№ 712/11348/19 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

07 березня 2023 року

м. Київ

справа № 712/11348/19

провадження № 61-3762св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - керівник Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

відповідачі: Черкаська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2022 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року керівник Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання незаконними та скасування записів про державну реєстрацію права власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Черкаською місцевою прокуратурою за результатами моніторингу офіційного порталу Черкаської міської ради в базі нормативних документів виявлено прийняття Черкаською міською радою рішень № 2-1091 та № 2-1096 від 20 вересня 2016 року про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність, які мають містобудівні обмеження, оскільки знаходяться в зонах зелених насаджень та лікувальних установ.

Так, рішенням Черкаської міської ради № 2-1091 від 20 вересня 2016 року «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка)» було затверджено проект землеустрою та передано безоплатно ОСОБА_1 у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,1 га (кадастровий номер 7110136700:02:005:0095).

Згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування № 4927-з від 11 квітня 2016 року вказана земельна ділянка площею 0,1 га у відповідності до містобудівної документації по м.Черкаси потрапляє в заповідну територію «Черкаські берегові схили», належить до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони насаджень в санітарно-захисних зонах «С-6п».

За результатами проходження погоджувальної процедурипостійною комісією з питань земельних відносин на розгляд Черкаської міської ради було винесено проект рішення № 929-8-з «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка)».

Однак, органом місцевого самоврядування, незважаючи на наявні містобудівні обмеження, прийнято рішення про надання вказаної земельної ділянки у приватну власність.

У подальшому, до спірного рішення Черкаської міської ради № 2-1091 від 20 вересня 2016 року рішенням ради № 2-1456 від 02 грудня 2016 року були внесені зміни з метою усунення технічної помилки в частині площі, що передавалася ОСОБА_1 у власність, а саме було змінено площу земельної ділянки з «0,1 га» на «0,0999га».

З метою набуття права власності на дану земельну ділянку, Державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Великою О.В. 29 грудня 2016 року прийнято рішенняпро державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 ділянки під кадастровим номером 7110136700:02:005:0095, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 18409132 від 26 грудня 2016 року.

Крім цього,рішенням Черкаської міської ради № 2-1096 від 20 вересня 2016 року «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)» затверджено проект землеустрою та передано безоплатно ОСОБА_2 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,1 га (кадастровий номер 7110136700:02:005:0108).

Згідно з документацією із землеустрою та висновками управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування № 4922-з від 11 квітня 2016 року на земельну ділянку наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані із розташуванням земельної ділянки в заповідній зоні «Черкаські берегові схили» та із реалізацією містобудівної документації.

Вказана земельна ділянка площею 0,1000 га у відповідності до містобудівної документації належить до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони зелених насаджень в санітарно-захисних зонах «С-6п».

Як наслідок, за результатами проходження погоджувальної процедури, постійною комісією з питань земельних відносин на розгляд Черкаської міської ради було винесено проект рішення № 934-8-з «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)».

Однак, органом місцевого самоврядування, незважаючи на наявні містобудівні обмеження, також прийнято рішення про надання вказаної земельної ділянки у приватну власність.

В подальшому, з метою набуття права власності на дану земельну ділянку, Державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Криловою Л.М. 31 жовтня 2016 року прийнято рішення, індексний номер 32137223 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 ділянки під кадастровим номером 7110136700:02:005:0108, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 17189896 від 25 жовтня 2016 року.

Позивач вважає, що вказані рішення Черкаської міської ради є незаконними та такими що підлягаютьскасуванню, оскільки ними здійснено зміну функціональних можливостей використання земельних ділянок по АДРЕСА_1 із земель оздоровчого призначення та рекреації на землі житлової забудови, а тому останні прийнято всупереч чинної містобудівної документації в м. Черкаси.

Згідно з данимиДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна земельна ділянка під кадастровим номером 7110136700:02:005:0095 на підставі договору купівлі-продажу № 740 від 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 була відчужена на користь ОСОБА_3 .

Рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку 7110136700:02:005:0095 за ОСОБА_3 15 серпня 2018 року прийнято приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л. Г. (індексний номер 42548718) та 15 серпня 2018 року нею вчинено запис про державну реєстрацію права власності за № 27496053.

Згідно з данимиДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна земельна ділянка під кадастровим номером 7110136700:02:005:0108, на підставі договору купівлі-продажу № 641 від 08 серпня 2018 року ОСОБА_2 також була відчужена на користь ОСОБА_3 .

Рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку 7110136700:02:005:0108 за ОСОБА_3 08 серпня 2018 року прийнято приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т. І. (індексний номер 42445381) та 08 серпня 2018 року нею вчинено запис про державну реєстрацію права власності за № 27399301.

Вподальшому земельні ділянки під кадастровими номерами 7110136700:02:005:0108 та 7110136700:02:005:0095 були об`єднані в одну земельну ділянку під кадастровим номером 7110136700:02:005:0125, загальною площею 0,1999 га, про що 21 вересня 2018 державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Гриценко М. О. вчинено запис про реєстрацію відповідного права приватної власності за ОСОБА_3 ,номер НОМЕР_1 .

На даний час земельна ділянка під номером 7110136700:02:005:0125 поділена на дві, внаслідок чого були створені нові земельні ділянки: 1) кадастровийномер 7110136700:02:005:0128, площею 0,1107 га,із цільовим призначенням для іншої житлової забудови, для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової і громадської забудови; 2) кадастровий номер 7110136700:02:005:0127, площею 0,0892 га,із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Обидві новостворені земельні ділянки на підставі рішень державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Каленчука М. А. від 14 травня 2019 року під індексними номерами 46845391 та 46845022 на праві приватної власності були зареєстровані за ОСОБА_3 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи за № 31530293 та № 31530047.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , отримуючи спірні земельні ділянки у власність для індивідуального житлового будівництва, могли усвідомлювати, що їх надання відбувається Черкаською міською радою на підставі рішення № 2-1091 та 2-1096 від 20 вересня 2016 року з порушенням вимог земельного законодавства України, оскільки на розгляд сесії міської ради були внесені відповідні проекти про відмову в їхнаданні з посиланням на конкретні норми Земельного кодексу України.

При цьому, ОСОБА_3 набула спірні земельні ділянки у власність у осіб, які, з огляду на зазначені обставини, не мали права їх отримувати та відчужувати.

Посилаючись на викладені обставини,з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прокурор просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради № 2-1091 від 20 вересня 2016 року «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка)» з урахуванням внесених до нього змін рішенням Черкаської міської ради № 2-1456 від 02 грудня 2016 року «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 20 вересня 2016 № 2-1091 (усунення технічної помилки)».

- визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради № 2-1096 від 20 вересня 2016 року «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)».

- витребувати у ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради земельну ділянку площею 0,0892 га, кадастровий номер 7110136700:02:005:0127.

- витребувати у ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради земельну ділянку площею 0,1107 га, кадастровий номер 7110136700:02:005:0128.

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0892 га (кадастровий номер земельної ділянки - 7110136700:02:005:0127) за ОСОБА_3 та припинити за нею набуте право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1107 га (кадастровий номер 7110136700:02:005:0128) за ОСОБА_3 та припинити за нею набуте право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2021 року позов залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Черкаської міської ради від 13 травня 2021 року № 5-318 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Черкаси (Актуалізація)» затверджено відповідні зміни до Генерального плану м. Черкаси, та у відповідності до змін до генерального плану міста, спірні земельні ділянки з кадастровим номером 7110136700:02:005:0127, 7110136700:02:005:0128 відносяться до території садибної забудови.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Черкаської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 18 жовтня 2021 року скасовано.

Ухвалено нове рішення у справі, яким позов задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради земельну ділянку площею 0,0892 га, кадастровий номер 7110136700:02:005:0127.

Витребувано у ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради земельну ділянку площею 0,1107 га, кадастровий номер 7110136700:02:005:0128.

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0892 га (кадастровий номер земельної ділянки - 7110136700:02:005:0127) за ОСОБА_3 та припинено за нею набуте право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1107 га (кадастровий номер 7110136700:02:005:0128) за ОСОБА_3 та припинено за нею набуте право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомості.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що земельні ділянки перебували у власності територіальної громади, а орган місцевого самоврядування, приймаючи оскаржені рішення про їх відчуження, діяв з порушенням закону, а відтак такі земельні ділянки вибули з володіння власника поза його волею, тому підлягають витребуванню на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

Разом із цим апеляційний суд вказав, що вимоги про визнання незаконними та скасування рішення Черкаської міської ради, не є ефективним способом захисту, а тому не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційний суд зазначив, що подальше внесення відповідних змін до таких документів правового значення не має, оскільки законність рішення, яке приймав орган місцевого самоврядування, перевіряється на час його прийняття.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26 квітня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2022 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

19 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року зупинено виконання оскарженої постанови Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2022 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 20 вересня 2016 року № 2-1091 «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка)» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га (кадастровий номер 7110136700:02:005:0095).

У пункті 2 даного рішення зазначено, що згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування № 4927-з від 11 квітня 2016 року на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, а саме: земельна ділянка (кадастровий номер 7110136700:02:012:0030), площею 0,1000 га потрапляє в заповідну територію «Черкаські берегові схили». Земельна ділянка належить до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони насаджень в санітарно-захисних зонах «С-6п».

Пунктом 3 визначено: за основним цільовим призначенням земельну ділянку віднести до категорії земель житлової та громадської забудови.

Рішенням Черкаської міської ради № 2-1456 від 02 грудня 2016 року були внесені зміни до рішення Черкаської міської ради від 20 вересня 2016 року № 2-1091 з метою усунення технічної помилки в частині площі, що передавалася ОСОБА_1 у власність, а саме було змінено площу земельної ділянки з «0,1000 га» на «0,099 9га».

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 176475229 від 06 серпня 2019 року державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Великою О. В. 29 грудня 2016 року прийнято рішення, індексний номер: 33277827 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 ділянки під кадастровим номером 7110136700:02:005:0095, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 18409132 від 26 грудня 2016 року.

До прийняття Черкаською міською радою рішення від 20 вересня 2016 року № 2-1091 вказана земельна ділянка, згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) обліковувалась як землі загального користування зелені насадження.

Рішенням Черкаської міської ради № 2-1096 від 20 вересня 2016 року «Про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га (кадастровий номер 7110136700:02:005:0108).

В пункті 2 даного рішення зазначено, що згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування № 4922-з від 11 квітня 2016 року на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, пов`язані із розташуванням земельної ділянки в заповідній території «Черкаські берегові схили» та із реалізацією містобудівної документації. Земельна ділянка належить до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони насаджень в санітарно-захисних зонах «С-6п».

Відповідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Криловою Л. М. 31 жовтня 2016 року прийнято рішення, індексний номер 32137223 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 ділянки під кадастровим номером 7110136700:02:005:0108, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 17189896 від 25 жовтня 2016 року з зазначеними вище обмеженнями.

До прийняття Черкаською міською радою рішення від 20 вересня 2016 року №2-1096 вказана земельна ділянка, згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), обліковувалась як землі загального користування зелені насадження.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:005:0095 на підставі договору купівлі-продажу № 740 від 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 була відчужена на користь ОСОБА_3 .

Рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 15 серпня 2018 року прийнято приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л. Г. та вчинено запис про державну реєстрацію права власності № 27496053.

Спірна земельна ділянка під кадастровим номером 7110136700:02:005:0108 на підставі договору купівлі-продажу № 641 від 08 серпня 2018 року ОСОБА_2 була відчужена на користь ОСОБА_3 .

Рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку 7110136700:02:005:0108 за ОСОБА_3 08 серпня 2018 року прийнято приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т. І. та нею вчинено запис про державну реєстрацію права власності № 27399301.

В подальшому земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136700:02:005:0108 та 7110136700:02:005:0095 були об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:02:005:0125, загальною площею 0,1999 га, про що 21 вересня 2018 року державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Гриценко М. О. вчинено запис про реєстрацію відповідного права приватної власності за ОСОБА_3 , номер НОМЕР_1 .

На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:005:0125 поділена на дві, внаслідок чого були створені нові земельні ділянки: 1) кадастровий номер 7110136700:02:005:0128, площею 0,1107 га, із цільовим призначенням для іншої житлової та громадської забудови; 2) кадастровий номер 7110136700:02:005:0127, площею 0,0892 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Обидві новостворені земельні ділянки на підставі рішень державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Каленчука М. А. від 14 травня 2019 під індексними номерами 46845391 та 46845022 на праві приватної власності були зареєстровані за ОСОБА_3 , про що 11 травня 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи за № 31530293 та № 31530047.

Законність прийнятих рішень Черкаської міської ради від 20 вересня 2016 № 2-1091, 2-1096 на запит Черкаська місцевої прокуратури була предметом документальної перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на адресу Черкаської міської ради 16 травня 2019 року були внесені клопотання щодо порушення Черкаською міською радою вимог земельного законодавства про передачу земель комунальної власності за рахунок земель загального користування та в розріз діючій містобудівній документації.

Відповідно до генерального плану міста, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29 листопада 2011 року № 3-505, на вищевказаних земельних ділянках передбачено розміщення лікувальних закладів та санітарно-захисних насаджень.

Згідно плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513, спірна земельна ділянка належала до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони насаджень в санітарно-захисних зонах «С-6п».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_3 на постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2022 року не містить доводів в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Черкаської міської ради, а тому, в силу приписів статті 400 ЦПК України, у вказаній частині судове рішення суду апеляційної інстанції не є предметом касаційного перегляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктами «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, в тому числі землі рекреаційного призначення (пункт «ґ» частини першої статті 19 ЗК України).

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (частина перша статті 20 ЗК України).

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до пункту а) частини четвертої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Абзацами першим, другим частини сьомої статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У справі, яка переглядається, встановлено, що згідно з генеральним планом м. Черкаси, затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 29 грудня 2011 року № 3-505, на спірних земельних ділянках передбачено розміщення лікувальних закладів та санітарно-захисних зелених насаджень.

Відповідно до плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513, спірні земельні ділянки належали до лікувальної зони «Г-4» та перспективної зони зелених насаджень в санітарно-захисних зонах «С-6п».

На час прийняття Черкаською міською радою рішень від 20 вересня 2016 року № 2-1091 та № 2-1096 спірні земельні ділянки, згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), обліковувалась як землі загального користування зелені насадження.

За загальним правилом, закріпленим у статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння. Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, то наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна із чужого володіння.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

У справі, яка переглядається, позов пред`явлено прокурором в інтересах державиу зв`язку з незаконним заволодінням фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельними ділянками комунальної власності, які у подальшому відчужені на корись ОСОБА_3 .

Установивши, що на час прийняття оскаржуваних рішень спірні земельні ділянки обліковувались як землі загального користування та перебували у власності територіальної громади, а Черкаська міська рада, приймаючи рішення про їх відчуження діяла з порушенням вимог закону, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що указані земельні ділянки вибули із володіння власника поза його волею, тому підлягають витребуванню від добросовісного набувача ОСОБА_3 на користь територіальної громади на підставі статті 388 ЦК України.

При цьому апеляційний суд вірно зазначив, що законність рішення, яке приймав орган місцевого самоврядування, перевіряється саме на час його прийняття.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78 81 89 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що витребування майна з володіння добросовісного набувача є незаконним втручанням у мирне володіння майном та порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції не заслуговують на увагу, оскільки право держави витребувати земельну ділянку, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави, становить пропорційне втручання у право власності ОСОБА_3 з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.

При цьому слід приймати до уваги, що з цим позовом керівник Черкаської місцевої прокуратури звернувся у серпні 2019 року, а рішення № 5-318 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Черкаси (Актуалізація)», на яке посилається ОСОБА_3 , прийнято Черкаською міською радою 13 травня 2021 року.

Посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду, є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у вказаних постановах, стосуються правовідносин, які не є тотожними до правовідносин у справі, що переглядається.

Інші касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині - без змін, оскільки підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2022 року було зупинено ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року, тому необхідно поновити її виконання.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2022 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Поновити виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2022 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов