняється. Підтримавши позицію комісії, яка проводила службову перевірку, та спірне розпорядження міського голови, суди фактично перебрали на себе функції господарського суду та вирішили спір між двома юридичними особами, який стосується виконання договірних зобов`язань, що є порушенням принципу правосуддя. Він не порушував своїх трудових обов`язків і факт його бездіяльності не був доведений. Проведена комісією службова перевірка є незаконною. Крім того, надана на підтвердження повноважень особи, яка представляла в суді відповідача, довіреність не є належним доказом наявності в неї повноважень на таке представництво.

У липні 2018 року Міський голова міста Черкаси Бондаренко А. В.подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Придніпровського районного суду міста Черкаси.

17 липня 2018 року справа № 711/78/18 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (стаття 139 КЗпП України).

Судами встановлено, що04 липня 2013 року між Черкаською міською радою та ОСОБА_1 було укладено трудовий контракт, згідно з яким позивача призначено на посаду директора КП «Черкасиінвестбуд» Черкаської міської ради.

Пунктом 2.3 вказаного контракту передбачено обов`язок керівника виконувати договірні зобов`язання.

08 серпня 2017 року між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради як замовником та КП «Черкасиінвестбуд» як виконавцем було укладено договір № 4 на проектні роботи, за умовами якого по об`єкту «Реконструкція приміщень під танцювальну залу Черкаського міського багато профільного молодіжного центру по вулиці Благовісній, 170» замовник доручив, а виконавець зобов`язався виконати роботи з коригування робочого проекту та отримати позитивний звіт експертизи проектної документації.

Реєстрація договору № 4 відбулася 11 серпня 2017 року.

Пунктом 1.4 вказаного Договору передбачено, що зміст, терміни виконання роботи визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього договору. В календарному графіку виконання робіт зазначено, що робочий проект потрібно виконати через 15 робочих днів з дня реєстрації договору та передачі його виконавцю; проведення комплексної державної експертизи проектної документації провести через 30 календарних днів з дня закінчення першого етапу.

15 серпня 2017 року КП «Черкасиінвестбуд» направило Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради документацію, в якій об`єкт «Реконструкція приміщень під танцювальну залу Черкаського міського багато профільного молодіжного центру по вулиці Благовісній, 170» було віднесено до класу наслідків (відповідальності) CC 1, хоча до раніше розробленого проекту - клас наслідків встановлювався як СС 2.

17 серпня 2017 року КП «Черкасиінвестбуд» отримало від Департаменту архітектури та містобудування відповідні зауваження щодо недоліків проекту.

07 вересня 2017 року КП «Черкасиінвестбуд» направило Департаменту архітектури та містобудування документацію для погодження, при цьому, проігнорувавши основні зауваження, просило повернути проект для направлення на експертизу.

12 вересня 2017 року Департамент архітектури та містобудування повторно повернув КП «Черкасиінвестбуд» отриману документацію з вимогою терміново виконати умови договору від 08 серпня 2017 року № 4 та подати проектно-кошторисну документацію на експертизу.

26 вересня 2017 року КП «Черкасиінвестбуд» в черговий раз направило Департаменту для погодження документацію, однак примірник проекту знову мав недоліки, про які вже неодноразово наголошувалося підприємству.

03 жовтня 2017 року Департамент архітектури та містобудування знову повернув КП «Черкасиінвестбуд» документацію з вимогою виправити недоліки і направити проект на експертизу.

Листом від 05 жовтня 2017 року № 16066-01-14 директор Департаменту архітектури та містобудування повідомив позивача про те, що документи, які КП «Черкасиінвестбуд» направило для погодження, не відповідають умовам договору від 08 серпня 2017 року № 4, у зв`язку з чим він не може їх погодити та підписати. В разі повторної відмови у поданні документації для проходження експертизи, позиція ОСОБА_1 буде протирічити умовам укладеного договору. Департамент архітектури та містобудування як контрагент буде вимушений ініціювати розірвання договору на проектні роботи та звернеться до суду за захистом свого порушеного права.

У зв`язку з ігноруванням КП «Черкасиінвестбуд» своїх зобов`язань, що були визначені договором від 08 серпня 2017 року № 4, з метою проведення робіт з реконструкції приміщень під танцювальну залу Черкаського міського багатопрофільного центру Департамент архітектури та містобудування прийняв рішення самостійно подати проект на експертизу.

10 жовтня 2017 року між Департаментом та ДП «Укрдержбудекспертиза» було укладено договір про проведення експертизи об`єкта «Реконструкція приміщень під танцювальну залу Черкаського міського багато профільного молодіжного центру по вулиці Благовісній , 170» за усіма напрямками.

Листом від 11 жовтня 2017 року № 258/13-01, тобто з порушенням строків, передбачених договором від 08 серпня 2017 року № 4, КП «Черкасиінвестбуд» направило ДП «Укрдержбудекспертиза» робочий проект по об`єкту на експертизу, при цьому, не уклавши договір на проведення експертизи, та після самостійного подання Департаментом такого ж проекту. Вказаний проект був повернутий підприємству на доопрацювання.

07 грудня 2017 року Міський голова міста Черкаси Бондаренко А. В. видав розпорядження № 523-р про проведення службової перевірки діяльності чи бездіяльності директора КП «Черкасиінвестбуд» ОСОБА_1 щодо виконання договірних зобов`язань за договором від 08 серпня 2017 року № 4 на проектні роботи по об`єкту «Реконструкція приміщень під танцювальну залу Черкаського міського багато профільного молодіжного центру по вулиці Благовісній, 170 ». З метою проведення перевірки створено комісію.

За результатами вказаної перевірки комісією був складений акт від 20 грудня 2017 року № 395, в якому зазначено про порушення позивачем умов договору, що свідчить про неналежне виконання ним своїх трудових обов`язків. Запропоновано застосувати до директора КП «Черкасиінвестбуд» Сіренка О. В. дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Також рекомендовано керівнику Департаменту архітектури та містобудування посилити контроль за виконанням службових обов`язків директора комунального підприємства, органом управління якого є департамент.

Розпорядженням Міського голови міста Черкаси Бондаренка А. В. від 28 грудня 2017 року № 617 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» директору КП «Черкасиінвестбуд» ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: допущення бездіяльності щодо виконання умов договору від 08 серпня 2017 року № 4 на проектні роботи по об`єкту «Реконструкція приміщень під танцювальну залу Черкаського міського багато профільного молодіжного центру по вулиці Благовісній, 170 » в частині неподання проектно-кошторисної документації на експертизу та несвоєчасного усунення недоліків, зазначених в експертному звіті від 27 жовтня 2017 року, що призвело до затримки реконструкції зазначених вище приміщень.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення, якими є догана і звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За змістом положень статей 147-1 149 КЗпП України, статті 81 ЦПК України у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що директор КП «Черкасиінвестбуд» ОСОБА_1 неналежним чином виконав умови договору на проектні роботи в частині подання проектно-кошторисної документації на експертизу, що спричинило затримку в реконструкції приміщення під танцювальну залу Черкаського міського багатопрофільного молодіжного центру, тобто порушив свої трудові обов`язки, закріплені у контракті, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-81 89 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи заявника про те, що він не порушував своїх трудових обов`язків і факт його бездіяльності не був доведений, спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій і наведеними вище обставинами справи.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди фактично перебрали на себе функції господарського суду та вирішили спір між двома юридичними особами, який стосується виконання договірних зобов`язань, є неспроможними, оскільки у справі, яка переглядається, судами дана оцінка правомірності дій роботодавця щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за порушення трудових обов`язків, закріплених у контракті, тобто вирішено спір, який стосується трудових правовідносин.

Доводи касаційної скарги про те, що втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб`єктів господарювання забороняється, а тому проведена комісією службова перевірка є незаконною, не заслуговують на увагу.

Статтею 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Тому проведення перевірки було направлено не на втручання в господарську діяльність підприємства, а на встановлення причин невиконання директором КП «Черкасиінвестбуд» обов`язків, передбачених умовами контракту, що узгоджується з вищевказаною нормою права.

Посилання заявника на те, що надана на підтвердження повноважень особи, яка представляла в суді відповідача, довіреність не є належним доказом наявності в неї повноважень на таке представництво, є формальним порушенням, яке не вплинуло на правильність правового результату вирішення справи та висновків судів, а тому не може бути підставою для скасування правильних по суті і законних судових рішень (частина друга статті 410 ЦПК України).

За встановлених обставин Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що застосоване до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідає виявленим порушенням трудової дисципліни, накладене з дотриманням встановленого КЗпП України порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367 368 ЦПК України перевірив їх та спростував відповідними висновками. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов