Постанова

Іменем України

12 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 754/1836/16-ц

провадження № 61-19502 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»;

відповідач - ОСОБА_1 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 рокуу складі судді Олійник В. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про поворот виконання судового рішення у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») суму заборгованості за договором від 15 жовтня 2008 року у розмірі 10 752 грн 42 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року скасовано. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 15 жовтня 2008 року за тілом кредиту у розмірі 680 грн 96 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із апеляційною скаргою. Постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2020 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам, штрафам та в частині стягнення судового збору скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1 170 грн 43 коп., штрафи в сумі 250 грн і в сумі 500 грн 12 коп. та суму судового збору у розмірі 333 грн 33 коп., а всього 2 253 грн 88 коп.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд вирішити питання про поворот виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року та в порядку повороту виконання рішення стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь безпідставно стягнуту та набуту суму у розмірі 12 130 грн 42 коп., що були стягнуті з нього на виконання вказаного заочного рішення суду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 до своєї заяви не надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що за раніше прийнятим заочним рішенням з нього стягнуто грошові кошти у розмірі 12 413 грн 42 коп. Долучені до заяви копії скріншотів про автоматичне спасання грошових коштів для погашення простроченої заборгованості від 02 вересня 2019 року та 18 жовтня 2019 року суд не може вважати належними доказами, оскільки вони не є фінансовими документами, на них міститься інформація про погашення суми кредиту, проте хто саме погасив кредит та за яким саме кредитним договором не вбачається.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, тому клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню. Отже, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки не оплачена судовим збором, вимоги ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги заявником не усунуто.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неповне дослідження наявних у справі матеріалів, а тому висновки суду не відповідають обставинам справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 754/1836/16-ц з Деснянського районного суду м. Києва.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2021 року зазначену справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суду були надані всі документи, які підтверджують доводи про скрутне фінансове й матеріальне становище, в яких зазначено про відсутність коштів для сплати судового збору в повному обсязі, сімейне та матеріальне становище є складним. Вважав, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги, що призвело до обмеження реалізації права заявника на апеляційне оскарження судового рішення.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Відтак, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

У листопаді 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій заявник просив суд поновити строк на апеляційне оскарження, звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та відкрити провадження у цій справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких розумні строки розгляду справи судом, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про поворот виконання судового рішення.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду апеляційної і касаційної скарги на всі без винятку ухвали суду встановлено ставку судового збору - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 не належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, а, відтак, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі судовий збір має справлятися на загальних підставах.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином у клопотанні про звільнення від сплати судового збору заявник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За таких обставин, установивши, що заявником не надано доказів, які підлягають оцінці щодо реального майнового стану позивача, зокрема: довідки про доходи чи про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів або депозитів, документи про відсутність придбання рухомого чи нерухомого майна тощо, що перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність апеляційної скарги позивача вимогам статті 356 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 406 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович