Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 725/8306/21

провадження № 61-5880св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України»

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яку подано адвокатом Спіжавкою Тарасом Георгійовичем, на постанову Чернівецького апеляційного суду в складі колегії суддів: Лисака І. Н., Височанської Н. К., Литвинюк І. М. від 21 червня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст заяви

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - АТ «НСТУ»), у якому просила: поновити їй строк на звернення до суду з позовом; визнати незаконним та скасувати наказ філії АТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» № 13-к від 10 лютого 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », наказ № 23-к від 02 березня 2021 року «Про внесення змін до наказу філії АТ «НСТУ «Чернівецька регіональна дирекція» № 13-к від 10 лютого 2021 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади редактора відділу виробництва тематичного та національного контенту 02 березня 2021 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на роботі; стягнути з АТ «НСТУ» середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 жовтня 2001 року її прийнято на роботу на посаду директора радіомовлення Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії, яка згодом була перейменована у філію АТ «НСТУ «Чернівецька регіональна дирекція». 08 грудня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про зміну істотних умов праці, а саме, про зміну найменування посади з редактора відділу виробництва тематичного та національного контенту на оброблювача інформаційного матеріалу виробництва тематичного та національного контенту. Наказом № 13-к від 10 лютого 2021 року філією АТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» звільнено ОСОБА_1 , редактора відділу виробництва тематичного та національного контенту 12 лютого 2021 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України. 02 березня 2021 року наказом № 23 філії АТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» внесено зміни до наказу філії АТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» від 10 лютого 2021 року № 13-к «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 » з 11 лютого 2021 року по 01 березня 2021 року.

Своє звільнення вважає незаконним, оскільки воно відбулося за пунктом 6 статті 36 КЗпП України через відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, що відбулося на підставі повідомлення від 08 грудня 2020 року про зміну істотних умов праці, однак жодним документом не зазначено, що при зміні істотних умов праці необхідно перейменовувати посаду «редактора відділу виробництва тематичного та національного контенту» на «оброблювача інформаційного матеріалу відділу виробництва тематичного та національного контенту».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 квітня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції поновив строк звернення до суду та виходив з того, що звільнення позивачки з посади ректора відділу виробництва тематичного та національного контенту філії АТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» у зв`язку з відмовою від проходження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України, відбулося за чинним трудовим законодавством, через що підстав для задоволення позову немає.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 квітня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачка незаконно звільнена з роботи, проте вона пропустила встановлений місячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, не навела достатніх та обґрунтованих підстав об`єктивної неможливості звернення до суду з позовом у передбачений статтею 233 КЗпП України строк.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 червня 2022 року, в якій просить скасувати зазначену постанову та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 17 травня 2022 року в справі № 756/7222/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У липні 2022 року АТ «НСТУ» звернулося до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував вимоги статей 233 234 КЗпП України та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного позивачем строку на звернення до суду із позовною заявою про поновлення на роботі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 725/8306/21 з Першотравневого районного суду м. Чернівці.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду

від 18 жовтня 2022 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 01 жовтня 2001 року згідно наказу Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії № 153-к прийнято позивачку на посаду директора радіомовлення.

08 грудня 2020 року позивачку було повідомлено про зміну істотних умов праці, зазначене повідомлення вручено особисто про що свідчить її підпис.

ОСОБА_1 звільнена 12 лютого 2021 року на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. Наказ про звільнення від 10 лютого 2021 року.

02 березня 2021 року філією видано наказ № 23-к «Про внесення змін до наказу філії «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» від 10 лютого 2021 року № 13-к «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 з 11 лютого 2021 року по 01 березня 2021 року, а саме вважати датою звільнення 02 березня 2021 року.

Трудову книжку позивачка отримала 02 березня 2021 року, про що свідчить її підпис у відповідному журналі.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Звертаючись до суду з цим позовом позивачка указувала на те, що її незаконно звільнено за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки у відповідача не відбулися зміни в організації виробництва і праці.

Апеляційний суд встановивши, що відповідачем при звільненні позивачки ОСОБА_1 допущено порушення норм трудового права, проте остання, ознайомившись 02 березня 2021 року з наказом про звільнення та отримавши того ж дня трудову книжку, з відповідним позовом до належного відповідача звернулася лише 25 листопада 2021 року, а тому вважав за можливе відмовити в позові з огляду на те, що ОСОБА_1 пропустила встановлений трудовим законодавством місячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, не навела достатніх та обґрунтованих підстав об`єктивної неможливості звернення до суду з позовом у передбачений статтею 233 КЗпП України строк.

У статті 233 КЗпП України, яка визначає строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що у справах про звільнення працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі пропуску з поважних причин строків, встановлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки (стаття 234 КЗпП України).

Поважність причин означає, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, але його зверненню за захистом перешкоджали такі причини, які зобов`язують оточуючих, органи державної влади та інших суб`єктів, з урахуванням норм моралі, виявити повагу та поблажливість до працівника.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України, застосовується незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цього строку, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо цей строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Апеляційний суд відмовив в позові з тих підстав, що позивачка не надала доказів поважності причин пропуску встановлених законом місячного строку на звернення до суду із даним позовом.

Апеляційний суд, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції про поважність причин пропуску строку для звернення до суду, вважав, що попереднє звернення позивачки з позовом про поновлення на роботі, не є підставою для висновку про поважність причин пропуску строку у цій справі.

Встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення з роботи звернулася до суду з аналогічним позовом у межах місячного строку з дня її звільнення. Апеляційним судом в задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що суд першої інстанції розглянув справу, де відповідачем була філія АТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція», а у відповідності із частиною другою статтею 48 ЦПК України філія не може бути відповідачем у справі. При цьому, при зверненні до суду з позовом з дотриманням строку передбаченого статтею 233 КЗпП України до філії, судом першої інстанції в порядку зазначеної статті не була залучена належна сторона цивільного процесу- юридична особа.

Звернувшись до суду з цим позовом, позивачка посилалась на поважність причин пропуску строку звернення до суду, посилаючись на зазначені обставини, та які суд першої інстанції прийняв до уваги. Апеляційний суд у порушення вимог статті 382 ЦПК України у постанові суду не навів мотивів відхилення цього аргументу, а формально виходив лише із того, що позивачка трудову книжку отримала 02 березня 2021 року, до суду позов пред`явлений без додержання вимог статті 233 КЗпП України. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 , дізнавшись про своє звільнення з роботи, зверталась до суду з аналогічним позовом в межах місячного строку передбаченого статтею 233 КЗпП України, однак у задоволенні його було відмовлено з підстав не залучення судом першої інстанції в якості відповідача юридичну особу, не перевірив чи не свідчить зазначене про поважність причин пропуску строку звернення до суду за вирішенням трудового спору з урахуванням того, що фактично у цій справі на працівника, який не погоджується із звільненням з роботи та не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, покладений надмірний тягар за процесуальну помилку суду першої інстанції при попередньому розгляді трудового спору.

Апеляційний суд указаним вище обставинам не надав жодної правової оцінки, що у силу процесуальних повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України, позбавляє Верховний Суд можливості встановлення нових фактичних даних та вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати нові докази та давати їм оцінку, розгляд справи апеляційним судом проведено не повно, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також слід у задоволенні клопотання АТ «НСТУ» про закриття касаційного провадження слід відмовити, оскільки під час відкриття касаційного провадження у справі Верховний Суд не встановив наявність підстав для віднесення справи до категорії малозначних, суд не визнав цей спір справою незначної складності.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» про закриття касаційного провадження - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яку подано адвокатом Спіжавкою Тарасом Георгійовичем, задовольнити.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 червня 2022 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун М. Ю. Тітов