Постанова

Іменем України

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 742/1440/21

провадження № 61-3481св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади», компанія Teka-Group Foundation,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Онищенко О. І. Скрипки А. А., Шарапової О. Л., від 17 січня 2022 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади», компанії Teka-Group Foundation про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у січні 2021 року йому стало відомо про розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_10». Позивач вказував, що ця стаття містить інформацію про нього, членів його сім`ї та партнерів по бізнесу, яка є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову репутацію як людини і громадянина. Також зазначав, що стаття викладена у вкрай негативному контексті, з викривленням та перекрученням фактів, в результаті чого складається стійке негативне враження про нього, його родину та ділових партнерів. Стверджував, що до поширення вищевказаної недостовірної інформації він мав бездоганну репутацію та користувався великим авторитетом в українському суспільстві. Позивач вважав, що внаслідок поширення недостовірної інформації йому завдано моральної шкоди, яку він оцінив у 150 тис. грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд: визнати недостовірною інформацію, викладену у статті «ІНФОРМАЦІЯ_10», розповсюджену на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати

ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади» та Teka-Group Foundation у п`ятиденний строк після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, викладену в статті «ІНФОРМАЦІЯ_10 », що була розповсюджена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом видалення з зазначеного веб-сайту статті «ІНФОРМАЦІЯ_10 » та шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із вступною та резолютивною частинами рішення у цій справі, спростування про те, що викладені в зазначеній статті відомості є недостовірними, не підтверджуються фактами та документами, викладені із умисно негативним перекрученням та викривленням; зобов`язати відповідачів відшкодувати моральну шкоду у розмірі 150 тис. грн в солідарному порядку.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області

у складі судді Бездідька В. М. від 12 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію, викладену у статті «ІНФОРМАЦІЯ_10», розповсюджену на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади» та Teka-Group Foundation у п`ятиденний строк після набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію, викладену в статті «ІНФОРМАЦІЯ_10 », що була розповсюджена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом видалення з зазначеного веб-сайту вказаної статті і шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із вступною та резолютивною частинами рішення у цій справі, спростування про те, що викладені в цій статті відомості є недостовірними, не підтверджуються фактами та документами, викладені із умисно негативним перекрученням та викривленням.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоголовною темою статті є твердження про те, що позивач отримав кредитні кошти, не повернув їх, маючи можливість. Натомість він заявив про банкрутство, внаслідок чого порушено кримінальне провадження, яке було втрачено. Місцевий суд зазначив, що надані позивачем докази підтверджують його твердження про недостовірність викладених фактів у вказаній статті, оскільки процедура банкрутства не була проведена, а судом затверджена мирова угода про проведення розрахунків з кредиторами. На переконання суду, наведена інформація не є оціночними судженнями автора і свідчить про пряме звинувачення ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, а саме у шахрайстві. За таких обставин суд вважав інформацію, викладену у статті «ІНФОРМАЦІЯ_10», недостовірною й такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , а саме порочить честь, гідність та ділову репутацію. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що розмір заявленої моральної шкоди не обґрунтовано належними та допустимими доказами.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент здійснення публікації реєстратором доменного імені аntіkоr.соm.uа та власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 був ОСОБА_3 , який є належним відповідачем у справі, проте він не був залучений до участі у справі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Апеляційний суд зазначив, що ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади» не має статусу юридичної особи та в силу вимог статей 91 92 Цивільного кодексу України не може бути відповідачем у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року і залишити в силі заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 серпня 2021 року.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявниця зазначила неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц, від 30 вересня 2019 року у справі № 742/1159/18, від 14 грудня 2021 року у справі № 742/3324/20

(пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не брала участі у справ і не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та обов`язки, отже суд апеляційної інстанції повинен був закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 . На думку особи, яка подала касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції не врахував, що належним відповідачем у цій справі є власник веб-сайту компанія Teka-Group Foundation. Особа, яка подала касаційну скаргу, стверджує, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги, скасувавши рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог до Teka-Group Foundation.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 опублікована стаття під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_10 » наступного змісту (мовою оригіналу):

«В середине 2000-х в Харькове началась долгоиграющая афера. Предприниматель ОСОБА_17 взял в «Райффайзен Банк Аваль» кредитов на миллион долларов под залог коммерческой недвижимости. Кредиты не отдал, недвижимость продал родне, инсценировал банкротство. В 2012 году было возбуждено дело по факту мошенничества. Спустя несколько лет выяснилось, что дело бесследно исчезло...

Похождения главного героя этой истории подробно описаны в статье « ІНФОРМАЦІЯ_11». Согласно показаниям его бывшего партнера, с которым они дружили семьями с 1993 года, в 2005 году ОСОБА_17 и его отец, бывший партработник ОСОБА_6 , решили прибарахлиться торгово-офисными площадями по адресу АДРЕСА_5. Для чего одолжили у вышеупомянутого друга семьи $ 555 тыс. (из них $ 355 тыс. - кредитные).

Квадратные метры ОСОБА_8 заложил в «Райффайзен Банк Аваль», получил кредит на $ 1,4 млн, после чего начал процедуру собственного банкротства. Хотя, как рассказывают бывшие работники и партнеры, на самом деле имел финансовую возможность погасить заем.

Процедура банкротства стартовала в 2011 году. 6 февраля 2012 года постановлением Хозяйственного суда Харьковской области по делу

№ 5023/10186/11 физлицо-предприниматель ОСОБА_17 был признан неплатежеспособным. Ликвидатором назначили арбитражного управляющего ОСОБА_19 (лицензия серии АВ № 593000 от 09.11.2011), давнего друга и участника бизнес-схем ОСОБА_8 . Когда на друзей возбудили первое уголовное дело, в апреле 2017 года, ОСОБА_19 сменил ОСОБА_9 , офис которого размещен в помещении, принадлежащем ОСОБА_17, на АДРЕСА_5 . Но судью факт близости должника и арбитражного управляющего не смутил.

К коллективу также присоединились частный нотариус ОСОБА_10 и оценщик имущества ОСОБА_18: с ее помощью получили оценочную стоимость имущества в десятки раз ниже рыночной. Дальше нужно было не допустить продажи площадей на аукционе, чтобы сбыть их подконтрольным структурам и родственникам. Так в итоге и получилось - квадратные метры перешли фирме «Одиссея 2000», учредителями которой являются мать и дочь ОСОБА_17 , а также другим родственным структурам.

Но в процессе осуществления этой аферы возникло неожиданное осложнение. В центральном офисе «Райффайзен Банк Аваль» присмотрелись к происходящему в харьковской дирекции. А поскольку в Киеве не нашлось одноклассников, однокурсников и собутыльников ОСОБА_8 , от банка в прокуратуру Печерского района Киева поступило заявление по факту мошеннических действий ОСОБА_19 и ОСОБА_21 в процессе ликвидации ФЛП ОСОБА_17 (ст. 190 УК 2001 года). Оттуда материалы передали по месту совершения преступных действий - в прокуратуру Дзержинского района Харькова. В конце концов делом занялся следственный отдел тогда еще милиции ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 в Единый реестр досудебных расследований была внесена информация об уголовном производстве № 12012110060000108 по обращению «Райффайзен Банк Аваль» относительно ОСОБА_19, ОСОБА_12 .

Об этом деле не знали ни деловые партнеры ОСОБА_8 , ни его многочисленные кредиторы. Не интересовались ходом расследования и в харьковской дирекции «Райффайзен Банк Аваль». Наоборот, там внезапно пошли навстречу пожеланиям должника-банкрота выкупить свой миллионный долг с более чем внушительным дисконтом.

Но первый блин оказался комом: попытка в 2014 году заменить кредитора с банка на ООО «Атека» сперва удалась, но потом апелляционный суд в проведении этой рокировки отказал. Может потому, что соучредителем фирмы «Атека» оказалась ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 - жена нашего банкрота. Интересный факт: пока ОСОБА_17 мучился без копейки денег, его супруга уверенно увеличивала свои вложения в корпоративные права различных предприятий.

Тогда в дело вступило ООО «Львовинвестбуд» во главе с харьковским адвокатом ОСОБА_20. Ранее ОСОБА_20 работала юристом в различных фирмах, принадлежащих ОСОБА_8 , но родственной связи с семьей ОСОБА_8 не прослеживалось. Однако почему-то так вышло, что фирма со словом « Львов » в названии сначала была прописана по уже знакомому нам адресу - Харьков , АДРЕСА_5. И только потом перебралась во Львов , на АДРЕСА_2 . Но и там она оказалась неспроста: по этому же адресу владеет недвижимостью мама ОСОБА_16 ОСОБА_22 .

Именно фирма «Львовинвестбуд» в 2016 году стала кредитором ОСОБА_8 на сумму в 21 396 603,70 грн, в т.ч. 3 809 993,24 грн неустойки вместо банка. А затем заключила мировое соглашение со своим должником, позволившее ему сбросить на фирму дочки-матери «Одиссея-2000» 2,3 тыс. кв. метров престижной коммерческой недвижимости по цене меньше, чем $50 за кв. метр.

Этот трюк был бы невозможен, если бы милиция, а затем полиция помнили об уголовном производстве № 12012110060000108 и хотя бы изредка им занимались. Но, как выяснилось в ходе расследования уже нового дела по ОСОБА_17 № 12018220000001499 от 29.12.2018 (касательно схемы с «Одиссея 2000»), уголовное производство по заявлению «Райффайзен Банк Аваль» из Дзержинского райотдела бесследно исчезло.

На запросы пришел ответ, что материалы не найдены, место их нахождения неизвестно. Другими словами, их либо спрятали, либо уничтожили.

Следователь, которая вела дело № 12012110060000108, ушла на повышение. И с тех пор дела никто не видел и рука правоохранителя этого дела не касалась. Как никто не занимался больше и другими уголовными делами, связанными с аферами ОСОБА_17 . Может, секрет в знакомстве ОСОБА_8 с вице-президентом юридической консалтинговой фирмы, а ранее начальником управлення внутренней безопасности Нацполиции в Харьковской области ОСОБА_15 , может в знакомстве с другими милицейскими начальниками, может в партнерстве с сыном известного в Украине судьи. Сложно сказать.

Как бы там ни было, но факт остается фактом: мошенничество есть, а уголовного дела нет. Интересно, что по этому поводу думают в ГБР? Они собираются как-то реагировать на внештатную ситуацию, или терять уголовные дела можно совершенно безнаказанно?».

Автором статті зазначено ОСОБА_16 .

Згідно з довідкою ДП «Центр компетенції адресного просмотру мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (УЦПНА) від 25 березня 2021 року № 95/2021-Д власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту.

Тобто володілець облікового запису встановлює порядок та умови використання веб-сайту та є особою, відповідальною за зміст веб-сайту. На практиці може мати місце ситуація коли особа реєстранта доменного імені, отримувача послуг хостингу та володільця облікового запису може як співпадати так і не співпадати. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант доменного імені, яким адресується веб-сайт, та/або отримувач послуг хостингу.

За результатами дослідження змісту веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 встановлено, що інформаційна діяльність на ньому здійснюється від імені «Національного антикорупційного порталу «ІНФОРМАЦІЯ_8». Також, на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 були розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори - Національний антикорупційний портал « ІНФОРМАЦІЯ_8 »: адреса: АДРЕСА_3 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_9

Даний ресурс створений при сприянні ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади», що дозволяє зробити висновок, що громадська організація може мати відношення до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7.

Згідно з відомостями Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, який був розміщений на на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (http://www. uipv.org/), власником свідоцтва на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_8 » № НОМЕР_1 є ТЕКА-ГРУП ФАУНДЕІШН ( Глобал Банк Тауер, 18 Флор, 50 стріт, П.О. Бокс 0831-02484, Панама, Республіка Панама) заявником -

ОСОБА_3 : АДРЕСА_4 .

У реєстрі громадських об`єднань, який був розміщений на веб-сайті департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, міститься інформація про ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади», зокрема, що одним з її засновників є ОСОБА_3 .

У довідці також зазначено, що з 28 березня 2017 року та станом на 22 жовтня 2019 року власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_7 є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 - компанія Teka-Group Foundation, якщо інше не визначене умовами договору між останнім та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, якщо такий договір відсутній. При цьому, ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади» та/або ОСОБА_3 можуть мати відношення до створення та функціонування веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 та є ймовірними власниками останнього.

Свідоцтвом про акредитацію ОП «Український мережевий інформаційний центр» підтвердив компетентність ДП «Центр компетенції адресного просмотру мережі Інтернет» у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів/реєстрантів доменного імені або інформації про його встановлення відповідно до договору про акредитацію.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (частина перша статті 50 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета спору та підстав позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц,

від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада

2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня2018 року у справі

№ 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц,

від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.

У пункті 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) викладено висновок про те, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. У таких випадках, власник веб-сайту визначається у договорі, укладеному з реєстрантом доменного імені. Інформація щодо власника веб-сайту може бути отримана у хостинг-провайдера веб-сайту.

У статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що веб-сайт - це сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом; веб-сторінка - це складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об`єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо; власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Згідно статті 1 Закону України «Про телекомунікації» домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; домен.UA - це домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет.

У разі, якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено суд може відмовити у позові з цих підстав.

При цьому достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 742/1159/18 та від 18 грудня 2019 року

у справі № 742/286/17.

За змістом статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Вирішуючи спір, встановивши, що позов пред`явлено до ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади», яка не має статусу юридичної особи, а отже не може бути відповідачем у цій справі, надавши належну правову оцінку довідці Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (УЦПНА) департаменту «Центру компетенції» від 25 березня 2021 року

№ 95/2021-Д, відповідно до якої ймовірним власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції дійшов загалом обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки ані ОСОБА_3 як ймовірний власник веб-сайту, ані автор статті (за умови його ідентифікації) не були залучені до участі у справі в якості належних відповідачів.

У постановах Верховного Суду від 09 квітня 2020 року в справі

№ 742/3715/17 та від 13 січня 2021 року у справі № 742/514/17, від 01 грудня 2021 року у справі № 742/287/17 з предметом спору, зокрема, про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації, розміщеної на веб-сторінці веб-сайту «Національний антикорупційний портал «ІНФОРМАЦІЯ_8» (ІНФОРМАЦІЯ_7/), зазначено, що суди зробили обґрунтований висновок про те, що власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_7 є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , отже він є належним відповідачем у цій справі.

Посилання касаційної скарги на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду, є необґрунтованими, оскільки висновки суду не суперечать висновкам, викладеним у зазначених заявником постановах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, належна правова оцінка доказів зроблена судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 402 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович