ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 750/3057/17

адміністративне провадження № К/9901/37154/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2017 року у складі судді Литвиненка І.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Желтобрюх І.Л., Горяйнова А.М., Парінова А.Б. у справі №750/3057/17 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення морального інтересу, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати бездіяльність Чернігівської міської ради (надалі по тексту також - відповідач) щодо незатвердження в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів по проекту «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів» протиправною;

осудити бездіяльність відповідача та зобов`язати його додатково затвердити та включити в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів по проекту щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів»;

стягнути з відповідача кошти авторам винаходів за моральні інтереси в сумі 34591800 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він, як фізична особа - винахідник, має власні винаходи та відкриття, зокрема ним розроблений проект "Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів". На підставі ст. 54 Конституції України він звертався до відповідача за захистом інтелектуальної власності, його авторських прав, моральних і матеріальних інтересів. Всі звернення були переадресовані до Управління ЖКГ Чернігівської міської ради, який через відсутність технічно обізнаних спеціалістів по роботі із винаходами, надсилав бюрократичні відписки з різною негативною мотивацією. Зазначив, що звертався до депутатів ЧМР за політичною підтримкою, однак відповідач не проявив політичну волю. Тема "Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів" підкріплена патентами, які не потребують будь-яких допоміжних висновків та дозволів, як високотехнологічні інструменти що готові для продажу, тобто висновки по ним уже зробили відповідні державні патентні спеціалісти і підкріпили їх високотехнологічними патентами, - для втілення в життя. Враховуючи наведене позивач вважає, що відповідач не включив в міську програму енергозбереження винаходів по "Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів" (1 наукове відкриття, 11 патентів, 16 винаходів, 7 модернізацій, 2 дипломи конкурсів, проекту технічного завдання), чим посягнув на його права і свободи, честь і гідність, та суттєво погіршив моральний стан та стан здоров`я позивача та наніс непоправної шкоди Україні.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач у справі не розуміє та не усвідомлює своєї відповідальної ролі по нейтралізації загрозливої ситуації щодо переробки біомаси деревини без відходів. Замість створення сприятливих умов позивачу, відповідачем навмисно створюються всілякі перепони формальними відмовками.

Також, скаржник зазначив, що відповідачем та судами попередніх інстанцій порушено його конституційні права, як людини-винахідника щодо права на звернення до суду та справедливого судового розгляду, а також наводить аргументи щодо необхідності стягнення коштів за порушені моральні інтереси.

Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідач відзив на касаційну скаргу до суду не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що

ОСОБА_1 , як фізична особа - винахідник, має власні винаходи, ним, зокрема, був розроблений проект "Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів». Винахід позивача "Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів" - є технічним приладом для переробки деревини, який потенційно може застосовуватися в деревопереробній промисловості.

У зв`язку з розробленням вказаного проекту, позивач звертався до депутатів Чернігівської міської ради 11.08.2014 з питань виправлення становища з енергоресурсами за рахунок його винаходів, втому числі і проект "Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів», однак у даному зверненні, позивач не просив включити в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів по проекту щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів». Судами вказано, що у зверненні до мера міста Чернігова від 16.06.2016 позивач просив особистого прийму, але прохання щодо включення в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів по проекту щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів» не висловлював.

Із листа Управління ЖКГ Чернігівської міської ради від 16.06.06 вбачається, що розглядалось звернення щодо пристрою у камері спалювання котла, а також щодо пресу штемпельного «могутній гном», а не щодо проекту "Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів».

Згідно із повідомленням Управління ЖКГ Чернігівської міської ради від 02.02.2016 №44-2, позивачу повідомлено про те, що питання впровадження твердих побутових відходів, рідких відходів та проведення модернізації застарілих побутових котлів потребує капіталовкладень і на даний час ведеться пошук інвесторів, однак відповідь на звернення не містись жодних відомостей про те, що до відповідача надходило прохання позивача включити в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів проект щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів». Із листа Управління ЖКГ ЧМР від 13.05.2016 також не вбачається, що позивач ставив перед Чернігівською міською радою питання щодо включення в програму енергозбереження Чернігівської міської ради проекту щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів»

Разом з тим, позивач вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт його звернення до відповідача з питання включення в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів проекту щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів», - що виключає протиправну бездіяльність відповідача.

Також судами вказано, що за своєю правовою природою повноваження відповідача щодо включення та затвердження проектів відповідних програм є дискреційними та виключною компетенцією уповноваженого органу, в даному випадку, - Чернігівської міської ради.

Верховний Суд погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно частини 3 статті 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування належить до виключної компетенція сільських, селищних, міських рад (пункт 22 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР)

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 2 статті 59 Закону №280/97-ВР).

При підготовці та прийнятті рішень міська рада керується принципами, визначеними статтею 4 Закон №280/97-ВР, зокрема: народовладдя; законність; гласність; колегіальність; поєднання місцевих і державних інтересів; виборність; правова, організаційна та матеріально- фінансова самостійність в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування; судовий захист прав місцевого самоврядування.

Судами встановлено, що у зв`язку з розробленням вказаного проекту, 11.08.2014 позивач звертався до депутатів Чернігівської міської ради з питань виправлення становища з енергоресурсами за рахунок його винаходів, втому числі і проекту «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів», однак у даному зверненні, позивач не просив включити в програму енергозбереження Чернігівської міської ради свій винахід. У зверненні до мера міста Чернігова від 16.06.2016 він просив зустрітись з ним особисто, але прохання щодо включення в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів по проекту щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів» також не висловлюв.

Із листа Управління ЖКГ Чернігівської міської ради від 16.06.06 вбачається, що розглядалось звернення позивача щодо пристрою у камері спалювання котла, а також щодо пресу штемпельного «могутній гном», а не щодо проекту «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів».

Повідомленням Управління ЖКГ Чернігівської міської ради від 02.02.2016 №44-2, позивачу повідомлено про те, що питання впровадження твердих побутових відходів, рідких відходів та проведення модернізації застарілих побутових котлів потребує з0начних капіталовкладень, і на даний час ведеться пошук інвесторів. При цьому відповідь на звернення не містись жодних відомостей про те, що до відповідача надходило прохання позивача включити в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів проект щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів».

Із листа Управління ЖКГ ЧМР від 13.05.2016 так само не вбачається, що позивач ставив перед Чернігівською міською радою питання щодо включення в програму енергозбереження Чернігівської міської ради проекту щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів».

Судами вірно вказано, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт його звернення до відповідача з питання включення в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів проекту щодо «Мобільних комплексів по переробці біомаси деревини без відходів», - що виключає протиправну бездіяльність відповідача.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині визнання бездіяльності відповідача щодо незатвердження до програми енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів по проекту «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів» протиправною.

Щодо вимоги скаржника зобов`язати відповідача включити в обласну програму енергозбереження його винаходи, Верховний Суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо вирішення вказаних питань є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

У справі, що переглядається, діюче законодавство не визначає безальтернативного обов`язку відповідача прийняти та впровадити пропозицію позивача.

Отже, суди правильно віднесли до дискреційних повноваження відповідачів питання з розроблення проектів програм енергозбереження, які відповідач може здійснювати з певною свободою розсуду, самостійно обираючи обґрунтування шляхів і засобів розв`язання проблеми, визначення виконавців завдань, тощо.

Аргументи щодо відмінності понять «моральна шкода» та «моральний інтерес», на які посилається заявник, також відхиляються Верховним Судом, оскільки правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень є вчинення ними таких дій і безпосередній причинний зв`язок між дією або бездіяльністю та шкодою. Враховуючи те, що судами не встановлено порушень прав позивача з боку відповідачів, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відшкодування шкоди.

Інші мотиви та аргументи заявника зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального чи процесуального права. Тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій