№ 752/4873/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа №752/4873/17

адміністративне провадження № К/9901/42984/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №752/4873/17

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інстанції у Київській області, головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидорова Сергія Вікторовича, головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коваля Володимира Анатолійовича про визнання протиправними та скасування постанов, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Епель О.В., суддів: Желтобрюх І.Л., Кобаля М.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 06 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інстанції у Київській області, головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидорова Сергія Вікторовича, головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коваля Володимира Анатолійовича, в якому просив:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову від 22.02.2017 року № А-2202/1 по справі про адміністративне правопорушення, винесену головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у київській області Сидоровим С.В.;

1.2. визнати протиправною та скасувати постанову від 22.02.2017 року № А-2202/2 по справі про адміністративне правопорушення головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у київській області Ковалем В.А.

2. Позовна заява мотивована тим, що оскаржувані постанови винесені з порушенням строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позивач також вказує, що у його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених статтями 188-42 та 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано постанову від 22.02.2017 року № А-2202/1 по справі про адміністративне правопорушення, винесену головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області Сидоровим Сергієм Вікторовичем.

Скасовано постанову від 22.02.2017 року № А-2202/2 по справі про адміністративне правопорушення, винесену головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ковалем Володимиром Анатолійовичем.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внесення змін до будівельного паспорту здійснюється шляхом видачі нового паспорту, а будівельний паспорт від 28.11.2016 року № 494/2016 виданий з дотриманням вимог законодавства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року скасовано постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року та прийнято нову. У задоволенні позову відмовлено.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачем не виконано припис від 26.10.2016 року і видано будівельний паспорт від 28.11.2016 року з порушенням установленого порядку. Отже Департамент ДАБІ у Київській області, складаючи постанови від 22.02.2017 року №№ А-2202/1, А-2202/2 у справі про адміністративне правопорушення, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 26.10.2016 року не вказав чітко, які саме правопорушення мають бути усунені та яким чином це має бути зроблено.

Касатор вказує, що внесення змін до будівельного паспорту має бути вчинене саме шляхом видачі нового будівельного паспорту.

Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що відповідачем було порушено строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2017 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. 28 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: Гімон М.М. - головуючий суддя, Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

12. У зв`язку зі зміною спеціалізації судді-доповідача Гімона М.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 752/4873/17.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

14. Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Розпорядженням Вишгородської РДА від 04.06.2009 р. № 543 позивача було призначено на посаду начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської РДА.

16. 10.03.2015 року позивачем було прийнято рішення про видачу ОСОБА_2 будівельного паспорту № 65/2015 на об`єкт будівництва «Індивідуальний житловий будинок та господарська будівля за адресою:

АДРЕСА_1 . У жовтні 2016 року Департаментом ДАБІ у Київській області було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської РДА.

18. 26.10.2016 року головними інспекторами будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидоровим С.В. та Ковалем В.А. за результатами зазначеної перевірки було складено акт, яким встановлено порушення під час прийняття ОСОБА_1 рішення про видачу будівельного паспорта від 10.03.2015 р. № 65/2015 ОСОБА_2 , а саме:

1) на Схемі забудови земельної ділянки БП від 10.03.2015 р. № 65/2015 в М1:500:

- не передбачено відповідно до вимог п. 3.21 ДБН 360-92 при терас ній забудові проїзду для пропуску пожежних машин і зовнішні сходи - пішохідні шляхи, які їх з`єднують на земельній ділянці з ухилом 15-20%;

- не визначені відповідно до вимог п.п. 3.25, 3.25а ДБН 360-92 мінімальні відстані від об`єкта будівництва до будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках;

- не встановлено обмеження - відстань від запроектованого індивідуального житлового будинку поз.1-10.0 м до індивідуального житлового будинку, яке було встановлено відділом на схемі забудови земельної ділянки БП від 20.03.2013 р. № 62/2013;

2) не проведено містобудівний моніторинг на територію для координації діяльності суб`єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил під час намірів щодо забудови земельної ділянки з урахуванням перспективної забудови на суміжних земельних ділянках.

19. У цей же день, 26.10.2016 року, головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидоровим С.В. було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким від позивача як начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської РДА вимагалось усунути порушення, виявлені при перевірці, у термін до 30.11.2016 року.

20. На виконання зазначеного припису позивачем було видано новий будівельний паспорт від 28.11.2016 року № 494/2016, про що Департамент ДАБІ у Київській області повідомлено листом від 28.11.2016 року № 01-12-764.

21. 15.02.2017 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Ковалем В.А. було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

22. У зазначеному акті перевірки встановлено, що під час прийняття рішення про видачу ОСОБА_2 будівельного паспорту від 28.11.2016 року № 494/2016 допущено порушення:

1) паспорт виданий на підставі заяви про внесення змін до будівельного паспорту, а не заяви про видачу будівельного паспорту;

2) на Схемі забудови земельної ділянки БП від 10.03.2015 р. № 65/2015 в М1:500:

- влаштування компенсаційного заходу в межах земельної ділянки впритул до межі іншої земельної ділянки;

- у поданих намірах забудови відсутнє обґрунтування відхилення від будівельних норм;

- відсутня заява ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на влаштування компенсаційного заходу;

- у поданих ОСОБА_2 намірах забудови відсутні фасади об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного збагачення.

Також в акті зафіксовано, що будівельний паспорт від 10.03.2015 року №65/2015 із внесеними змінами не подавався і порушення, визначені у приписі від 26.10.2016 року, не усунуті.

23. За фактом виявлених правопорушень головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Ковалем В.А. складено протоколи від 15.02.2017 року № 1-Л-А-1502/1 та № 1-Л-А-1502/2 про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями ч. 3 ст. 96-1 та ст.188-42 КУпАП.

24. 22.02.2017 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Сидоровим С.В. винесено постанову № А-2202/1, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правпорушення, передбаченого ч. 3 ст. 188-42 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 3400,00 грн.

25. 22.02.2017 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Ковалем В.А. винесено постанову № А-2202/2, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правпорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 3400,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

27. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

28. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

29. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

30. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

31. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

32. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Зі встановлених по справі обставин вбачається, що відповідачем було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської РДА, за результатами якої уповноваженою особою винесено припис про усунення виявлених в ході перевірки порушень.

В подальшому, посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку виконання позивачем вимог припису від 26.10.2016 року, в ході якої встановлено факт невиконання ОСОБА_1 законних вимог контролюючого органу, а також видачу будівельного паспорту з порушенням установленого порядку.

Вказане стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96-1 та ст.188-42 КУпАП.

Аналізуючи питання правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на наступне.

У ч. 1 ст. 188-42 КУпАП закріплено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що невиконання припису контролюючого органу ДАБІ є правовою підставою для притягнення суб`єкта, у відношенні якого його було винесено, до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в порядку ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, а надання будівельного паспорту з порушенням установленого порядку - за ч. 3 ст. 96-1 КУпАП.

Судами встановлено, що приписом від 26.10.2016 р. позивача було зобов`язано усунути порушення під час прийняття ОСОБА_1 рішення про видачу будівельного паспорта від 10.03.2015 р. № 65/2015 ОСОБА_2 .

На виконання зазначеного припису позивачем було видано новий будівельний паспорт від 28.11.2016 р. № 494/2016, про що Департамент ДАБІ у Київській області повідомлено листом від 28.11.2016 р. № 01-12-764 .

При цьому, попередній будівельний паспорт від 10.03.2015 р. № 65/2015 не скасовано, а лише зупинено його дію.

15.02.2017 р. головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Ковалем В.А. було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У зазначеному акті перевірки встановлено, що під час прийняття рішення про видачу ОСОБА_2 будівельного паспорту від 28.11.2016 р. № 494/2016 допущено порушення:

2) на Схемі забудови земельної ділянки БП від 10.03.2015 р. № 65/2015 в М1:500:

- влаштування компенсаційного заходу в межах земельної ділянки впритул до межі іншої земельної ділянки;

- у поданих намірах забудови відсутнє обґрунтування відхилення від будівельних норм;

- відсутня заява ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на влаштування компенсаційного заходу;

Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що при видачі ОСОБА_2 нового будівельного паспорту від 28.11.2016 р. № 494/2016 на об`єкт будівництва «Індивідуальний житловий будинок та господарська будівля за адресою: АДРЕСА_1 » позивачем не було усунуто всіх порушень, визначених у приписі від 26.10.2016 р., а саме:

на Схемі забудови земельної ділянки БП від 10.03.2015 р. № 65/2015 в М1:500:

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідач, притягуючи позивача до адміністративної відповідальності за невиконання вимог припису контролюючого органу ДАБІ в порядку ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

33. Стосовно наявності підстав для притягнення до відповідальності за порушення порядку видачі будівельного паспорту в порядку ч. 3 ст. 96-1 КУпАП, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 96-1 КУпАП порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил, порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд апеляційної інстанції встановив, що при видачі нового будівельного паспорту від 28.11.2016 р. № 494/2016 позивачем не було скасовано дію попереднього будівельного паспорту від 10.03.2015 р. № 65/2015, виданого ОСОБА_2 на цей же об`єкт будівництва, а лише зупинено його дію.

Апеляційний суд також встановив, що ОСОБА_2 не зверталася із заявою про видачу нового будівельного паспорта, а просила внести зміни до раніше виданого будівельного паспорту.

У п.п. 2.1, 2.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 р. № 103 (далі - Порядок № 103), № 103 передбачено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об`єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що хоча Порядком № 103 і передбачено, що внесення змін до будівельного паспорту здійснюється на умовах, визначених для його отримання, однак процедури видачі нового будівельного паспорту та внесення змін до раніше виданого законодавцем розмежовані. У протилежному випадку виникатиме ситуація, коли особа матиме декілька будівельних паспортів на один об`єкт.

Вказане спростовує доводи касатора про те, що внесення змін до будівельного паспорту відбувається шляхом видачі нового паспорту.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності в порядку ч. 3 ст. 96-1 КУпАП.

34. З огляду на те, що позивачем не було виконано припис від 26.10.2016 року і видано будівельний паспорт від 28.11.2016 року із порушенням установленого порядку, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що Департамент ДАБІ у Київській області, складаючи постанови від 22.02.2017 р. №№ А-2202/1, А-2202/2 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу за ч. 1 ст. 188-42 та ч. 3 ст. 96-1 КУпАП, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Вказане вище свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

35. Доводи касатора про те, що відповідачем було пропущено строк на притягнення до адміністративної відповідальності колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Частиною першою статті 38 КУпАП передбачено адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Зі встановлених по справі обставин вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису від 26.10.2016 року. Моментом виявлення даного правопорушення є 15.02.2017 року - дата проведення позапланової перевірки, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Оскільки оскаржувані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності були прийняті відповідачем 22.02.2017 року колегія суддів приходить до висновку про те, що адміністративне стягнення було накладено в межах строку, визначеного частиною першою статті 38 КУпАП.

36. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

38. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

39. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року по справі №752/4873/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій