Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 752/6166/17

провадження № 61-11498св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - Закрите акціонерне товариство «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича,

відповідачі: Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коровайко Оксана Сергіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов Костянтин Юрійович, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року у складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2019 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Є.В. звернулось до суду з позовом до державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ в місті Києві Коровайко О. С., приватного нотаріуса КМНО Некрилова К. Ю., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , Управління державної реєстрації ГТУЮ у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у місті Києві Коровайко О. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31230484 від 05 вересня 2016 року про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса КІНО Некрилова К. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31214947 від 02 вересня 2016 року про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 ;

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у місті Києві Коровайко О. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 310050069 від 22 серпня 2016 року про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у місті Києві Коровайко О. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31065765 від 23 серпня 2016 року про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_5 та ОСОБА_8.

05 березня 2019 року відповідач ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції письмове клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заява мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), користуючись усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, має право звертатися виключно до господарського суду та лише у випадках, передбачених цим Законом. Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку, а відповідно до частини другої цієї статті ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження. Однак жоден з документів чи правочинів, на підставі яких за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 було проведено державну реєстрацію об`єктів незавершеного будівництва: житлових корпусів №№ 16 , 20 , 21 за адресою: АДРЕСА_6 , не є скасованими, анульованими чи визнаними недійсними або такими, на підставі яких відповідачі не мали права подавати заяву про державну реєстрацію нерухомого майна у встановленому чинним законодавством порядку. Також позивач не надав доказів того, що комітетом кредиторів ЗАТ «Київгума» приймались рішення про звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів боржника недійсними. Тому вважає, що позовні вимоги, подані від імені боржника ЗАТ «Київгума» ліквідатором Кудляком Є. В., підлягають розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року провадження у справі закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що залучені відповідачі за заявленими ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Є. В. - державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного ТУЮ у м. Києві Коровайко О. С., а також приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов К. Ю. (на час вчинення реєстраційних дій нерухомого майна) є суб`єктами владних повноважень, відповідно заявлені позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування їх же рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкти незавершеного будівництва є вимогами на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Проте, відповідно до правил частини першої статті 20 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи: з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; з приводу рішень дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.

Частиною другою статті 20 КАС України також визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті, тому заявлений позивачем спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства та є підсудним Окружному адміністративному суду м. Києва.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вказував, що ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки суду першої інстанцій, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, є помилковими, оскільки стосуються набутого права власності на об`єкти нерухомого майна відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , що потребує встановлення судом обставин правомірності його набуття та виходить за межі компетентності адміністративних судів, а тому підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Крім того вказував, що не підлягає задоволенню клопотання про закриття провадження у праві з тих підстав, що дана справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки даний спір не є майновим спором з вимогами до боржника, у тому числі спором про визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, а тому положення статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на спірні правовідносини не поширюються.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу суду першої інстанції змінити в частині визначення предметної юрисдикції не передаючи справу на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

01 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до встановленої законодавцем норми, викладеної у частині першій статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), користуючись усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, має право звертатися виключно до господарського суду та лише у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Згідно положень частини другої статті 41 цього Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.

Крім того, відповідно до положень частини восьмої статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» питання про прийняття рішення про звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства належить виключно до компетенції комітету кредиторів.

Позивачем не надано доказів того, що комітетом кредиторів ЗАТ «Київгума», головою якого згідно постанови Господарського суду АР Крим від 08 листопада 2013 року в справі про банкрутство ЗАТ «Київгума» №5002-19/5719.2-2010 є ТОВ «Укрінформсервіс», приймалися рішення про звернення до суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними.

При цьому будь-яких доказів того, що комітет кредиторів ЗАТ «Київгума» уповноважував арбітражного керуючого подавати даний позов до суду, арбітражний керуючий Кудляк Є.В. чи його представники суду не надавали.

Таким чином, позовні заяви від імені боржника/банкрута подаються арбітражним керуючим чи ліквідатором виключно за рішенням комітету кредиторів банкрута та підлягають розгляду виключно господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, постановляючи ухвалу суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того зазначав, що суд першої інстанції на свій розсуд визначив, що спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства та належить до предметної юрисдикції Окружного адміністративного суду м. Києва.

Однак, з огляду на суб`єктний склад сторін спору та вимоги, встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо предметної юрисдикції справ за участі банкрута, даний спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства в межах справи про банкрутство.

Така позиція цілком відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 та постанові від 13 лютого 2019 року в справі №910/6090/18. В останньому рішенні суд, зокрема, зазначав, що водночас не заслуговують на увагу посилання скаржника про те, що цей спір належить розглядати в судах цивільної юрисдикції за місцезнаходженням майна, оскільки спір стосується цивільного права. Таким чином, даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник ЗАТ «Київгума» - Рівний Є. О. зокрема зазначав, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

До компетенції адміністративних суддів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Згідно пункту шостого частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно, реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контрольний орган, визначений Податковим кодексом України.

Тобто, справи в яких юридична особа позивається до інших юридичних осіб, серед яких є фізична особа, а предмет спору не стосується визнання недійсним правочину (договору), укладеного боржником - не відносяться до юрисдикції господарських судів. Враховуючи викладене представник ЗАТ «Київгума» вважає, що даний спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 22 березня 2017 року ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Є. В. звернулося до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за заявленими вимогами залучено відповідачів Державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві Коровайко О. С., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова К. Ю., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві.

Як видно зі змісту зазначеної вище позовної заяви ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Є. Г. просить суд визнати протиправним та скасувати рішення: державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коровайко О.С про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо рєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва - індексний номер 31230484 від 05 вересня 2016 року за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 ; індексний номер 310050069 від 22 серпня 2016 року за адресою АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; індексний номер 31065765 від 23 серпня 2016 року за адресою АДРЕСА_4 за ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова К.Ю. індексний номер 31214947 від 02 вересня 2016 року за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .

Позовні вимоги ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Є. В. обґрунтовані тим, що реєстраційні дії з оформлення права власності на об`єкти незавершеного будівництва за відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 вчинені за відсутності для цього правових підстав, а саме, неподання ними документів, які підтверджують їх право на виконання будівельних робіт та речових прав на земельну ділянку, так як державна реєстрація права власності на об`єкти незавершеного будівництва проводиться лише за забудовником, а таким забудовником і користувачем земельної ділянки є позивач, а не вказані відповідачі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Позовну заяву подано ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Є. В., який має діяти відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до встановленої законодавцем норми, викладеної у частині першій статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (станом на час розгляду справи), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), користуючись усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, має право звертатися виключно до господарського суду та лише у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно частиною першою статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (станом на час розгляду справи) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (станом на час розгляду справи) ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Згідно положень частини другої статті 41 цього Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.

Таким чином, законодавець чітко та однозначно визначив, що позовні заяви від імені боржника/банкрута подаються арбітражним керуючим чи ліквідатором виключно за рішенням комітету кредиторів банкрута та підлягають розгляду виключно господарськими судами в порядку Господарського процесуального кодексу України.

Така позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року (№ 14-404цс19) та постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року (№ 12-143гс19).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255, 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК Україниколегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві - закрити.

Повідомити Закрите акціонерне товариство «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Роз'яснити Закритому акціонерному товариству «Київгума» в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича, що у нього наявне право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик