ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 723/3853/18

провадження № 51-1083 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_4,

суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_9,

в режимі відеоконференції

представника

потерпілих - адвоката ОСОБА_11,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_10, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 , на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260150000406, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коритне Вижницького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 ), громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 398 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання в зв`язку із закінченням строків давності.

За ч. 2 ст. 398 КК України ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано в зв`язку з недоведеністю в його діях складу цього кримінального правопорушення.

Вирішено цивільні позови потерпілих у провадженні.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він, 12 травня 2018 року приблизно о 18:30 год, перебуваючи на території подвір`я житлового будинку АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, умисно завдав їм численних ударів по різним частинам тіла. Такими діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до висновків судово-медичних експертиз від 30 травня 2018 року, легких тілесних ушкоджень.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_12 просить скасувати постановлені відносно ОСОБА_1 судові рішення в частині засудження його за ч. 1 ст. 125 КК України і закрити кримінальне провадження в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. В обґрунтування зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме: вважає, що суд обґрунтував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, недопустимими доказами. Крім того захисник вважає, що наведені порушення були залишені поза увагою апеляційним судом, а також вказує, що апеляційний суд в ухвалі не навів докладних мотивів, з яких визнав апеляційну скаргу захисника безпідставною, що є порушенням ст. 419 КПК України

Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_13 підтримала подану касаційну скаргу захисника ОСОБА_10 і просила її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений під час касаційного розгляду підтримав подану касаційну скаргу захисника ОСОБА_10 та просив її задовольнити.

Прокурор вважала за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Під час касаційного розгляду представник потерпілих - адвокат ОСОБА_11 просив судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судові рішення в частині виправдання ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, у касаційному порядку не оскаржуються.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи справу за апеляційною скаргою захисника, в якій він оспорював правильність встановлення фактичних обставин, обґрунтовував недопустимість, на його думку, доказів винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України та наполягав на відсутності умислу у останнього на заподіяння легких тілесних ушкоджень, апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям засудженого.

За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України кваліфіковано правильно.

В основу вироку суд обґрунтовано поклав показання самого ОСОБА_1 , який не заперечував наявності між ним та потерпілими конфлікту та спричинення їм тілесних ушкоджень, однак наполягав на відсутності у нього умислу на це, оскільки він захищався від незаконних дій потерпілих, показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про обставини заподіяння їм легких тілесних ушкоджень 12 травня 2018 року, даними протоколами слідчих дій, висновками судово-медичної експертизи №№ 119-Е та 120-Е, а також інші докази, зміст яких детально відображено у вироку.

Вказані докази, які судом визнані як допустимими, є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України на предмет належності, допустимості, достовірності та не викликають у суду сумнівів у їх правдивості.

Таким чином, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов вмотивованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 419 КПК України, детально перевірив викладені в апеляційній скарзі захисника доводи, в тому числі стосовно недопустимості, на його думку, доказів про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та відсутності умислу у ОСОБА_1 на вчинення зазначеного кримінального правопорушення, які є аналогічними за своїм змістом доводам касаційної скаргита обґрунтовано визнав їх безпідставними, із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Перевіряючи посилання захисника про відсутність у ОСОБА_1 умислу на заподіяння легких тілесних ушкоджень суд апеляційної інстанції виходив з того, що між засудженим та потерпілими, наявний конфлікт у сімейних відносинах, в зв`язку з чим у них тривалий час склалися неприязні стосунки. Удари потерпілим були нанесено з застосуванням певної сили, так само як і штовхання, що призвело до падіння. Тому, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення 12 травня 2018 року, а також причини поведінки винного і потерпілих, що передували події, суд обґрунтовано визнав безпідставними доводи апеляційної скарги захисника в цій частині.

Колегія суддів вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги захисника ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України та погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у справі колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних вимог захисника немає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника ОСОБА_10 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6