№ 712/2-5189/2011 - Судова практика України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року

м. Київ

справа № 712/2-5189/2011

провадження № 61-17424св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Єврокар»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Кондора Р. Ю., від 31 жовтня 2023 року та додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Кондора Р. Ю., від 09 листопада 2023 року і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У липні 2011 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» звернулися до суду з позовом до ПрАТ «Єврокар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначали, що 30 травня 2008 року ОСОБА_1 придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпат-Авто» автомобіль марки «Skoda Fabia Коmbi New Аmbientе».

3. Посилалаися на те, що 16 квітня 2011 року в автомобілі, виробником якого є ПрАТ «Єврокар», через конструктивний недолік сталося загорання, у результаті чого згоріли автомобіль, гараж, в якому він перебував, предмети побутового вжитку та частина квартири на АДРЕСА_1 , яка належить їм. Крім того, пожежа пошкодила житловий будинок, забудовником якого є ТОВ «Проектно-будівельний комплекс».

4. З огляду на наведене, позивачі, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд: стягнути з ПрАТ «Єврокар» на відшкодування майнової шкоди

163 252, 95 грн та на відшкодування моральної шкоди - 100 000, 00 грн на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також на користь ТОВ

«Проектно-будівельний комплекс» відшкодування майнової шкоди у розмірі

101 686, 00 грн.

Короткий зміст судових рішень у справі

5. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Єврокар» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 87 089, 90 грн, а також моральну шкоду в розмірі 40 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з висновком експерта від 02 липня 2012 року № 2/24, причиною пожежі є теплова енергія, яка утворилася внаслідок короткого замикання електрообладнання автомобіля, а осередок пожежі знаходився в моторному відсіку автомобіля у місці розташування генератору, у зв`язку з чим вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок пожежі пошкодженням автомобіля (різниці між ринковою вартістю та виплаченою сумою страхового відшкодування), гаражу і квартири (залишкової вартості майна, знищеного внаслідок пожежі, відновлювальної вартості ремонтних робіт з ліквідації наслідків пожежі, а також відновлення квартири), а також моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн, що відповідає характеру та ступеню завданих страждань.

7. Вимоги, заявлені ТОВ «Проектно-будівельний комплекс», суд вважав необґрунтованими, оскільки будинок, в якому сталася пожежа, не належить

ТОВ «Проектно-будівельний комплекс», будь-яких договірних зобов`язань щодо здійснення відновлювального ремонту будинку за рахунок власних коштів на позивача ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» не покладено, а тому шкоди ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» не завдано.

8. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 03 грудня

2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відхилено. Апеляційну скаргу ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» відхилено. Апеляційну скаргу ПрАТ «Єврокар» задоволено. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2013 року скасовано, ухвалено нове

судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» відмовлено.

9. Суд апеляційної інстанції вважав помилковим висновок суду першої інстанції щодо часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зазначивши, що матеріалами справи не доведено наявності дефекту спірного автомобіля, допущеного виробником ПрАТ «Єврокар», та причинного зв`язку між наявним виробничим дефектом та спричиненою шкодою. У цьому аспекті судом визнано неналежним доказом висновок комплексної судової пожежно-технічної, електротехнічної, автотехнічної та металознавчої експертизи від 25 червня 2015 року, з огляду на використання експертами неофіційних джерел, посилання на схеми, які не відповідають фактичній електросхемі досліджуваного автомобіля, не проведення досліджень на предмет встановлення наявності додаткового електричного обладнання, не встановлення факту пробою діодів, причину пошкодження діодів діодного блоку, наявності поганого контакту, не дослідження діодного блоку, реле регулювання напруги. Натомість суд вважав, що матеріалами справи доведено порушення позивачами правил експлуатації автомобіля (обладнання автомобіля тривожною сигналізацією), що свідчить про відсутність правових підстав для відшкодування на їх користь завданої пожежею автомобіля шкоди.

10. Висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» суд апеляційної інстанції вважав правильним, доповнивши його посиланням на відсутність причинного зв`язку між пожежею, яка виникла не з вини заводу-виробника, та завданими збитками.

11. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» задоволено частково. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 07 жовтня 2013 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 03 грудня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» до ПрАТ «Єврокар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 03 грудня 2015 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПрАТ «Єврокар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

12. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «Проектно-будівельний комплекс» до ПрАТ «Єврокар», суд касаційної інстанції виходив з неможливості розгляду таких вимог в порядку цивільного судочинства, а також відсутності правових підстав для об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

13. Направляючи справу на новий апеляційний розгляд в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про недоведеність позивачами наявності дефекту автомобіля, а, відтак, і вини відповідача, оскільки не звернув уваги на те, що у деліктних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди, згідно з якою вина відповідача презюмується, якщо він не доведе відсутності своєї вини. Апеляційний суд не надав належної правової оцінки висновку спеціаліста-вибухотехніка та пожежно-технічним дослідженням Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 29 квітня 2011 року, висновку комплексної судової пожежно-технічної, електротехнічної, автотехнічної та металознавчої експертизи від 25 червня 2015 року, не обґрунтував висновку про встановлення ОСОБА_1 додаткового обладнання на автомобіль, не роз`яснив сторонам можливості заявлення клопотання про призначення додаткової або повторної судової експертизи для підтвердження або спростування цих висновків.

14. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 24 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ «Єврокар» відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2013 року змінено у частині визначення розміру відшкодування майнової та моральної шкоди. Резолютивну частину рішення викладено у новій редакції, стягнуто з ПрАТ «Єврокар» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди 163 252,95 грн та у відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

15. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позивачами наявності дефекту автомобіля, допущеного ПрАТ «Єврокар» при виробництві, який спричинив шкоду, у той час, як відповідач не довів відсутності його вини у завданні шкоди. Вимога щодо стягнення завданих збитків внаслідок знищення автомобіля, пошкодження гаражу та квартири визнана обґрунтованою. Крім того, з урахування характеру, обсягу, глибини моральних страждань, які зазнали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з пошкодженням та знищенням їхньої власності, що настали внаслідок недоліку товару, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд апеляційної інстанції вважав, що обґрунтованими є вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

16. Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року касаційну скаргу ПрАТ «Єврокар» задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 листопада 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

17. Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції при новому апеляційному розгляді справи не виконав вказівки суду касаційної інстанції та не встановив обставин, що мають значення для справи на підставі належних та допустимих доказів, не надав належної правової оцінки усім доказам у сукупності, залишивши поза увагою доводи заявника про наявність протиріч у висновку комплексної судової пожежно-технічної, електротехнічної, автотехнічної та металознавчої експертизи, проведеної 25 червня 2015 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, та необґрунтовано відхилив клопотання про призначення повторної експертизи у справі.

18. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПрАТ «Єврокар» задоволено. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2013 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПрАТ «Єврокар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Допущено поворот виконання рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 листопада 2016 року, шляхом повернення ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Єврокар» стягнутої грошової суми у розмірі 264 566,77 грн.

19. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на висновок експертів від 22 грудня 2022 року №3897/3898/42646-42661, наданий за результатами проведення комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, а також наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, причиною пожежі було займання конструктивних елементів морозильної камери (в нижній частині фронтальної стіни ліворуч від дверей), а не дефект електрообладання автомобіля, а тому відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за відшкодування позивачам майнової та моральної шкоди.

20. Крім того, з огляду на заяву відповідача, вирішено питання про поворот виконання рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 листопада 2016 року, яким стягнуто з ПрАТ «Єврокар» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у відшкодування майнової шкоди 163 252, 95 грн та на відшкодування моральної шкоди 100 000, 00 грн.

21. Додатковою постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року стягнуто зОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Єврокар» по 14 417,00 грн з кожного понесених судових витрат.

22. Ухвалюючи додаткову постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що при вирішені питання про розподіл судових витрат судом не було вирішено питання про розподіл витрат, понесених відповідачем у зв`язку з доплатою судового збору у суді апеляційної інстанції згідно з платіжним дорученням від 16 жовтня 2013 року, оплатою вартості проведення експертизи на підставі ухвали суду від 27 квітня 2012 року та ухвали суду від 15 травня 2014 року.

Узагальнені доводи касаційної скарги

23. У грудні2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року та додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, змінити рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2013 року, не передаючи справи на новий розгляд, яким стягнути з ПрАТ «Єврокар» на їхню користь майнову шкоду у розмірі 164 566,77 грн, моральну шкоду у розмірі 100 000 грн та понесені судові витрати.

24. Підставами касаційного оскарження судових рішень суду апеляційної інстанції заявники зазначають неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15-ц, від 08 травня 2018 рокуу справі № 922/2026/17, від 16 травня 2018 рокуу справі № 449/1154/14,

від 21 вересня 2018 рокуу справі № 910/19960/15, від 03 жовтня 2018 рокуу справі № 668/7511/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказують, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що спірні правовідносини стосуються відшкодування шкоди, заподіяної виробником товару внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостовірної інформації про них, що регламентується статями 1209 1211 Цивільного кодексу України.

26. Зауважують, що у деліктних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

27. Відповідач не довів, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг). Натомість ними, як позивачами, доведено, що причиною пожежі стала наявність у спірному автомобілі конструктивного або технологічного недоліку, допущеного при виробництві. Зазначене підтверджується висновком комплексної судової пожежно-технічної, електротехнічної автотехнічної та металознавчої експертизи, проведеної 25 червня 2015 року, складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, та висновком спеціаліста вибухотехнічних та пожежно-технічних досліджень Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управлення Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 29 квітня 2011 року № 860.

28. Висновок повторної комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 22 грудня 2022 року №3897/3898/42646-42661 спростовується довідкою ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 21 вересня 2023 року № 540/18/1018, згідно з якою датою підключення та датою початку постачання електричної енергії до гаражу є 01 червня 2012 року. Версія замикання електромережі чи загоряння електроприладів не висувалася та не перевірялася, оскільки гараж не був підключений до електричної мережі.

29. Зосереджують увагу на їх добросовісній поведінці, надання вільного доступу до місця події та огляду автомобіля, інших речей, а також протилежній поведінці відповідача, яким постійно ставилися під сумнів докази у справі та висувалися твердження про встановлення на автомобілі додаткового електрообладнання.

30. Крім того, вважать, що були відсутні правові підстави для ухвалення судом апеляційної інстанцій у справі додаткової постанови, оскільки питання про розподіл судових витрат було вирішено апеляційним судом при розгляді справи по суті.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

31. Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 712/2-5189/2011, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року та додаткової постанови Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року до закінчення касаційного провадження

32. У січні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

33. 30 грудня 2023 року ПрАТ «Єврокар» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

34. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посилання на те, що заявники у касаційній скарзі посилаються виключно на обставини, встановлені у висновку спеціаліста вибухотехнічних та пожежно-технічних досліджень Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управлення Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 29 квітня 2011 року № 860 та висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової пожежно-технічної, електротехнічної, автотехнічної та металознавчої експертизи від 25 червня

2015 року, які визнані неналежними доказами у справі. Висновки зазначених експертиз ПрАТ «Єврокар» вважає суперечливими, а допитаний судом першої інстанції судовий експерт підтвердив, що він не встановив причину виникнення пожежі, оскільки він не має спеціальних знань, для чого необхідно провести електротехнічну або металографічну експертизу.

35. Натомість у висновку комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 22 грудня 2022 року №3897/3898/42646-42661 обґрунтовано та правильно визначено осередкову зону пожежі та її технічну причину, спростовано попередні висновки проведених у справі експертних досліджень. Надана позивачем довідка ПрАТ «Закарпаттяобленерго»

від 21 вересня 2023 року № 540/18/1018 була оцінена судом апеляційної інстанції у сукупності з іншими доказами, більш того, викладена у ній інформація не спростовує висновку експертів щодо відсутності в автомобілі конструктивного або технологічного дефекту електрообладнання, допущеного виробником.

36. 17 січня 2024 року ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду відповідь на відзив ПрАТ «Єврокар», у якому зазначила, що причини виникнення пожежі були встановлені у технічному висновку Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Закарпатській області від 19 квітня 2011 року № 16 та висновку спеціаліста вибухотехнічних та пожежно-технічних досліджень Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управлення Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 29 квітня 2011 року № 860. Натомість висновок комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи

від 22 грудня 2022 року №3897/3898/42646-42661 був наданий без дослідження спірного автомобіля, морозильної камери, фототаблиць з місця події, технічного висновку по дослідженню пожежі від 19 квітня 2011 року № 16, первинних пояснень при документуванні пожежі та на підставі фотографій, які не є автентичними і у зв`язку з тривалим розглядом справи могли втратити первинні сліди.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

37. 30 травня 2008 року ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Закарпат-Авто» автомобіль марки «Skoda Fabia Коmbi New Аmbientе», виробником якого є ПрАТ «Єврокар».

38. 16 квітня 2011 року сталося загоряння, у результаті якого згорів сам автомобіль, гараж, в якому він перебував, та частина квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

39. З висновку спеціаліста вибухотехнічних та пожежно - технічних досліджень Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру від 29 квітня 2011 року № 860 випливає, що причиною пожежі, яка трапилася у АДРЕСА_3 , є теплова енергія, яка утворилася внаслідок короткого замикання електрообладнання автомобіля марки «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

40. Згідно з висновком експерта від 02 липня 2012 року №2/24, причиною пожежі, що трапилася у АДРЕСА_3 , є теплова енергія, яка утворилася в наслідок короткого замикання електрообладнання автомобіля марки «Skoda Fabia Коmbi New Аmbientе», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , осередок пожежі знаходився у моторному відсіку автомобіля у місці розташування генератору.

41. У висновку комплексної судової пожежно-технічної, електротехнічної автотехнічної та металознавчої експертизи, проведеної 25 червня 2015 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, зазначено, що причиною виникнення пожежі, яка сталася 16 квітня 2011 року, є конструктивний недолік (допущений при виробництві автомобіля) щодо прийнятого рішення із забезпеченням електропостачання споживачів електроенергії системи електрообладнання досліджуваного автомобіля застосованого заводом-виробником, який мав місце у його генераторі, і пожежа в автомобілі перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з цим недоліком. Безпосередньою причиною виникнення пожежі у зазначеному висновку вказано займання ізоляції силового плюсового проводу, по якому подавалася напруга від генератора до бортової електромережі автомобіля.

42. Відповідно до висновку експертів від 22 грудня 2022 року №3897/3898/42646-42661 за результатами проведеної ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи: 1. Технічною причиною пожежі в гаражному приміщенні

АДРЕСА_4 є займання конструктивних елементів морозильної камери (в нижній частині фронтальної стіни ліворуч від дверей) ймовірніше під впливом однієї з груп джерел запалювання груп «Теплові прояви іскор механічного походження», «Тепло, отримане від більш розігрітого або розпеченого тіла» та «Теплові прояви електричної енергії». Первинне поширення полум`я відбулось шляхом теплового впливу на передню ліву частину автомобіля. Після займання горючих елементів автомобіля в передній частині відбувалось поширення полум`я в довільному напрямку по горючим елементам в бік задньої частини гаражу. Наявність великої кількості шару кіптяви на будинку свідчить про невелику інтенсивність горіння за рахунок обмеженої кількості кисню. В момент відкриття воріт відбулось збагачення зони горіння киснем і розвиток пожежі став найбільш інтенсивним, про що свідчить проекції осередкового конуса на поверхні воріт; 2. Причиною пожежі не є замикання електричної проводки встановленого на автомобілі «Skoda Fabia Kombi NEU Ambiente» чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , державний реєстраційний знак НОМЕР_3 , додаткового електричного обладнання, непередбаченого заводом-виробником (тривожної сигналізації), яка зазначена власником автомобіля у заявах на страхування; 4. На питання чи було встановлено у автомобілі марки «Skoda Fabia Kombi NEU Ambiente» чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер

НОМЕР_3 , який знаходився станом на 16 квітня 2011 року в гаражному приміщенні № НОМЕР_4 , що у будинку АДРЕСА_1 , додаткове електричне обладнання, не передбачене заводом-виробником, зокрема тривожна сигналізація, яка зазначена власником автомобіля ОСОБА_1 в заявах на страхування, та чи є причиною пожежі замикання електричної проводки встановленого на даному автомобілі додаткового електричного обладнання, не передбаченого заводом-виробником (тривожної сигналізації), яка зазначена власником автомобіля в заявах на страхування, не представилось можливим. 5. Схемами електрообладнання автомобіля Skoda Fabia Kombi NEU Ambiente» кузов № НОМЕР_2 не передбачено проводу, який поєднує плюсовий вивід генератору (клема генератора В+) з плюсовим виводом витягувального реле стартера. Відповісти на питання чи був встановлений на автомобілі провідник, який з`єднував плюсовий вивід генератора з плюсовим виводом втягувального реле стартера, не представляється можливим; 6. У наданих на дослідження матеріалах справи відсутні об`єктивні дані про наявність в автомобілі марки «Skoda Fabia Kombi NEU Ambiente» чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент виникнення пожежі конструктивного або технологічного дефекту електрообладнання.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

43. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

44. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

45. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

46. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

47. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

48. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

49. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

50. Відповідно до статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

51. Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (частина перша статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів».

52. Статтею 711 ЦК України, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю у зв`язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.

53. Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

54. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

55. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

56. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

57. Статтею 1209 ЦК України, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ним у договірних відносинах.

58. Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг).

59. Згідно з вимогами частини першої статті 1210 ЦК України, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, підлягає відшкодуванню, за вибором потерпілого, продавцем або виготовлювачем товару.

60. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина друга статті 614 ЦК України).

61. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

62. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

63. Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

64. Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

65. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

66. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

67. Аналогічні положення були закріплені у статтях 10 57 60 150 212 ЦПК України, у редакції 2004 року.

68. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

69. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

70. Встановивши на підставі проведеної (після направлення справи судом касаційної інстанції на новий розгляд) у справі комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 22 грудня 2022 року №3897/3898/42646-42661, а також наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, що причиною пожежі стало займання конструктивних елементів морозильної камери (в нижній частині фронтальної стіни ліворуч від дверей), за відсутності дефектів в автомобілі «Skoda Fabia Kombi NEU Ambiente», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для покладення на виробника спірного автомобіля відповідності за спричинену внаслідок зазначеної пожежі шкоду.

71. Посилання касаційної скарги на неналежність та суперечливість висновку комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 22 грудня 2022 року №3897/3898/42646-42661, зокрема з посиланням на обставини, встановлені у висновку спеціаліста вибухотехнічних та пожежно-технічних досліджень Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управлення Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 29 квітня 2011 року № 860 та висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової пожежно-технічної, електротехнічної, автотехнічної та металознавчої експертизи від 25 червня 2015 року слід визнати такими, що не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

72. Суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку висновку комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 22 грудня 2022 року №3897/3898/42646-42661 у сукупності з іншими доказами у справі, урахував вказівки суду касаційної інстанції, надані при направленні справи на новий апеляційний розгляд (зокрема щодо обставин, які підлягають дослідженню з посиланням на суперечливість висновків попередніх експертиз), та дійшов мотивованого висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачам майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, яка відбулася 16 квітня 2011 року.

73. За результатами оцінки доказів суд апеляційної інстанції встановив, що автомобіль «Skoda Fabia Коmbi New Аmbientе», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не мав дефектів електрообладнання, що виключає можливість застосування до відповідача обов`язку з відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліку товару.

74. Посилання позивачів на суперечність висновку комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 22 грудня 2022 року №3897/3898/42646-42661 обставинами, зазначеним у листі

ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 21 вересня 2023 року № 540/18/1018 щодо дати підключення та початку постачання електричної енергії до гаражу позивачів, було відхилено судом апеляційної інстанції, з огляду на те, що за обставин, встановлених у висновку експертизи, зазначений лист не є достатнім доказом відсутності у спірному гаражі на момент пожежі електроенергії та не доводить спричинення пожежі саме внаслідок виробничого дефекту електрообладнання автомобіля «Skoda Fabia Коmbi New Аmbientе».

75. Суди апеляційної інстанції надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, дійшов достатньо обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

76. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, фактично зводяться до переоцінки доказів.

77. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

78. Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилаються заявники у касаційній скарзі.

79. Посилання заявників на відсутність правових підстав для постановлення у справі додаткового судового рішення щодо розподілу витрат по сплаті судового збору та проведення експертизи, не розподілених при перегляді справи в судів апеляційної інстанції, за відсутності доводів щодо недоведеності факту понесення відповідачем таких витрат, колегія суддів відхиляє. Суд апеляційної інстанції у додатковому судовому рішення здійснив розподіл судових витрат, виходячи з ухваленого судового рішення по суті спору.

80. Суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку доказам понесення відповідачем витрат зі сплати судового збору та витрат на проведення судових експертиз, а також підстав для ухвалення у справі додаткового судового рішення, яке за своєю суттю має на меті усунення неповноти ухваленого судового рішення по суті спору.

81. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

82. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

83. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року та додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович