№ 753/13820/16-ц - Судова практика України

Постанова

Іменем України

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 753/13820/16-ц

провадження № 61-15425св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», від імені якого дії адвокат Здоренко Владислав Євгенович, та ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Заришняк Г. М., Мараєва Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави шляхом застосування процедури продажу.

Позовну заяву ТОВ «Порше Мобіліті» мотивовано тим, що 14 березня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 50003551, а 14 березня 2013 року - додаткова угода № 1 до нього, згідно з умовами яких ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 317 790,00 грн, що еквівалентно 39 600,00 дол. США, та 126 219,14 грн, що еквівалентно 15 523,20 дол. США, із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 9,90 % на рік (змінна ставка) та з кінцевим терміном повернення кредиту до 15 березня 2017 року.

Цільове призначення кредитних коштів - придбання автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «Touareg», 2012 року випуску, об`єм двигуна 2 967 куб. см, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, та оплата страхових платежів.

ОСОБА_2 є поручителем за виконання зобов`язань ОСОБА_1 згідно з договором поруки від 19 березня 2012 року, укладеним з ТОВ «Порше Мобіліті».

Крім того, на забезпечення виконання умов кредитного договору 19 березня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 був укладений договір застави № 50003551, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надала в заставу товариству вказаний автомобіль.

У подальшому, у зв`язку із систематичним невиконанням ОСОБА_1 умов договору щодо сплати щомісячних платежів, ТОВ «Порше Мобіліті» надіслало на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором, в яких вказало, що у випадку відмови у поверненні заборгованості протягом 30-ти календарних днів з дати одержання цієї вимоги відбудеться примусове стягнення, у тому числі за рахунок автомобіля.

Вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» про дострокове повернення суми кредиту та заборгованості за платежами ОСОБА_1 не виконала, у зв`язку з чим станом на 23 червня 2016 року її заборгованість становить 428 184,04 грн.

Враховуючи викладене, у рахунок погашення вказаної заборгованості ТОВ «Порше Мобіліті» просило суд звернути стягнення на предмет застави. Крім того, оскільки ОСОБА_2 є поручителем за кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 , ТОВ «Порше Мобіліті» просило стягнути на його користь суму заборгованості солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Порше Мобіліті», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання зобов`язання виконаним, визнання застави припиненою, стягнення безпідставно набутих коштів.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивовано тим, що 04 лютого 2015 року вона добровільно повністю сплатила заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2012 року № 50003551 та додатковою угодою № 1 до нього, а саме виходячи з обмінного курсу гривні до долара США за готівковими операціями у розмірі 16,86 грн / 1 долар США (згідно з відомостями, зазначеними на сайті ПАТ «КІБ «Креді Агріколь» https://credit-agricole.ua/ станом на 03 лютого 2015 року) за обома кредитами ОСОБА_1 сплатила 341 411,00 грн, тоді як сума її заборгованості перед банком становила 338 398,55 грн.

У зв`язку з достроковим повним виконанням умов договору зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором, додатковою угодою до нього та договором застави є такими, що виконані належним чином та є припиненими, а сума передплати у розмірі 3 012,45 грн підлягає поверненню разом із 3 % річними на її користь відповідно до статей 1212 1214 ЦК України.

ОСОБА_1 просила суд:

- визнати зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 14 березня 2012 року № 50003551, у тому числі за додатковою угодою від 14 березня 2013 року № 1 до кредитного договору від 14 березня 2012 року № 50003551, такими, що виконані належним чином;

- визнати зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 14 березня 2012 року № 50003551, у тому числі, за додатковою угодою від 14 березня 2013 року № 1 до кредитного договору від 14 березня 2012 року № 50003551, такими, що припинені належним виконанням 04 лютого 2015 року;

- визнати заставу транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», 2012 року випуску, об`єм двигуна 2967 куб. см, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заставною вартістю 529 650,00 грн за договором застави транспортного засобу такою, що припинена з 04 лютого 2015 року;

- стягнути з ТОВ «Порше Мобіліті» 3 053,19 грн, у тому числі 3 012,45 грн безпідставно набутих грошових коштів та 40,74 грн - 3% річних.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року позовну заяву ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 428 184,04 грн за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , а також на підставі договору застави транспортного засобу, укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , звернуто стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», 2012 року випуску, об`єм двигуна 2967 куб. см, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заставною вартістю 529 650,00 грн, шляхом застосування процедури продажу на публічних торгах згідно із Законом України «Про виконавче провадження» за ціною, яка буде встановлена в період прилюдних торгів на підставі оцінки предмета застави, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, але не нижчій за звичайні ціни на цей вид майна та на умовах, визначених договором застави транспортного засобу від 19 березня 2012 року № 50003551.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_2 , про визнання зобов`язання виконаним, визнання застави припиненою, стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 14 березня 2012 року № 50003551, укладеного з ТОВ «Порше Мобіліті», станом на 23 червня 2016 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 428 184,04 грн.

05 травня 2016 року на адресу відповідачів ТОВ «Порше Мобіліті» направило вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, якою позивач вимагав від відповідачів дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору, які станом на дату направлення вимоги становили 278 297,04 грн. Вказаними вимогами позивач повідомив відповідачів, що у випадку неповернення суми кредиту та заборгованості протягом 30-ти календарних днів з дати одержання цих вимог відбудеться примусове їх стягнення, у тому числі за рахунок автомобіля, що був переданий ТОВ «Порше Мобіліті» у заставу. Проте дані вимоги залишені відповідачами без виконання.

Суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави відповідно до умов договору застави та на підставі статей 572 590 ЦК України, статей 17, 19, 20 Закону України «Про заставу» та погодився із способом звернення стягнення на предмет застави, що запропонований позивачем, оскільки він узгоджується з приписами статті 592 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що усупереч порядку дострокового погашення кредиту, що передбачений пунктом 3.1 кредитного договору, ОСОБА_1 не отримала рахунку від ТОВ «Порше Мобіліті» на сплату заборгованості згідно з діючим на час сплати курсом валют, а здійснений 04 лютого 2015 року ОСОБА_1 платіж був зарахований як авансовий платіж у якості часткової оплати боргу.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року в частині задоволення позову ТОВ «Порше Мобіліті» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що на підставі усного звернення ОСОБА_1 від 03 лютого 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» виставило їй рахунок на загальну суму 409 692,79 грн.

Сторони погодили, що сума, яка підлягала сплаті для повного дострокового погашення кредиту, в еквіваленті становила 20 083,00 дол. США.

При визначенні суми, необхідної для повного дострокового погашення кредиту, ОСОБА_1 виходила з курсу обміну 16,85 грн за 1 дол. США, який був зазначений на сайті ПАТ «Креді Агріколь Банк».

За обома кредитами 04 лютого 2015 року ОСОБА_1 сплатила 341 411,00 грн через касу банку шляхом внесення готівкових коштів.

Кредитний договір від 14 березня 2012 року та договір про внесення змін/додаткова угода № 1 до кредитного договору від 14 березня 2013 року не містять умов про те, що при виставленні рахунку ТОВ «Порше Мобіліті» використовує обмінний курс за безготівковими операціями ПАТ «Креді Агріколь Банк», чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка.

Оскільки відповідач здійснила оплату кредиту на користь ТОВ «Порше Мобіліті» на загальну суму 341 411,00 грн через касу банку шляхом внесення готівкових коштів, то до цього типу банківських операцій не можуть застосовуватися курси валют, які встановлені для карткових операцій.

Отже, ТОВ «Порше Мобіліті» при нарахуванні ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором безпідставно застосовано курс валют, встановлений для карткових операцій у розмірі 20,4 грн за 1 дол. США.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не врахував, що сторони не дійшли згоди щодо суттєвих умов кредитного договору та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» і звернення стягнення на предмет застави.

Крім того, усупереч порядку дострокового погашення кредиту, передбаченого пунктом 3.1. Загальних умов кредитування, ОСОБА_1 не звернулася за 30 днів для отримання рахунку від ТОВ «Порше Мобіліті» на сплату заборгованості згідно з курсом валют, діючим на час сплати грошових коштів. Таким чином, здійснений ОСОБА_1 04 лютого 2015 року платіж був зарахований як авансовий платіж у якості часткової оплати боргу.

З огляду на це підстави для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їхніх доводів

21 жовтня 2020 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, встановивши порушення ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, одночасно дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для звернення стягнення на заставне майно у рахунок погашення заборгованості. Апеляційний суд неправильно застосував положення статей 525 526 530 ЦК України щодо необхідності виконання зобов`язань належним чином та у встановлений договором строк.

02 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вищезазначену постанову щодо зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивовано тим, що апеляційний суд встановив обставини, що ТОВ «Порше Мобіліті» виставило їй рахунок від 03 лютого 2015 року на загальну суму 409 692,79 грн, що еквівалентно 20 082,98 дол. США відповідно до курсу валют, встановленого для карткових операцій у розмірі 20,4 грн за 1 дол. США, а 04 лютого 2015 року вона сплатила товариству 341 411,00 грн, що також еквівалентно 20 082,98 дол. США, однак відповідно до курсу валют, який був зазначений на сайті ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на 03 лютого 2015 року у розмірі 16,85 грн за 1 дол. США. З огляду на викладене сторони вчинили юридично значимі дії, спрямовані на погодження із необов`язковістю дотримання тридцятиденного строку для дострокового погашення кредиту згідно з умовами пункту 3.1 Загальних умов кредитування.

Встановивши той факт, що на момент здійснення ОСОБА_1 сплати кредитору грошових коштів у розмірі 341 411,00 грн еквівалент цієї суми підлягав визначенню з урахуванням співвідношення 16,85 грн за 1 дол. США та становив 20 082,98 дол. США, суд апеляційної інстанції помилково ототожнив зазначену суму саме як авансовий платіж у вигляді часткової оплати боргу, та повинен був визнати цей платіж як дострокове повне погашення кредитного зобов`язання та застосувати до спірних правовідносин положення статті 599 ЦК України. У зв`язку з тим, що основне зобов`язання припинено на підставі статті 599 ЦК України, припиненою є і застава як така, що має похідний характер від основного зобов`язання.

Також апеляційний суд проігнорував необхідність повернення надмірно сплаченої ОСОБА_1 суми (з огляду на курсову різницю) у розмірі 3 012,45 грн відповідно до положень статті 1212 ЦК України, а також 3 % річних, нарахованих на вказану суму згідно з частиною другою статті 1214 ЦК України.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданому до суду у січні 2021 року, представник ТОВ «Порше Мобіліті» адвокат Здоренко В. Є. вважав необґрунтованими аргументи ОСОБА_1 та просив залишити її касаційну скаргу без задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті», поданому до суду у лютому 2021 року, представник ОСОБА_1 адвокат Величко Д. В. заперечував проти доводів ТОВ «Порше Мобіліті» та просив залишити касаційну скаргу товариства без задоволення.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2020 року касаційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті», від імені якого діє адвокат Здоренко В. Є., залишено без руху для зазначення у касаційній скарзі обов`язкових підстав касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 753/13820/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Порше Мобіліті», від імені якого діє адвокат Здоренко В. Є., на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

14 березня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 50003551, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 317 790,00 грн, що еквівалентно 39 600,00 дол. США, та 126 219,14 грн додаткового кредиту, що еквівалентно 15 523,20 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 9,90 % на рік (змінна ставка) та кінцевим терміном повернення кредиту до 15 березня 2017 року. Цільове призначення кредиту - придбання автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «Touareg», 2012 року випуску, об`єм двигуна 2 967 куб. см, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору (а. с. 12-19).

Відповідно до договору про внесення змін/додаткова угода № 1 до кредитного договору від 14 березня 2012 року № 50003551, укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 14 березня 2013 року, ТОВ «Порше Мобіліті» надало ОСОБА_1 додатковий кредит у розмірі 126 219,14 грн, що еквівалентно 15 523,20 дол. США для сплати страхових платежів відповідно до договору страхування від 14 березня 2013 року № 28-0199РМ2-13-00158 (а. с. 21-27).

Договірні умови щодо кредитування ОСОБА_1 включають в себе: кредитний договір, Загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами щодо кредиту.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Загальних умов кредитування ТОВ «Порше Мобіліті» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у сумі, визначеній в кредитному договорі, в українських гривнях. У кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, прийнятій для сторін.

Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 Загальних умов кредитування позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Загальних умов кредитування сторони погоджуються, що кошти на повернення кредиту та додаткового кредиту позичальником відображають справедливу вартість кредиту та додаткового кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обміну курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі.

За змістом підпункту 1.3.1. Загальних умов кредитування ОСОБА_1 сплачує платежі на повернення кредиту відповідно до виставлених ТОВ «Порше Мобіліті» рахунків у гривнях, а розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинному на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, заначеного у кредитному договорі.

Згідно з підпунктом 1.4.2 розділу 1 Загальних умов кредитування повернення кредиту здійснюється позичальником у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту.

Підпунктом 1.4.3 розділу 1 Загальних умов кредитування визначено, що до 10-го числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті, у строк відповідно до графіка погашення кредиту. У разі якщо позичальник не отримав рахунку для сплати чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за 3 робочі дня до настання відповідного строку сплати платежу на повернення кредиту звертається до компанії за відповідним рахунком. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою позичальника, а також електронною поштою, а позичальник зобов`язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.

Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Загальних умов кредитування виконання зобов`язання позичальника за цим кредитним договором забезпечується заставою майна відповідно до укладеного сторонами договору застави (та/або з третьою особою, яка надає заставу), а також усім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України. Сторони можуть домовитись про надання позичальником додаткових засобів забезпечення зобов`язання за кредитним договором, в тому числі застави іншого майна та поруки третіх осіб.

Згідно з пунктом 3.1 Загальних умов кредитування (із змінами, внесеними відповідно до договору № 1 про внесення змін від 14 березня 2013 року) позичальник має право у будь-який час повернути достроково кредит у повному обсязі або у частині. Для цього позичальник зобов`язаний звернутись до компанії не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованого дня повернення та отримати від компанії відповідний рахунок для сплати (включаючи суму дострокового погашення, проценти і комісії). Разом з рахунком позичальник отримує від компанії новий графік погашення кредиту. Такий графік погашення кредиту вважається погодженим позичальником та набирає чинності з моменту отримання коштів від позичальника на підставі зазначеного рахунка. Якщо в порушення вимог цього пункту позичальник достроково поверне кредит у повному обсязі або у частині без попереднього отримання від компанії відповідного рахунка (включаючи суму дострокового погашення, проценти і комісії), цей платіж вважатиметься авансовим платежем і зараховуватиметься у сплату суми, яка відшкодовує частину платежів, що підлягають сплаті позичальником на повернення кредиту у строки, передбачені графіком погашення кредиту; проценти, комісії та інші платежі, що відносяться до періоду, за який здійснено авансовий платіж, зменшенню не підлягають і повинні бути сплачені позичальником у повному обсязі.

Пунктом 3.2 Загальних умов кредитування сторони погодили, що ТОВ «Порше Мобіліті» має право достроково вимагати повернення кредиту у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) або плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць (підпункт 3.2.1).

На забезпечення виконання умов кредитного договору 29 березня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 був укладений договір застави № 50003551, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надала в заставу автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «Touareg», 2012 року випуску, об`єм двигуна 2 967 куб см, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. с. 28-33).

Згідно з пунктом 5.1 договору застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за цим договором у випадку невиконання (або часткового невиконання) заставодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до пункту 5.4 договору застави транспортного засобу звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

05 травня 2016 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ТОВ «Порше Мобіліті» направило вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором № 50003551, якими позивач вимагав від відповідачів дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору, які станом на дату направлення вимоги становили 278 297,04 грн. Указаними вимогами позивач повідомив відповідачів, що у випадку неповернення суми кредиту та заборгованості протягом 30-ти календарних днів з дати одержання цих вимог відбудеться примусове їх стягнення, в тому числі за рахунок автомобіля, що був переданий ТОВ «Порше Мобіліті» у заставу (а. с. 47, 48, 51, 52).

Відповідно до наданого ТОВ «Порше Мобіліті» розрахунку станом на 23 червня 2016 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором складає 428 184,04 грн, з яких: основна заборгованість за кредитним договором - 277 662,84 грн; основна заборгованість за додатковим кредитом - 81 448,29 грн; штраф - 64 960,77 грн; пеня - 1 282,88 грн; 3 % річних - 509,91 грн; інфляційні втрати - 2 319,35 грн.

Згідно з довідкою ПАТ «Креді Агріколь Банк» від 18 жовтня 2018 року № 12407/5700 для операційних кас відділень при проведенні валютно-обмінних операцій було встановлено курс валют (гривень за 1 долар США) на:

02 лютого 2015 року: купівля - 16,00, продаж - 16,70,

03 лютого 2015 року: купівля - 16,25, продаж - 16,85,

04 лютого 2015 року: купівля - 16,40, продаж - 17,00 (а. с. 217-226).

Встановлено та не заперечується сторонами, що за обома кредитами ОСОБА_1 сплатила 04 лютого 2015 року 341 411,00 грн, що підтверджується квитанціями від 04 лютого 2015 року № 10121281-1 на суму 149 411,00 грн, від 04 лютого 2015 року № 190144037 на суму 149 000,00 грн, від 04 лютого 2015 року № 429981000953941423043902 на суму 43 000,00 грн через касу банку шляхом внесення готівкових коштів (т. 1, а. с. 145-147).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 678/339/16-ц (провадження № 61-36128св18), від 29 січня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року ТОВ «Порше Мобіліті», від імені якого діє адвокат Здоренко В. Є., зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 599 ЦК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційних скарг, колегія суддів вважає, що постанова Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року не повною мірою відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

За змістом частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1050 ЦК України також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень статей 525 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини першої статті 598, статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частинами першою, другою статті 590 ЦК України).

Згідно з умовами поруки, що викладені у Загальних умовах кредитування від 14 березня 2012 року, поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань позичальника на підставі або у зв`язку з кредитним договором або будь-якою його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 5.4 договору застави від 29 березня 2012 року № 50003551, укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не буде узгоджено сторонами або дозволено законодавством. Початкова ціна предмета застава для його продажу з публічних торгів встановлюється у розмірі, зазначеному в пункті 1.1 цього договору, або, за вимогою заставодержателя, визначається незалежними суб`єктами оціночної діяльності, призначеними заставодержателем (підпункт 5.4.1 договору застави).

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , одночасно дійшов висновків про те, що:

- при нарахуванні ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором ТОВ «Порше Мобіліті» безпідставно застосовано курс валют, встановлений для карткових операцій у розмірі 20,4 грн за 1 дол. США; сторони не дійшли згоди щодо суттєвих умов кредитного договору;

- усупереч порядку дострокового погашення кредиту, передбаченого пунктом 3.1. Загальних умов кредитування, ОСОБА_1 не звернулася за 30 днів для отримання рахунку від ТОВ «Порше Мобіліті» на сплату заборгованості згідно з діючим курсом валют на час сплати грошових коштів, тому здійснений ОСОБА_1 04 лютого 2015 року платіж був зарахований як авансовий платіж у якості часткової оплати боргу.

На переконання колегії суддів, за встановлених обставин справи, апеляційний суд дійшов передчасних висновків про відмову у задоволенні обох позовів, спір по суті не вирішив, право сторін спору на судовий захист, гарантоване статтями 55 124 Конституції України, не забезпечив.

Щодо доводів первісного позову ТОВ «Порше Мобіліті» про наявність у ОСОБА_1 кредитної заборгованості як підстави для звернення стягнення на заставне майно та заперечень ОСОБА_1 щодо неналежного виконання умов кредитного договору

Звертаючись до суду з первісним позовом, ТОВ «Порше Мобіліті» обґрунтовувало свої позовні вимоги тим, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 14 березня 2012 року № 50003551, укладеного нею з ТОВ «Порше Мобіліті», станом на 23 червня 2016 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 428 184,04 грн.

Заперечуючи проти первісного позову ТОВ «Порше Мобіліті», ОСОБА_1 зазначала, що ТОВ «Порше Мобіліті» виставило їй рахунок від 03 лютого 2015 року на загальну суму 409 692,79 грн, що еквівалентно 20 082,98 дол. США відповідно до курсу валют, встановленого для карткових операцій у розмірі 20,4 грн за 1 дол. США, а 04 лютого 2015 року вона сплатила товариству 341 411,00 грн, що також еквівалентно 20 082,98 дол. США, однак відповідно до курсу валют, який був зазначений на сайті ПАТ «Креді Агріколь Банк», станом на 03 лютого 2015 року курс був 16,85 грн за 1 дол. США.

Апеляційний суд встановив, що оскільки відповідач здійснила оплату кредиту на користь ТОВ «Порше Мобіліті» на загальну суму 341 411,00 грн через касу банку шляхом внесення готівкових коштів, то до цього типу банківських операцій не можуть застосовуватися курси валют, які встановлені для карткових операцій.

02 лютого 2015 року: купівля - 16,00, продаж - 16,70,

03 лютого 2015 року: купівля - 16,25, продаж - 16,85,

04 лютого 2015 року: купівля - 16,40, продаж - 17,00.

Встановлено та не заперечується сторонами, що за обома кредитами ОСОБА_1 сплатила 04 лютого 2015 року через касу банку 341 411,00 грн шляхом внесення готівкових коштів.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , ТОВ «Порше Мобіліті» зазначило, що сума, яка підлягає сплаті у зв`язку з достроковим поверненням кредиту, становила еквівалент 20 082,98 дол. США за курсом 20,4 за дол. США, та вказаний курс використовувався щодо розрахунків у безготівковій формі з використанням електронного платіжного засобу за картковими операціями.

За умовами кредитного договору від 14 березня 2012 року усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування.

Суд апеляційної інстанції належним чином обґрунтував висновок про те, що оскільки відповідач здійснила оплату кредиту на користь ТОВ «Порше Мобіліті» на загальну суму 341 411,00 грн через касу банку шляхом внесення готівкових коштів, то до цього типу банківських операцій не можуть застосовуватися курси валют, які встановлені для карткових операцій, проте колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення зазначених обставин є недостатнім для категоричного висновку суду про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Порше Мобіліті» про звернення стягнення на предмет застави у рахунок існуючої у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним зобов`язанням.

З метою правильного вирішення спору апеляційному суду слід було встановити наявність або відсутність у ОСОБА_1 кредитної заборгованості, попередньо дослідивши весь ланцюг здійсненних взаєморозрахунків між сторонами відповідно до курсу, який встановлений умовами договору для здійснення щомісячних платежів.

Оскільки ТОВ «Порше Мобіліті» 05 травня 2016 року направило

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором № 50003551 з підстав прострочення позичальником щомісячних платежів за березень та квітень 2016 року, апеляційному суду слід було встановити правомірність існування такого прострочення з урахуванням висновків про помилковість визначення кредитором курсу валют для певного виду фінансових операцій та наявності на рахунку ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді авансового платежу.

Щодо вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання зобов`язання виконаним, визнання застави припиненою, стягнення безпідставно набутих коштів, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не дотримано порядку дострокового погашення кредиту, передбаченого пунктом 3.1 Загальних умов кредитування, оскільки вона не звернулася за 30 днів для отримання рахунку від ТОВ «Порше Мобіліті» на сплату заборгованості згідно з діючим курсом валют на час сплати грошових коштів.

Апеляційний суд встановив та це не заперечувалося сторонами під час судового розгляду справи, що на підставі усного звернення ОСОБА_1 від 03 лютого 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» виставило їй рахунок на загальну суму 409 692,79 грн, що за погодженням сторін для повного дострокового погашення кредиту становило еквівалент 20 083,00 дол. США. Разом з цим належної правової оцінки тому, що у рахунок дострокового виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 фактично внесла на рахунок ТОВ «Порше Мобіліті» грошові кошти у еквіваленті 20 083,00 дол. США, суд апеляційної інстанції не надав.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведене дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам процесуального закону щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити у справі остаточне рішення, оскільки відповідно до положень статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі надавати оцінку чи переоцінювати докази у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року). Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Під час нового розгляду справи апеляційному суд необхідно:

- перевірити доводи ТОВ «Порше Мобіліті» про порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору № 50003551 та додаткової угоди № 1 до нього, а також про наявність у ОСОБА_1 кредитної заборгованості;

- перевірити дотримання ТОВ «Порше Мобіліті» умов щодо застосування у травні 2016 року процедури дострокового погашення заборгованості та порядок здійснення взаєморозрахунків між сторонами відповідно до курсу, який встановлений умовами договору для здійснення щомісячних платежів;

- надати правову оцінку діям ОСОБА_1 щодо дотримання порядку дострокового погашення кредитної заборгованості і фактичної сплати нею грошових коштів у еквіваленті 20 083,00 дол. США.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин постанова апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, що в силу вимог частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», від імені якого дії адвокат Здоренко Владислав Євгенович, та касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк