ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 727/597/24
провадження № 61-6720св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кошман Ірини Вадимівни на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2024 року в складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року в складі колегії суддів Лисака І. Н.,Височанської Н. К., Литвинюк І. М.
в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована
особа - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, про призначення опікуна особі, що визнана судом недієздатною, та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про призначення
його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначав, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців
від 18 жовтня 2023 року ОСОБА_2 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку.
У подальшому він звернувся до органу опіки та піклування із заявою про отримання подання для суду щодо доцільності призначення опікуном, і, як наслідок, згідно витягом із рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12 грудня 2023 року № 843/28 органом опіки та піклування надано подання про недоцільність призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14 лютого 2024 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
09 квітня 2024 року постановою Чернівецького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2024 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Відсутність цього подання унеможливлює вирішення судом вказаного питання, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна. Вирішуючи питання про призначення опіки суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кошман І. В. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18), про те, що висновок та рішення органу опіки та піклування є дорадчими документами та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків.
Оскаржуваними судовими рішеннями порушуються його права як родича недієздатної особи на родинні та сімейні стосунки з останнім, прояв піклування про нього. Інші члени родини за станом здоров`я та з інших причин не можуть бути опікунами недієздатного ОСОБА_2 Визначені законом перешкоди на призначення його опікуном діда відсутні.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2023 року в справі № 727/8674/23 заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановлено над ним опіку. В частині призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним ОСОБА_2 судом відмовлено.
Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12 грудня 2023 року № 843/28 «Про надання суду подання органу опіки та піклування щодо доцільності (недоцільності) призначення громадян опікунами (делеговані повноваження)» вирішено надати до суду подання щодо недоцільності призначення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном недієздатного діда - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, а, отже, в період воєнного стану є недоцільним призначати його опікуном, адже наявні інші родичі, які можуть бути опікунами.
Батьки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в письмових заявах не заперечували, щоб їх син ОСОБА_1 був призначений опікуном недієздатного ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 відповідно до висновку ЛКК № 213/1577 від 12 жовтня 2023 року перебуває на «Д» обліку в сімейного лікаря, невропатолога, а ОСОБА_4 перебуває на «Д» обліку в сімейного лікаря, невропатолога, що підтверджується висновком ЛКК № 213/1581 від 12 жовтня 2023 року.
ОСОБА_2 , крім матері заявника, має іншу дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка виховує дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_5 не заперечувала, щоб ОСОБА_1 був призначений опікуном ОСОБА_2 , та вказала, що є матір`ю одиначкою і за станом здоров`я не може здійснювати обов`язки опікуна.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 , в якому останній оскаржував рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради та просив зобов`язати виконком повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (справа № 600/61/24-a).
Згідно з довідкою від 09 лютого 2024 року № 25, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , вбачається, шо ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 з 02 серпня 2023 року.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2023 року в справі № 727/8674/23 заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановлено над ним опіку. В частині призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним ОСОБА_2 судом відмовлено з підстав відсутності подання органу опіки та піклування про призначення його опікуном.
Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12 грудня 2023 року № 843/28 «Про надання суду подання органу опіки та піклування щодо доцільності (недоцільності) призначення громадян опікунами (делеговані повноваження)» вирішено надати до суду подання щодо недоцільності призначення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном недієздатного діда - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, а, отже, в період воєнного стану є недоцільним призначати його опікуном, адже наявні інші родичі, які можуть бути опікунами.
У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно виснував про відмову в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного діда за відсутності подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
З матеріалів справи (подання органу опіки та піклування від 12 грудня 2023 року, довідки військової частини НОМЕР_1 ) вбачається, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України як на момент звернення до органу опіки та піклування, так і на момент розгляду справи судами.
Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18), є безпідставними, з огляду на таке.
У наведеній постанова Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.
Предметом судового розгляду в справі № 496/4271/16-а (К/9901/29090/18) була оцінка правомірності висновку та рішення органу опіки та піклування про позбавлення особи батьківських прав.
Однак в цій справі оспорення рішення органу опіки та піклування не є предметом заявленого позову про призначення опікуна. Такий судовий процес обов`язково ініціюється за наявності подання органу опіки та піклування про призначення опікуна, а вже під час судового розгляду оцінюється зміст цього подання.
За відсутності подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного діда висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18), нерелевантні до спірних правовідносин.
Верховний Суд виснував, що аргументи касаційної скарги (в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з ухваленими в справі судовими рішеннями та помилковим тлумаченням норм матеріального права.
Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кошман Ірини Вадимівни залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров