№ 727/3247/22 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

13 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 727/3247/22

провадження № 61-8556 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ;

заінтересована особа - ОСОБА_2 ;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Мандзюка Віктора Борисовича -на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 липня 2022 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області 10 березня 2009 року актовим записом № 18, було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 серпня 2018 року.

Вона та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказувала, що вона та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 квітня 2021 року визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділено у користування ОСОБА_1 житлову кімнату 92-5, площею 9,60 кв. м, житлову кімнату 92-9 площею 14,70 кв. м, у користування ОСОБА_2 - житлову кімнату 92-2, площею 15,8 кв. м.

Залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 : коридор 92-1, площею 9,30 кв. м, кухню 92-3, площею 8,60 кв. м, ванну кімнату 92-7, площею 3,6 кв. м, туалет 92-8, площею 1,5 кв. м.

Посилалася на те, що проживання з ОСОБА_2 в одній квартирі є неможливим, оскільки сварки переросли в конфлікти, під час яких поведінка ОСОБА_2 є агресивною, останній постійно ображає її та сина - ОСОБА_4 , висловлюється нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, завдає психологічного тиску їй та дітям.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2021 року встановлено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до інформації про результати психологічного обстеження сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , емоційний стан нестабільний, високий рівень тривоги.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк шість місяців із забороною перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 ; наближатися на відстань до 2 км до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 травня 2022 року у складі суддіТанасійчук Н. М. заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Видано обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , поклавши на нього строком в один місяць такі обов`язки: заборонено ОСОБА_2 перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 у квартирі, яка знаходиться по АДРЕСА_2 ; заборонено ОСОБА_2 наближатися на відстань до 1 км до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Ухвалено про негайне виконання рішення суду про видачу обмежувального припису.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що існує реальна ймовірність повторного вчинення домашнього насильства кривдником, а тому заявник, яка є жертвою такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Тимчасове обмеження права ОСОБА_2 перебувати у квартирі АДРЕСА_1 є легітимним заходом втручання у права та свободи ОСОБА_2 , оскільки є гарантією заявника на спеціальні засоби правового захисту, які передбачені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та забезпечить безпеку постраждалій особі.

Достатнім буде встановлення обмежувального припису строком на один місяць, оскільки заявником не доведено існування високого рівня вірогідності повторного вчинення домашнього насильства та настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, які б свідчили про необхідність встановлення максимального строку обмежувального припису 6 місяців.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 травня 2022 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису залишено без задоволення.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з часу вчинення ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 психологічного насильства у квітні 2021 року до звернення ОСОБА_1 до суду з цією заявою у травні 2022 року минув тривалий час, фактів протиправної поведінки ОСОБА_2 протягом цього часу заявником не наведено.

З огляду на наведене, висновки суду першої інстанції про необхідність захисту ОСОБА_1 від психологічного насильства ОСОБА_2 не відповідають обставинам справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - Мандзюк В. Б. - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішеня заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18, від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 727/3247/22 з Шевченківського районного суду м. Чернівці.

У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 своїми діями чинить морально-психологічний тиск на дитину, що негативно впливає на психологічний стан здоров`я сина. Також зазначав, що апеляційний суд не звернув увагу на акт оцінки потреб сім`ї від 01 квітня 2022 року № 142/02-07, яким встановлено, що сімейні та соціальні стосунки негативні (батько - ОСОБА_2 також проживає у квартирі з новою родиною, участі в утримуванні та вихованні сина не приймає).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області 10 березня 2009 року актовим записом № 18, було розірваний рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 серпня 2018 року (а.с. 9).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новодністровськ Чернівецької області (а.с. 8).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2021 року визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділено у користування ОСОБА_1 житлову кімнату 92-5, площею 9,60 кв. м, житлову кімнату 92-9, площею 14,70 кв. м, у користування ОСОБА_2 - житлову кімнату 92-2, площею 15,8 кв. м.

За довідкою приватного підприємства «Ремжитлосервіс» від 29 листопада 2021 року № 324 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 (а.с. 14).

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2021 року ОСОБА_9 притягнуто до адміністративної відповдіальності за частиною першою статті 173-2 КпАП України. Встановлено, що ОСОБА_2 11 жовтня 2021 року о 19 год. за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_1 вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_4 , сином своєї колишньої дружини, в ході якого виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, завдавши шкоди психічному здоров`ю потерпілого, спричинивши насильство в сім`ї.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 липня 2021 року закрито провадження у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 173-2 КпАП України у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 липня 2021 року містить посилання на протокол про адміністративне правопорушення, за яким ОСОБА_10 25 квітня 2021 року о 8 год. у квартирі АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно колишньої дружини ОСОБА_1 , ображав та чинив психологічний тиск (а.с. 17).

Також постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 липня 2021 року закрито провадження у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КпАП України у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 липня 2021 року містить посилання на протокол про адміністративне правопорушення, за яким ОСОБА_10 29 квітня 2021 року о 20 год. 35 хв. у квартирі АДРЕСА_1 вчинив домашнє стосовно колишньої дружини ОСОБА_1 , висловлювався на її адресу нецензурною лайкою (а.с. 18).

Відповідно до інформації про результати психологічного обстеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Чернівецького ліцею № 20 Чернівецької міської ради від 31 березня 2022 року № 57 на запит адвоката Мандзюка В. Б.: емоційний стан не стабільний, високий рівень тривоги. Для забезпечення психічного здоров`я дитини батькам варто уникати вирішення конфліктних (спірних) питань за його участі, унеможливити психологічний тиск на дитину (а.с. 19).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та продидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.

Пунктом 6 цієї ж статті передбачено, що кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» зазначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника, обмежувальний припис стосовно кривдника, взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Частинами другою та третьою статті 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Важливим є те, що виходячи із змісту даного права, воно включає існування як негативних, так і позитивних обов`язків держави, які невід`ємні від реальної «поваги» до приватного та сімейного життя (пункт 78 рішення Європейського Суду у справі «Мамчур проти України»).

Статтею 16 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

До Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком насильства). Формування Реєстру здійснюється окремо за кожним випадком домашнього насильства, насильства за ознакою статі шляхом внесення до нього відповідної інформації. Персональні дані про особу, яка повідомила про вчинення насильства, зберігаються у Реєстрі протягом одного року з дня надходження відповідної інформації про вчинення насильства. Персональні дані про постраждалу особу зберігаються у Реєстрі протягом трьох років з дня вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі.

Вирішуючи справу, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що з часу вчинення ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 психологічного насильства у квітні 2021 року до звернення ОСОБА_1 до суду з цією заявою у травні 2022 року минув тривалий час, фактів протиправної поведінки ОСОБА_2 протягом цього часу заявником не наведено. Відтак, висновки суду першої інстанції про необхідність захисту ОСОБА_1 від психологічного насильства ОСОБА_2 не відповідають обставинам справи.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно частини четвертої статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з вимогами статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 318 ЦК України визначено, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

У статті 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 320 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відтак, вимоги заявника про заборону ОСОБА_2 на строк шість місяців із забороною перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 не можуть бути задоволені, оскільки ОСОБА_11 є співвласником цієї квартири разом із ОСОБА_1 , тому відповідно до вимог цивільного законодавства не може бути позбавлений права користування та розпорядження своїм майном, власником якого він є.

Крім того, такий вид заходу тимчасового обмеження прав кривдника є фактично його виселенням із квартири, в якій частка належить йому і яка є його постійним місцем проживання, що не є пропорційним втручанням у мирне володіння майном і порушує право заінтересованої особи на житло.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення апеляційного суду не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Мандзюка Віктора Борисовича - залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 липня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара