Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 753/2550/13

провадження № 61-17403св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічними позовами) - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк»,

відповідачі (позивачі за зустрічними позовами): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Августин»,

третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року у складі судді Вовка Є. І. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року у складі колегії суддів:

Стрижеуса А. М., Антоненко Н. О., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» (далі - ПАТ «КБ «Експобанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Августин»

(далі - ТОВ «Августин»), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від

19 грудня 2007 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі

49 057 632,04 грн, з яких: сума боргу за кредитом 12 869 818,55 грн; заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом

2 595 883,04 грн; пеня за несвоєчасну сплату кредиту 26 900 265,57 грн; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом 6 691 664,88 грн.

Оскільки зобов`язання боржника за кредитним договором від 19 грудня

2007 року забезпечені порукою, ПАТ «КБ «Експобанк» просив солідарно стягнути вказану вище суму з боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулись до суду з зустрічним позовом, в якому просили визнати припиненими укладені 19 грудня

2007 року з ВАТ КБ «Експобанк» договори поруки, з підстав передбачених частиною першою статті 559 ЦК України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2013 року позовні вимоги ПАТ «КБ «Експобанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Експобанк» заборгованість за кредитним договором № 20/UCD-CK від 19 грудня 2007 року в розмірі 49 057 632,04 грн, з яких: сума боргу за кредитом - 12 869 818,55 грн; заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом - 2 595 883,04 грн; пеня за несвоєчасну сплату кредиту -

26 900 265,57 грн; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 6 691 664, 88 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ПАТ «КБ «Експобанк» відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано припиненим договір поруки № 20/UCD-CK, укладений 19 грудня

2007 року між ВАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_3 .

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано припиненим договір поруки № 20/UCD-CK, укладений 19 грудня

2007 року між ВАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_2

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року апеляційні скарги ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_4 відхилено.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задоволено частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року в частині позовних вимог ПАТ «КБ «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.

Справу в цій частині передано на новий розгляд до Дарницького районного суду міста Києва.

В решті рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня

2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року залишено без змін.

Рішенням Дарницького районного суду мста Києва від 23 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Експобанк» відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю заявлених позовних вимог.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Експобанк» відхилено.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Експобанк», суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

12 грудня 2016 року ПАТ «КБ «Експобанк» через засоби поштового зв?язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Августин» заборгованості за договором кредитної лінії від 19 грудня 2007 року

№ 20/USD-CK, яка станом на 08 лютого 2016 року становить

68 241 214,92 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не навели у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішеннях підстави та жодного нормативно правового акта, відповідно до якого суд визнав договір поруки припиненим. При цьому судами не зазначено належного та допустимого доказу, на підставі яких, суди визнали договір поруки припиненим.

Суди попередніх інстанцій дійшли до незаконного висновку про те, що поручитель - ОСОБА_4 договір кредиту виконав у повному обсязі.

Доводи інших учасників справи:

24 січня 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить у задоволенні касаційної скарги ПАТ «КБ «Експобанк» відмовити, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2016 року поновлено ПАТ «КБ «Експобанк»строк на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дарницького районного суду міста Києва.

У січні 2017 року матеріали справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Короткий зміст фактичних обставин справи, та мотиви з яких виходить Верховний Суд:

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 19 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Експобанк», та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 20/USD-CK.

Відповідно до умов вказаного договору банк відкрив позичальнику кредитну лінію та надав кредит у розмірі 1 460 000,00 доларів США, а позичальник зобов`язався повернути кредит у визначені сторонами строки, але не пізніше 16 грудня 2022 року та сплатити проценти за користування кредитом. Розмір процентів за користування кредитом встановлюється угодами сторін цього договору, що укладаються між сторонами при видачі траншу.

20 грудня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 20/USD-CK, згідно якої позичальник отримав транш у розмірі

370 000,00 доларів США на будівництво будинку з процентною ставкою

12,5 % річних.

27 грудня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 20/USD-CK, згідно якої позичальник отримав транш у розмірі

350 000,00 доларів США на будівництво будинку з процентною ставкою

12,5 % річних.

22 січня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору № 20/USD-CK, згідно якої позичальник отримав транш у розмірі

100 000,00 доларів США на будівництво будинку з процентною ставкою

12,5 % річних.

18 квітня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору № 20/USD-CK, згідно якої позичальник отримав транш у розмірі

70 000,00 доларів США на будівництво будинку з процентною ставкою 15,5 % річних.

03 червня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до договору № 20/USD-CK, згідно якої позичальник отримав транш у розмірі

51 500,00 доларів США на будівництво будинку з процентною ставкою 15,5 % річних.

17 червня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 6 до договору № 20/USD-CK, згідно якої позичальник отримав транш у розмірі

505 000,00 доларів США на будівництво будинку з процентною ставкою 15,5 % річних.

27 жовтня 2008 року між ВАТ «КБ «Експобанк», правонаступником якого є

ПАТ «КБ «Експобанк», та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 7 до договору № 20/USD-CK, відповідно до якої сторони погодили зміну процентної ставки за траншами, отриманими позичальником згідно із додатковими угодами № 1 від 20 грудня 2007 року, № 2 від 27 грудня

2007 року, № 3 від 22 січня 2008 року та встановили розмір процентної ставки на рівні 14,5 % річних.

Розмір процентної ставки за траншами отриманими позичальником згідно із додатковими угодами № 4 від 18 квітня 2008 року, № 5 від 03 червня

2008 року та № 6 від 17 червня 2008 року було встановлено на рівні

17,5 % річних.

10 грудня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 8 до договору № 20/USD-CK, відповідно до якої погоджено графік повернення кредиту.

Відповідно до додаткової угоди № 9 до договору № 20/USD-CK від 26 грудня 2008 року сторони дійшли згоди, що, починаючи з 01 січня 2009 року розмір процентної ставки за траншами, отриманими позичальником згідно із додатковими угодами № 1 від 20 грудня 2007 року, № 2 від 27 грудня

2007 року, № 3 від 22 січня 2008 року, № 4 від 18 квітня 2008 року, № 5 від

03 червня 2008 року, № 6 від 17 червня 2008 року, буде встановлено на рівні

16 % річних, пункт 4.5.2 та пункт 5.3 договору кредитної лінії починаючи з

01 вересня 2009 року буде відмінено, у зв`язку з чим пункт 5.4 вважатиметься пунктом 5.3.

За змістом додаткової угоди № 10 договору № 20/USD-CK від 09 січня

2009 року сторони дійшли згоди про відтермінування строку погашення процентів за користування кредитами та комісії за кредитне обслуговування за грудень 2008 року по строку погашення 10 січня 2009 року на 10 лютого 2009 року.

28 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до ВАТ «КБ «Експобанк» із заявою про реструктуризацію кредитної заборгованості в доларах США до договору кредитної лінії № 20/USD-CK від 19 грудня

2007 року та зміну валюти кредиту з долара США на гривню.

07 жовтня 2009 року між ВАТ «КБ «Експобанк» правонаступником якого є

ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 20/USD-CK, відповідно до якої сторони дійшли згоди про внесення змін до договору про надання кредитної лінії від 19 грудня 2007 року, шляхом викладення підпункту 1.1 договору кредиту в наступній редакції: «п.п. 1.1. Банк відкриває позичальнику кредитну лінію та надає позичальнику кредит у сумі 12 869 818,55 грн на умовах забезпеченості кредиту, його цільового використання, строковості, повернення та платності».

Також сторони погодили, що з 07 жовтня 2009 року процентна ставка за користування кредитом за договором № 20/USD-CK від 19 грудня 2007 року встановлюється на рівні: 22 % річних до 31 грудня 2009 року; 24 % річних починаючи з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року; 26 % річних починаючи з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року; 28 % річних, починаючи з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року та 30 % річних, починаючи з 01 січня 2016 року до повного виконання зобов`язань за кредитним договором.

17 квітня 2014 року між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Августин» укладено мирову угоду, за умовами якої ОСОБА_4 , який є одним із солідарних боржників за договором кредитної лінії від 19 грудня 2007 року

№ 20/USD-CK та власником частки у розмірі 100 % в статутному капіталі

ТОВ «ДП Київміськдовідка», зобов?язався протягом 6 (шести) місяців з моменту затвердження мирової угоди Апеляційним судом міста Києва, передати ПАТ «КБ «Експобанк» частинами або повністю вказану частку учасника в статутному капіталі.

Після виконання ОСОБА_4 пунктів 4.1 та 4.1.1. даної Угоди, зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «Августин» перед ПАТ «КБ «Експобанк» по Договору кредитної лінії від 19 грудня 2007 року № 20/USD-CK, щодо стягнення пені на загальну суму 33 591 930,45 грн вважаються припиненими шляхом передання відступного відповідно до статті 600 ЦК України (пункт 4.3 Мирової угоди).

З моменту настання події, зазначеної в пункті 4.2. Угоди, а саме реєстрації за ТОВ «ДП Київміськдовідка» права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , літ. «А», зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 та ТОВ «Августин» перед ПАТ «КБ «Експобанк» по Договору кредитної лінії від 19 грудня 2007 року № 20/USD-CK на загальну суму 15 465 701,59 грн вважаються припиненими шляхом передання відступного відповідно до статті 600 ЦК України.

18 квітня 2014 року між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки за умовами якого ОСОБА_4 поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 19 грудня 2007 року № 20/USD-CK.

За вказаним договором поруки, ОСОБА_4 відповідає перед Банком як солідарний боржник у повному обсязі, як і Позичальник, зокрема за повернення частини кредиту (основного боргу), а саме: кредиту та процентів у сумі не більше 15 465 000,00 грн у встановлений договором кредиту термін (строк), сплату процентів/комісій за користування кредитом у розмірі, визначеному Договором кредиту (пункт 2 договору поруки від 18 квітня

2014 року).

24 квітня 2014 року ОСОБА_4 уклав нотаріально посвідчену заяву, згідно якої в рахунок виконання своїх зобов?язань за договором поруки від

18 квітня 2014 року у розмірі 15 465 000,00 грн відступає належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «ДП Київміськдовідка»,що становить

17 401 265,00 грн.

28 квітня 2014 року між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_4 укладено акт прийому-передачі частки в статутному капіталі, згідно якого

ОСОБА_4 передав, а ПАТ «КБ «Експобанк» прийняло частку в статутному капіталі ТОВ «ДП Київміськдовідка» у розмірі 100 % від статутного капіталу Товариства, що становить 17 401 265,00 грн.

Цим актом сторони підтвердили, що фінансових, майнових чи будь-яких інших претензій один до одного не мають.

13 травня 2014 року між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду про припинення договору поруки від 18 квітня 2014 року, за умовами якої Сторони прийшли до взаємної згоди припинити Договір поруки від 18 квітня 2014 року (з усіма додатковими угодами та доповненнями до нього) з дати укладання даної Додаткової угоди у зв`язку з виконанням умов Договору поруки від 18 квітня 2014 року в повному об`ємі (пункт 1 додаткової угоди).

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).

Відповідно до статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 598 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

Статтею 600 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Відтак, за змістом статті 600 ЦК Українипередача відступного передбачає заміну первісного предмета виконання іншим.

Для припинення зобов`язання переданням відступного необхідна сукупність кількох умов, зокрема: згода сторін на таке припинення; узгодження сторонами розміру, строків і порядку передання відступного; факт передання боржником кредиторові відступного.

Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що поручитель ОСОБА_4 виконав у повному обсязі зобов`язання позичальника за Договором кредитної лінії від 19 грудня

2007 року № 20/USD- СК. Дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Експобанк» до

ОСОБА_1 , оскільки зобов?язання є припиненими шляхом передання відступного (стаття 600 ЦК України).

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

В оцінці доводів касаційних скарг Верховним Судом також враховано аргументи заявника щодо солідарної відповідальності поручителів разом з боржником перед банком. Проте, такі не можуть бути прийняті судом, оскільки як вбачається з матеріалів справи, попередніми судовими рішеннями вирішено питання щодо дії поруки, яка є припиненою. В цій частині заявник не ставив питання про їх перегляд в установленому на той час ЦПК України порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги:

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун В. П. Курило