ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 753/4403/15-а

адміністративне провадження № К/9901/58487/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у колегії суддів: Епель О.В. (головуючий), суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру його пенсії;

1.2 - зобов`язати відповідача проводити йому виплату пенсії без оподаткування та повернути суму утриманих податків з 1 лютого 2015 року.

2. Дарницький районний суд м. Києва постановою від 27 квітня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

2.1 Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що у 2015 році пенсії, які перевищували 3654,00 грн, підлягали оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а тому дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача внаслідок її оподаткування є правомірними.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 червня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відрахування з пенсії ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб та військового збору у період з 1 лютого по 31 серпня 2015 року.

Стягнув з відповідача утримані у період з 1 лютого по 31 серпня 2015 року з пенсії ОСОБА_1 суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 816,84 грн та військового збору у розмірі 481,67 грн.

У іншій частині позовних вимог - відмовив.

3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач у період з 1 лютого по 31 серпня 2015 року протиправно здійснив оподаткування пенсії позивача, який є інвалідом війни.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:

4.1 З 25 жовтня 2002 року позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

4.2 Позивач є інвалідом війни 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

4.3 У період з 1 лютого по 31 серпня 2015 року відповідач здійснив оподаткування пенсії позивача податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.

4.4 За вказаний період з пенсії позивача загалом утримано 4816,84 грн податку з доходів фізичних осіб та 481,67 грн військового збору.

4.5 Підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом було здійснення відповідачем оподаткування пенсії позивача податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, що, на думку позивача, є протиправним.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ПФУ в м. Києві звернулося із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що позивачу правомірно було зменшено розмір пенсії у зв`язку із сплатою податків. Управління здійснювало свої повноваження відповідно до чинного законодавства, а отже протиправних дій не вчиняло.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних відносинах, виходить з такого.

7. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Частина перша статті 4 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

9. Відповідно до пункту 23 статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

10. Стаття 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачає, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

11. Коло осіб, з яких утримується податок на доходи фізичних осіб, визначається пунктом 162.1 статті 162 ПК України, а саме фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Своєю чергою платниками військового збору також є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

12. Відповідно до підпункту 1.3 пункту 16.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

13. Натомість ставка податку на доходи фізичних осіб змінювалась залежно від періоду, протягом якого були чинні певні законодавчі акти.

14. Положення пункту 167.1 статі 167 ПК України (у редакції, яка була чинною з 1 січня 2015 року до 1 січня 2016 року) передбачали, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

15. Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71-VIII) до зазначеного підпункту Кодексу внесені зміни, що набрали чинності з 1 січня 2015 року, за якими до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

16. Законом №71-VIII внесені зміни до ПК України щодо оподаткування військовим збором. Відповідно до пункту 16.1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

17. Статтею 165 ПК України визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

18. До зазначеного переліку пенсія позивача не включена.

19. Згідно зі статтею 7 Закону України від 28 грудня 2014 року №80-VIII «Про Державний бюджет на 2015 рік» у 2015 році мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн, з 1 вересня - 1378 грн; тому відповідно до положень ПК України базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує: з 1 січня 2015 року - 3654 грн на місяць, з 1 вересня 2015 року - 4134 грн на місяць.

20. Як установили суди попередніх інстанцій, розмір нарахованої пенсії позивача у щомісячному розрізі за період з 1 лютого 2015 року по 31 серпня 2015 року перевищував законодавчі встановлені бази оподаткування відповідного доходу. З огляду на це колегія суддів уважає, що упродовж зазначеного періоду із пенсії позивача правомірно утримувався податок на доходи фізичних осіб в розмірі 15 % нарахованої пенсії та військовий збір в розмірі 1,5 % нарахованої пенсії.

21. Одночасно слід зауважити, що 27 лютого 2018 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення №1-р/2018 у справі №1-6/2018, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

22. За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Наведеним приписам кореспондують й положення статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України».

23. З резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 вбачається, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного Рішення, тобто з 27 лютого 2018 року.

24. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент виникнення спірних відносин положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України були чинними та мали виконуватись відповідачем.

25. Аналогічний правовий висновок Верховний Суд виклав у своїх постановах від 22 травня та 5 грудня 2018 року (справи №№ 755/3939/15-а, 453/686/15-а, відповідно) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такого висновку.

26. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Суд приходить до висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 354 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року скасувати, постанову Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: С.Г. Стеценко С.М. Чиркін