№ 720/1425/21 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 720/1425/21

провадження № 61-11028 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,

третя особа - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2022 року у складі судді Вівчара Г. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2022 рокуу складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Лисака І. Н.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), третя особа - ОСОБА_4 , про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат та три проценти річних.

Позовна заява мотивована тим, що 09 листопада 2018 року, близько 20 години 10 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії), рухаючись по вул. Центральній у с. Костичани Чернівецького району Чернівецької області, зі сторони с. Мамалига у напрямку м. Новоселиця, допустив наїзд на гужову повозку під керуванням ОСОБА_5 . Унаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажир повозки - ОСОБА_3 загинув на місці події.

Вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2019 у справі № 720/1676/19 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі статей 75 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом одного року шести місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки. Стягнуто з ОСОБА_4 понесені витрати на проведення ряду експертиз у справі у розмірі 2 686,08 грн на користь держави. Речовий доказ у справі: автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) після набрання вироком законної сили повернуто його користувачу - ОСОБА_4 . Речові докази у справі, а саме: оптичні диски з відеоматеріалами відзнятими камерами відеоспостереження залишено у матеріалах справи. Заявлений цивільний позов ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та потерпілої - ОСОБА_6 , матері загиблого, щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 13 670 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , як законного представника малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з втратою годувальника по 834,60 грн на кожну дитину до настання їх повноліття, починаючи з 10 вересня 2019 року. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_6 моральну шкоду по 80 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , як законного представника малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі по 50 000 грн. У частині інших вимог цивільного позову відмовлено.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_4 у добровільному порядку відшкодовано моральну шкоду у розмірі 104 000 грн матері загиблого - ОСОБА_6 , дружині загиблого - ОСОБА_1 , та малолітнім дітям загиблого: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,кожному по 26 000 грн.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 720/1676/19 у задоволенні апеляційної скарги прокурора відділу прокуратури Чернівецької області Романюка І. І. відмовлено, вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області щодо ОСОБА_4 залишено без змін.

Оскільки транспортний засіб винної у вищевказаній ДТП особи не мав страхового сертифікату «Зелена картка», тому відповідно до положень підпункту а) пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося у такому транспортному засобі. Автомобіль винної у ДТП особи зареєстрований у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.

20 квітня 2021 року вона звернулася до МТСБУ в інтересах малолітніх дітей з вимогою про виплату страхового відшкодування на утримання дітей, оскільки загинув їх годувальник. 28 квітня 2021 року МТСБУ відмовило їй у виплаті страхового відшкодування, оскільки потерпіла примирилася з особою, винною у ДТП, та не має до нього претензій майнового і морального характеру. Отже, завдану шкоду відшкодовано винуватцем ДТП у повному обсязі у добровільному порядку.

Вважала вищевказану відмову МТСБУ у виплаті страхового відшкодування незаконною, тому що страховиком належним чином не обґрунтовано підстави такої відмови, помилково застосовано принцип вини та деліктне зобов`язання винної у ДТП особи перед потерпілим, як підставу для звільнення від цивільно-правової відповідальності. Таким чином, саме МТСБУ, як страховик винної у ДТП особи, має відшкодувати потерпілій особі шкоду.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , просила суд стягнути з МТСБУ на її користь в інтересах малолітніх дітей страхове відшкодування у розмірі по 134 028 грн на кожну дитину; пеню у розмірі 4 516,56 грн; три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 903,31 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 013,90 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області

від 29 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задоволено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , страхове відшкодування у розмірі 134 028 грн. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_3 , страхове відшкодування у розмірі 134 028 грн. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , пеню у розмірі 4 516,56 грн, інфляційні витрати у розмірі 2 013,90 грн, три проценти річних у розмірі 903,31 грн, а всього у загальному розмірі сумі 7 433,77 грн. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України у дохід держави судові витрати у розмірі 2 754 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що посилання МТСБУ на те, що завдана шкода відшкодована винною у ДТП особою - ОСОБА_4 відповідно до вироку Новоселицького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2019 у справі № 720/1676/19, є помилковим, оскільки страхова виплата та відшкодування шкоди засудженим не є тотожними виплаті, на яку має право позивачка, діючи в інтересах малолітніх дітей згідно з вимогами пункту 27.5 статті 27, пункту 36.2 статті 36, пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Отже, обґрунтованими є вимоги позивачки про стягнення страхового відшкодування та у зв`язку з простроченням відшкодування страховиком шкоди відповідно до частини другої статті 625 ЦК України з нього стягнуто пеню, інфляційні втрати та три проценти річних.

Позивачкою належними доказами підтверджено понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що районний суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки малолітні діти перебували на утриманні потерпілої особи - ОСОБА_6 , який загинула унаслідок ДТП, тому вони мають право на відшкодування шкоди згідно з положеннями частини першої статті 1200 ЦК України. Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що ДТП, яка сталася 09 листопада 2018 року за участю ОСОБА_4 , унаслідок якої загинув ОСОБА_6 , є страховим випадком, а тому у МТСБУ виник обов`язок здійснити регламентну виплату донькам померлого за шкоду, завдану водієм автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 , яка пов`язана зі смертю потерпілого. Розмір такої шкоди визначений відповідно до положень статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Встановивши, що відповідач прострочив грошове зобов`язання з виплати позивачці відшкодування шкоди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних витрат, три проценти річних.

Посилання МТСБУ на те, що винна особа самостійно взяла на себе зобов`язання сплатити відшкодування за шкоду, завдану смертю потерпілого і стягнення аналогічного виду відшкодування з МТСБУ покладає на винну особу тягар подвійного відшкодування шкоди відповідно до статті 1200 ЦК України, є помилковим, оскільки страхова виплата, передбачена вищенаведеними положеннями закону, та відшкодування шкоди обвинуваченим не є тотожним виплаті, на яку має право позивачка в інтересах малолітніх дітей.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі МТСБУ просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 720/1425/21 з Новоселицького районного суду Чернівецької області.

У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2022 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що виплати, передбачені положеннями статті 1200 ЦК України та статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є тотожними.

Вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2019 року у справі № 720/1676/19, у тому числі, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , як законного представника малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шкоду у зв`язку з втратою годувальника по 834,60 грн щомісячними платежами до їх повноліття на підставі положень статті 1200 ЦК України. Таким чином, стягнення у цій справі страхового відшкодування покладає на винну у ДТП особу тягар подвійної відповідальності за те саме правопорушення.

Отже, слід вирішити питання тотожності виплат, передбачених статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та статтею 1200 ЦК України, чи має право на отримання регламентної виплати потерпіла, якщо її вимоги задоволено у кримінальному провадженні за рахунок винної особи.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , від якого вони мають малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

09 листопада 2018 року, близько 20 години 10 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії), рухаючись по вул. Центральній у с. Костичани Чернівецького району Чернівецької області, зі сторони с. Мамалига у напрямку м. Новоселиця, допустив наїзд на гужову повозку під керуванням ОСОБА_5 . Унаслідок зазначеної ДТП пасажир повозки - ОСОБА_6 загинув на місці події.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та потерпілої - ОСОБА_6 щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 13 670 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , як законного представника малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з втратою годувальника по 834,60 грн на кожну дитину до настання їх повноліття, починаючи з 10 вересня 2019 року. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_6 моральну шкоду по 80 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , як законного представника малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду по 50 000 грн. У частині інших вимог цивільного позову відмовлено.

20 квітня 2021 року ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до МТСБУ з вимогою про виплату страхового відшкодування на утримання дітей, оскільки загинув їх годувальник.

28 квітня 2021 року МТСБУ відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, вказавши, що оскільки потерпіла примирилася з особою винною у ДТП та не має до нього претензій майнового і морального характеру, отже, завдану шкоду відшкодовано винуватцем ДТП у повному обсязі у добровільному порядку (а.с. 18).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга МТСБУ підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтями 15 16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася

за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Тлумачення вказаних положень закону свідчить про те, що пункт 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за способом викладення змісту є відсилочним, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме на статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19 (провадження № 61-12719 сво 20).

Суди у порушення вищевказаних положень закону не звернули уваги на те, що положення пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягають застосуванню виключно у поєднанні з положеннями статті 1200 ЦК України.

З урахуванням вищенаведеного Верховний Суд не погоджується з висновками судів про те, що положення статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1200 ЦК України регулюють різні правовідносини.

Отже, суди у порушення вищезазначених положень закону дійшли помилкового висновку про задоволення позову, а саме стягнення з МТСБУ страхового відшкодування, оскільки вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2019 року у справі № 720/1676/19 вже було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , як законного представника малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шкоду у зв`язку з втратою годувальника по 834,60 грн щомісячними платежами до їх повноліття на підставі положень статті 1200 ЦК України, що виключає можливість повторного відшкодування шкоди й застосування пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, суди не врахували, що вимоги ОСОБА_1 , як законного представника малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення відшкодування у зв`язку з втратою годувальника вже були вирішені при розгляді справи № 720/1676/19, а стягнення з МТСБУ страхового відшкодування призведе до покладення на винну у ДТП особу тягар подвійної відповідальності за те саме правопорушення, що не передбачено законом.

Також безпідставними є вимоги позивачки про стягнення пені, інфляційних втрат та три проценти річних, оскільки вони є похідними від основної вимоги про стягнення страхового відшкодування.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом

повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини сьомої статті 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій і відмову у задоволенні позову, слід змінити розподіл судових витрат, позивачка відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому МТСБУ слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 4 132,35 грн та у суді касаційної інстанції у розмірі 5 508 грн, а всього 9 640,35 грн.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа - ОСОБА_4 , про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат та три проценти річних відмовити.

Судові витрати, понесені Моторним (транспортним) страховим бюро України за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 9 640 (дев`ять тисяч шістсот сорок) грн 35 коп., компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець