ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року

м. Київ

справа №712/3869/22

адміністративне провадження № К/990/11310/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (головуючий суддя Грибан І.О., судді: Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.) про відмову в задоволенні його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2021 року о 10 год. 23 хв. Черкаською митницею Держмитслужби (далі - Митниця) прийнято до митного оформлення митну декларацію (далі - МД) №UA902080/2021/804787, за якою в митний режим імпорту громадянином України ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на підставі договору про надання послуг митного брокера від 30 грудня 2020 року №1, укладеного з ТОВ «СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП», заявлено товар «полімери етилену у первинних формах: поліетилен високого тиску, низької щільності, гранульований марка Low Density Polyethylene - LD2420D, нелінійний, з питомою густиною 0,923 г/см3,- 46750 кг. Виробник - AMIR KABIR PETROCHEMICAL COMPANY. Країна виробництва - IR».

Відповідно до графи 47 МД №UA902080/2021/804787 «Нарахування мита та митних платежів» при декларуванні вищевказаного товару нараховано та сплачено податок на додану вартість за ставкою 7% на суму 159 238,01 грн. як такий, що підлягає сплаті з лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я на підставі розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

23 грудня 2021 року за результатами контролю правильності нарахування та сплати митних платежів встановлено безпідставність заявлення ставки податку на додану вартість в розмірі 7%.

По вказаній декларації в автоматичному режимі проведено контроль із застосуванням автоматичної системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) та згенеровано обов`язкові до виконання наступні форми митного контролю:

- 101-1 витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів (Підстава: Товар №1. До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7% (застосовується лише по операціях, визначених ст.193 ПК України), при цьому відсутній відповідний дозвільний документ);

- 111-5 перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати (Підстава: Товар №1. До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7% (застосовується лише по операціях, визначених ст.193 ПК України), при цьому відсутній відповідний дозвільний документ);

- 203-1 проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації (Підстава: Товар №1. До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7% (застосовується лише по операціях, визначених ст.193 ПК України), при цьому відсутній відповідний дозвільний документ);

- 911-1 забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки (Підстава: Товар №1. До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7% (застосовується лише по операціях, визначених ст.193 ПК України), при цьому відсутній відповідний дозвільний документ).

Крім того прийнято рішення про проведення митного огляду задекларованого товару шляхом проставляння 23 грудня 2021 року о 10 год. 45 хв. відповідної відмітки в Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (АСМО «Інспектор») відповідно до пункту 1.3 розділу ІІ Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року №1316.

Разом з тим позивачем об 11 год. 31 хв. та о 12 год. 33 хв. подано до Митниці заяви про відкликання МД №UA902080/2021/804787 у зв`язку з технічною помилкою.

За результатами розгляду вказаних заяв відповідач не вбачав підстав для надання дозволу на відкликання митної декларації та, посилаючись на Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, у задоволенні заяв відмовив.

24 грудня 2021 року уповноваженою посадовою особою Митниці відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №0147/90200/21 за частиною 1 статті 485 Митного кодексу України (далі - МК України).

В подальшому постановою Митниці від 23 травня 2022 року у справі про порушення митних правил №147/90200/21 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 887 183,16 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 в червні 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Митниці, в якому просив визнати її протиправною та скасувати.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 08 серпня 2022 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 08 серпня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

20 січня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами, в якій, як на підставу для такого перегляду, позивач посилався на частину 3 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з якою перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи, та зазначав, що 15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 16 листопада 2022 року №2760-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів» (далі - Закон №2760-IX), яким статтю 485 МК України викладено у новій редакції, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто пом`якшує відповідальність, порівняно із санкцією статті на час його притягнення до відповідальності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року в задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року відмовлено.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд, вказавши про відсутність передбачених частиною 2 статті 361 КАС України правових підстав для перегляду постанови від 12 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами, разом з тим погодився із доводами позивача про наявність таких на підставі частини 3 цієї ж статті. Водночас, суд апеляційної інстанції зауважив, що якщо чинна на час спірних відносин норма визначала рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень як правомірні, то відсутні підстави визнавати їх у судовому порядку протиправними, навіть, якщо на момент розгляду справи в суді відбулися зміни в законодавстві і таке рішення суб`єкта владних повноважень вже не відповідає вимогам закону. Крім того суд посилався на положення частини 6 статті 361 КАС України, за змістом якої при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами він не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову, адже під час ухвалення постанови від 12 жовтня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд досліджував правомірність винесення Митницею постанови від 23 травня 2022 року як такої, не перевіряючи при цьому розмір застосованого стягнення у виді штрафу на суму 887 183,16 грн. Що ж стосується застосування до спірних правовідносин закону, який пом`якшив відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, суд звернув увагу, що це питання пов`язане з виконанням постанови, якою до позивача адміністративне стягнення застосоване й перегляд цього стягнення має бути здійснено саме органом, який його застосував, враховуючи, що санкція статті 485 МК України в редакції Закону №2760-IX передбачає дискрецію органу владних повноважень при обранні розміру штрафу, якій може бути накладено на правопорушника. Більше того, суд відмітив, що за змістом поданої заяви позивач фактично не погоджується з судовим рішенням суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні його позовних вимог, а не ставить питання пом`якшення відповідальності, проте незгода із судовим рішенням суду та/чи висновками, яких він дійшов, не може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, так само як і для повторного перегляду одних і тих самих судових рішень.

Не погоджуючись із постановленою апеляційним судом ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив вказане судове рішення скасувати й прийняти нове - про задоволення його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року.

В касаційній скарзі (з врахуванням додаткових пояснень від 24 травня 2023 року) позивач вказував на наявність передбачених частиною 3 статті 361 КАС України підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з огляду на прийняття законодавчого акту, який пом`якшує відповідальність за скоєння порушення, передбаченого статтею 485 МК України; до того ж, звертав увагу, що після прийняття апеляційним судом оскаржуваної ухвали він звертався до Митниці та Державної митної служби України з питання перегляду постанови про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, однак останні відмовили йому у такому перегляді.

Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Так, стаття 485 МК України встановлює відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

При цьому, редакція вказаної статті, що діяла на час прийняття митним органом спірної постанови, передбачала, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

В подальшому Законом №2760-IX (який набрав чинності 15 грудня 2022 року) до статті 485 МК України внесено зміни та визначено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Разом з тим, згідно із частинами 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 - 4 та 6 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення у тому числі за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Отже, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

В той же час положення частини 3 статті 361 КАС України визначають за можливе здійснення перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, але лише у випадку, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи та якщо ними скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи й, відповідно, застосовувались судом та були ним покладені в основу прийнятого рішення.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні поданої позивачем заяви, апеляційний суд виходив, у тому числі, з того, що справа про порушення митних правил щодо позивача розглядалась саме митним органом й постанова про притягнення його до відповідальності приймалась також останнім, що узгоджувалось з приписами статті 522 МК України в чинній на той час редакції.

Під час же розгляду даної справи судами у відповідності до статті 530 МК України здійснювалась перевірка законності та обґрунтованості постанови Митниці у справі про порушення митних правил.

Таким чином, ухвалюючи постанову від 12 жовтня 2022 року, Шостий апеляційний адміністративний суд досліджував дії ОСОБА_1 на відповідність викладеним у диспозиції статті 485 МК України умовам, що ж до визначеної цією статтею санкції, то станом на 23 травня 2022 року законодавством передбачався чіткий і однозначний її розмір - 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, який і був застосований Митницею.

Крім того, враховуючи положення статті 19 Конституції України, апеляційний суд в ухвалі від 15 березня 2023 року дійшов переконання, що якщо чинна на час спірних відносин норма визначала рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень як правомірні, то відсутні підстави визнавати їх у судовому порядку протиправними, навіть якщо на момент розгляду справи в суді відбулися зміни в законодавстві і вони вже не відповідають вимогам закону.

В доповнення до наведеного слід зауважити, що Законом №2760-IX, окрім змін до статті 485 МК України, внесено такі й до статті 522 цього ж Кодексу та віднесено розгляд справ про порушення митних правил, передбачених статтею 485 МК України, до повноважень судів.

Отже лише після набрання 15 грудня 2022 року чинності цими змінами вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України та визначення розміру застосовуваного стягнення (від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів) здійснюється судами.

Відтак питання щодо перегляду застосованого до позивача стягнення у зв`язку із внесенням Законом №2760-IX змін до статті 485 МК України й пом`якшенням відповідальності за скоєння передбаченого нею порушення, не може бути вирішене в процесуальний спосіб шляхом перегляду даної справи за нововиявленими обставинами, проте ОСОБА_1 не позбавлений права розв`язувати його в іншій правовій площині.

Решта ж мотивів заяви ОСОБА_1 , як зазначив суд попередньої інстанції, зводиться до фактичної незгоди з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року про відмову в задоволенні його позовних вимог, що, однак, не може бути підставою для перегляду останньої за нововиявленими обставинами.

Враховуючи наведене вище в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду попередньої інстанції про відсутність, в даному випадку, правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року.

Доводи касаційної скарги не впливають на законність прийнятого судом рішення й не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або порушення процесуальних норм.

Згідно із частинами 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова