Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 753/23240/15-ц

провадження № 61-1864св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: мале колективне багатопрофільне підприємство «Георад», Київська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Шалденком Євгенієм Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Приходька К. П., Ігнатченко Н. В. від 11 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Мале колективне багатопрофільне підприємство «Георад», Київська міська рада», у якому з урахуванням зміни предмета позову просила: визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з їхніми частками у праві приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , а саме: відповідно до плану поділу земельної ділянки ОСОБА_1 виділити у користування частину земельної ділянки, точки повороту меж якої позначено літерами у дужках, тобто від (А) до (Б), від (Б) до (В), від (В) до (Г), від (Г) до (А), а ОСОБА_2 частину земельної ділянки, точки повороту меж якої позначено літерами без дужок, тобто від А до Б, від Б до В, від В. до А;

визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки в розмірі, що відповідає її частці в домоволодінні від загального розмірі земельної ділянки, що знаходиться в спільному з відповідачем користуванні;

зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 приватизації земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 в розмірі, що відповідає її частці в домоволодінні за вказаною адресою, а саме: Ѕ від загального розміру земельної ділянки, що знаходиться у їхньому спільному х відповідачем користуванні;

визнати акт встановлення та погодження в натурі (на місцевості зовнішніх меж землекористування від 09 липня 2014 року відповідно до якого ОСОБА_1 , має намір приватизувати частину земельної ділянки, точки повороту меж якої визначено літерами в дужках, а саме: від (А) до (Б), від (Б) до (В), від ( В ) до ( Г ) та від ( Г ) до (А).

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 . Рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року їм передано у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських споруд земельну ділянку площею 0,10 га у рівних частках. Зазначала, що з метою виділення в натурі та подальшої приватизації належної їй частини земельної ділянки звернулась до землевпорядної організації, яка виготовила акт встановлення та погодження зовнішніх меж спірної земельної ділянки, але відповідач відмовився підписати його.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із того, що підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. При цьому, суд зробив висновок, що між сторонами відсутній спір про право.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за варіантом № 4, запропонованим у висновку експерта за результатами проведеної додаткової судово-земельної технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року. Виділено ОСОБА_2 для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначеною літ. «Д1» та заштрихована блакитним кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять:

-від точки «А», яка розташована на паркані з фасадної сторони земельної ділянки лінія розподілу довжиною 6,00 м проходить до точки «Б»;

-від точки «Б» лінія розподілу довжиною 2,28 м проходить по будівлі літ. «О» до точки «В»;

-від точки «В» лінія розподілу довжиною 1,59 м проходить до точки «Г»;

-від точки «Г» лінія розподілу довжиною 5,11 м проходить по стіні будинку до точки «Ж»;

-від точки «Ж» лінія розподілу співпадає з межами земельної ділянки і проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»;

-від точки «З» лінія розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки «И», яка розташована на стіні будинку;

-від точки «И» лінія розподілу довжиною 1,00 м проходить до точки «Й»;

-від точки «Й» лінія розподілу довжиною 21,20 м проходить до точки «Н»;

-від точки «Н» лінія розподілу довжиною 12,71 м проходить до точки «М»;

-від точки «М» лінія розподілу довжиною 17,34 м проходить до точки «Ч»;

-від точки «Ч» лінія розподілу довжиною 4,12 м проходить по існуючому паркану до точки «Х»;

-від точки «Х» лінія розподілу довжиною 11,16 м проходить по існуючому паркану доточки «Ш»;

-від точки «Ш» лінія розподілу довжиною 17,27 м проходить по фасадній частині земельної ділянки до точки «А»,

Виділено ОСОБА_1 для обслуговування належних їй будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначена літ «Д2» та заштрихована рожевим кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять:

-від точки «И», яка розташована на стіні будинку літ. «А» розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»;

-від точки «З» лінія розподілу довжиною 39,25 м проходить по умовній лінії, яка співпадає з меженю земельної ділянки до точки «Ц»;

-від точки «Ц» лінія розподілу довжиною 6,59 м проходить до точки «Ф»;

-від точки «Ф» лінія розподілу довжиною 2,42 м проходить до точки «Ю»;

-від точки «Ю» лінія розподілу довжиною 12,32 м проходить до точки «Я»;

-від точки «Я» лінія розподілу довжиною 2,44 м проходить по існуючому паркану до точки «Ь»;

-від точки «Ь» лінія розподілу довжиною 17,59 м проходить по існуючому паркану до точки «М»;

-від точки «М» лінія розподілу довжиною 12,71 м проходить до точки «Н»;

-від точки «Н» лінія розподілу довжиною 21,2 м проходить до точки «Й», яка розташована на відстані 1 м від стіни будинку літ. «А»;

-від точки «Й» лінія розподілу довжиною 1 м проходить до точки «И».

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач, як співвласник житлового будинку із прибудованими спорудами має право на виділення в користування земельної ділянки, яка відповідатиме її частці у власності будинку, та визначив такий порядок відповідно до висновку № 4 додаткової судової експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року, який є більш вдалим для визначення порядку користування земельною ділянкою; право на приватизацію ОСОБА_1 не порушено, оскільки остання до компетентних органів, які займаються питанням приватизації не зверталась та відмову не отримувала; позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача не чинити перешкод в здійсненні приватизації земельної ділянки та визнання акту встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування спірної земельної ділянки, не підлягають задоволенню, оскільки не підписання акту погодження меж не порушує права позивача на приватизацію.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд приймаючи оскаржувану постанову належним чином не дослідив обставини справи та доказів, наявних в матеріалах справи, не прийняв до уваги доводи і заперечення відповідача, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Фактично позовні вимоги стосуються однієї земельної ділянки, тоді як судом досліджувалася зовсім інша земельна ділянка, яка фактично не набула статусу об`єкта цивільно-правового обороту.

Судові рішення в частині відмови в позові до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у яких вказує, що доводи касаційної скарги не відповідають дійсності, належним чином не підтверджені, ґрунтуються на припущення. Вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 753/23240/15-ц з Дарницького районного суду м. Києва.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 на підставі договору міни від 03 листопада 1999 року на праві власності належить Ѕ частка житлового будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є власником іншої Ѕ частки цього ж будинку на підставі договору купівлі-продажу від 09 квітня 2005 року.

Встановлено, що рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року сторонами передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 0,10 га в рівних частках, тобто по Ѕ частці кожному.

Згідно витягу з бази даних земельного кадастру розмір земельної ділянки № 90:271:006 становить 1108,12 кв.м.

Разом із тим, згідно переліку земельних ділянок, які передано у приватну власність відповідно до рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06 жовтня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передано у спільну часткову власність по Ѕ від 0,10 га.

Згідно акту встановлення та погодження в натурі (на місцевості) зовнішніх меж землекористування від 09 липня 2014 року у ОСОБА_1 знаходиться у користуванні земельна ділянка 008 в межах літ. А до літ. Б, а земельна ділянка від літ. Б до літ. В є землями Київської міської ради, що знаходиться у тимчасовому користуванні ОСОБА_2 . Також в користуванні ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка в межах від літ. Г до літ. А.

ОСОБА_1 зверталася до землевпорядної організації Малого колективного багатопрофільного підприємства «Георад» для розроблення та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва і обслуговування Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , яким було виготовлено відповідний акт.

З огляду на викладене, між сторонами існує спір щодо меж користування земельною ділянкою, на якій розташовано будинок, що перебуває в їх спільній частковій власності.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статей 364 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 цього Кодексу.

Частиною першою цієї статті передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Оскільки володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, то при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або жилий будинок, слід брати до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі.

Відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).

Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати право іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі було проведено додаткову експертизу, дослідивши висновок якої, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що запропонований у висновку експерта варіант № 4 є найбільш вдалим для визначення порядку користування земельною ділянкою, з урахуванням раціонального використання земель та розташування всіх будівель в цілому.

При такому варіанті користування земельною ділянкою кожна із сторін матиме змогу користуватися та обслуговувати свою частину будинку та господарських споруд, не порушуючи права інших осіб.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильного висновку апеляційного суду по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визначає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду без змін.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 07 лютого 2019 року зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Оскільки оскаржуване судове рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 17 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Шалденком Євгенієм Миколайовичем, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: мале колективне багатопрофільне підприємство «Георад», Київська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою - залишити без змін.

Поновити виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року в частині задоволення позову.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун