Постанова

Іменем України

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 751/1396/19

провадження № 61-18643св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Новозаводська районна у м. Чернігові рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2019 року в складі судді Карапута Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Кузюри Л. В., Вінгаль В. М., Губар В. С.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Новозаводської районної у м. Чернігові ради в особі Служби у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дію.

Позов мотивований тим, що постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 30 травня 2018 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнено аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4

і ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи

з 02 лютого 2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

З метою контролю за цільовим використанням сплачуваних аліментів

ОСОБА_2 на прохання позивача надала звіт та чеки про розмір коштів, які витрачені у червні 2018 року на утримання спільних дітей. Однак на неодноразові його звернення щодо надання звіту та чеків про використання аліментів у липні 2018 року відповідач не реагувала, пояснюючи це тим, що жодний нормативно-правовий акт не зобов`язує її це робити. На його звернення щодо здійснення контролю за цільовим використанням сплачуваних аліментів служба у справа дітей Новозаводської районної у місті Чернігові ради повідомила, що такий контроль передбачено виключно статтею 186 СК України; витребування у того з батьків, з ким проживає дитина, квитанцій, чеків, інших підтверджень конкретного використання коштів, отриманих від сплати аліментів зобов`язань за той чи інший період часу, не передбачено жодним нормативно-правовим актом і є незаконним. Із твердженням ОСОБА_2 та висновком служби у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові ради він не погоджується, оскільки вважає їх протиправними. Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати бездіяльність

ОСОБА_2 та служби у справах дітей Новозаводської районної

у м. Чернігові ради протиправною; зобов`язати Службу у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові ради здійснювати контроль за цільовим витрачанням аліментів у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів згідно з порядком та періодичності визначених центральним органом виконавчої влади; зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 звіт та підтверджені документи про використання отриманих аліментів у липні

2018 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від

19 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивач не надав доказів неналежного використання аліментів відповідачем у липні

2018 року. Новозаводська у м. Чернігові рада здійснила перевірку заяви ОСОБА_1 згідно з положеннями статті 186 СК України, за результатом якої позивачу було надіслано висновок у вигляді листа-інформації, а тому немає підстав для задоволення вимог позивача про визнання бездіяльності служби

у справах дітей Новозаводської у м. Чернігові ради протиправною, а також зобов`язання її здійснювати контроль за цільовим витрачанням аліментів відповідно до порядку та періодичності, визначених центральним органом виконавчої влади. У законодавстві немає норми права, яка надавала би позивачу право вимагати від відповідача ( ОСОБА_2 ) звіту щодо витрачання аліментів, оскільки функція контролю за цільовим витрачанням аліментів на дітей належить органу опіки та піклування, який наділений відповідними повноваженнями згідно з частиною першою статті 186 СК України та Порядком здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що Новозаводська районна у м. Чернігові радою здійснила перевірку його заяви, під час якої складено лише акт обстеження умов проживання дітей, проте жодних заходів контролю за цільовим витрачанням аліментів, передбачених статтею 186 СК України, не вжито. Він повністю погоджується з тим фактом, що подання звітності отримувача аліментів не регламентовано жодним нормативно-правовим актом, саме тому він і був змушений звернутись для захисту інтересів своїх дітей до суду, щоб той відповідно до частини другої статті 5 ЦПК України врегулював правовідносини, які виникли між платником та отримувачем аліментів.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

10 вересня 2020 року справу передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 червня

2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2017 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 30 травня 2018 року

з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнено аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 лютого 2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

21 серпня 2018 року позивач звернувся до служби у справах дітей Новозаводської районної у місті Чернігові ради із заявою про перевірку законності витрачання ОСОБА_2 сплачених ним у липні 2018 року аліментів

в сумі 14 466,69 грн, пославшись на те, що не всі кошти використовуються останньою за призначенням.

06 вересня 2018 року служба у справах дітей Новозаводської районної у місті Чернігові ради провела перевірку заяви ОСОБА_1 шляхом здійснення відвідування сім`ї ОСОБА_2 , в результаті чого складено відповідний акт обстеження умов проживання дітей.

За результатом перевірки встановлено, що діти забезпечені належним харчуванням, одягом, створено умови для проживання, виховання та їх розвитку. Фактів нецільового витрачання ОСОБА_2 аліментів орган опіки та піклування не встановив.

Про результат перевірки цільового використання ОСОБА_2 аліментів ОСОБА_1 було повідомлено письмово листом від 17 вересня 2018 року

№ 01-23/800.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства

є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений

в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин першої-другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Разом з цим, згідно з частиною першою статті 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

У статті 17 СК України визначено, що орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків

в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема

є примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку (пункту 2 частини друга статті 18 СК України).

Аналіз пункту 2 частини другої статті 18 СК України дає підстави для висновку, що критерії правомірності примусу учасника сімейних відносин до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Відповідно до статті 179 СК Україниаліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до статті 186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядокта періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Механізм здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментіввизначений Порядком здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 15 листопада 2018 року № 1713 (далі - Порядок), відповідно до пунктів 8, 10 якого уході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину. У разі якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім`я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.

За змістом пункту 14 Порядку чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності. Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового використання аліментів, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.

Отже, саме на орган опіки та піклування покладено здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів, який може здійснюватися як власною ініціативою органу, так і за заявою платника. Для платника аліментів у разі нецільового витрачання аліментів передбачено право звернутися до суду

з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Аналогічні висновки зроблено у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня

2019 року у справі № 711/11054/17 (провадження № 61-42009св18).

Встановивши, що служба у справах дітей Новозаводської районної у місті Чернігові ради провела перевірку за заявою платника аліментів шляхом здійснення відвідування сім`ї ОСОБА_2 та встановила, що діти забезпечені належним харчуванням, одягом, створені умови для проживання, виховання та їх розвитку, фактів нецільового витрачання ОСОБА_2 аліментів не виявлено, про що позивача повідомлено письмово листом від 17 вересня 2018 року

№ 01-23/800, а ОСОБА_1 не звертався до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дітей у відділенні Державного ощадного банку України, суди зробили обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення ? без змін.

Керуючись статтями 400 401 410 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов