Постанова
Іменем України
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 727/189/22
провадження № 61-10218св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),
Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Чернівецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» - адвоката Миронова Сергія Івановича на рішення Шевченківського районного суду
м. Чернівці від 24 травня 2022 року у складі судді Одовічен Я. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Владичана А. І., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» (далі - ТОВ «Чернівцігаз Збут»), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) - сектор НКРЕКП у Чернівецькій області, про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що у серпні 2021 року нею було отримано копії матеріалів цивільної справи № 727/6682/21 за позовом «Чернівцігаз Збут» до неї про стягнення заборгованості за природний газ. З наданого розрахунку заборгованості вона дізналася, що розмір боргу та об`єми спожитого нею та її сім`єю газу різні та такі, що нараховані з порушенням норм матеріального права.
Посилалася на те, що оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.
Визначення фактичного об`єму споживання природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього кодексу та договору.
Для визначення фактичного об`єму споживання природного газу приймаються дані лічильника оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача.
Вона неодноразово зверталася до відповідача із письмовими заявами про те, щоб їй встановили лічильник, однак лічильник у квартирі їй було встановлено лише 11 червня 2021 року.
Зазначала, що відповідачем порушено вимоги постанови №1488, відповідно до якої заборонено при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний побутовими споживачами природний газ. У такому випадку відповідач мав здійснити перерахунок об`єму природного газу по об`єктах побутових споживачів відповідно до граничних норм.
Тобто, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу, відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення), фактичний об`єм спожитого природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням. Оскільки вона не відмовлялася від установлення лічильника газу, а навпаки зверталась з проханням його встановити, для визначення об`ємів спожитого газу необхідно застосовувати постанови КМУ, якими затверджено норми споживання природного газу побутовими споживачами.
З огляду на вказане просила визнати незаконними дії АТ «Оператора газорозподільної системи «Чернівцігаз» щодо розрахунку визначення об`єму за спожитий газ за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язати надати розрахунок об`єму спожитого газу у відповідності до чинних норм.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано незаконними дії АТ «Оператора газорозподільної системи «Чернівцігаз» щодо розрахунку визначення об`єму за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_1 за граничними нормами та зобов`язано здійснити перерахунок спожитого природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників по об`єкту споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2017 року по 11 червня 2021 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 сплачувала за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, а тому відповідач зобов`язаний був надавати послуги, які оплачені позивачем, та відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» забезпечити встановлення індивідуального лічильника газу позивачу, що проживає у квартирі, де газ використовується тільки для приготування їжі.
Апеляційний суд також зазначав, що відповідачем не доведено факту здійснення позивачем ОСОБА_1 правопорушення у вигляді відмови від встановлення за рахунок Оператора ГРМ лічильника природного газу - індивідуального або загальнобудинкового, а навпаки позивачка висловлювала своє бажання про встановлення в її квартирі індивідуального лічильника, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність дій АТ «Оператора газорозподільної системи «Чернівцігаз» щодо розрахунку визначення об`єму за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_1 за граничними нормами споживання та зобов`язав відповідача надати розрахунок об`єму спожитого газу у відповідності до чинних норм.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» - адвоката Миронова С. І. на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 травня
2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» - адвокат Миронов С. І., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 583/1096/17, провадження № 61-31298св18, від 19 червня
2019 року у справі № 629/868/18, провадження № 61-2385св19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що про об`єми спожитого газу позивачка фактично дізналась ще 08 листопада 2016 року під час засідання комісії АТ «Чернівцігаз» з розгляду актів про порушення, у зв`язку з чим строк позовної давності щодо можливості звернення до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача стосовно правомірності прийняття
08 листопада 2016 року рішення щодо зміни режиму нарахування об`ємів природного газу, сплив ще 08 листопада 2019 року, що мало бути підставою для застосування судом статті 267 ЦК України, про що наголошувалось відповідачем у суді першої інстанції.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази неодноразових звернень позивачки до відповідача з приводу встановлення лічильника, а відповідач, як оператор ГРМ, не проводить ліцензованої діяльності з постачання природного газу і має право на отримання від споживачів коштів за розподіл природного газу лише з 01 січня 2020 року.
Зазначав, що акт про порушення щодо відмови від встановлення загальнобудинкового лічильника газу був складений 11 серпня
2016 року, тобто до прийняття змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», у зв`язку із чим відповідач правомірно намагався встановити в будинок, де проживає позивач, загальнобудинковий вузол обліку газу згідно з вимогами Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Визначення фактичного споживання природного газу за встановленим у додатку 15 до Кодексу Газорозподільних систем, граничного об`єму споживання, є відповідальністю, яка застосовується до конкретного побутового споживача за відмову від встановлення індивідуального чи загальнобудинкового лічильника газу за рахунок оператора газорозподільної мережі.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення ТОВ «Чернівцігаз Збут» щодо касаційної скарги, в яких останній просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Зазначав, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували неправильність визначення обсягів Оператором ГРМ спожитого позивачем природного газу у спірному періоді, в чому саме полягає невідповідність розміру боргу та об`єму спожитого природного газу, в чому саме полягає порушення норм матеріального права при проведенні нарахування боргу та об`єму спожитого природного газу, а також в чому полягає неправильність нарахування постачальником (ТОВ «Чернівцігаз Збут») вартості спожитого позивачем природного газу та наявності розбіжностей у визначенні об`єму (обсягу) розподіленого та спожитого позивачем природного газу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та побутовим споживачем природного газу. У квартирі позивачки газ використовується лише для приготування їжі.
ТОВ «Чернівцігаз Збут» здійснює ліцензовану діяльність з постачання газу, а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу тощо) проводить АТ «Чернівцігаз» (як Оператор ГРМ).
Розподіл природного газу відповідач здійснює відповідно до «Типового договору розподілу природного газу», затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498.
Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору, цей договір є публічним, перебуває у загальному доступі і розміщений на офіційному сайті відповідача, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України.
ОСОБА_1 приєдналася до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживає природний газ та сплачує рахунки за спожитий природний газ.
Квартира позивача до 11 червня 2021 року не була обладнана приладом обліку природного газу.
Як вбачається з довідки ЖБК №21 від 23 листопада 2021 року, у квартирі АДРЕСА_2 з газових приладів лише одна газова плита.
Також встановлено, що 11 серпня 2016 року працівниками ПАТ «Чернівцігаз» складено Акт про порушення №1, з якого вбачається, що на об`єкті багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 відмовлено в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу. Даний акт складено у присутності голови ЖБК-21 Щербатого А. Б. За виявленими порушеннями споживачу необхідно надати письмову згоду на встановлення загальнобудинкового ВОГ.
З витягу з Протоколу № 40 засідання Комісії АТ «Чернівцігаз» з розгляду актів про порушення Кодексу ГРМ від 08 листопада 2016 року вбачається, що Комісією задоволено Акт про порушення № 1
від 11 серпня 2016 року, складений відносно споживачів за адресою:
АДРЕСА_3 , і вирішено змінити споживачам встановлений режим нарахування об`ємів розподіленого природного газу з дати, наступної після дати не допуску, визначеної в акті про порушення, до моменту забезпечення доступу представникам товариства для безкоштовного встановлення загальнобудинкового лічильника газу або до моменту фактичного встановлення у споживача індивідуального лічильника газу.
З матеріалів справи також вбачається, що у 2018 році позивачка зверталася з листом до відповідача про те, що від газового лічильника вона не відмовлялася і підпис свій на такій відмові не ставила. Дані обставини також підтверджуються Листом головного спеціаліста Сектору НКРЕКП у Чернівецькій області, надісланому на адресу ОСОБА_1 .
З наданих суду розрахунків об`ємів газу по побутовому споживачу за адресою позивачки вбачається, що з жовтня 2017 року по червень
2021 року відповідач встановив позивачу об`єм спожитого газу за граничними нормами - 18,3 куб. м на людину, в розмірі 73,20 куб. м щомісячно на чотирьох осіб.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку для населення, що проживає в квартирах та використовується тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року (зі змінами, внесеними 21 грудня 2017 року - до 01 січня
2021 року), тому норми споживання природного газу для таких споживачів становили у разі відсутності приладів обліку газу до 01 січня 2018 року - за нормами споживання, а не за граничними об`ємами споживання природного газу населенням.
Відповідно до частини 2 статті 2 цього Закону загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
З метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 6 цього Закону суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня
2018 року (з подальшими змінами - до 01 січня 2023 року).
Частиною 1 статті 5 цього Закону передбачено, що у разі відмови населення від встановлення суб`єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року.
Відповідно до абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС передбачено, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.
Додаток 10 до Кодексу газорозподільних систем встановлює граничні норми споживання природного газу населенням: плита газова за відсутності централізованого гарячого водопостачання - 18,3 м. куб., на людино-місяць.
З огляду на вказане апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що для застосування такої санкції як визначення фактичного об`єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт правопорушення - відмова споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ.
Разом з тим, судами установлено, що позивачка висловлювала своє бажання про встановлення в її квартирі індивідуального лічильника, що також виключає застосування санкцій, однак не дивлячись на це, нарахування позивачу обсягів спожитого газу за нормами споживання 18,3 куб. м відповідачем здійснено саме як санкція за порушення правил обліку та споживання природного газу, що виразилось у відмові від встановлення приладу обліку спожитого газу (лічильника).
Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено факту здійснення позивачем ОСОБА_1 вказаного правопорушення у вигляді відмови від встановлення за рахунок Оператора ГРМ лічильника природного газу - індивідуального або загальнобудинкового, у зв`язку із чим суди дійшли правильного висновку про неправомірність дій АТ «Оператора газорозподільної системи «Чернівцігаз» щодо розрахунку визначення об`єму за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_1 за граничними нормами споживання та зобов`язали відповідача надати розрахунок об`єму спожитого газу у відповідності до чинних норм.
Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 583/1096/17, провадження № 61-31298св18, від 19 червня
2019 року у справі № 629/868/18, провадження № 61-2385св19.
Крім того, є необґрунтованими доводи касаційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки судами установлено, що ОСОБА_1 не була присутня під час складання акту про порушення №1 від 11 серпня 2016 року, а витяг з Протоколу №40 засідання комісії АТ «Чернівцігаз» з розгляду актів про порушення Кодексу ГРМ
від 08 листопада 2016 року також не підтверджує факту повідомлення позивача про встановлення режиму нарахування об`ємів розподіленого природного газу, оскільки не містить підпису останньої.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачу стало відомо про її порушене право з моменту звернення до суду з заявою про скасування судового наказу 26 жовтня 2020 року, в той час як з даним позовом до суду остання звернулась 12 січня 2022 року, а отже трирічний строк позовної давності нею не пропущений, тому відсутні визначені законом підстави для застосування наслідків спливу позовної давності.
Інші доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» - адвоката Миронова Сергія Івановича залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 травня
2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:Н. Ю. Сакара О. М. Осіян В. В. Шипович