Постанова

Іменем України

30 січня 2023 року

м. Київ

справа № 712/8458/19

провадження № 61-10272св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л. від 06 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України відбулася презентація автобіографічної книги «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої є ОСОБА_2 . На сторінках даної книги, автор публічно висвітлює неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсності, є недостовірною та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Дана книга є загальнодоступною на всій території держави, її тираж 200 примірників і вона є в загальному доступі для суспільства. Внаслідок цього, дана неправдива інформація про те, що позивач, начебто «злочинець», стала відомою його друзям, знайомим, людям, з якими він працював та працює, а також колишнім курсантам, яких він навчав та їхнім батькам, жителям м. Черкаси, які обирали його депутатом Черкаської міської ради 4, 5, 6-го скликань. Він є публічною людиною. Указує, що він ніколи в житті не притягувався до кримінальної відповідальності, жодними спецслужбами не розслідувалися справи відносно нього з приводу незаконного використання бюджетних коштів. Ніхто із знайомих позивача, колег, друзів, дітей та батьків, з якими він працював як тренер, викладач, жодного разу не ставили під сумнів його репутацію, а тим паче, щоб він був причетний до якихось неправомірних діянь. За все своє життя він характеризується як порядна людина, яка має численні нагороди та відзнаки МВС, МНС, Міністерства освіти України та Ради національної безпеки і оборони України.

Позивач вважав, що поширенням недостовірної інформації щодо нього, відповідачем було завдано шкоди його немайновим інтересам, порушивши його гідність, честь та ділову репутацію. Посилаючись на статтю 23 ЦК України.

Ураховуючи наведене, позивач просив суд: визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, яка викладене в книзі «ІНФОРМАЦІЯ_2.» на сторінці 70 (автором якої є ОСОБА_2 ): «Пригадую, як одного разу ввечері мене розшукував начальник місцевого УВС, генерал - лейтенант міліції ОСОБА_4 і розповів про таке, що на доказ протиправної діяльності ОСОБА_5 зібрано купу матеріалів. Одне моє слово - і цього молодика чекала кримінальна відповідальність, та я вже його захистив. Це не був одиночний випадок. Далі вже спецслужби розслідували справу незаконного використання бюджетних коштів під час змагань у Криму. Та це була звичайна, повсякденна діяльність…»; визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, яка викладена в книзі «ІНФОРМАЦІЯ_2.» на сторінці 69 (автором якої є ОСОБА_2 ): «А от такий популярний у молоді волейбол шкутильгав на обидві. Причина цього крилася в амбіціях тренера й відповідального за цей вид спорту ОСОБА_5 , що зводилася до залагодження особистих проблем, яких він мав чимало»; заборонити поширювати книгу «ІНФОРМАЦІЯ_2.» (автором якої є ОСОБА_2 ), а тираж цієї книги вилучити з метою його знищення; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 100 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, яка викладена в книзі «ІНФОРМАЦІЯ_2.» на сторінці 70 (автором якої є ОСОБА_2 ), а саме: «Пригадую, як одного разу ввечері мене розшукував начальник місцевого УВС, генерал-лейтенант міліції ОСОБА_4 і розповів про таке, що на доказ протиправної діяльності ОСОБА_5 зібрано купу матеріалів. Одне моє слово -і цього молодика чекала кримінальна відповідальність, та я вже його захистив. Це не був одиничний випадок. Далі вже спецслужби розслідували справу незаконного використання бюджетних коштів під час змагань у Криму. Та це була звичайна, повсякденна діяльність…». Визнано недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, яка викладена в книзі «ІНФОРМАЦІЯ_2.» на сторінці 69 (автором якої ж ОСОБА_2), а саме: «А от такий популярний у молоді волейбол шкутильгав на обидві. Причина цього крилася в амбіціях тренера й відповідального за цей вид спорту ОСОБА_5 , що зводилася до залагодження особистих проблем, яких він мав чимало.». Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статей 3 68 Конституції України, статей 201 297 299 275 ЦК України поширена ОСОБА_2 інформація щодо діяльності позивача, який працював у Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України» з посиланнями на фактичні дані, зокрема на висновок експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи № 19918/20-39 від 23 квітня 2021 року, не є оціночними судженнями, принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Cуд оцінив завдану позивачу моральну шкоду в 10 000,00 грн.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, відсутні факти, які б доводили, що відомості, які відповідач викладав у своїй книзі, мотивовані цілеспрямованими діями з метою принизити честь, гідність чи ділову репутацію позивача. Відповідач навів особисті думки стосовно позивача, використав своє конституційне право на свободу думки і слова, а за висловлювання оціночних суджень відповідач не може бути притягнутий до відповідальності, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо спростування зазначеної інформації.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Заруба С. О. звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року, у якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 398/4136/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу

№ 712/8458/19 з Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_2 є автором книги «ІНФОРМАЦІЯ_2.» (Черкаси, 2019 ОСОБА_6 , тираж 200 примірників), в якій висвітлені (стор. 70) такі рядки: «Пригадую, як одного разу ввечері мене розшукував начальник місцевого УВС, генерал-лейтенант міліції ОСОБА_4 і розповів про таке, що на доказ протиправної діяльності ОСОБА_5 забрано купу матеріалів. Одне моє слово - і цього молодика чекала кримінальна відповідальність, та я вже його захистив. Це не був одиночний випадок. Далі вже спецслужби розслідували справу незаконного використання бюджетних коштів під час змагань у Криму. Та це була звичайна, повсякденна діяльність…», а також висвітлені (стор. 69) такі рядки: «А от такий популярний у молоді волейбол шкутильгав на обидві. Причина цього крилася в амбіціях тренера й відповідального за цей вид спорту ОСОБА_5 , що зводилася до залагодження особистих проблем, яких він мав чимало.».

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 стверджував, що указана на сторінках 69-70 даної книги інформація є недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Водночас відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У статті 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації потрібно розуміти опублікування її у пресі, передання з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є така інформація фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Суд апеляційної інстанції оцінивши зміст кожного висловлювання, які позивач просив спростувати, зробив обґрунтований висновок, що спростовувана позивачем інформація є оціночними судженнями, а тому не підлягає спростуванню.

Висновки апеляційного суду про те, що спростовувана інформація є оціночним судженням, правильно обґрунтовані тим, що висловлювання відповідача є його особистою думкою про діяльність позивача, яка містить ознаки критики та ґрунтується на особистих припущеннях останнього.

Верховний Суд зауважує, що хоча опублікована відповідачем спірна інформація хоч і містить елементи провокативного характеру, однак її не можна витлумачити як таку, що містить фактичні дані, оскільки вона є оцінкою дій і не містить ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а лише дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

Апеляційний суд правильно виходив із того, що спірна стаття не містить будь-яких фактичних відомостей, тверджень чи звинувачень у вчиненні позивачем конкретних кримінальних правопорушень.

Також апеляційний суд обгрунтовано не взяв до уваги висновок експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи № 19918/20-39 від 23 квітня 2021 року, у якому надана правова оцінка висловленій відповідачем інформації, оскільки здійснення висновку щодо наявності в поширеній інформації оціночних суджень чи фактичних тверджень належить до виключної компетенції суду.

Щодо вимог про заборону поширювати книгу «ІНФОРМАЦІЯ_2.» (автор ОСОБА_2 ), вилучення тиражу цієї книги з метою його знищення та стягнення моральної шкоди, то підстави для їх задоволення відсутні, оскільки апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача щодо визнання недостовірною інформації.

Висновки апеляційного суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові, що зазначена заявником у касаційній скарзі.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судом апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, і з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун