ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 727/3835/23

провадження № 61-18642св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - ОСОБА_1 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 серпня 2023 року в складі судді Чебан В. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Височанської Н. К., Кулянди М. І., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив розірвати договір № 6 про пайову участь у будівництві від 17 вересня 2021 року, укладений з відповідачем.

Позов мотивований тим, що 17 вересня 2021 року він уклав з відповідачем вищевказаний договір, відповідно до умов якого сторони домовились про пайову участь ОСОБА_2 у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 4.1. договору він зобов`язався передати ОСОБА_2 квартиру, зазначену в пункті 2. 1. договору, до 01 травня 2022 року.

На цей час він не створив об`єкт нерухомого майна, який є предметом спірного договору, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 93,80 кв. м. Такі обставини зумовлені, зокрема, відмовою у видачі декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 13 лютого 2022 року.

Причиною відмови у видачі вказаного свідоцтва стало наявність припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12 березня 2020 року. На даний час ним вживаються заходи щодо усунення виявлених Інспекцією недоліків.

Вказані обставини свідчать про неможливість виконання будівництва об`єкту в строки та на умовах, зазначених в договорі.

Він неодноразово пропонував ОСОБА_2 розірвати договір та повернути їй кошти, адже для усунення недоліків будівництва необхідний більш тривалий час, однак відповідач звернулась в правоохоронні органи із заявою, відповідно до якої він нібито незаконно заволодів її грошовими коштами.

Така заява є безпідставною, оскільки він повідомляв відповідача про існування обставин, які унеможливлюють виконання ним умов вищезазначеного договору.

Він надіслав на адресу ОСОБА_2 лист № 2-01/23 від 26 січня 2023 року з пропозицією підписати додану до листа додаткову угоду, якою гарантував повернення сплачених нею коштів в повному обсязі за умови розірвання договору № 6 про пайову участь у будівництві від 17 вересня 2021 року. Відповідач отримала цей лист 02 лютого 2023 року особисто, однак не відреагувала на нього.

Оскільки він допустив істотне порушення умов договору, пов`язане з неможливістю передачі у встановлений строк майна, у зв`язку з чим відповідач позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні спірного договору, ФОП ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності передбачених статтею 651 ЦК України підстав для розірвання оспорюваного договору. Позивач не надав належні та достатні докази на підтвердження порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 серпня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 листопада 2023 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року в справі № 6-75цс13 та у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року в справі № 910/2116/21 (910/12050/21) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Обраний ним спосіб захисту передбачений статтею 16 ЦК України. Він звернувся до відповідача в порядку досудового врегулювання спору з пропозицією про розірвання договору, проте у двадцятиденний термін не отримав відповіді на неї.

Земельні ділянки та об'єкт будівництва належать на праві власності не позивачу, а третій особі, відтак він не наділений правом передавати у власність інших осіб майно, зазначене в пункті 2.1 спірного договору.

Апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу, не заслухавши його представника, чим порушив його право на відкритий судовий розгляд та справедливий суд.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Чернівці.

29 лютого 2024 року справа № 727/3835/23 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 17 вересня 2021 року ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір № 6 про пайову участь у будівництві, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язується в строк до 01 травня 2022 року передати у власність ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 93,80 кв. м, а ОСОБА_2 зобов`язується передати ФОП ОСОБА_1 100 % суми на будівництво, що складає 55 000,00 доларів США.

Відповідач повністю виконала умови договору № 6 в частині 100 % оплати вартості квартири в день підписання договору.

ФОП ОСОБА_1 не заперечував проти проведення ОСОБА_2 ремонтних та оздоблювальних робіт в квартирі АДРЕСА_3 за власний рахунок, що підтверджується додатковою угодою № 1 до договору № 6 про пайову участь у будівництві від 04 липня 2022 року.

Встановлено, що ОСОБА_2 здійснювала ремонтні роботи у спірній квартирі.

Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 13 січня 2022 року декларацію про готовність до експлуатації об`єкта будівництва було повернуто без реєстрації в зв`язку з наявністю припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12 березня 2020 року, виданого за результатами позапланової перевірки на об`єкті «Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Щодо цих обставин працівниками правоохоронних органів було відкрито кримінальне провадження № 12022262020002721 від 06 вересня 2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України.

31 січня 2023 року ФОП ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_2 лист № 2-01/23 від 26 січня 2023 року, у якому запропонував розірвати договір № 6 про пайову участь у будівництві від 17 вересня 2021 року та надати реквізити банківського рахунку для повернення сплачених нею коштів, а також проект додаткової угоди № 2 до договору № 6 про пайову участь у будівництві від 30 січня 2023 року.

Встановлено, що ОСОБА_2 відмовилась укласти додаткову угоду № 2 від 30 січня 2023 року та розірвати договір № 6 про пайову участь у будівництві від 17 вересня 2021 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦК України).

Відповідно до частини другої, третьої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно пункту 7.1 договору № 6 про пайову участь у будівництві від 17 вересня 2021 року сторона може порушити питання про внесення змін та доповнень до цього договору, надіславши свої письмові пропозиції іншим сторонам, які протягом двадцяти днів повинні їх прийняти або відхилити. У разі відхилення пропозицій однією з сторін, неодержання відповіді заінтересована сторона може звернутися до суду з вимогою про розірвання цього договору у порядку, визначеному чинним законодавством, або розірвати його в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 7.3 вказаного договору виконавець може порушити питання про розірвання договору у випадку прострочки замовником строків оплати та/або передачі замовником своїх прав та обов`язків за цим договором третій особі без письмової згоди виконавця.

Встановлено, що відповідач сплатила 100 % вартості будівництва у день укладення договору, тобто повністю виконала умови договору.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що позивач за допомогою належних та достатніх доказів не довів наявність підстав для розірвання договору № 6 про пайову участь у будівництві від 17 вересня 2021 року, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначеній в касаційній скарзі постанові.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу, не заслухавши його представника, чим порушив його право на відкритий судовий розгляд та справедливий суд, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засідання з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК під час апеляційного провадження неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи за відсутності представника позивача не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, яким надана належна оцінка апеляційного суду, та вони не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 серпня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко