Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 753/17720/18

провадження № 61-17201св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Лапчевської О. Ф., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання кредитного договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 вересня 2017 року позивач отримав позовну заяву, подану ПАТ КБ «ПриватБанк» до Дарницького районного суду м. Києва, про стягнення з нього заборгованості за неналежне виконання умов кредитного договору б/н від 15 серпня 2010 року.

Позивач вважає, що вказаний договір є таким, що не відповідає вимогам закону щодо змісту договорів споживчого кредиту, та не може вважатись кредитним договором, укладеним у письмовій формі, що відповідно до вимог закону робить його нікчемним та таким, що підлягає визнанню недійсним. Посилався на порушення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та постанови правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог не надано до суду кредитного договору б/н від 15 серпня 2010 року, який є предметом спору у вказаній справі.

Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним кредитний договір б/н від 15 серпня 2010 року укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення у справі про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що кредитний договір б/н від 15 серпня 2010 року не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» щодо змісту договорів споживчого кредиту, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203 215 ЦК України. Апеляційний суд також вказав, що існування кредитного договору встановлено постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2019 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У вересні 2019 року від АТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», до Верховного Суду засобами надійшла касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватиоскаржувану постанову та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга, крім іншого, мотивована тим, що апеляційний суд розглянув в порядку письмового провадження справу, яка підлягала розгляду з викликом учасників справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

01 жовтня 2019 року матеріали цивільної справи № 753/17720/18 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним та зобов`язання вчинити дії.

Вказана справа була розглянута Дарницьким районним судом м. Києва у порядку загального позовного провадження.

Не погодившись із рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на нього.

08 серпня 2019 року Київський апеляційний суд розглянув справу у порядку письмового провадження, ухваливши постанову про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частини перша, третя статті 368 ЦПК України).

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною першою статті 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до змісту частини першої статті 176 ЦПК України убачається, що ціна позову наявна виключно у позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.

Системно проаналізувавши зміст зазначених процесуальних норм, можливо дійти висновку, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріаламиможуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо жу справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_1 убачається, що ним були заявлені вимоги немайнового характеру

Апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув, оцінки зазначеним обставинам не надав, тадійшов помилкового висновку про те, що у відповідності до частини першої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Зазначене позбавило відповідача мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило