Постанова

Іменем України

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 725/3667/18

провадження № 61-7698св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці у складі судді Іщенко І. В. від 18 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Владичана А. І., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б., від 26 лютого 2019 року,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ЧОВК) про визнання незаконним рішення та поновлення перебування на квартирному обліку.

Позовну заяву мотивовано тим, що він як офіцер з двадцятип`ятирічного віку безперервно протягом 23 років 4 місяців 8 днів перебував на різних посадах у різних військових частинах, у тому числі за кордоном, починаючи з 22 липня 1986 року по 02 грудня 2005 року. Вказував, що з 20 листопада 1987 року він перебував на квартирному обліку у загальній черзі, з 23 серпня 1999 року на праві першочергового отримання житла зі складом сім`ї чотирьох осіб. Зазначав, що 02 грудня 2005 року був звільнений з лав Збройних Сил України за пунктом 67 підпунктом «б» (за станом здоров`я) у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України «із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду МО України».

Останнім місцем перебування на військовому обліку та проходження ним військової служби, з якого звільнений у запас, є ІНФОРМАЦІЯ_3 , звідки у зв`язку з обранням ним остаточного місця проживання після звільнення з лав Збройних Сил України було переведено військовий та квартирний облік до ОСОБА_2 .

Однак, 16 квітня 2018 року житлова комісія відповідача на своєму засіданні прийняла рішення зняти його з сім`єю з квартирного обліку, оскільки право на отримання жилого приміщення за новим місцем проживанням мають військовослужбовці, які звільненні у запас або відставку за віком. Вважає дане рішення незаконним, оскільки воно суперечить вимогам чинного законодавства.

Просив визнати за ним та членами його сім`ї дружиною та донькою право подальшого перебування на квартирному обліку;визнати незаконним рішення житлової комісії ЧОВК від 16 квітня 2018 року про зняття з квартирного обліку при житловій комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати поновити його та членів сім`ї право подальшого перебування на квартирному обліку в ЧОВК для позачергового отримання житла.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 грудня

2018 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним рішення житлової комісії ЧОВК від 16 квітня 2018 року про зняття з квартирного обліку при житловій комісії ЧОВК ОСОБА_1 з членами його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Поновлено перебування ОСОБА_1 з членами його сім`ї на квартирному обліку в ЧОВК.

Судові рішення мотивовані тим, що висновки житлової комісії ЧОВК, викладені у оспорюваному рішенні, про те, що у разі зміни місця проживання після звільнення зі служби зарахуванню на квартирний облік у військкоматі за новим місцем проживання можуть лише військовослужбовці, звільнені у запас або відставку за віком є помилковими, оскільки вони суперечать вимогам закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ЧОВК просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що зроблені судами першої та апеляційної інстанцій висновки не відповідають обставинам справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, суди вважали встановленими, зокрема, не враховано, що зняття позивача з квартирного обліку пов`язане із неправомірними діями службових осіб при вирішенні питання про взяття його на облік.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

27 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебував на військовій службі з 22 липня 1986 року до

02 грудня 2005 року.

02 грудня 2005 року ОСОБА_1 був звільнений з лав Збройних Сил України за пунктом 67 підпунктом «б» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада

2001 року,(за станом здоров`я) із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду МО України»

(а. с. 113).

Позивач перебував на квартирному обліку з 20 листопада 1987 року в загальній черзі, з 23 серпня 1999 року на праві першочергового отримання житла, а з 17 листопада 2005 року, після звільнення у запас і зняття з військового та квартирного обліку у Роменсько-Недригайлівському об`єднаному військовому комісаріаті Сумської області переведений до обраного ним постійного проживання його сім`ї у м. Чернівці та постановлений із сімєю у складі чотирьох осіб на квартирний облік у житловій комісії штабу управління Західного оперативного командування ЧОВК на праві позачергового отримання житла.

Відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 квітня 2018 року № 15 комісія виявила, що ОСОБА_1 був звільнений з лав Збройних Сил України за станом здоров`я. Відповідно до пункту 2 статті 37 наказу МО України від 03 лютого 1995 року № 20 та пункту 3.10 наказу Міністерства оборони України № 577

від 06 жовтня 2006 року та на підставі пункту 5статті 40 ЖКУкраїнської РСР, пункту 5 статті 26 Правил обліку комісією було вирішено зняти з квартирного обліку та виключити зі списків позивача зі складом сім`ї чотирьох осіб.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із статтями 34 та 37 ЖК Української РСР потребуючими поліпшення умов визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, а облік таких осіб здійснюється за їх місцем роботи або за їх місцем проживання.

Статтею 43 ЖК Української РСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

На день звільнення позивача зі служби у грудні 2005 року діялоПоложення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 03 лютого 1995 року № 20.

Відповідно до пункту 37 вказаного Положення військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливостівикористання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині (у випадку її розформування-військових комісаріатах) і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.

Якщо такий військовослужбовець обирає для проживання після звільнення з військової служби, з урахуванням існуючого порядку прописки, інший населений пункт, відповідний командир військової частини, за проханням військовослужбовця за 3 роки до звільнення у запас або у відставку за віком, подає до військового комісаріату і квартирно-експлуатаційної частини району необхідні документи для зарахування військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання житла.

На підставі повідомлення КЕЧ району про зарахування такого військовослужбовця до черги на отримання житла у військовому комісаріаті він знімається з квартирного обліку за останнім місцем служби. Він також може скористатися правом отримати житло після звільнення з військової служби від виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів відповідно до чинного законодавства.

Отже, на час звільнення позивача зі служби в звязку зі скороченням штатів за вищевказаним Положенням позивачу було гарантовано право перебувати на квартирному обліку у військовій частині та отримати житло з державного житлового фонду за місцем проживання та реєстрації.

Виключаючи позивача та його сім`ю з квартирного обліку, житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 обґрунтовувала вказані дії пунктом 5 частини другоїстатті 40 ЖК Української РСР, тобто поданням відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Разом із тим, під час розгляду справи суди встановили, що при зарахуванні на квартирний облік позивачем були виконані всі вимоги житлової комісії, надана необхідна інформація та документи, які вважалися комісією достатніми для прийняття на квартирний облік.

Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України).

Отже, при прийнятті на військову службу позивачу було державою гарантовано певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про скасування рішення житлової комісії про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку й виключення його зі списків військовослужбовців, зобов`язавши відповідача поновити позивача на квартирному обліку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400 409 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара