ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року

м. Київ

справа № 754/1492/25

провадження № 61-5140св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - начальник відділу організації розгляду звернень та запитів управління організації комунікації з громадськістю, розгляду звернень та запитів офісу Генерального прокурора України Стойко Вікторія,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року, прийняту у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника відділу організації розгляду звернень та запитів управління організації комунікації з громадськістю, розгляду звернень та запитів офісу Генерального прокурора України Стойко В., в якому просив суд відшкодувати моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн за кожне його звернення, а їх п`ять, тобто всього 150 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року, ухваленим у складі судді Панченко О. М., позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 березня 2025 року у цій справі повернуто особі, яка її подала.

Роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду першої інстанції, а не до Київського апеляційного суду, що є підставою для її повернення на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У квітні 2025 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Верховного Суду надіслав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані оскаржувану ухвалу апеляційного суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд помилково повернув його апеляційну скаргу на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки він направив апеляційну скаргу на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У травні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду відповідає не у повній мірі.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Частиною першою статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, у розділі «Перехідні положення» ЦПК України врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме, як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя оприлюднила оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку та вказано про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема пп. 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 пп. 15 п. 1 Розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.

Київський апеляційний суд у грудні 2023 року здійснив оголошення на сайті суду про завершення початкового етапу інтеграції Київського апеляційного суду до модулів ЄСІТС, а саме до підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет» та про побудову обміну між АСДС та Електронним судом. Альтернативою звернення учасників до суду з процесуальними документами залишається звернення в письмовій формі. Проте, вказане звернення має бути здійснено до суду, визначеного відповідним положенням процесуального закону, а положення п. 15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України застосуванню не підлягають.

Пунктом 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо її подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.

У справі, яка переглядається, 13 березня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 14 березня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на офіційну електронну адресуДеснянського районного суду міста Києваinbox@ds.ki.court.gov.uaта на електронну адресу Київського апеляційного суду іnbox@kiа.court.gov.uaапеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року, тобто апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав також і безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційний суд на вказане уваги не звернув та порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв`язку з допущеними апеляційним судом порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про повернення апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець