ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 730/73/23

провадження № 51- 4623 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270310000294, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 153 КК України на 8 років позбавлення волі.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03 травня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 засуджено за насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані з проникненням у тіло своєї малолітньої дочки ОСОБА_8 , незалежно від її добровільної згоди. Так, 12 серпня 2022 року близько 02:20 год ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у будинку АДРЕСА_1 , достеменно знаючи про малолітній вік своєї дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, ліг в ліжко до ОСОБА_8 , після чого без її добровільної згоди, всупереч її волі, використовуючи свою фізичну перевагу, приспустив спідню білизну останньої, та насильно утримуючи її тулуб руками, торкався своїми геніталіями її сідниць, після чого ліг зверху на ОСОБА_8 та утримуючи руками її руки, здійснив доторки до її геніталій своїми геніталіями. Вказаними умисними діями ОСОБА_7 вчинив відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_8 насильницькі дії сексуального характеру, що у розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є сексуальним домашнім насильством.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині призначеного покарання, пом`якшивши обраний судами строк покарання до мінімального, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 153 КК України. Наводить доводи щодо суворості призначеного засудженому покарання та вважає, що з огляду на наявні в справі дані про його особу, зокрема позитивні відгуки про ОСОБА_7 зі сторони свідків, те, що він є єдиним годувальником у своїй сім`ї, а також те, що з моменту вчинення злочину до його затримання, він жодним чином не скомпрометував себе, у суду є достатньо підстав для його пом`якшення.

Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

В запереченнях на касаційну скаргу прокурор, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції обґрунтувала відсутність підстав для задоволення касаційних вимог захисника та просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.

Прокурор, який брав участь в суді касаційної інстанції, також вважав, що підстав для зміни судових рішень та задоволення касаційної скарги захисника немає.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 153 КК України, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння не оспорюється.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

У касаційній скарзі захисник не погоджується з призначеним ОСОБА_7 покаранням та вважає його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок суворості.

Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

У цій справі, як видно з її матеріалів, суд при призначенні ОСОБА_7 покарання врахував дані про особу засудженого, зокрема, його задовільні характеристики за місцем поживання та позитивну характеристику з місця роботи, сімейний стан та наявність на утриманні двох малолітніх дітей, а також те, він позбавлений батьківських прав щодо двох старших синів і від новонародженої дочки відмовився.

Виходячи з характеру, обставин та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, ставлення ОСОБА_7 до вчиненого ним діяння та позиції законного представника потерпілої, суд призначив ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України покарання у виді позбавленням волі, у межах санкції зазначеної статті строком на 8 років.

Саме таке покарання суд визнав достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів, а також таким, що відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захистом інтересів суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо обраного ОСОБА_7 строку покарання та обґрунтовано не знайшов підстав для його пом`якшення. Всі обставини, на які посилалась сторона захисту в апеляційній скарзі були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання засудженому, в зв`язку з чим доводи про суворість призначеного покарання апеляційний суд визнав безпідставними.

З розміром призначеного ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі погоджується також колегія суддів та вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Переконливих доводів про необхідність призначення менш суворого покарання ОСОБА_7 у касаційній скарзі захисника не наведено, в зв`язку з чим вважати його таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, підстав не вбачається.

Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними та підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог захисника слід відмовити.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 травня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9