ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №750/11889/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21889/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 750/11889/16-а
за позовом ОСОБА_1
до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернігові ДПП Джуреленка Олександра Миколайовича
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернігові ДПП Джуреленка Олександра Миколайовича
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмишиної О.М., суддів: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.),
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернігові ДПП Джуреленка Олександра Миколайовича (далі - відповідач), в якому, просив:
- скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 02 грудня 2016 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на думку позивача він не порушував Правила дорожнього руху України, а оскаржувану постанову складено з порушенням положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та обставини справи про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Також позивач зазначає, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови, було порушено норми процесуального права щодо процедури розгляду справи, змісту постанови, позбавлення позивача в повному обсязі можливістю скористатися правами, які передбачені ст. 268 КУпАП, а оскаржувана постанова винесена без встановлення факту вчинення правопорушення.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив те, що під час розгляду справи не було встановлено порушень вимог КУпАП при складанні постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також сам факт правопорушення підтверджується матеріалами відео фіксації події.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 лютого 2017 року - скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПС2 № 660579 від 02 грудня 2016 року, прийняту інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернігові ДПП Джуреленком Олександром Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП.
6. Апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції неправильно надана правова оцінка встановленим матеріалам справи, а оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо того, що вина позивача у порушенні ним Правил дорожнього руху під час розгляду справи була підтверджена поясненнями усіх сторін, а також самим позивачем.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що постанова прийнята відповідачем з порушенням повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У квітні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернігові ДПП Джуреленка Олександра Миколайовича, яка 13 лютого 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 лютого 2017 року залишити в силі.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що саме суд першої інстанції прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі всіх з`ясованих обставин справи, які повністю на думку відповідача підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що відповідач під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України, а оскаржувана постанова серії ПС2 № 660579 від 02 грудня 2016 року по формі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а тому на думку відповідача, суд апеляційної інстанції безпідставно прийшов до висновку про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
10. Позивачем до суду надано заперечення на касаційну скаргу в якій він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2017 року залишити без змін.
ОСОБА_1 в запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що касаційна скарга не ґрунтується на належних доказах та не спростовую численні порушення норм матеріального та процесуального права, які на думку позивача допустив відповідач та, які були допущені судом першої інстанції при розгляді справи.
Позивач вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови, було порушено норми КУпАП щодо процедури розгляду справи, змісту постанови, позбавлено позивача в повному обсязі можливістю скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02 грудня 2016 року інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернігові ДПП Джуреленком Олександром Миколайовичем було винесено постанову серії ПС2 № 660579 про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
12. У постанові зазначено, що 02 грудня 2016 року о 18 год 50 хв в м.Чернівці по проспекту Миру позивач керував автомобілем Audi 80, виконуючи поворот з проспекту Перемоги в м.Чернігові на проспект Миру праворуч завчасно не увімкнув світловий показник повороту, чим на думку відповідача порушив підпункт б пункту 9.2 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА
13. Верховний Суд звертає увагу, що 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
15. Відповідно до Правил дорожнього руху передбачена обов`язкова вимога щодо увімкнення покажчика повороту для більш точного визначення моменту початку і кінця подачі попереджувального сигналу в населених пунктах і за їхніми межами. Водій зобов`язаний в процесі руху інформувати інших учасників дорожнього руху про свої маневри за допомогою попереджувальних сигналів.
16. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
17. Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП за загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
18. Відповідно до ч. 2 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
19. Судом апеляційної інстанції було застосовано правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду №5-рп/2015 від 26.05.2015 року, в якому зазначено , що термін «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
20. Частина 2 ст. 258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
21. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача не складався на підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП , а сама постанова на ОСОБА_1 складена на місці здійснення правопорушення, тією самою посадовою особою, якою було виявлено правопорушення.
Однак, на оскаржуваній постанові відсутній запис щодо оспорювання позивачем допущеного порушення.
22. Суд погоджується з доводами касаційної скарги, щодо того, що спірна постанова складена відповідачем у межах відповідної адмінстративно-територіальної одиниці, а не за фактичним місцем знаходженням (адресою) Управління патрульної поліції у м.Чернігові.
23. В суді першої інстанції було надано відеозапис з нагрудної відеокамери, який підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та спростував доводи позивача в судах першої та апеляційної інстанцій.
24. Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376.
25. Суд наголошує, що порушенням прав, свобод та інтересів може бути дія, бездіяльність або рішення, які підтверджуються відповідними доказами, а не лише переконанням особи в тому, що їх порушено суб`єктом владних повноважень.
26. Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо того, що відповідачем були порушені процесуальні права позивача, як особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності, а саме у зв`язку з тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення був здійснений саме на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, на який законом покладено обов`язок розгляду справ про адміністративні правопорушення.
27. Відповідно до ст. 276 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1, 129. частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 КУпАП, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника. Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.
28. Відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. Враховуючи викладене Суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову, яке помилково було скасоване судом апеляційної інстанції.
30. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
31. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Чернігові ДПП Джуреленка Олександра Миколайовича задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року скасувати.
3. Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 лютого 2017 року залишити в силі.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
Н.В. Шевцова