Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 752/17209/19
провадження № 61-18847св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за клопотанням Компанії «Вірідіс Інвест ОУ», боржник - ОСОБА_1 , про надання дозволу на примусове виконання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом за векселем в Литовській Республіці, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог клопотання
У серпні 2019 року Компанія «Вірідіс Інвест ОУ» (Viridis Invest OU) звернулася до суду із клопотанням, у якому просила надати дозвіл на примусове виконання на території України виконавчого напису від 10 жовтня 2017 року, вчиненого нотаріусом 26-ого бюро м. Вільнюса Литовської Республіки Рамунасом Тречьокасом про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на свою користь суму векселя у розмірі 19 263,70 євро, несплачену протягом строку оплати векселя, з належними процентами (6% річних), що обчислюються від закінчення терміну платежу до повного виконання зобов`язання, збору за виконання виконавчого напису у розмірі 96,89 євро та компенсації за перевірку даних в реєстрах у розмірі 0,84 євро; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму векселя у розмірі 19 263,70 євро, несплаченої протягом строку оплати векселя з належними процентами (6% річних), що обчислюються від закінчення терміну платежу до повного виконання зобов`язання, збору за виконання виконавчого напису у розмірі 96,89 євро та компенсації за перевірку даних в реєстрах у розмірі 0,84 євро; видати виконавчі листи.
Обґрунтовуючи вимоги клопотання Компанія «Вірідіс Інвест ОУ» посилалася на те, що ОСОБА_1 не виконує зобов`язання щодо безумовної сплати їм 19 263,70 євро за простим векселем «без протесту», виданим боржником і засвідченим установою юстиції Литовської Республіки 03 липня 2017 року. У зв`язку з невиконанням боржником зобов`язання 10 жовтня 2017 року нотаріусом 26-ого бюро м. Вільнюса Литовської Республіки Рамунасом Тречьокасом вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на його користь суму векселя у розмірі 19 263,70 євро, несплаченої протягом строку оплати векселя з належними процентами (6% річних), що обчислюються від закінчення терміну платежу до повного виконання зобов`язання, збору за виконання виконавчого напису у розмірі 96,89 євро та компенсації за перевірку даних в реєстрах - 0,84 євро. У боржника на території України наявне майно, а тому наявні підстави для подання клопотання до суду за місцезнаходженням цього майна.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за клопотанням Компанії «Вірідіс Інвест ОУ» про надання дозволу на примусове виконання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом за векселем в Литовській Республіці.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що правовідносини між стягувачем та боржником з приводу яких заявлено клопотання, не є цивільними, оскільки виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безпірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно зі статтею 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова касаційного суду мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема розгляд справи в апеляційному суді відбувся за відсутності боржника ОСОБА_1 щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Оскаржуваною постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду доГолосіївського районного суду м. Києва.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження була постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема висновки цього суду про те, що на спірні правовідносини не поширюється дія норм цивільного законодавства не відповідає положенням чинного законодавства України та є помилковими, оскільки на кредитні правовідносини поширюється дія цивільного законодавства та вони є за своїм змістом цивільно-правовими. Крім того, положеннями глави першої розділу ІХ ЦПК України та статті 466 ЦПК України не передбачено право суду відмовляти у відкритті провадження за клопотанням про примусове виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме те, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , не повідомивши останнього належним чином про дату, час і місце судового засідання. Представник ОСОБА_1 - адвокат Відішенко О. В. повноважень на ведення справи в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи та постановленні оскаржуваної постанови не мав.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник Компанії «Вірідіс Інвест ОУ» - Поляков С. П. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
25 січня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційної скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом порушені норми процесуального права щодо належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, в якому було ухвалено оскаржувану постанову апеляційного суду.
Перевіривши такі доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з таких підстав.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128,
Частинами другою та п`ятою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
З матеріалів справи вбачається, що після повернення справи з Верховного Суду на новий розгляд до Київського апеляційного суду, ухвалою останнього від 14 липня 2020 року було закінчено підготовчі дії та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 вересня 2020 року о 12 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи. Судова повістка-повідомлення була відправлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Відішенка О. В.
29 липня 2020 року Відішенко О. В. отримав судову повістку та надав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість взяти участь у судовому засіданні (а. с. 146, 148). Судова повістка направлена на адресу ОСОБА_1 повернулася з відміткою про невручення (а. с. 156).
Наступне судове засідання у даній справі було призначено на 05 жовтня 2020 року о 13 год. 00 хв., про що повідомлено учасників справи судовою повісткою-повідомленням, яку направлено на адресу ОСОБА_1 та його представника Відішенка О. В. 15 вересня 2020 року. 02 жовтня 2020 року Відішенко О. В. подав повторне клопотання про відкладення розгляду справи. Судова повістка направлена на адресу ОСОБА_1 повернулася з відміткою про невручення (а. с. 187).
Розгляд справи було відкладено на 02 листопада 2020 року о 11 год. 45 хв., про що повідомлено учасників справи.
29 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Відішенко О. В. ознайомився з матеріалами справи та 02 листопада 2020 року подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було розглянуто судом та задоволено у судовому засіданні, відкладено розгляд справи на 23 листопада 2020 року о 11 год. 30 хв. з повідомленням учасникам справи.
У судовому засіданні 23 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Відішенко О. В. подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи, яке було відхилено судом. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.
Указане вище свідчить про те, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції неодноразово відкладався за клопотаннями представника ОСОБА_1 - адвоката Відішенка О. В., про дату, час та місце судових засідань останній був обізнаний. Матеріали справи також містять судові повістки, які неодноразово направлялися на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), та які поверталися з відмітками про невручення.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається і врученням повістки і цій особі.
Представник несе відповідальність та обов`язок перед клієнтом щодо повідомлення всіх обставин справи, яка розглядається в судовому порядку, у тому числі призначених судових засідань, та несе відповідальність перед клієнтом за невиконання своїх обов`язків, передбачених договором про надання правової допомоги.
На спростування доводів касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не знав про наявність даної судової справи, повноважень на ведення справи адвокату Відішенко О. В. в суді апеляційної інстанції не давав, а також, що останній не узгоджував з ОСОБА_1 процесуальних дій у процесі розгляду цієї справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.
Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 09 грудня 2019 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Волощук та партнери» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого останній надав адвокатському об`єднанню право (уповноважив) на представлення якого інтересів в Верховному Суді, Конституційному Суді України, в усіх інших кримінальних, загальних, господарських, адміністративних, третейських (інших) судах всіх інстанцій та підпорядкованості, з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження та захиснику клієнта незалежно від його процесуального статусу (а. с. 181). Для вчинення вищезазначених дій адвокатському об`єднанню надається перелік прав, серед яких є: одержувати необхідні довідки і документи, підписувати та подавати заяви, листи, клопотання, апеляційні та касаційні скарги, розписуватись на них від імені клієнта, брати участь у судових засіданнях та інше Строк дії цього договору встановлено до 31 грудня 2021 року. Доказів того, що цей договір було розірвано або клієнт ОСОБА_1 відмовився в односторонньому порядку від послуг Адвокатського об`єднання «Волощук та партнери» суду не надано.
В матеріалах справи також міститься ордер серії КВ № 814240 від 11 вересня 2020 року, укладений на підставі договору про надання правової допомоги від 09 грудня 2019 року, який посвідчує повноваження адвоката Відішенка О. В. на надання правової допомоги у Київському апеляційному суді ОСОБА_1 (а. с. 192)
Пунктом 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (далі - Положення), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.
Наявність чинного договору про надання правової допомоги від 09 грудня 2019 року та укладеного на його підставі ордеру, свідчать про те, що адвокат Відішенка О. В. діяв в межах повноважень, наданих йому ОСОБА_1 .
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки останнє ухвалено з додержанням норм процесуального права та доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: О. С. Ткачук
А. А. Калараш
Є. В. Петров