№ 727/9540/21 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 727/9540/21

провадження № 61-8110св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: державне підприємство «Сетам», приватний виконавець Доготар Микола Вікторович, ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2022 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Владичана А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватного виконавця Доготара М. В., ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту приватного виконавця про проведені електронні торги, скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису.

Позовна заява мотивована тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 , зареєстровані та постійно проживають у вказаній квартирі. Також вони є співвласниками допоміжних приміщень, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою вищевказаного будинку.

Зазначали, що квартира АДРЕСА_2 перебувала у власності ОСОБА_4 , яка набула право власності згідно з нотаріально посвідченим договором дарування, за яким дарувальником виступав її дядько - ОСОБА_5 . Загальна площа квартири на час укладання договору дарування складала 120,5 кв. м.

У 2012 році вони звернулися до Шевченківського районного суду м. Чернівці з цивільним позовом про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення їхніх прав. Позовні вимоги стосувались квартири АДРЕСА_2 , а ОСОБА_4 була відповідачем по справі.

27 серпня 2013 року Шевченківським районним судом м. Чернівці по цивільній справі № 2-2767/12 за їх позовом до ОСОБА_4 про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення їхніх прав, забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .

Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності від 12 травня 2010 серії НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_3 в частині права власності на приміщення вбиральні № 3-9 площею 2,2 кв. м та в частині права власності на приміщення кухні № 3-10, площею 8,9 кв. м.

Зазначене стало причиною зобов`язання судом ОСОБА_4 демонтувати вбиральню (приміщення 3-9, площею 2,2 кв. м) та кухню (приміщення 3-10, площею 8,9 кв. м), розташовані у квартирі АДРЕСА_3 , та відновити на цій площі горище будинку з виходом на горище та виходом на дах.

Зобов`язано ОСОБА_4 виконати інші техніко-ремонтні роботи: реконструкцію каналізаційних мереж квартири АДРЕСА_3 ; реконструкцію димовентиляційних шахт на даху будинку; роботи по відновленню організованого зовнішнього водостоку будинку, викликані недотриманням вимог проекту при реконструкції квартири АДРЕСА_3 , що значно вплинуло на санітарно-гігієнічний стан їхньої квартири АДРЕСА_4 та й всього будинку.

В період з 2015 року по даний час ОСОБА_4 не вжила заходів для виконання рішення суду, по відношенню до неї здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. 22 листопада 2016 року державним виконавцем складено акт про те, що ОСОБА_4 відмовилась надати їм доступ до квартири для виконання відповідних робіт, які зазначені у виконавчому документі.

Крім того, вказували на те, що ОСОБА_4 намагалася зняти арешт з квартири АДРЕСА_3 в судовому порядку, проте ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 02 вересня 2015 року в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову - арешту на квартиру їй було відмовлено, оскільки рішення суду ще не виконано та заява про скасування заходів забезпечення позову є передчасною.

У лютому 2021 року їм стало відомо, що відбулася зміна власника квартири АДРЕСА_2 .

25 січня 2021 року відбулися аукціонні торги, переможцем яких став ОСОБА_3 та за результатами яких приватним виконавцем Доготарем М. В. складено акт про проведені електронні торги.

03 лютого 2021 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М. Д. видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а також внесений запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56436132.

Отже, ОСОБА_3 набув право власності на квартиру АДРЕСА_3 , площею 120,5 кв. м, з яких 11,1 кв. м повинні бути вилучені за невиконаним рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року № 22ц/794/26/15.

Вважають, що в результаті неправомірних дій приватного виконавця Доготаря М. В., приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М. Д. у них вкрадено більше 10 кв. м нерухомості, санітарно-гігієнічний стан їхньої квартири та будинку в цілому продовжує погіршуватись, що негативно впливає на їх стан здоров`я, стан довкілля та технічний стан нерухомості і, як наслідок, їхні конституційні права грубо порушені вказаними неправомірними діями.

З урахуванням уточнених позовних вимог просили суд: визнати недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 460142), що відбулися 25 січня 2021 року з продажу п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_5 ;

скасувати протокол проведення електронних торгів № 523269 від 25 січня 2021 року, складений за результатами електронних торгів з продажу п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_3 загальною площею 120,5 кв. м.;

скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготаря М. В. про проведені електронні торги п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 120,5 кв. м від 02 лютого 2021 року;

скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 40383171 від 03 лютого 2021 року про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 120,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2282582473101, вчинений на підставі рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М. Д., індексний номер: 56436132 від 03 лютого 2021 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2022 року у складі судді Смотрицького В. Г. позов задоволено.

Визнано недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 460142), що відбулися 25 січня 2021 року з продажу п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_5 .

Скасовано протокол проведення електронних торгів від 25 січня 2021 року № 523269, складений за результатами електронних торгів з продажу п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_5 .

Скасовано акт приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготаря М. В. про проведені електронні торги від 02 лютого 2021 року.

Скасовано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 03 лютого 2021 року, номер 40383171, про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2282582473101, вчинений на підставі рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М. Д., від 03 лютого 2021 року, індексний номер: 56436132.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року стягнуто пропорційно з ДП «Сетам», приватного виконавця Доготаря М. В., ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору по 1 365,33 грн з кожного.

Відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в поновленні пропущеного строку на подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу.

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, залишено без розгляду.

Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що приватним виконавцем Доготарем М. В. при підготовці до відчуження спірної квартири відсутність заборони відчуження або арешту майна належним чином перевірена не була, хоча він мав такий обов`язок та можливість шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При проведенні прилюдних торгів було порушено як правила проведення електронних торгів, так і загальні норми ЦК України, внаслідок чого порушено суб`єктивне цивільне право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким придбано квартиру з іншими ніж заявлено в умовах торгів технічними характеристиками, яка не підлягала примусового продажу в порядку виконавчого провадження № 63049409, оскільки не могла відчужуватися внаслідок накладення арешту, що унеможливлює реєстрацію права власності на неї.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року задоволено частково.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року скасовано.

Розподіл судових витрат змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі по 2 724,00 грн з кожного.

Враховуючи те, що відповідно до пункту 2 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності, тому ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 серпня 2013 року про накладення арешту на квартиру не була підставою для зупинення електронних торгів з реалізації нерухомого майна.

Апеляційним судом також зазначено, що позивачами не було доведено порушення норм закону при проведенні торгів та порушення їх прав і законних інтересів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2023 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.

Підставою касаційного оскарження заявники зазначають застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, провадження № 12-128гс18, від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, провадження № 14-376цс18, від 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16, провадження № 61-156св17, у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що на момент проведення електронних торгів, а також на момент складання акта приватним виконавцем про проведення електронних торгів у Державному реєстрі було зареєстровано обтяження нерухомого майна, а саме арешт нерухомого майна, який накладено ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 серпня 2013 року в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто заборона розпорядження, продажу та передачі майнових прав щодо квартири АДРЕСА_2 .

Вважають, що з моменту накладення обтяження на квартиру проведення будь-яких дій, у тому числі електронних торгів, направлених на відчуження вказаного майна, є незаконним.

На сайті ДП «Сетам» розміщені відомості щодо лоту № 460142 електронних торгів, яким є квартира АДРЕСА_2 , проте рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру в частині права власності на приміщення вбиральні № 3-9 площею 2,2 кв. м та в частині права власності на приміщення кухні № 3-10, площею 8,9 кв. м.

Тобто фактичні технічні характеристики проданого майна не відповідають його характеристикам, заявленим у лоті № 460142 електронних торгів.

Посилаються на те, що при проведенні торгів були порушені як правила проведення електронних торгів, так і загальні норми ЦК України, внаслідок чого було порушено суб`єктивне цивільне право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки рішення суду, прийняте на їх користь, не виконане.

Залишення електронних торгів дійсними унеможливіть виконання рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015.

Також заявники вказують, що вони подавали апеляційну скаргу на додаткове рішення місцевого суду, проте у зв`язку з скасуванням рішення місцевого суду та відмовою у задоволенні позовних вимог додаткове рішення місцевого суду не переглядалось в апеляційному порядку. У зв`язку із чим заявники простять направити справу до апеляційного суду для розгляду їх апеляційної скарги.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від ОСОБА_3 , у якому вказано, що оскаржуване заявником судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з нотаріально посвідченим договором дарування квартири від 22 березня 2011 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_7 (після зміни прізвища - ОСОБА_4 ) квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 120,5 кв. м, житловою - 92,8 кв. м.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року задоволено частково позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та визнано частково недійсним свідоцтво про право власності від 12 травня 2010 серії НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_2 , видане виконкомом Чернівецької міської ради на ім`я ОСОБА_5 на підставі п. 1.2 рішення виконкому Чернівецької міської ради від 11 травня 2010 року № 295/8 в частині права власності на приміщення вбиральні № 3-9, площею 2,2 кв. м та в частині права власності на приміщення кухні № 3-10, площею 8,9 кв. м; зобов`язано ОСОБА_4 демонтувати вбиральню (приміщення 3-9, площею 2,2 кв. м) та кухню (приміщення 3-10, площею 8; кв. м), розташовані у квартирі АДРЕСА_3 над житловою кімнатою позивачів, та відновити на цій площі горище будинку з виходом на горище та виходом на дах; зобов`язано ОСОБА_4 здійснити реконструкцію каналізаційних мереж квартири АДРЕСА_3 для запобігання їх проходження над житловими кімнатами квартири АДРЕСА_4 цього будинку; зобов`язано ОСОБА_4 провести роботи по відновленню організованого зовнішнього водостоку будинку із здійсненням заходів, що забезпечують запобігання зсувам снігу з покриття даху і утворення полою на карнизах і у водостічних трубах; зобов`язано ОСОБА_4 провести реконструкцію димовентиляційних шахт на даху будинку із врахуванням наявності сусіднього будинку та його висоти.

При розгляді зазначеної справи ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 серпня 2013 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_7 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05 вересня 2021 року № 273318065.

02 жовтня 2015 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Кирстюком Д. І. відкрито виконавче провадження № 48900178 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2767/12 від 06 серпня 2015 року та 30 липня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Кондрюком К. О. № 59677973 за виконавчим листом № 2-2767/12 від 06 серпня 2015 року Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Як вбачається з акта про проведені електронні торги від 02 лютого 2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 727/3947/20, виданого 10 серпня 2020 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 30 000 доларів США, складено відповідний акт про проведення електронних торгів: квартири АДРЕСА_5 , що належить на праві власності ОСОБА_4 .

На підставі заявки приватного виконавця Доготаря М. В. ДП «Сетам» було проведено електронні торги з реалізації п`ятикімнатної житлової квартири АДРЕСА_3 за номером лоту № 460142.

25 січня 2021 року ДП «Сетам» сформовано протокол № 523269 проведення прилюдних торгів про те, що дата та час початку і завершення торгів - 25 січня 2021 року, реєстраційний номер лота - 460142, найменування майна: п`ятикімнатна житлова квартира АДРЕСА_2 , ціна продажу: 1 361 926,65 грн, переможець торгів - ОСОБА_3 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016року (який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Судами встановлено, що згідно з нотаріально посвідченим договором дарування квартири від 22 березня 2011 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_7 (після зміни прізвища - ОСОБА_4 ) квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 120,5 кв. м, житловою - 92,8 кв. м.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У грудні 2012 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зобов`язання відносити становище, яке існувало до порушення.

Під час розгляду вказаної справи встановлено, що ОСОБА_7 при здійсненні перепланування відступив від проектно-кошторисної документації та захопив частину приміщення горища, що знаходилось у спільній сумісній власності власників квартир будинку, чим порушив їх право на користування приміщенням горища.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2015 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ відкрито виконавче провадження № 48900178 (а. с. 82) та 30 липня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Кондрюком К. О. відкрито виконавче провадження № 59677973 за виконавчим листом № 2-2767/12 від 06 серпня 2015 року Шевченківського районного суду м. Чернівці (а. с.83).

Судове рішення, яким встановлено порушення прав позивачів на користування приміщеннями загального користування як мешканців будинку АДРЕСА_6 , та зобов`язано відновити становище, яке існувало до порушення, на момент арешту майна та передачі його на реалізацію не виконано.

При цьому, як вказувалось вище, на вказане майно було накладено арешт відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 серпня 2013 року.

Порядок виконання арешту нерухомого майна визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону).

Обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину (пункт 5 частини першої статті 2 Закону).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державній реєстрації прав підлягають заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Враховуючи те, що ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 02 вересня 2015 року відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні зави про скасування заходів забезпечення позову, у зв`язку з невиконанням судового рішення, тому обтяження, накладене ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 серпня 2013 року, має вищій пріоритет.

25 січня 2021 року ДП «Сетам» сформовано протокол № 523269 проведення прилюдних торгів про те, що дата та час початку і завершення торгів 25 січня 2021 року, реєстраційний номер лота 460142, найменування майна: п`ятикімнатна житлова квартира АДРЕСА_5 , ціна продажу 1 361 926,65 грн, переможець торгів - ОСОБА_3 на підставі найвищої цінової пропозиції (а. с. 24).

Отже, з наведеного вбачається, що фактичні технічні характеристики проданого майна не відповідають його характеристикам, заявленим у лоті № 460142 електронних торгів, оскільки відповідно до рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року визнано частково недійсним свідоцтво на реалізовану квартиру в частині права власності на приміщення вбиральні № 3-9, площею 2,2 кв. м, та в частині права власності на приміщення кухні № 3-10, площею 8,9 кв. м, які знаходяться на горищі та є спільною сумісною власністю всіх мешканців будинку. Таким чином, частина приміщень, які були реалізовані під час торгів, не є власністю боржника.

При цьому місцевим судом правомірно зазначено, що як на момент проведення електронних торгів ДП «Сетам» 25 січня 2021 року, так і на момент складання акту приватним виконавцем Доготар М. В. про проведення електронних торгів 02 лютого 2021 року у Державному реєстрі було зареєстровано обтяження нерухомого майна, а саме арешт нерухомого майна, який накладений ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 серпня 2013 року, якою заборонено розпорядження, продаж та передача майнових прав щодо арештованого майна.

Колегія суддів не може погодитись із висновками апеляційного суду про те, що права позивачів на належне виконання судового рішення у зв`язку із продажем квартири не порушені, тому що вказані правовідносини не допускають правонаступництва.

Таким чином, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов правомірного висновку, що при проведенні прилюдних торгів було порушено, як правила проведення електронних торгів, так і загальні норми ЦК України, внаслідок чого порушено суб`єктивне цивільне право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки до складу реалізованої квартири включені приміщення, які є спільною сумісною власністю мешканців будинку, тобто власниками таких також є позивачі.

Отже, Верховний Суд дійшов переконання, що суд першої інстанції розглянув спір з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанцій, скасовуючи законне рішення суду першої інстанції не звернув уваги на те, що судом з`ясовано фактичні обставини справи, надано оцінку зібраним доказам, правильно заставано норми матеріального права та ухвалено рішення у відповідності до вимог статті 263 ЦПК України.

Згідно статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасоване судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин ухвалене судом апеляційної інстанції судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Крім того, колегією суддів враховано, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, скасував рішення місцевого суду та відмовив у задоволенні позовних вимог й, відповідно, скасував додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року, на яке ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу, тобто вказане рішення апеляційним судом не переглядалось.

У зв`язку із тим, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення місцевого суду, тому справа підлягає направленню до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року.

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи висновок суду касаційної інстанції про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення місцевого суду, судові витрати у розмірі 14 528 грн, понесені заявниками у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають стягненню з відповідачів, а саме по 4 842,67 грн з кожного.

Керуючись статтями 400 409 413 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2022 року скасувати.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2022 року залишити в силі.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року.

Стягнути з державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Доготара Миколи Вікторовича, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 4 842,67 грн з кожного на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта