Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 751/1560/19
провадження № 61-15603св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Сімоненко В.М.,
суддів -Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Литвиненко І.В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Новозаводське» Чернігівської міської ради,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Новозаводського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Косач І.А., та на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів Бобрової І.О., Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради, ОСОБА_3 про розподіл особового рахунку на сплату комунальних послуг.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 лютого 2014 року вона ( ОСОБА_1 ) є власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/3 частини зазначеної квартири є ОСОБА_3 Загальна площа квартири складає 49 кв.м., житлова площа - 30,3 кв.м. Відповідно до довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 29.01.19 № 1265, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за вищевказаною адресою. ОСОБА_3 за зареєстрованим місцем проживання фактично не проживає з 2014 року.
Позивач щомісячно сплачує за всю квартиру квартирну плату та комунальні послуги, які їй сплачувати важко, оскільки вона отримує невелику пенсію, а на отримання субсидії вона права не має. А тому просила зобов`язати КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради розподілити особовий рахунок на сплату комунальних послуг на квартиру АДРЕСА_1 на два особові рахунки.
Позивач просила суд зобов`язати КП «Новозаводське» розподілити особовий рахунок на сплату комунальних послуг на квартиру АДРЕСА_1 на два особові рахунки: на сплату комунальних послуг на 2/3 частини зазначеної квартири, які закріпити за нею, позивачем, та на сплату комунальних послуг на 1/3 частини зазначеної квартири, які закріпити за ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2019 року, в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач ОСОБА_1 , як співвласник 2/3 частин спірної квартири, не ставила на вирішення питання щодо встановлення порядку користування та утримання квартири. В позасудовому порядку вирішення даного питання з відповідачем ОСОБА_3 не здійснювала. З огляду на викладене, враховуючи відсутність факту виділення у користування позивачу та відповідачу конкретної житлової площі, за яку здійснювалася б оплата за самостійним особовим рахунком, суд дійшов висновку про відсутність на даний час правових підстав щодо розподілу особового рахунку між сторонами, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та її рух
15 серпня 2019 року представник ОСОБА_2 , діючий в інтересах ОСОБА_1 , подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2019 року та на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Новозаводського районного суду Чернігівської області матеріали цивільної справи №751/1560/19.
Відкриваючи касаційне провадження у даній справі, яка є малозначною, суд касаційної інстанції виходив з того, що дана категорія справ має виняткове значення для особи, яка подає касаційну скаргу.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просив суд оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу на те, що ОСОБА_3 відповідно до ст. 319 ЦК України має приймати участь в оплаті комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради, тому підлягають поділу особові рахунки на оплату таких послуг.
Судами не було застосовано до спірних правовідносин положення ст. 360 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив..
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_3 є власником 1/3 частини зазначеної квартири, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (фотокопія а.с.14).
Балансоутримувачем та виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території є КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради.
Спірна квартира складається з двох кімнат житловою площею 12,9 кв.м та 17,4 кв.м, кухні площею 6,30 кв.м, ванної кімнати площею 1,8 кв.м, вбиральні 0,9 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, коридору площею 7,4 кв.м. Загальна площа квартири складає 49,00 кв.м.
В зазначеній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 (а.с.16, 37).
Відповідно до Акту, складеного в присутності майстра дільниціз обслуговування житлового фонду № 3 КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради від 31січня 2019 року, ОСОБА_3 з 2014 року за місцем реєстрації не проживає по теперішній час. Мешкає в Росії та є громадянином РФ (а.с.17).
Питання щодо визначення порядку користування квартирою чи її поділ позивач не ставила.
Дані, що співвласники визначилися самостійно з порядком користування квартирою матеріали справи не містять.
Позивач не заперечувала, що за відсутності іншого співвласника, користується всією квартирою.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач ОСОБА_1 , як співвласник 2/3 частин спірної квартири, не ставила на вирішення питання щодо встановлення порядку користування та утримання квартири. В позасудовому порядку вирішення даного питання з відповідачем ОСОБА_3 не здійснювала. З огляду на викладене, враховуючи відсутність факту виділення у користування позивачу та відповідачу конкретної житлової площі, за яку здійснювалася б оплата за самостійним особовим рахунком, суд дійшов висновку про відсутність на даний час правових підстав щодо розподілу особового рахунку між сторонами, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частинами 1, 4 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.
Статтею 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Згідно зі ст.66 ЖК Української РСР плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Статті 19, ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають, що відносини між споживачами у сфері житлово-комунальних послуг, здійснюються виключно на договірних засадах. Укладення договору про надання житлово-комунальних послуг є основним обов`язком споживача.
Також, нормою п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином,розподіл особового рахунку є можливим лише за умови укладення з кожним із споживачів окремих договорів про надання послуг.
Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків (в редакції, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006р. №45) встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
· за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
· за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім`ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
· за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім`я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.
Судами не було встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 , як співвласниками вищевказаної квартири було визначено порядок користування квартирою чи її поділ, а позивач не заперечувала, що за відсутності іншого співвласника, користується всією квартирою.
Питання поділу особового рахунку вирішується шляхом звернення особи із письмовою заявою про вказане до відповідного житлового органу з додатком про підтвердження права власності особи на частину квартири. Судами не було встановлено, що ОСОБА_3 звертався у встановленому законом порядку із такою заявою та останньому в цьому було відмовлено. У такому випадку звернення до суду в цій частині є передчасним, тому така вимога обґрунтовано була залишена судом без задоволення.
Таким чином, суди дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не звернули увагу на те, що ОСОБА_3 відповідно до ст. 319 ЦК України має приймати участь в оплаті комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради, шляхом поділу особових рахунків на оплату таких послуг та доводи відносно того, що судами не було застосовано до спірних правовідносин положення ст. 360 ЦК України зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ст. 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України (у редакції станом на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 409, 410, 416 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров