Постанова

Іменем України

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 750/5209/17

провадження № 61-6470св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарантія»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2018 року у складі судді Литвиненко І. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Висоцької Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія» (далі - ПрАТ «СТ «Гарантія»),у якому просив стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування в розмірі 8 550,00 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України становить 225 315,59 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10 січня 2017 року між ним та страховою компанією укладений договір добровільного страхування подорожуючих за кордон № МВ-ПК 085090 з терміном дії до 09 лютого 2017 року. Під час перебування у США 23 січня 2017 року він був вимушений звернутися до лікаря за медичною допомогою у зв`язку з отриманням травм, втратою свідомості. За результатами медичного обстеження йому було призначено лікування, яке він проходив з 23 до 26 січня 2017 року.

30 січня 2017 року, після повернення на територію України, він звернувся до відповідача із заявою про страхову подію та виплату страхового відшкодування.

Листом від 03 лютого 2017 року № 204/17 ПрАТ «СТ «Гарантія» запропоновала йому надати додаткові документи, а 20 березня 2017 року він отримав лист про відмову в проведенні страхового відшкодування.

Посилаючись на те, що відповідач протиправно не визнає страховим випадком підтверджене документально раптове погіршення його стану здоров`я, що сталося в період дії договору страхування та спричинило гостру необхідність звернення за медичною допомогою і здійснення медичних витрат та, як результат, безпідставно відмовляє у здійсненні страхової виплати, чим грубо порушує його законні права як споживача послуг, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2018 року доповнено рішення суду від 30 жовтня 2018 року та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СТ «Гарантія» 7 284,70 грн вартості проведення експертного дослідження.

Суд першої інстанції виходив із того, що надана позивачу медична допомога у клініці «КАВЕХ САРЕМІ, ІНК» була пов`язана з таким хворобливим станом позивача, який не мав невідкладного характеру та не потребував невідкладної медичної допомоги, як це передбачено умовами договору.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 26 листопада 2018 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з рішеннями місцевого суду та вважав їх такими, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

Вважає, що висновок експертизи, з урахуванням якого суд першої інстанції ухвалив рішення, з яким погодився й апеляційний суд, є сумнівним та необґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції, на порушення частини третьої статті 411 ЦПК України, не дослідив належним чином надані ним (позивачем) записи повідомлень відповідачу про страховий випадок та лист відповідача про відмову в страховому відшкодуванні.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ПрАТ «СТ «Гарантія» подало відзиви, у яких просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «СТ «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування.

Витребувано із Деснянського районного суду м. Чернігова зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 10 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СТ «Гарантія» укладено договір добровільного страхування подорожуючих за кордон МВ-ПК № 085090, який складається з двох частин - страхового сертифікату та умов страхування з додатком № 1 до договору (далі - договір страхування та/або договір), предметом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника (застрахованої особи), що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та непередбаченими медичними і додатковими витратами застрахованої особи під час подорожі.

Пунктом 1.9 умов страхування договору передбачено, що при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник/застрахована особа зобов`язані негайно, до звернення за медичною або іншою допомогою, зв`язатись з асистанською компанією за вказаними у договорі страхування телефонами і повідомити наступну інформацію: номер договору страхування; прізвище та ім`я страхувальника/застрахованої особи; місцезнаходження страхувальника/застрахованої особи; докладний опис обставин та характер необхідної допомоги (пункт 1.9.1). Якщо телефонний дзвінок до асистанської компанії було здійснено до моменту звернення за медичною допомогою, асистанська компанія організує та скоординує надання медичної допомоги та інших послуг, передбачених договором страхування (пункт 1.9.2). Якщо страхувальник/застрахована особа з об`єктивних причин (стан страхувальника/застрахованої особи або повна відсутність можливості зв`язатися) не змогла зв`язатися з асистанською компанією до надання їй послуг, передбачених програмою страхування, вона зобов`язана протягом 24 годин з моменту настання страхового випадку сповістити асистанську компанію про настання страхового випадку та узгодити надані їй послуги і їх оплату (пункт 1.9.3).

Згідно з підпунктом 2.6.1.2 умов страхування договору страховик здійснює страхову виплату шляхом відшкодування застрахованій особі вартості отриманих нею медичних та інших послуг у разі, якщо застрахована особа самостійно організувала та/або оплачувала послуги в рамках договору страхування, і це було попередньо погоджено з асистанською компанією/страховиком або передбачено договором страхування, за умови надання всіх необхідних документів, що передбачені цим договором страхування.

Відповідно до розділу ІІ даного договору до переліку захворювань та станів, що визначаються як «невідкладні» та потребують надання невідкладної медичної допомоги належать - пункт 2.2.3 - гостре порушення мозкового кровообігу; травми нервової системи, які потребують ургентної госпіталізації; коми, напади та інші критичні стани; гострі запальні процеси центральної та периферичної нервової системи з вогнищевою симптоматикою; гострі процеси та травми ока; травми вуха, горла, носа; пункт 2.2.4. - хвороби системи кровообігу - гіпотонічна хвороба; гострий інфаркт міокарда; нестабільна стенокардія; гостре порушення серцевого ритму; гостра серцева недостатність; набряк легенів; емболія та гострий тромбоз магістральних судин, ускладнений гіпертонічний криз; гострі міокарди; перикардити, ендокардити; пункт 2.2.10 - травми - переломи кісток; ушкодження суглобів та м`язів, внутрішньочерепні травми; травми внутрішніх органів, ураження голови, шиї, тулуба; ушкодження кровоносних судин; опіки, відмороження, отруєння різної етіології

Пунктом 2.4 умов страхування договору встановлено, що страховик не відшкодовує, зокрема, витрати: пов`язані з лікуванням хронічних захворювань, та захворювань, що існували на момент укладення договору страхування (пункт 2.4.1.); на проведення консультацій, обстежень та інших діагностичних заходів, лікування та операцій, які виходять за рамки невідкладної медичної допомоги та можуть бути проведені в Україні, або країні постійного проживання застрахованої особи (підпункт 2.4.2); на надання послуг лікувальним закладом або особою, які не мають відповідні ліцензії (підпункт 2.4.14); на лікування нетрадиційними методами (підпункт 2.4.15); на реабілітацію та фізіотерапію (підпункт 2.4.16).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував, що 23 січня 2017 року о 12 год. 00 хв. у м. Каліфорнія, США він відчув головокружіння, втратив свідомість, в результаті чого отримав забій шиї та спини, а також у нього підвищився тиск.

За наданням невідкладної допомоги до швидкої допомоги (за телефонним номером 911 на території США та Канади) чи до госпіталю ОСОБА_1 не звертався.

30 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про страховий випадок, у якій повідомив про страховий випадок - хворобу, що сталася 23 січня 2017 року о 12-00 год. в м. Каліфорнія, США. Зазначив, що він відчув головокружіння, втратив свідомість, в результаті чого отримав забій шиї та спини. Внаслідок вказаної події відбулось травмування шиї, спини, підвищення тиску.

До заяви про страховий випадок позивач додав медичний звіт та детальний рахунок за послуги, складений доктором медицини ОСОБА_3 клініки «Кавех Саремі, ІНК.», Каліфорнія, з перекладом на українську мову. Згідно зі звітом 23 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою та мав в анамнезі втрату свідомості, труднощі утримання рівноваги внаслідок важкого запаморочення голови та головного болю.

У вказаній клініці позивач пройшов обстеження на його прохання та отримав фізіотерапевтичне лікування й хіропрактичні маніпуляції, за які сплатив 8 550,00 дол. США.

Листами від 20 березня 2017 року № 664/17 та 13 червня 2017 року № 1362/17 ПрАТ «СТ «Гарантія» повідомила ОСОБА_1 про те, що надані ним медичні документи не містять інформацію про наявність стану, який відповідно до пункту 2.2 договору страхування визначається як «невідкладний» та мав місце під час дії страхового захисту при перебуванні ОСОБА_1 в США 23-26 січня 2017 року, а тому згідно з пунктом 2.4.2 договору у ПрАТ «СТ «Гарантія» відсутні підстави вважати події, зазначені в заяві від 30 січня 2017 року, страховим випадком і, як наслідок, проведення страхового відшкодування.

Згідно з висновком експертизи від 14 травня 2017 року № 28, проведеної у ході розгляду справи Чернігівським обласним бюро судово-медичної експертизи, у ОСОБА_1 мало місце травматичне ушкодження зв`язкового апарату шийного відділу хребта у вигляді їх розтягнення з відповідним м`язовим напруженням. Оскільки стан ОСОБА_1 супроводжувався втратою свідомості, запамороченням та головним болем, відповідно він потребував екстреної госпіталізації 23 січня 2017 року. Однак, вказаний стан не відноситься до переліку хвороб, передбачених пунктами 2.2.3 та 2.2.4 частини ІІ Умов страхування договору страхування подорожуючих за кордон, а відноситься до пункту 2.2.10 вказаного документа.

Відповідно до висновку експерта (повторної експертизи) Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 58/К, що проводилась з 11 червня 2018 року до 04 вересня 2018 року, причиною звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою та лікування з 23 до 26 січня 2017 року в Сполучених Штатах Америки є загострення наявних у нього хронічних захворювань - остеохондрозу шийного відділу хребта та артеріальної гіпертензії І-ІІ ступеню, що не призвело до розвитку у пацієнта загрозливих для життя станів або захворювань, які потребують екстреної чи невідкладної медичної допомоги. Загострення вищевказаних захворювань не підпадають під пункти 2.2.3, 2.2.4 та 2.2.10 розділу 2 «Добровільне страхування медичних та інших витрат» частини ІІ «Умови страхування» договору страхування подорожуючих за кордон СТ «Гарантія».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування) (пункт 1 частини першої статті 980 ЦК України).

Страховик зобов`язаний, серед іншого, ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (пунктами 1-3 частини першої статті 988 ЦК України).

Статтею 8 Закону України «Про страхування» визначено , що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (статті 25 Закону).

Згідно з розділом І умов страхування даного договору страховий випадок - подія, передбачувана договором страхування, яка відбулась під час дії договору страхування, документально підтверджена, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату.

Суди встановили, що подія, зазначена у заяві ОСОБА_1 про страховий випадок, сталася 23 січня 2017 року у м. Каліфорнія, США.

Вперше позивач звернувся до відповідача/асистанської компанії 25 січня 2018 року в телефонному режимі.

За наданням невідкладної допомоги до швидкої допомоги (за телефонним номером 911 на території США та Канади) чи до госпіталю ОСОБА_1 не звертався.

Причиною звернення позивача за медичною допомогою та лікування з 23 до 26 січня 2017 року у клініці «Кавех Саремі, ІНК.» було загострення наявних у позивача хронічних захворювань - остеохондрозу шийного відділу хребта та артеріальної гіпертензії І-ІІ ступеню, що не мало невідкладний характер та не потребувало невідкладної медичної допомоги.

Наведене підтверджується і висновком експертизи № 58/К, проведеної Комунальним закладом Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року.

Виходячи зі встановлених, на підставі поданих сторонами належних та допустимих доказів, оцінених у їх сукупності, суд першої інстанції з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки зазначена позивачем подія не є страховим випадком.

Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 про необґрунтованість висновку експертизи, з урахуванням якого суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, ухвалив рішення, колегія суддів відхиляє, оскільки висновок експертизи є одним із доказів, який суд дослідив у сукупності з іншими доказами з додержанням норм процесуального права.

Інші доводи скарги також не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до незгоди заявника з висновками судів та ґрунтуються на переоцінці доказів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 389, 400 401 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук