ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2025 року
м. Київ
справа № 751/5879/21
провадження № 51 - 3757 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 751/5879/21 за касаційною скаргою захисника виправданого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2024 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Городнянського району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 травня 2024 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, та виправдано його на підставі ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України у зв`язку із недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення. Відмовлено у задоволенні клопотання захисника про визнання всіх доказів сторони обвинувачення неналежними та недопустимими, а цивільний позов прокурора залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2024 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 травня 2024 року повернуто особі, яка її подала, на підставі ст. 399 ч. 3 п. 1 КПК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 30 серпня 2024 року про повернення апеляційної скарги та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що винесена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки, на його думку, подана ним апеляційна скарга на усунення недоліків відповідала усім вимогам ст. 396 КПК України, зокрема і пункту 4 частини другої цієї статті щодо вимог. Зокрема, захисник вказує на те, що в пункті 4 частини другої ст. 396 КПК України відсутнє слово «чіткі», а поняття чіткі чи не чіткі апеляційні вимоги є суб`єктивними і оціночними. Захисник зазначає, що в його апеляційній скарзі, яку повернув апеляційний суд, викладені абсолютно чіткі апеляційні вимоги, а апеляційний суд, взявши до розгляду апеляційну скаргу прокурора і повернувши апеляційну скаргу захисника, порушив загальні засади кримінального провадження.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
До початку касаційного розгляду захисник ОСОБА_7 направив на електронну адресу касаційного суду лист, в якому просить здійснити розгляд касаційної скарги без виправданого ОСОБА_6 та без нього.
Іншим учасникам судового провадження повідомлено про час та місце касаційного розгляду. Заперечень та заяв про відкладення касаційного розгляду від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до ст. 398 КПК України апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
При цьому, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, суддя-доповідач відповідно до ст. 399 ч. 1 КПК України постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 399 ч. 1 КПК України підставами для залишення апеляційної скарги без руху може бути лише невиконання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог, визначених у ст. 396 КПК України. Перелік цих вимог розширеному тлумаченню не підлягає.
Зокрема, відповідно до пункту четвертого частини другої статті 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
При визначенні апеляційним судом того, чи зазначила особа, яка подає апеляційну скаргу, свої вимоги та їх обґрунтування, цей суд не може проводити їх аналіз на предмет обґрунтованості та переконливості, а той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних вимог та доводів або сформулювала свої вимоги у спосіб, який вважається суду непереконливим або недостатнім, не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні статей 396 та 399 КПК України.
Відповідно до ст. 26 ч. 1 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Обраний особою спосіб формулювання та обґрунтування своєї вимоги до апеляційного суду в апеляційній скарзі не обмежується положеннями ст. 396 КПК України, оскільки вона визначає лише саму необхідність наявності такої вимоги та її обґрунтування без будь-яких додаткових умов.
З матеріалів вказаного провадження вбачається, що захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , не погодившись із вироком суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року вказану апеляційну скаргу захисника залишено без руху, вказано на її недоліки та встановлено десятиденний строк на їх усунення. Недоліком апеляційної скарги було визначено її невідповідність вимогам ст. 396 ч. 2 п. 4 КПК України через відсутність чітких апеляційних вимог в розумінні ст. 407 КПК України.
Захисник ОСОБА_7 , виконуючи вимоги ухвали апеляційного суду від 07 серпня 2024 року, в межах встановленого йому строку на усунення недоліків, подав апеляційну скаргу в новій редакції від 12 серпня 2024 року, зазначивши в ній вимогу про зміну вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 та її обґрунтування. Захисник в апеляційній скарзі навів доводи, які, на його думку, свідчать про необхідність змінити вирок місцевого суду в мотивувальній частині відповідно до доводів його апеляційної скарги та вимог ст. 370 ч. 4, ст. 408 ч. 1 КПК України. Захисник у апеляційній скарзі, яка викладена на 12 аркушах, навів обґрунтування своїх вимог та зазначив мотиви, з яких вважає такі вимоги правильними.
Однак, ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2024 року, суддя апеляційного суду дійшов висновку про те, що захисник не усунув недоліки первинної апеляційної скарги в установлений строк та повернув апеляційну скаргу на підставі ст. 399 ч. 3 п. 1 КПК України.
Зокрема, в ухвалі про повернення апеляційної скарги від 30 серпня 2024 року суддя апеляційного суду в порушення вимог процесуального закону визнав апеляційні вимоги захисника нечіткими та дійшов до передчасного висновку про те, що захисник не усунув недоліків своєї апеляційної скарги, яка залишена без руху.
Разом з тим, питання про формулювання своїх вимог перед судом апеляційної інстанції та їх обґрунтування відноситься до повноважень сторони кримінального процесу і може бути уточнене нею при апеляційному розгляді справи з урахуванням положень ст. 403 407 КПК України, а тому не може тлумачитись як недолік апеляційної скарги і бути підставою для її повернення.
Згідно правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постановах від 02 квітня 2019 року (справа № 752/14188/16-к, провадження № 51 - 3697 км 18), від 26 лютого 2025 року (справа № 373/2508/14-к, провадження № 51-6195 км 23), при визначенні того, чи виконала особа, яка подає скаргу, вимоги ст. 396 КПК України, апеляційний суд має враховувати вимоги статей 22 та 26 КПК України, які передбачають, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, а суд вирішує лише питання, винесені на його розгляд сторонами. Той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних доводів чи зазначила їх в такий спосіб, що апеляційний суд із тексту оскарженого рішення та поданої скарги вбачає їх безпідставність, за приписами КПК України не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні норм, передбачених статтями 396 та 399 КПК України. Те, які саме питання сторона кримінального процесу виносить на розгляд суду, а також про постановлення якого рішення ставить вимогу, відноситься до її дискреційних повноважень і використання цих повноважень на власний розсуд особи, яка подає апеляційну скаргу, не може розцінюватись як такий недолік апеляційної скарги, який є підставою для її повернення. Усі доводи апеляційної скарги мають бути вирішені за результатом апеляційного перегляду, вимоги апеляційної скарги в аспекті переконливості та/або обґрунтованості не можуть бути проаналізовані на стадії відкриття провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що при ухваленні оскаржуваного рішення суддя апеляційного суду не дотримався положень статей 396 399 КПК України і допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило цьому суду прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
За таких обставин касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала апеляційного суду скасуванню на підставі ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України, а справа за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 призначенню до нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 436 438 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника виправданого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2024 рокуу кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3