ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 712/11805/16-а

адміністративне провадження № К/9901/21315/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2016 року (суддя - Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді Грибан І.О., Губська О.А.) у справі № 712/11805/16-а.

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

Позивачка звернулась з позовом до відповідача виконавчого комітету Черкаської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного штрафу за № 279 від 05.10.2016.

В обґрунтування позову посилалась на те, що їй не вручався протокол про адміністративне правопорушення, представниками відповідача не були з`ясовані обставини справи по здійсненню позивачкою 30.08.2016 року продажу неповнолітній особі виробу марки «LM», в тому числі, просила врахувати, що вона тривалий час працює у даному кіоску, нарікань з боку керівництва немає, а при здійсненні продажу сигарет марки «LM» у позивача не було сумніву, що особа якій було здійснено продаж сигарет є неповнолітньою особою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2016 року, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, адміністративний позов було задоволено частково.

Постанову адміністративної комісії Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 279 від 05.10.2016року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1700 грн - змінено.

Зменшено суму призначеного штрафу ОСОБА_1 і вказано вважати її притягнутою до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП з призначенням штрафу в розмірі 510 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачка ОСОБА_1 факт адміністративного правопорушення визнала та підтвердила, написавши власноручно в пояснені та протоколі про адміністративне правопорушення: «Я, ОСОБА_1 30.08.2016, близько 19:00 здійснила продаж сигарет «L&M» особі яка на вигляд схожа на 20 років». В свою чергу суд вважав, позицію позивача в частині відсутності протоколу про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 та неповідомлення останньої про засідання адміністративної комісії Виконавчого комітету такою, що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи. Крім того, суди вказали, що суб`єктивна сторона даного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Проте, судами в ході розгляду справи було встановлено, що при призначенні покарання позивачці в розмірі штрафу в сумі 1700 грн адміністративною комісією Виконавчого комітету Черкаської міської ради, в порушення ст.33 КУпАП, не були враховані в повній мірі характер вчиненого правопорушення, особа порушника, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується по місцю роботи, скоїла правопорушення з необережності, тяжких наслідків від її дій не наступило, а тому вважає за можливе постанову в частині накладення розміру штрафу на позивачку ОСОБА_1 змінити, зменшивши суму призначеного штрафу ОСОБА_1 з 1700грн до 510 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

03 липня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом уповноваженого Верховної Ради з прав людини від 16.02.2015 за №3/02-15. Вказує, що при здійсненні продажу сигарет марки «LM» у позивача не було сумніву, що особа, якій було здійснено продаж сигарет є неповнолітньою особою, що свідчить про відсутність умислу з боку позивача щодо здійснення продажу тютюнових виробів неповнолітній особі. Крім того, зазначає, що під час розгляду матеріалів адміністративної справи не були заслухані пояснення вказаної неповнолітньої особи.

Відповідачем по справі до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на обґрунтованість та законність судових рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Вказував, що судами було встановлено факт того, що продавець кіоску на зупинці «Паризька Комуна, ОСОБА_1 здійснила продаж неповнолітній особі виріб марки «LM» вартістю в 16.80 грн, факти зафіксовані 30.08.2016 р. о 19.00 хв. Отже, прийнята відповідачем постанова № 279 від 05.10.2016 про притягнення позивачки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП прийнята в межах, порядку та способу притягнення особи до адміністративної відповідальності і відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

30.08.2016р. працівниками Національної поліції України був складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.08.2016 серія АА № 139211, а саме зафіксовано факт, що 30.08.2016 року близько 19:00, на території міста Черкаси, бульв. Шевченка - зупиночний комплекс громадського транспорту «вул. Кривалівська» (Паризької Комуни) працівниками Національної поліції України зафіксовано факт здійснення продавцем кіоску на зупинці «Паризька Комуна, ОСОБА_1 продажу тютюнових виробів марки «L&M» неповнолітній особі гр. ОСОБА_2 , що є порушенням ч. 2 ст 156 КУпАП.

Даний протокол був переданий на розгляд адміністративної комісії Черкаської міської ради.

28.09.2016 року позивачка ОСОБА_1 була запрошена на засідання адміністративної комісії міськвиконкому на 05.10.2016 року, отримала повістку адміністративної комісії про запрошення, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу.

Позивачка ОСОБА_1 не з`явилась на засідання адміністративної комісії.

05.10.2016року постановою адміністративної комісії № 279 позивачку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 ч.2 КУпАП та визнано її винною і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

З постанови вбачається, що «продавець кіоску на зупинці «Паризька Комуна, ОСОБА_1 здійснила продаж неповнолітній особі виріб марки «LM» вартістю в 16.80 грн.», факти зафіксовані 30.08.2016 р. о 19.00 хв.

З протоколу про адміністративне правопорушення, датованого 05.10.2016 та наданого представником відповідача в судовому засіданні вбачається, що 30.08.2016р. об 19-00 год. зафіксовано факт продажу продавцем ОСОБА_1 неповнолітній особі ОСОБА_2 виробу марки «LM» вартістю в 16.80 грн.»

Позивачка ОСОБА_1 факт адміністративного правопорушення визнала та підтвердила, написавши власноручно в пояснені та протоколі про адміністративне правопорушення: «Я, ОСОБА_1 30.08.2016 близько 19:00 здійснила продаж сигарет «L&M» особі яка на вигляд схожа на 20 років».

Факт адміністративного правопорушення також підтверджується поясненнями наступних осіб: свідок гр. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) - копія пояснення додається; - свідок гр. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ); неповнолітня особа, що здійснила покупку гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В силу ст. ст. 245 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (копія протоколу з відміткою про вручення додається).

Частиною 2 ст. 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За приписами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Колегія суддів вказує, що касаційна скарга Судом перевіряється в межах її мотивів, доводів та вимог.

Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно винесення відповідачем спірної постанови із додержанням вимог чинного законодавства, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (продажу тютюнових виробів неповнолітній особі) підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, зокрема, поясненнями наступних осіб: свідка гр. ОСОБА_3 ; свідка гр. ОСОБА_4 ; неповнолітньої особи, що здійснила покупку гр. ОСОБА_2 , а також поясненнями самої ОСОБА_1 .

Отже, доводи скаржника про те, що під час розгляду матеріалів адміністративної справи не були заслухані пояснення вказаної неповнолітньої особи, спростовуються матеріалами справи, оскільки неповнолітньою особою, ОСОБА_2 , були надані письмові пояснення щодо факту вказаного адміністративного правопорушення.

Суди правильно вказали, що суб`єктивна сторона даного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Таким чином, твердження скаржника про те, що позивач здійснила продаж сигарет «L&M» особі, яка на вигляд була схожа на 20 років, не спростовують наявності у вказаних діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, навіть за умови відсутності умислу.

Доводи скаржника про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням вимог Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом уповноваженого Верховної Ради з прав людини від 16.02.2015 за №3/02-15, не заслуговують на увагу, оскільки скаржником не було конкретизовано (не наведено пунктів Порядку або переліку вимог), які саме порушення були допущені відповідним органом при складані спірного протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем порушення правил торгівлі тютюновими виробами, та доведено що позивач є суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349-354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі № 712/11805/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова