Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 753/3170/18

провадження № 61-13300св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,

треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум», державний реєстратор Київської філії комунального підприємства «Новозаводське» Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Ігнатченко Н. В., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») та з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38227755 від 20 листопада 2017 року, прийняте державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Новозаводське» Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павленко К. В. відносно нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 ; та скасувати запис № 23457769 від 17 листопада 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений державним реєстратором Павленко К. В. відносно вказаної квартири.

У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження у будь-якому вигляді та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

В обґрунтування заяви зазначала, що підставою для звернення до суду із цим позовом є незаконне позбавлення її відповідачем права власності на належну їй квартиру.

Вважає, що відповідач, за яким неправомірно зареєстровано право власності на спірну квартиру, може у будь-який час відчужити її на користь третіх осіб, що істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову, а тому є об`єктивна необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності належного обґрунтування та правових підстав для забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

У порядку забезпечення позову заборонено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відчужувати квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що обраний позивачем вид забезпечення позову у вигляді встановлення заборони ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відчужувати квартиру узгоджується з заявленими позовними вимогами і необхідність застосування такого заходу забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що його незастосування може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому є підстави для вжиття цього заходу забезпечення позову.

Разом з тим, оскільки заборона відчуження нерухомого майна, як вид забезпечення позову, є дієвою та оптимальною процесуальною дією, яка не дозволить відповідачу на час вирішення спору розпорядитися спірним майном, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття додаткової заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної квартири.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2019 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 рокута залишити в силі ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2019 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи питання про забезпечення позову суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що позивач не виконала вимоги статті 151 ЦПК України, оскільки в заяві про забезпечення позову не обґрунтувала необхідності застосування того чи іншого виду забезпечення позову, а також не вказала пропозицій щодо зустрічного забезпечення. В свою чергу, апеляційній суд в оскаржуваній постанові не зазначив ані доказів, ані обставин, з якими він пов`язував необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а тому здійснений судовий розгляд не може вважатися справедливим.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

28 серпня 2019 року справа № 753/3170/18 надійшла до Верховного Суду.

18 листопада 2019 року ОСОБА_1 направила до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, проте суд касаційної інстанції не враховує його при перегляді даної справи, оскільки такий надійшов після закінчення встановленого судом строку, у зв`язку з чим вважає за необхідне залишити його без розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на квартиру АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначала, що до прийняття оскаржуваного рішення зазначена квартира належала їй на праві власності та всупереч вимогам чинного законодавства була зареєстрована за відповідачем, у зв`язку з чим вона має реальні побоювання, що відповідач відчужить її на користь третіх осіб, що ускладнить поновлення її законних прав.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, апеляційний суд перевірив доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який вона просила застосувати, змісту позовних вимог та дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірної квартири може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги щодо не вирішення питання зустрічного забезпечення є безпідставними, оскільки в силу вимог статей 153, 154 ЦПК України реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, проте відповідач на такі випадки не посилався.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які на його думку підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.

Інші аргументи, наведені у касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук