Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 712/16059/18
провадження № 61-17214св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Черкаська міська рада, виконавчий комітет Черкаської міської ради, Черкаська обласна державна адміністрація, Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство соціальної політики України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду
м. Черкаси від 10 червня 2020 року в складі судді Пироженко С. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Єльцова В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА), Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (далі - департамент соціального захисту населення) та Міністерства соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання надати житло.
Посилався на те, що під час проходження військової служби він брав участь
у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, внаслідок чого став особою з інвалідністю ІІ групи у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби під час ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС), віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та на нього розповсюджуються пільги згідно з переліком, визначеним статтею 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
На підставі цих законів він, зокрема, має право на позачергове забезпечення житлом як особа, яка потребує поліпшення житлових умов.
Із 1987 року він перебуває на черзі на житло, а відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28 травня 2012 року № 789
на підставі поданої ним заяви переведений (включений) на квартирний облік
до окремого списку осіб для позачергового отримання житла як особа,
яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, І категорії, із сім`єю
в складі двох осіб (він та його син - ОСОБА_2 , 2000 року народження) -
з 03 лютого 2012 року.
Листом Черкаської міської ради від 08 серпня 2018 року йому повідомлено,
що протягом 2012-2018 року від Черкаської ОДА, як розпорядника бюджетних коштів за програмою із забезпечення житлом учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, кошти до бюджету Черкаської міської ради на фінансування будівництва житла для позачергового забезпечення жилою площею осіб з числа інвалідів-ліквідаторів постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії,
які потребують поліпшення житлових умов, не надходило, протягом 2012-
2018 років з міського бюджету видатки для будівництва житла зазначеній категорії осіб також не виділялися.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив:
1) визнати протиправною бездіяльність Черкаської ОДА, департаменту соціального захисту населення та Мінсоцполітики, пов`язану з тим,
що протягом 2012-2018 років не виділено кошти на фінансування будівництва чи придбання житла з метою реалізації пільги, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 20 Закону України «Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо першочергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов з числа жителів м. Черкаси, які
є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що віднесені до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
2) визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради
та виконавчого комітету Черкаської міської ради, що полягає
у не виділенні протягом 2012-2018 років 15 відсотків усього збудованого житла у м. Черкаси для забезпечення права осіб, віднесених до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
на позачергове забезпечення жилою площею, з числа жителів м. Черкаси, які перебувають у черзі на першочергове отримання житла;
3) визнати протиправною бездіяльність Мінсоцполітики, Черкаської ОДА, департаменту соціального захисту населення, Черкаської міської ради
та виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо незабезпечення реалізації права ОСОБА_1 на позачергове забезпечення жилою площею як особи, яка потребує поліпшення житлових умов протягом року з дня подання заяви;
4) зобов`язати Мінсоцполітики, Черкаську ОДА та департамент соціального захисту населення протягом одного місяця, починаючи з моменту набрання чинності рішенням у цій справі перерахувати на користь Черкаської міської ради необхідні кошти для забезпечення його житлом,
з урахуванням можливості забезпечення його житловою площею у порядку та в розмірі, передбачених чинним законодавством;
5) зобов`язати Черкаську міську раду та виконавчий комітет Черкаської міської ради протягом місяця з дня набрання законної сили рішення у цій справі надати йому благоустроєне житло у вигляді окремої квартири
у м. Черкасах у межах житлової норми (з урахуванням того, що його сім`я складається з двох осіб та наявного в нього права на додаткову жилу площу у вигляді окремої кімнати), що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, та видати ордер на заселення цієї жилої площі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку,
що порядок надання житла особам, які потребують поліпшення житлових умов,
а також особам, які мають переваги в одержанні жилих приміщень перед іншими категоріями, чітко врегульовано чинним законодавством.
Позивач як особа, яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, не має переваг перед іншими особами з таким
же статусом, які перебувають на квартирному обліку у черзі перед позивачем.
У разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 будуть порушені права інших осіб на позачергове отримання житла, які перебувають у черзі на отримання житла перед позивачем. Позивач має бути забезпечений житлом у порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб,
що мають право на позачергове одержання житла раніше нього,
що відповідатиме положенням статті 43 Житлового кодексу УРСР (далі -
ЖК УРСР).
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2020 року і постанову Черкаського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року та ухвалити у справі нове рішення про задоволення його позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами допущені такі порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин,
що мають значення для правильного вирішення справи, судами не досліджено зібрані у справі докази та не дано їм належної оцінки.
Вказує, що позов стосується реалізації житлових прав, гарантованих Конституцією України та передбачених статтею 8 Конвенції про захист основоположних прав і свобод людини, цей позов має для нього виключне значення, а тому суд не мав права розглядати справу у порядку спрощеного провадження.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і як на підставу для відкриття касаційного провадження посилається на те, що, судові рішення ухвалені без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року
у справі № 203/1784/16-ц, у постанові Верховного Суду України від 28 лютого 2011 року у справі № 21-17а11.
Також посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Черкаська обласна адміністрація зазначає,
що судові рішення є законними та обґрунтованими, вказує, що починаючи
з 2014 року питання забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, належить до виключної компетенції Міністерства соціальної політики України. Із 2014 року закони, якими ухвалюється Державний бюджет України, не містять відповідних видатків на забезпечення виконання програми «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У позові не вказано норми, які зобов`язують Черкаську ОДА
виділяти відповідні суми Черкаській міській раді на будівництво (придбання) житла для осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Повноваження головного розпорядника коштів за бюджетною програмою, що стосується забезпечення житлом пільгової категорії населення, передані до департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА.
Черкаська міська рада у письмових поясненнях на касаційну скаргу вказує
на безпідставність її доводів про неправомірність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Зазначає, що ухвалою від 13 травня
2019 року проведено заміну провадження із спрощеного на розгляд справи
за правилами загального позовного провадження.
Зазначає, що виконавчий комітет Черкаської міської ради є неналежним відповідачем, оскільки не є розпорядником бюджетних коштів за програмою забезпечення житлом громадян пільгових категорій населення. За положеннями статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» місцеві ради виділяють щорічно 15 % усього збудованого житла, здійсненого за рахунок фінансування
з Державного бюджету. Оскільки такого будівництва не велось, то виконавчий комітет Черкаської міської ради не має можливості забезпечувати житлом осіб, які перебувають на квартирному обліку.
Мінсоцполітики України у відзиві зазначає, що дійсно питання будівництва (придбання) житла, зокрема, для громадян, постраждалих від наслідків аварії
на ЧАЕС, що перебувають на квартирному обліку в органах місцевого самоврядування, перебуває у компетенції Мінсоцполітики України, проте видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення громадян,
які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, фінансуються у межах коштів, передбачених законом України про Державний бюджет, і залежать
від фінансових ресурсів доходної частини бюджету. Через відсутність таких коштів Мінсоцполітики України не має можливості перерахувати кошти
на програми підтримки будівництва житла для окремих категорій громадян,
що не свідчить про неправомірність дій Мінсоцполітики України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу із Соснівського районного суду
м. Черкаси.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2021 року справу призначено
до судового розгляду колегією в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що з 06 лютого 2012 року позивач ОСОБА_1 (до реєстрації зміни імені - ОСОБА_3 ) є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, а з 24 травня 2013 року - особою
з інвалідністю ІІ групи та має право на пільги, встановлені Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії
їх соціального захисту».
На квартирному обліку ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) на загальних умовах перебуває з 18 листопада 1987 року як самотній.
На підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23 серпня 2011 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) включений до списку позачергового отримання житла як постраждалий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, як самотній.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28 травня 2012 року № 789 ОСОБА_1 переведений до окремого списка позачергового отримання житла як постраждалий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
І категорії із сім`єю у складі двох осіб з порядковим номером у черзі - 7
(т. 1, а. с.19, 9).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня
2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаської ОДА, департаменту соціального захисту населення та Мінсоцполітики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії (№ 2340/3920/18).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права
без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку
наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 9 ЖК України забезпечення постійним житлом громадян,
які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 43 ЖК України передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством цим Кодексом та іншими актами законодавства.
З числа громадян, взятих на облік як потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім`ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно
до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено,
що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється
за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел,
не заборонених законодавством.
Відповідно до статті 95 Конституції України бюджетна система держави будується на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави
на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно з частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом
про Державний бюджет України.
Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив у тому числі зобов`язати Мінсоцполітики, Черкаську ОДА та департамент соціального захисту населення протягом одного місяця, починаючи з моменту набрання чинності рішенням у цій справі, здійснити перерахування на користь Черкаської міської ради необхідних коштів для забезпечення його житлом з урахуванням можливості забезпечення його житловою площею у порядку та в розмірі, передбачених чинним законодавством; зобов`язати Черкаську міську раду та виконавчий комітет Черкаської міської ради протягом місяця з дня набрання законної сили рішення
у цій справі надати йому благоустроєне житло у вигляді окремої квартири
у м. Черкасах у межах житлової норми (з урахуванням того, що його сім`я складається з двох осіб, а також з наявного у нього права на додаткову жилу площу у вигляді окремої кімнати), що відповідає встановленим санітарним
і технічним вимогам, та видати ордер на заселення цієї жилої площі.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що чинним законодавством врегульовано порядок надання житла особам,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують поліпшення житлових умов та мають переваги в одержанні жилих приміщень перед іншими категоріями. Зокрема таке забезпечення можливе лише за наявності таких факторів: по перше, за умови відповідного бюджетного фінансування,
та по друге, з урахуванням прав та інтересів інших осіб, які потребують поліпшення житлових умов і перебувають у черзі на надання житла перед позивачем.
При цьому суд не встановив існування у позивача ОСОБА_1 , який перебуває у відповідній черзі з порядковим номером 7, переваг перед іншими особами з таким же статусом, які перебувають на квартирному обліку у черзі перед ним, тобто внаслідок задоволення позовних вимог ОСОБА_1 будуть порушені права інших осіб, які перебувають у черзі на отримання житла перед ним, на позачергове отримання житла.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги про те, що позов розглянуто у порядку спрощеного провадження з порушеням норм процесуального права, відхиляються, оскільки встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 травня 2019 року ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження (том 1, а. с. 101).
Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 28 листопада 2018 року у справі № 203/1784/16-ц та від 28 лютого 2011 року
у справі № 21-17а11, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ухвалені у цій справі рішення не суперечать цим висновкам.
Інші доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального
та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, а також тлумачення особою, яка подає касаційну скаргу, норм матеріального
і процесуального права на свій розсуд та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судами з дотриманням вимог закону.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно визначили характер правовідносин між сторонами, застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню, повно і всебічно дослідили матеріали справи та дали належну правову оцінку доводам сторін
і зібраним у справі доказам, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом
справи в судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 409 411 415 416 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2020 року
та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун