№ 742/1433/21 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 742/1433/21

провадження № 61-4627св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління Держпраці у Чернігівській області, Комунальне некомерційне підприємство «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Управління Держпраці у Чернігівській області та Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року у складі судді Бездідько В. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Онищенко О. І., Харечко Л. К.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради (далі - КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради), третя особа - ОСОБА_2 , про скасування акту спеціального розслідування випадку гострого професійного захворювання, що призвело до смерті, та встановлення факту захворювання при виконанні професійних обов`язків, в якому просила:

- визнати гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язане із інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв. під час виконання трудових обов`язків, таким, що пов`язане з виробництвом;

- скасувати акт за формою Н-1/НП, затверджений 23 березня 2021 року начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П., про проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв.;

- зобов`язати комісію зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв., за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ОСОБА_1 , який з 1982 року очолював акушерсько-гінекологічне відділення Прилуцької ЦМЛ, яка з 01 травня 2019 року, відповідно до рішення сесії Прилуцької міської ради від 19 квітня 2019 року, була реформована і перетворена у КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною смерті, згідно із лікарським свідоцтвом про смерть від 20 грудня 2020 року № 343 є: «Тромбоемболія легеневої артерії. Двобічна вірусна пневмонія. Коронавірусна хвороба. ІКС: атеросклеротичний кардіосклероз».

Наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 28 грудня 2020 року № 103-16-ГПЗ та наказом від 09 березня 2021 року № 41-16ГПЗ-ЗМ було створено комісію для спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталось із ОСОБА_1 .

За результатами даного розслідування комісія дійшла висновку, що даний випадок інфікування на COVID-19 не пов`язаний із виробництвом.

23 березня 2021 року за формою Н-1/НП було складено акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталось із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв., який затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П.

Ознайомившись із даним документом позивачка вважає, що цей акт є протиправним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки спеціальне розслідування було проведено із порушенням приписів чинного законодавства, а деякі факти, які здатні вплинути на рішення комісії, не були прийняті до уваги.

Вказує, що ОСОБА_1 помер внаслідок коронавірусної інфекції, якою він захворів у робочий час при наданні медичної допомоги пацієнту, якому невдовзі було поставлено діагноз: гостра респіраторна хвороба COVID-19. Причини смерті також вказані у довідці про причини смерті та дублюються у самому акті спеціального розслідування. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язане із інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв. під час виконання трудових обов`язків, таким, що пов`язане з виробництвом.

Скасовано акт за формою Н-1/НП, затверджений 23 березня 2021 року начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П. про проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв., та зобов`язано комісію зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв. за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обгрунтованості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Держпраці у Чернігівській області, КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради звернулися до суду з апеляційними скаргами на нього.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року апеляційні скарги КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради, Управління Держпраці у Чернігівській області залишено без задоволення.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У травні 2022 року Управління Держпраці у Чернігівській областічерез засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року.

З урахуванням уточненої касаційної скарги від 13 червня 2022 року просило суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У червні 2022 року КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року.

З урахуванням уточненої касаційної скарги від 15 липня 2022 року просило суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційні скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 04 липня 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Зарічна Л. А. просить суд касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу від 04 серпня 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Зарічна Л. А. просить суд касаційну скаргу КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Чернігівській областіта витребувано матеріали цивільної справи.

29 червня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 02 серпня 1982 року перебував на посаді завідуючого акушерсько-гінекологічного відділення Прилуцької ЦМЛ.

У відповідності до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є батьком позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до результату аналізу № 077519С від 01 грудня 2020 року у ОСОБА_1 було виявлено позитивний результат на РНК вірусу SARS-CoV-2, дата захворювання: 26 листопада 2020 року.

З виписки № 14504 із медичної картки стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівська обласна лікарня» з 02 грудня 2020 року до 15 грудня 2020 року з основним діагнозом: двобічна полісегментарна пневмонія. Супутні захворювання: 2019-nCoV гостра распіраторна хвороба. Ускладнення: легенева недостатність II ст. Як зазначено по виписці із лікарні «продовжує хворіти».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 343 від 20 грудня 2020 року причина смерті ОСОБА_1 : Тромбоемболія легеневої артерії. Двобічна вірусна пневмонія. Коронавірусна хвороба. ІКС: атеросклеротичний кардіосклероз.

Спеціальне розслідування гострого професійного захворювання із смертельним наслідком потерпілого ОСОБА_1 проводилося комісією, яка утворена наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 28 грудня 2020 року № 103-16-ГПЗ, зі змінами згідно наказу від 09 березня 2020 року № 41-16ГПЗ-ЗМ.

За результатами спеціального розслідування комісія дійшла висновку, що гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язане з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, що сталося з завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «ПЦМЛ» ОСОБА_1 під «Обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом», які викладено в пункті 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, не підпадає. Оскільки гостре професійне захворювання визнано не пов`язаним з виробництвом, комісією 23 березня 2021 року було складено акт за формою Н-1/НП, затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частинами першою, другою статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування»професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 17 квітня 2019 р. № 337 (далі - Порядок № 337).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 337 гостре професійне захворювання (отруєння) - це захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено

у судовому порядку.

Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації) (пункт 29 Порядку № 337).

Спеціальне розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 15 робочих днів.

У разі виникнення потреби в проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань, отримання відповідних висновків (органів досудового розслідування, закладів охорони здоров`я та судово-медичної експертизи тощо), а також додаткових пояснень від осіб, причетних до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), розслідування може бути продовжене наказом органу, який утворив спеціальну комісію, до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо (пункт 31 Порядку № 337).

Потерпілий, члени його сім`ї або уповноважена ними особа не входять до складу комісії, але мають право одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування, ознайомлюватися з матеріалами розслідування, отримувати витяги та копії з них, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), надавати відповідні пояснення, а також з метою сприяння об`єктивному та своєчасному розслідуванню надавати відповідну інформацію, документи та висновки або сприяти їх отриманню від відповідних органів, установ і закладів тощо (пункт 32 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості);

одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);

розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;

передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Пунктом 52 Порядку № 337 передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно

з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації),

у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця

в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

- перебування на території підприємства (установи, організації) або

в іншому визначеному роботодавцем місці у зв`язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов`язкового медичного огляду, навчання тощо або проведенням

з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних заходів, передбачених колективним договором, за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця; тощо.

Відповідно до пункту 53 Порядку № 337 нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними

з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи

з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.

Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом

з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

Згідно з пунктом 55 Порядку № 337 посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно до пункту 56 Порядку № 337 роботодавець після одержання обов`язкового до виконання припису за формою Н-9 зобов`язаний протягом 10 робочих днів забезпечити вжиття зазначених у ньому заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства. Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє Держпраці або її територіальному органу в установлений у приписі строк.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 337 за результатами перевірки об`єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів

з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з`ясування обставин

і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Якщо Держпраці не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, оскаржуються потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) лише у судовому порядку.

Рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 25 лютого 2020 року № 521 «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» внесено зміни до переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 липня 1995 року № 133, доповнено його особливо небезпечною хворобою «COVID-19».

Процедура розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 окремо передбачена пунктами 141-1 - 141-14 Порядку № 337.

Визначено, що розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - медичні працівники), внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку (далі - комісія), утвореною керівником закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник.

Керівник закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (далі - медичний працівник, що помер внаслідок інфікування), зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання інформації про випадок смерті медичного працівника надати повідомлення згідно з додатком 2 у паперовій формі: територіальному органу Держпраці; робочому органу Фонду; уповноваженому органу управління або наглядовій раді закладу охорони здоров`я (у разі її утворення).

Комісія утворюється у складі голови та членів комісії наказом керівника закладу охорони здоров`я не пізніше наступного робочого дня з дня надсилання повідомлення про настання нещасного випадку.

До складу комісії входять представники закладу охорони здоров`я: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку керівником закладу охорони здоров`я покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);посадова особа, відповідальна за організацію лікувального процесу; представник кадрової служби; представник фінансово-економічної служби; представник юридичної служби; представник первинної організації профспілки, представником якої був медичний працівник, що помер внаслідок інфікування (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці).

Розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, медичних експертиз для встановлення обставин і причин настання смерті медичного працівника строк проведення розслідування може бути продовжений до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень, але не більше ніж на 10 робочих днів.

Члени сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважені ними особи не можуть входити до складу комісії, але мають право отримувати від комісії інформацію про хід проведення розслідування, ознайомлюватися з матеріалами розслідування, отримувати витяги та копії з них, вносити пропозиції, подавати документи щодо випадку смерті медичного працівника, надавати відповідні пояснення, бути присутніми на засіданні комісії.

Комісія: проводить засідання, на яких розглядає інформацію про гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, складає протоколи засідання комісії; отримує письмові пояснення від посадових осіб, працівників закладу охорони здоров`я, свідків про обставини виникнення гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; визначає вид події, що спричинила гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; визначає необхідність проведення лабораторних досліджень та медичних експертиз; встановлює осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; розробляє план заходів щодо запобігання гострим професійним захворюванням; з`ясовує обставини та причини настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; визначає пов`язане чи не пов`язане гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, з виробництвом;складає акти за формою Н-1 згідно з додатком 11 та визначає кількість таких актів; розглядає та підписує примірники актів за формою Н-1; передає не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику закладу охорони здоров`я для їх розгляду та затвердження.

Рішення щодо визнання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, пов`язаним чи не пов`язаним з виробництвом приймається комісією шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.

Голова комісії зобов`язаний до першого засідання комісії листом поінформувати членів сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважених ними представників про призначення розслідування, їх права, запросити до співпраці та на засідання комісії, у подальшому надавати інформацію про хід проведення розслідування, ознайомити з матеріалами розслідування на заключному засіданні комісії.

Голова та члени комісії мають право отримувати усні та письмові пояснення щодо гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводити опитування посадових осіб та інших працівників закладу охорони здоров`я, свідків та інших причетних до цього випадку осіб.

Керівник закладу охорони здоров`я зобов`язаний: створити належні умови для роботи комісії; забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, медичних експертиз тощо; забезпечити належне виконання членами комісій своїх обов`язків, а у разі невиконання - внести відповідні зміни до складу комісії; розглянути протягом двох робочих днів після складення актів за формою Н-1 матеріали розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, підготовлені комісією, затвердити примірники актів за формою Н-1; організувати друкування, тиражування та формування протягом одного робочого дня після затвердження актів за формою Н-1 необхідної кількості копій матеріалів розслідування разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію.

Керівник закладу охорони здоров`я повинен надіслати оригінали актів за формою Н-1 протягом двох робочих днів після їх затвердження:

- територіальному органу Держпраці за місцем настання випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку;

- робочому органу Фонду за місцем настання випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку;

- членам сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноваженим ними особам.

Іншим особам, які брали участь у розслідуванні гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, надається копія акта.

До матеріалів розслідування належать такі документи: копія повідомлення закладу охорони здоров`я про гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; копія наказу про утворення комісії; копія наказу про продовження строку проведення розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку (у разі наявності);примірник (копія) акта за формою Н-1;копії листів членам сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноваженим ними особам; протоколи засідання комісії; пояснювальні записки та протоколи опитування посадових осіб та інших працівників закладу охорони здоров`я, свідків та інших причетних осіб; копії документів про забезпечення медичного працівника засобами індивідуального та колективного захисту; копії документів про проходження медичним працівником попереднього та періодичного медичних оглядів; лікарське свідоцтво про смерть за формою, затвердженою МОЗ; результати додаткових лабораторних досліджень та медичних експертиз (у разі їх проведення);запити про надання відповідних висновків і матеріалів та відповіді на них; інші документи, що використані та складені комісією під час проведення розслідування.

Оригінали актів за формою Н-1 разом з іншими матеріалами розслідування зберігаються закладами охорони здоров`я відповідно до строків зберігання, нормативно встановлених типовими та галузевими переліками видів таких документів, затверджених відповідно до законодавства.

Протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 члени сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважені ними особи мають право звернутися до закладу охорони здоров`я щодо призначення повторного розслідування у зв`язку із незгодою з причинами настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, керівником закладу охорони здоров`я призначається повторне розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку.

Повторне розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією в іншому складі.

Висновки повторного розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

У разі коли під час проведення розслідування гострого професійного захворювання комісією, утвореною відповідно до пункту 12 цього Порядку, з`ясовується, що смерть медичного працівника настала внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб, наказ про утворення цієї комісії визнається таким, що втратив чинність, а матеріали такого розслідування передаються комісії, утвореній відповідно до пункту 141-1 цього Порядку.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Дійшовши висновку про обґрунтованість доводів позивачки відносно того, що спеціальне розслідування гострого професійного захворювання із смертельним наслідком потерпілого ОСОБА_1 проведено комісією, яка утворена наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 28 грудня 2020 року № 103-16-ГПЗ (зі змінами згідно наказу від 09 березня 2020 року № 41-16ГПЗ-ЗМ), неповно, з порушенням Порядку № 337, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, правильно вирішив, що наявні підстави для скасування акту за формою Н-1/НП, затвердженого 23 березня 2021 року начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П. про проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв.

Доводи касаційних скарг в частині вирішення позовних вимог про скасування акту за формою Н-1/НП не дають підстав для висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені в цій частині без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Разом із тим, положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання гострого професійного захворювання таким, що пов`язане з виробництвом, відноситься до компетенції комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

Суд не може перебирати на себе функції уповноваженої спеціальної комісії і робити висновки про те, чи відноситься гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком до такого, що пов`язане з виробництвом, а тим більше зобов`язувати комісію зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17 (провадження

№ 61-45421св18), від 18 березня 2020 року у справі № 235/3755/17 (провадження № 61-37170св18), від 26 січня 2022 року у справі № 227/2477/20 (провадження № 61-15810св21), від 08 червня 2022 року у справі № 604/290/19 (провадження № 61-18558св21).

При таких обставинах суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком таким, що пов`язане з виробництвом, а також про зобов`язання комісії зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Разом із тим, оскільки, відповідно до пункту 10 Порядку № 337, гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків, підлягають обов`язковому спеціальному розслідуванню, слід вважати, що скасування акту за формою Н-1/НПмає своїм наслідком проведення комісією повторного спеціального розслідування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги задовольнити частково, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 рокув частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком таким, що пов`язане з виробництвом, а також про зобов`язання комісії зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 скасувати, відмовивши у задоволенні вказаних позовних вимог.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частини першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_1 було заявлено три вимоги немайнового характеру: 1) визнати гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язане із інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв. під час виконання трудових обов`язків, таким, що пов`язане з виробництвом;

2) скасувати акт за формою Н-1/НП, затверджений 23 березня 2021 року начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П., про проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв.;

3) зобов`язати комісію зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП «Прилуцька ЦМЛ» Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв., за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайноового характеру ставка судового збору складала для фізичної особи 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270, 00 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, сума судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні ОСОБА_1 до суду першої інстанції складала 2 724 грн (2 270,00 * 0,4) * 3).

Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу в сумі 11 000 грн.

Позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню лише в частині скасування акту за формою Н-1/НП, тобто задоволена лише одна позовна вимога немайнового характеру із заявлених трьох.

При таких обставинах, відповідно до статті 141 ЦПК України, позивачка має право на відшкодування судових витрат у розмірі 4 574, 66 грн ((2 724 + 11 000) : 3).

Таким чином, стягнута рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року з Управління Держпраці у Чернігівській області, Комунальне некомерційне підприємство «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради (з кожного) на користь ОСОБА_2 сума судових витрат підлягає зменшенню з 6 408 грн до 2 287,33 грн (4 574, 66 : 2).

Керуючись статтями 400 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Управління Держпраці у Чернігівській області, Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області, Комунального некомерційне підприємство «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради про визнання гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком таким, що пов`язане з виробництвом, про зобов`язання комісії зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 та в частині розподілу судових витрат скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області, Комунального некомерційне підприємство «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради про визнання гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком таким, що пов`язане з виробництвом, про зобов`язання комісії зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Зменшити розмір суми, стягнутої рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року з Управління Держпраці у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, з 6 408,00 грн до 2 287,33 грн.

Зменшити розмір суми, стягнутої рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року з Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, з 6 408,00 грн до 2 287,33 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов