ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 754/7828/23
адміністративне провадження № К/990/39365/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у місті Києві, інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві старшого сержанта Мацкевича Володимира Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (суддя-доповідач - Сорочко Є.О., судді - Єгорова Н.М., Чаку Є.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у місті Києві (далі - УПП у місті Києві), інспектора УПП у місті Києві старшого сержанта Мацкевича В. М., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 02 червня 2023 року серії ЕАС № 7095402, прийняту старшим сержантом поліції (4 батальйон, 2 рота) Мацкевичем В. М., про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
2. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року позов задоволено. Скасовано постанову від 02 червня 2023 року серії ЕАС №7095402, винесену старшим сержантом поліції (4 батальйон, 2 рота) Мацкевичем В. М., про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. Закрито справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП. Вирішено питання розподілу судових витрат.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Департамент патрульної поліції оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 1610,40 грн.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року повернуто особі, яка її подала, через неусунення її недоліків.
6. Предметом спору у цій справі є правомірність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. 20 листопада 2023 року Департамент патрульної поліції надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
8. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано приписи Закону України «Про судовий збір» та безпідставно зобов`язано заявника сплатити судовий збір у розмірі ставок, установлених для позовів майнового характеру.
8.1. Так, ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року Департамент патрульної поліції зобов`язано сплатити судовий збір у сумі 1610,40 грн, так як суд уважав, що при зверненні до суду з цим позовом позивач мав сплатити 1073,60 судового збору. Такі висновки, на думку відповідача, є помилковими та не відповідають висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованому у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 щодо застосування положень закону в частині сплати судового збору за подання адміністративного позову про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
8.2. Ураховуючи те, що на виконання ухвали суду від 09 жовтня 2023 року відповідачем надіслано платіжну інструкцію від 22 червня 2023 року №10011 про оплату судового збору в сумі 805,20 грн, що відповідає ставці, установленій для такої категорії справ, висновок суду апеляційної інстанції про неусунення заявником недоліків апеляційної скарги в частині оплати судового збору є передчасним.
9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
10. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень статей 169 298 КАС України щодо обґрунтованості підстав для повернення апеляційної скарги через невиконання ухвали суду в частині сплати судового збору.
11. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 07 грудня 2023 року направлено учасникам справи та отримано ними, проте відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надійшли.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
12. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
13. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
14. За правилами частини другої статті 298 КАС України ( у редакції чинній на час постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
15. За умовами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
16. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон України «Про судовий збір»).
17. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
18. За правилами частини четвертої статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
19. У постанові від 18 березня 2020 року, ухваленій у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду, виходячи з обставин цієї справи, що є подібними до обставин спору у справі №754/7828/23, сформувала такий правовий висновок щодо застосування приписів статті 288 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про судовий збір».
19.1. Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення указує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року №586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
19.2. З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір». Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір».
19.3. Прийняття Закону України «Про судовий збір» не обмежує можливості дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, а отже, питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI «Про забезпечення права на справедливий суд»), згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі України «Про судовий збір» такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
19.4. Отже, визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжена обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
19.5. Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
19.6. Також Законом України від 19 вересня 2013 року №590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
19.7. Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України «Про судовий збір» не передбачає.
19.8. Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи мають право оскаржити його в апеляційному порядку і Закон України «Про судовий збір» винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
19.9. Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення, у розумінні положень статей 287 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
20. Із змісту оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що на виконання ухвали суду Департамент патрульної поліції надав суду докази оплати судового збору у сумі 805,20 грн, розмір якого відповідач обчислив, виходячи із ставки судового збору, установленої частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про судовий збір». Проте суд апеляційної інстанції відхилив посилання заявника на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17, оскільки вважав, що такий висновок сформовано за інших, ніж установлено у цій справі обставин.
21. Разом з тим, аналізуючи обставини справи №543/775/17, Верховним Судом установлено, що у цій справі позивач - фізична особа також звернувся до місцевого суду з позовною заявою, якою оскаржив постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за частиною другою статті 122 КУпАП, винесену посадовою особою органу Національної поліції України. Отже, ці правовідносини є тотожними щодо предмету спору у справі №754/7828/23. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо відмінності спірних правовідносин у справах є необґрунтованими.
22. Верховний Суд також зауважує, що за приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку щодо категорії цього спору та помилково обчислив розмір судового збору за подання апеляційної скарги у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення на нормами КУпАП, виходячи із ставки, установленої щодо вимоги майнового характеру, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на час звернення особи до суду).
23. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з аргументами Департаменту патрульної поліції щодо правильності обчислення ним судового збору у розмірі 805,20 грн за подання апеляційної скарги у цій справі та безпідставне повернення його скарги судом апеляційної інстанції з підстав несплати судового збору.
23.1. Зокрема, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що з 01 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2684,00 грн. Позивач звернувся до суду з позовом у червні 2023 року. Отже, розмір судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги становить 805,20 грн (2684,00грн х 0,2 х 150%).
24. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що на виконання ухвали суду від 09 жовтня 2023 року відповідачем було сплачено судовий збір у належному розмірі та вчасно надіслано суду документ про його сплату. Ураховуючи те, що про інші недоліки скарги судом апеляційної інстанції в цій ухвалі не зазначено, суд не мав правових підстав для повернення апеляційної скарги через неусунення її недоліків.
25. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
26. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
27. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
29. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року скасувати, а справу №754/7828/23 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Б. Прокопенко
О.Р. Радишевська