Постанова
Іменем України
18 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/6672/19
провадження № 61-11716св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс», державний реєстратор в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Депт Фінанс», товариство), державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 06 листопада 2018 року на нерухоме майно за ТОВ «ФК «Депт Фінанс», а саме: квартиру АДРЕСА_1 , витребувати зазначену квартиру з чужого незаконного володіння ТОВ «ФК «Депт Фінанс» із скасуванням права власності на квартиру за товариством та відновленням державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1 .
Крім того, 29 березня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на спірну квартиру, заборонити товариству розпоряджатись та користуватись нею, заборонити ТОВ «ФК «Депт Фінанс» та будь-яким іншим особам, крім зареєстрованих осіб та членів сім`ї, в позасудовому порядку вчиняти дії щодо користування та розпорядження квартирою.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ «ФК «Депт Фінанс» вживає заходів щодо відчуження спірної квартири, а тому будучи власником спірної квартири на підставі оспорюваної реєстрації, має об`єктивну можливість відчужити її будь-яким третім особам, тому невжиття зазначених заходів забезпечення позову може надалі істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «ФК «Депт Фінанс», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1691692980000. Заборонено ТОВ «ФК «Депт Фінанс» в позасудовому порядку вчиняти дії щодо розпорядження та користування квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зважаючи на підстави і предмет позову належним інструментом забезпечення ефективності судового захисту порушеного права буде арешт спірної квартири та заборона товариству у позасудовому порядку вчиняти дії щодо користування та розпорядження нею. ОСОБА_1 порушує питання про відновлення свого права на майно, яке до вчинення оспорюваних дій належало їй на праві власності з 2002 року, тому застосовані судом у цій справі заходи забезпечення позову направлені виключно на збереження існуючого статусу між сторонами до ухвалення судового рішення та не несуть потенціальних збитків для відповідача.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 10 червня 2019 року, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року в частині заборони ТОВ «ФК «Депт Фінанс» в позасудовому порядку вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та користування спірною квартирою скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 в цій частині залишено без задоволення. В іншій частині ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в частині ухвалення рішення щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, із врахуванням доказів у справі, наявності спору між сторонами, реальної загрози невиконання чи утрудення виконання можливого рішення про задоволення позову в разі відчуження спірного майна третім особам, дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявленого клопотання в цій частині. Водночас, заява про забезпечення позову в частині заборони товариству або будь-яким іншим особам, окрім зареєстрованих осіб та членів їх сім`ї, в позасудовому порядку вчинять дії щодо користування та розпорядження спірною квартирою, не ґрунтується на положеннях закону та не може бути задоволена.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року та залишити в силі ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не навів доводів того, як заборона ТОВ «ФК «Депт Фінанс» користуватись та розпоряджатись спірною квартирою може призвести до незворотних наслідків для цього товариства та як така заборона вплине на його господарську діяльність. Скасування апеляційним судом заборони товариству або будь-яким іншим особам, окрім зареєстрованих осіб та членів сім`ї, в позасудовому порядку вчиняти дії щодо користування та розпорядження квартирою призвело до незворотніх наслідків саме для позивача, оскільки відповідач вселив у спірну квартиру двох осіб, що призвело до значного перенаселення квартири та негативно вплинуло на психічний стан членів сім`ї, в першу чергу дітей. Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив її про час та дату розгляду справи. Телефонограму про повідомлення про розгляд справи, яка міститься в матеріалах справи, вона не отримувала.
Постанова Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року оскаржується лише в частині відмови у задоволенні вимоги про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ФК «Депт Фінанс» в позасудовому порядку вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та користування спірною квартирою.
У серпні 2019 року надійшов відзив ТОВ «ФК «Депт Фінанс» на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2019 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.
Відповідно до матеріалів справи, вимогами позовної заяви ОСОБА_1 є визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 06 листопада 2018 року на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Депт Фінанс», скасування права власності та витребування зазначеної квартири з чужого незаконного володіння ТОВ «ФК «Депт Фінанс», відновлення державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1 .
Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач просила зокрема заборонити ТОВ «ФК «Депт Фінанс» в позасудовому порядку вчиняти дії щодо користування та розпорядження спірною квартирою.
Таким чином, ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову фактично заявила вимоги про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою.
Водночас, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ТОВ «ФК «Депт Фінанс». Право власності на зазначену квартиру за товариством зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову ТОВ «ФК «Депт Фінанс» був і на цей час залишається власником спірної квартири.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.
Позивач звернувся до суду з вимогою забезпечити позов, предметом якого фактично є оспорювання права власності, шляхом заборони власнику користуватись його майном, що є порушенням прав останнього на володіння, користування та розпорядження майном як власника.
Суд при вирішенні питання щодо забезпечення позову не має процесуальної можливості вирішувати питання з приводу права володіння та користування належним відповідачу майном.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони ТОВ «ФК «Депт Фінанс» вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження спірною квартирою та залишив в силі рішення суду першої інстанції в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, оскільки таке забезпечення є обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі.
Тому Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи ОСОБА_1 про те, що суд апеляційної інстанції не повідомляв її телефонограмою про призначення справи до розгляду, не свідчить про необізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи судом апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи наявний відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Депт Фінанс», в якому позивач сама зазначила, що розгляд справи призначений на 28 травня 2019 року.
Отже, на стадії апеляційного розгляду справи заявник скористалася процесуальними правами, в тому числі правом подати відзив на апеляційну скаргу, завчасно була обізнана з датою розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, не вбачається підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з огляду на твердження заявника про неповідомлення її про час та місце розгляду справи апеляційним судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За наслідками розгляду касаційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, оскільки відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2019 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року. Оскільки касаційне провадження у справі закінчено, тому дія постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року підлягає поновленню.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року залишити без змін.
Поновити дію постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
С. О. Погрібний