Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 712/7694/17

провадження № 61-17334св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - регіональне відділення Фонду державного майна України у Черкаській області,

третя особа: колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси в складі судді Токової С. Є. від 15 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Черкаської області в складі суддів: Карпенко О. В., Нерушак Л. В., Фетісової Т. Л., від 30 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу про припинення юридичної особи.

Позов обґрунтовано тим, що вони є жителями села Ягубець, Христинівського району Черкаської області та працівниками ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець».

Позивачі вказують, що відповідно до положень ЗК України їм гарантовано право на отримання земельної частки (паю) земель ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» при проведенні його приватизації.

04 грудня 2015 року наказом регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області № 13-АПК ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» було припинено шляхом перетворення у КСП «Ягубець».

12 лютого 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець».

Позивачі вказують, що до прийняття оскаржуваного наказу регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області рішення трудового колективу ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» щодо приватизації земель підприємства в порядку ст. 25 ЗК України не приймалося і на порядок денний не виносилося.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вважають, що в порушення вимог ч. ч. 1, 5 ст. 25 ЗК України їм не були передані земельні ділянки ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець».

У зв`язку із прийняттям регіональним відділенням Фонду державного майна України у Черкаській області наказу № 13-АПК від 04 грудня 2015 року, позивачі посилаються на те, що вони втратили гарантоване їм законом право на отримання земельної частки /паю/ земель ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» в порядку статті 25 ЗК України з підстав, що не залежали від їх волі або дій, тому даний наказ є таким, що перешкоджає реалізації прав позивачів на отримання ними земельних ділянок внаслідок приватизації землі ДП «СГП «Ягубець».

Позивачі просили суд визнати незаконним та скасувати наказ № 13-АПК регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області від 04 грудня 2015 року про припинення юридичної особи ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» та стягнути з відповідача понесені позивачами судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2017 року по даній справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КСП «Ягубець».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час перетворення ДП «СГП «Ягубець» в КСП «Ягубець» відбулося правонаступництво, зокрема щодо права постійного користування земельними ділянками. Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області від 04 грудня 2015 року №13-АПК «Про припинення юридичної особи», прийнятий у межах та у спосіб, встановлений законом і ніяким чином не порушує прав позивачів на отримання земельної частки (паю) земель державного підприємства при приватизації землі. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент приватизації не мали жодних правовідносин як з ДП «СГП «Ягубець» так і з КСП «Ягубець», у зв`язку із чим посилання на порушення прав вказаних осіб внаслідок приватизації ДП «СГП «Ягубець» є необґрунтованими. Вказані особи можуть реалізувати своє право на приватизацію землі на загальних підставах, подавши відповідні документи до державного органу з питань приватизації землі. Також, є безпідставними посилання позивачів на істотне порушення прав позивача ОСОБА_3 , оскільки згідно матеріалів справи вказана особа володіє часткою у майні КСП «Ягубець» і перебуває у списку осіб на паювання землі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу, подану представником позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокатом Чернілевським В. Г., відхилено.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржників, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про відмову у позові. 04 грудня 2015 року наказом регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області № 13-АПК ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» було припинено шляхом перетворення у КСП «Ягубець». Скаржники вважають, що указаним наказом про припинення юридичної особи порушено їх права на приватизацію земельних ділянок, які використовувались підприємством, яке було припинено.

Доводи інших учасників справи

У поданих до Верховного Суду відзивах на касаційну скаргу заявники посилаються на те, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно та відповідають фактичними обставинам, які склалися між учасниками даної справи, у зв`язку із чим просять відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані рішення без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.

29 серпня 2018 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи в складі п`яти суддів.

Обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 04 грудня 2015 року наказом регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області №13-АПК ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» було припинено шляхом перетворення у Колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець».

Позивачами зазначено, що вони є жителями села Ягубець Христинівського району Черкаської області та працівниками ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець».

Наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Черкаській області від 04 грудня 2015 року № 13-АПК припинено юридичну особу - ДП «СГП «Ягубець» шляхом перетворення у КСП «Ягубець».

На час проведення приватизації позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не були працівниками підприємства, а тому їм відмовлено у включенні до списку осіб, які мають право на частку майна ДП «СГП «Ягубець».

Позивач ОСОБА_3 є власником частки у майні КСП «Ягубець» та перебуває у списку осіб на паювання землі.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі вказували на те, що оспорений наказ відповідача від 04 грудня 2015 № 13-АПК не відповідає вимогам закону.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Оспорений позивачами наказ регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області від 04 грудня 2015 року № 13-АПК прийнято на підставі, зокрема, Закону України від 04 березня 1992 року № 2163-XII «Про приватизацію державного майна».

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 04 березня 1992 року № 2163-XII «Про приватизацію державного майна» (далі - Закон № 2163-XII) законодавство України про приватизацію складається із цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Відповідно до статті 30 Закону № 2163-XII (в редакції, станом на момент звернення до суду із даним позовом) спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України.

Згідно частини першої статті 17 КАС України (в редакції, на момент звернення до суду із даним позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України в указаній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивачі оскаржили наказ регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області з підстав його невідповідності вимогам законодавства.

При цьому, згідно позовних вимог, спір у даній справі не направлений на визнання прав позивачів на будь-яке майно, зокрема земельні ділянки, у зв`язку із чим даний спір не має ознак приватно-правового спору, який підлягав би розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на зазначене, вирішення спорупро визнання незаконним та скасування спірного наказу регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області згідно вимог закону, чинного на момент подання позову в даній справі, віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно з частинами першою та другою статті 414 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Згідно з частиною четвертою статті 414 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи те, що позов у даній справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю, із роз`ясненням позивачу права протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 255 400 409 414 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Рішення рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до регіонального відділення Фонду державного майна України у Черкаській області, третя особа: колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець», про визнання незаконним та скасування наказу про припинення юридичної особи - закрити.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 роз`яснюється, що спір про визнання незаконним та скасування наказу про припинення юридичної особи підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

На виконання вимог статті 256 ЦПК України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 роз`яснюється про наявність у них права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик