ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа №752/16738/22
адміністративне провадження № К/990/28764/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 752/16738/22
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023, постановлену у складі: судді-доповідача Оксененка О.М., суддів Аліменка В.О., Cорочка Є.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції з вимогами:
- визнати протиправними дії поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області капрала поліції Кужель Марії Анатоліївни щодо складання постанови серії ЕАР №6104325 від 31.10.2022 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу в сумі 1 700,00 грн за вчинення правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 122 КУпАП;
- визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР №6104325 від 31.10.2022.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12.05.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 апеляційну скаргу позивача залишено без руху.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що копію оскаржуваного судового рішення позивач отримав 18.05.2023, водночас до суду звернувся 06.06.2023, тобто з пропуском 10-денного строку, передбаченого КАС України. При цьому суд апеляційної інстанції не визнав поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження посилання позивача на масовані ракетні обстріли міста Києва, у зв`язку з чим запропонував позивачеві подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних причин.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 у відкритті апеляційного провадження відмовлено з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України (якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними).
Як зазначив суд апеляційної інстанції, 10.07.2023 позивачем на адресу суду апеляційної інстанції надіслано повторну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка була обґрунтована тим, що в період з 18 травня по 06 червня 2023 року внаслідок військової агресії з боку росії та постійні повітряні тривоги у місті Києві та Київській області позивач був схвильований за своє життя та життя інших людей, мав підвищений артеріальний тиск, який призвів до різкої втрати життєвої активності та необхідності приймати заспокійливі ліки, що викликають сонливість.
Оцінюючи зазначені позивачем обставини на обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначив, що з уведенням воєнного стану в України зміни до КАС України щодо перебігу процесуальних строків не вносилися; масований обстріл ракетами і дронами території України, зокрема міста Києва та Київської області у травні-червні 2023 року відбувався переважно у нічний час і на роботу судів та їх працівників на території міста Києва та Київської області не вплинув, та, відповідно, не вплинув на можливість подачі відповідних позовних заяв, скарг, клопотань тощо.
Доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на нічну атаку на Київ, здійснену 01.06.2023, суд апеляційної інстанції також відхилив, пославшись на те, що постраждалі особи внаслідок цієї атаки були виявлені у Деснянському та Дніпровському районах міста Києва, у той час як ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у Голосіївському районі міста Києва.
Щодо посилань позивача на хворобливий стан, пов`язаний з атаками росіян на місто Київ, то суд апеляційної інстанції зазначив, що без доказів знаходження скаржника на лікуванні в умовах денного стаціонару у лікувально-профілактичному закладі, доказів вживання ліків (направлень лікарів, рецептів), що спричинюють сонливість або мають інший вплив на здоров`я, такий стан не є підставою вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене із порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд апеляційної інстанції проявив неправомірну суб`єктивність.
Позивач просить надати критичну оцінку твердженням суду апеляційної інстанції, що атаки на місто Київ, які у травні-червні 2023 року відбувалися здебільшого у нічний час, не могли позначитися на ньому при складанні апеляційної скарги. Позивач зазначає, що оточуюча обстановка у бомбосховищі та емоційна напруга людей, що рятуються від смерті, не сприяє складанню процесуально обґрунтованого документу під назвою апеляційна скарга. Доводи суду апеляційної інстанції про те, що позивач не є безпосереднім постраждалим від нічної атаки 01.06.2023 є, на думку позивача, недостойним проявом цинізму, адже падіння уламків збитих ракет є некерованим і їх жертвою може стати кожен мешканець Києва.
За доводами позивача надана судом апеляційної інстанції оцінка його стану здоров`я внаслідок збройної агресії росіян та атак на Київ не може бути об`єктивною, адже жоден з членів колегії суду апеляційної інстанції не має медичної освіти. Позивач зазначає, що перебуває на обліку у лікаря кардіолога з діагнозом «Тахікардія ІІ ступеня» і на постійній основі тричі на день приймає ліки, які зменшують частоту серцевих скорочень і викликають сонливість.
Позивач також звертає увагу, що за аналогічних обставин в іншій справі (№ 620/565/23) суд апеляційної інстанції в тому ж складі поновив процесуальний строк на апеляційне оскарження.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що наведені позивачем обставини були правильно відхилені судом апеляційної інстанції як такі, що не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 21.08.2023. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мельник-Томенко Ж.М., Соколову В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. 4. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
IV. Позиція Верховного Суду
Спірним питанням у цій справі є наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).
У контексті доводів відповідача та висновків апеляційного суду, Суд зазначає таке.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023.
Водночас уведення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
За усталеною практикою Верховного Суду питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд указував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Суд погоджується із наданою судом апеляційної інстанції оцінкою обставин, на які посилався позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що, незважаючи на ракетні обстріли міста Києва у травні-червні 2023 року, суди, зокрема Шостий апеляційний адміністративний суд, продовжували приймати процесуальні документи та здійснювати судочинство.
Надані позивачем на підтвердження поважності причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою медичні документи, з яких вбачається наявність у нього діагнозу «Тахікардія», як і необхідність прийому ліків, що викликають сонливість; необхідність перебування в укритті під час повітряних тривог не свідчать про неможливість оскарження судового рішення у встановлений КАС України строк.
Так, позивачем не доведено, що тривалість ракетних обстрілів була такою, що об`єктивно унеможливлювала складання і направлення апеляційної скарги в межах строків, передбачених КАС України. Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили, що внаслідок цих обстрілів позивач звертався за медичною допомогою чи мав інші порушення здоров`я, що перешкоджали зверненню до суду.
Посилання позивача на інші справи, у яких суд апеляційної інстанції за схожих обставин поновив строк на апеляційне оскарження Суд відхиляє, адже оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально.
Отже, наведені позивачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12.05.2023 не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин і відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Судові витрати
Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: Ж.М. Мельник-Томенко
В.М. Соколов