Постанова

Іменем України

24 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 725/3605/19

провадження № 61-575св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - виконавчий комітет Чернівецької міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці, у складі судді Смотрицького В. Г., від 15 жовтня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю., від 18 грудня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про забезпечення житлом.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є членом сім`ї загиблого учасника Великої Вітчизняної війни, у зв`язку з чим рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09 вересня 2008 pоку № 702-19 його було взято на квартирний облік і включено до списку позачерговиків під номером 93. Він перебуває у цьому списку позачерговиків під номером 36, але за останні чотири роки черга не зменшилась. Дворічний строк на забезпечення позивача житлом минув, однак житло надано відповідачем так і не було.

Вважає, що бездіяльністю виконкому Чернівецької міської ради, через яку він не отримав житло у визначений дворічний законом строк, було порушено його право на житло, гарантоване Конституцією України.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, зобов`язати виконавчий комітет Чернівецької міської ради позачергово забезпечити його житлом - однокімнатною квартирою, яка б відповідала усім санітарно-гігієнічним нормам (площа кімнати, кухня, ванна кімната, туалет, коридор) не вище другого поверху, в найкоротші строки. У разі неможливості негайного забезпечення його житлом, забезпечити його житлом, яке не відповідає всім санітарно-гігієнічним нормам, а саме: будинком чи його частиною або будь-якою квартирою, яка мала б кімнату, кухню, туалет. Можлива відсутність ванної кімнати, коридору, кладовки, але не вище другого поверху.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що права позивача, як особи, яка має право на одержання житла поза чергою не порушені, оскільки перед позивачем у списку знаходяться особи, сім`ї яких перебувають на квартирному обліку для одержання житлових приміщень у позачерговому порядку, і які також потребують тримання житла. Надання позивачу житлового приміщення раніше цих осіб призведе до порушення прав останніх.

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради та Чернівецька міська рада не є органами виконавчої влади. Чернівецька обласна державна адміністрація, як місцевий орган виконавчої влади, не делегувала повноваження виконавчому комітету Чернівецької міської ради на придбання житла позивачу за кошти Державного бюджету України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що виконавчий комітет Чернівецької міської ради не є органом виконавчої влади і до його компетенції не входить забезпечення позивача житлом, однак висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача є правильним. Забезпечення позивача житлом можливе лише згідно з чергою з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством. Позивачем не надано суду доказів про наявність у нього переважного права на отримання житла раніше від інших осіб, які за часом взяття на облік у цьому списку передують позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 жовтня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року і вирішити питання по суті, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір суди безпідставно у порушення вимог закону відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог, порушивши його право на отримання житла. Положення статті 46 ЖК Української РСР чітко вказує, що житло особам з інвалідністю та прирівняним до них особам повинно надаватися протягом двох років з дати включення їх до списку у позачерговому порядку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 має статус члена сім`ї загиблих ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення (дублікат) серії НОМЕР_1 , виданого 27 вересня 2018 року Управлінням соціального захисту Першотравневого району Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради за № 702/19 від 09 вересня 2008 року позивач взятий на квартирний облік, як член сім`ї загиблого ветерана війни, одинокий, який мешкає в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 .

Станом на 2019 рік ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку під № 36 у списку осіб, які мають право на позачергове одержання житла, що підтверджується листом Управління житлового-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації № 5 від 07 березня 2019 року.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Стаття 47 Конституції України декларує право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до статі 9 Житлового кодексу Української РСР забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 43 ЖК Української РСР передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень).

Статтею 46 ЖК Української PCP визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою, до таких віднесено, зокрема, інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб, яким жиле приміщення надається поза чергою протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

Відповідно до пункту 15 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки статтею 46 ЖК Української РСР не встановлено переважного права особи на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для членів сім`ї загиблих ветеранів війни, а тому позивач підлягає забезпеченню житлом в порядку черговості після того, як будуть забезпечені житлом особи, які були раніше включенні до списку осіб, які мають право на позачергове одержання житла, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК Української РСР.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 03 червня 2015 року у справі № 6-390цс15, з висновком якого погодився й Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 712/4259/17 (провадження № 61-15146сво18).

Таким чином, правильним є висновки судів попередніх інстанцій про те, що забезпечення позивача житлом можливе лише у порядку черговості з урахуванням часу зарахування на облік та у порядку, передбаченому законодавством.

Позивачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності дій відповідача, а також наявності підстав для порушення черговості надання житла в межах однієї черги.

Ці та інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору. Судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 жовтня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович