Постанова
Іменем України
24 липня 2020 року
м. Київ
справа № 729/559/18
провадження № 61-1099св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2018 року у складі судді Кузюри В. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_4 , яка на день смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 , після смерті якої відкрилась спадщина.
За своє життя ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачу.
Позивач зазначав, що у визначений законом строк він не зміг подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини, оскільки приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, що, на його думку, є поважною причиною, через яку строк, визначений статтею 1270 ЦК України, був пропущений. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_2 , яка не надала нотаріусу письмової згоди на прийнята ним спадщини.
Позивач просив суд визнати поважною причину пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначити йому додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальних органів на майно, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2018 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач у строк, встановлений для прийняття спадщини, був мобілізований для проходження служби в умовах особливого періоду та перебував в зоні проведення антитерористичної операції, де був обмежений в праві вільно пересуватися та вчиняти дії для прийняття спадщини при відсутності необхідних для цього документів, що свідчить про пропуск шестимісячного строку з поважних причин.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач мав можливість вчинити дії щодо прийняття спадщини шляхом видачі довіреності в період перебування в зоні проведення антитерористичної операції з метою отримання необхідних документів та надіслання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, а також після повернення; позивач не надав доказів звернення до інших спадкоємців для отримання згоди передбаченої частиною другою статті 1272 ЦК України; в справі відсутня постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У лютому 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , а. с. 6).
Відповідно до довідки Рудківського старостинського округу від 17 квітня 2018 року № 13-11/180 ОСОБА_4 до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12).
Згідно із заповітом від 14 лютого 1992 року, що посвідчений секретарем виконкому Рудьківської сільської ради народних депутатів Бобровицького району Чернігівської області, все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, все те, що буде належати їй згідно з актом розділу майна від 07 травня 1976 року Ѕ частини жилого будинку на АДРЕСА_2 від колишнього подружжя ОСОБА_5 на день смерті і на що за законом матиме право, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 (а. с. 7). З напису старости Рудківського старостинського округу від 14 лютого 2018 року цей заповіт на день смерті заповідача не змінений і не відмінений.
01 липня 2016 року за заявою ОСОБА_2 , дочки спадкодавця, про прийняття спадщини за заповітом від 01 квітня 1985 року в Бобровицькій державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа, в матеріалах якої знаходилась фотокопія заповіту від 14 лютого 1992 року, про що зазначено у листі завідувача нотаріальною конторою від 21 червня 2018 року № 1909/01-16 (а. с. 35).
Строк, визначений статтею 1270 ЦК України, для подання заяву про прийняття спадщини закінчився 14 липня 2016 року.
Витягом із наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 04 вересня 2015 року № 247 підтверджено, що ОСОБА_1 прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей 02 вересня 2015 року (а. с. 10).
Згідно з витягом із наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2016 року № 280 ОСОБА_1 вибув із складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей до пункту постійної дислокації 07 жовтня 2016 року (а. с. 11).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 1222 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Аналогічний висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, та відступати від якої Верховний Суд підстав не вбачає.
Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, дали належну оцінку обставинам, на які посилався позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та дійшли обґрунтованого висновку про наявність у нього об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки, як встановлено судом, він позивач протягом всього шестимісячного строку, встановленого законом для подання заяви про прийняття спадщини, був мобілізований до складу сил та засобів і брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, у зв`язку з чим повинен був суворо дотримуватися режиму перебування в зоні антитерористичної операції.
Доводи касаційної скарги про те, що позивач мав можливість вчинити дії щодо прийняття спадщини шляхом видачі довіреності в період перебування в зоні проведення антитерористичної операції з метою отримання необхідних документів та надіслання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, а також після повернення; позивач не надав доказі звернення до інших спадкоємців для отримання згоди передбаченої частиною другою статті 1272 ЦК України; в справі відсутня постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко