Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 748/702/21-ц
провадження № 61-16363св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - акціонерне товариство «Українська залізниця»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Висоцької Н. В.,
Харченко Л. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися
до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця»
(далі - АТ «Українська залізниця») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю.
Позовну заяву мотивовано тим, що 15 листопада 2019 року машиніст ОСОБА_4 - працівник виробничого підрозділу моторвагонного депо Чернігів регіональної філії «Південно-Західна» АТ «Українська залізниця», керуючи електропоїздом ЕР-9т № 703, у складі потягу № 865, сполученням «Чернігів-Неданчичі», на 176 км ПК7 ст. Чернігів допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який від отриманих травм помер на місці пригоди. Зазначене підтверджується постановою про закриття кримінального провадження.
ОСОБА_1 посилалась на те, що смертю її чоловіка було повністю зруйновано важливий життєвий зв`язок, відновити попередній стан,
на її думку, неможливо. Вона є пенсіонером, має групу інвалідності, їй тяжко самостійно забезпечувати своє життя, вагомий вклад в забезпечення її життя робив чоловік.
ОСОБА_2 посилалася на те, що вона втратила сина, який був не лише підтримкою та опорою, а й підтримував її матеріально. Зазначала,
що її переслідує відчуття самотності та тривожності.
ОСОБА_3 зазначав, що втратив рідного батька, внаслідок чого позбавлений можливості отримувати допомогу та підтримку від нього, належне виховання, матеріальну допомогу. Він відчував страждання та біль, пов`язані з втратою батька. Посилався на те, що у нього з`явились додаткові обов`язки по відношенню до матері та баби.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили на відшкодування заподіяної моральної шкоди стягнути
з АТ «Українська залізниця» по 300 000,00 грн кожному.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернігівський районний суд Чернігівської області від 21 травня 2021 року у складі судді Кухти В. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю інтелектуальної ознаки умислу в діях ОСОБА_5 . При цьому суд не вбачав у діях потерпілого стану грубої необережності і виходив із того, що потерпілий перед зіткненням лежав на рельсах між коліями з велисопедом, інших осіб поруч не було,
у зв`язку із цим, на думку суду першої інстанції, він свідомо потрапив
на залізничну колію. Крім того, потерпілий не міг не помітити електропотяг, що наближається у темну пору доби, оскільки той обладнаний світловими пристроями. Разом із цим, потерпілий перебував у стані алкогольного сп`янінні середнього ступеня. У цьому стані він опинився зі своєї волі
на залізничній колії перед електропоїздом. Ці обставини у сукупності,
на думку суду першої інстанції, можуть свідчити лише про те, що лише
за наявності прямого умислу потерпілого у зазначеній обстановці йому могла спричинена шкода.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області
від 21 травня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн моральної шкоди.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 100 000,00 грн моральної шкоди.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_3 100 000,00 грн моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована не встановленням того,
що дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) зі смертельним наслідком сталася внаслідок умислу ОСОБА_5 , у зв`язку із цим, на думку суду апеляційної інстанції, наявні підстави для відшкодування моральної шкоди дружині, сину та матері загиблого.
При визначенні розміру моральної шкоди суд апеляційної інстанції виходив із характеру, тривалості, обсягу та змісту душевних страждань дружини, сина та матері загиблого. При цьому, врахував ступінь вини самого потерпілого ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та порушив Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій 07 жовтня 2021 року до Верховного Суду,
АТ «Українська залізниця», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що, на думку АТ «Українська залізниця», судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду
від 12 грудня 2018 року у справі № 355/981/16-ц.
АТ «Українська залізниця» зазначало, що вина та протиправність дій товариства відсутні. На думку товариства, в силу закону відповідач несе цивільно-правову відповідальність без вини, проте смерть потерпілого настала в результаті умислу потерпілого та перебування у стані алкогольного сп`яніння у порушення вимог Правил безпеки громадян на залізничному транспорті.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року було відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 748/702/21-ц
із Чернігівського районного суду Чернігівської області.
У листопаді 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_6 на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним
та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а. с. 10).
Причина смерті - руйнування органів грудної клітки та живота (а. с. 11).
За фактом ДТП 16 листопада 2019 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з актом № 45 службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру на Південно-Західній залізниці виробничий підрозділ Київська дирекція залізничних перевезень станція Чернігів, складеного 19 листопада 2019 року, нещасний випадок стався внаслідок порушення самим потерпілим «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19 лютого 1998 року № 54, а саме пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.6; вини працівників залізничного транспорту в цьому випадку не вбачається
(а. с. 50, 51).
У ході досудового розслідування встановлено, що на 176 км, пікет 7, Південно-Західної залізниці, приміський поїзд № 865, рухаючись зі швидкістю приблизно 60 км/год, у напрямку населеного пункту «Неданчичі, сполученням «Чернігів-Неданчичі», у зчепленні 6 вагонів, скоїв наїзд на ОСОБА_5 , який лежав на рельсах між залізничними коліями разом з велосипедом. У результаті наїзду ОСОБА_5 від отриманих травм загинув на місці події.
Відповідно до висновку експерта комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 16 листопада 2019 року
№ 1115, проведеного на підставі постанови слідчого Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, смерть потерпілого настала від руйнування органів грудної клітки та живота внаслідок політравми; тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів незадовго до смерті при зіткненні потяга з потерпілим
із наступним переїздом нижніх та лівої верхньої кінцівок; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; за ознакою небезпечні для життя, мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті; при судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлено етанол у концентрації 2,2 г/л, що у живої людини може відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння
(а. с. 84-89).
Постановою слідчого СВ Чернігівського відділу поліції головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15 вересня 2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 листопада 2019 року № 12019270010007147, закрито
у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 276 КК України (а. с. 90, 91).
Згідно з інформацією АТ «Українська залізниця» електропоїзд ЕР-9т № 703 перебуває на балансі виробничого підрозділу моторвагонного депо Чернігів регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», ОСОБА_4 працював в виробничому підрозділі моторвагонного депо Чернігів регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця»
з 20 квітня 2011 року, займав посаду машиніста електропоїзда (а. с. 9).
ОСОБА_1 є дружиною загиблого ОСОБА_5 , ОСОБА_2 - матір`ю загиблого, ОСОБА_3 - його сином (а. с. 12-29).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено,
що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду
та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку
з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо моральна шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода, відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується
її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим),
а також особам, які проживають з нею однією сім`єю (частина друга
Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Виходячи із положень частини другої статті 1187 та частини другої
статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи,
а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, особою, яка
на відповідній правовій підставі володіє об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи.
У пункті 5 частини третьої постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року зазначено, що відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Отже, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, враховуючи глибину та тривалість моральних страждань позивачів, яких вони зазнали внаслідок смерті чоловіка, батька й сина, дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для відшкодування позивачам моральної шкоди.
Проте, Верховний Суд не може погодитися із розміром суми відшкодування позивачам моральної шкоди, виходячи із наступного.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга
Згідно з частиною четвертою статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно
від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування
з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.
Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою
(частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).
Відповідно до пункту 2.1 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо). На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені покажчики «Перехід через колії».
Згідно з пунктом 2.20 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України пішоходам забороняється знаходитись на об`єктах залізничного транспорту в стані алкогольного сп`яніння.
Врахувавши наведені обставини та норми матеріального права, установлені обставини справи, зокрема те, що потерпілий, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, лежав на рельсах між залізничними коліями разом
із велосипедом та доводи щодо грубої необережності потерпілого, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування шкоди у сукупності
з іншими фактичними обставинами, Верховний Суд вважає, що є правові підстави для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди
до 30 000,00 грн кожному із позивачів, що буде відповідати засадам розумності, виваженості і справедливості, та зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій частині.
Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення
у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 400 409 410 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.
Постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року змінити у частині розміру суми відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди по 30 000,00 грн кожному.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович