ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 755/12733/16

провадження № 61-29119 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті», товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті ЛТД»,

треті особи - ОСОБА_2 , житлово-будівельний кооператив «Буд-сервіс 20 секція 3»

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Гойко Оксани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року у складі судді Арапіної Н. Є. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року у складі колегії суддів Білич І. М., Болотова Є. В., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року позивач звернулася в суд з позовом до ТОВ «Капітал Ріелті», ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД», треті особи: ОСОБА_2 , ЖБК «Буд-сервіс 20 секція 3», та з урахуванням уточнених позовних вимог просила:

- визнати одностороннє розірвання ТОВ «Капітал Ріелті» договору купівлі-продажу майнових прав від 15 липня 2013 року № КР/7/178 недійсним;

- зобов`язати ТОВ «Капітал Ріелті» надати додатковий строк для сплати чергових внесків за договором купівлі-продажу майнових прав від 15 липня 2013 року № КР/7/178 терміном в один рік;

- зобов`язати відповідачів виконати умови договору купівлі-продажу майнових прав від 15 липня 2013 року № КР/7/178 та передати у власність позивача майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15 липня 2013 року уклала із ТОВ «Капітал Ріелті» договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_2 . Запланований термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - перший квартал 2014 року.

20 березня 2014 року ТОВ «Капітал Ріелті» та ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» уклали договір про часткову участь у будівництві, у зв`язку з чим позивачу було запропоновано укласти додаткову угоду.

У березні 2014 року позивача повідомлено про неможливість внесення щомісячних платежів, оскільки бухгалтерія ТОВ «Капітал Ріелті» ліквідована. На її неодноразові звернення до відповідачів з вимогою надати нові реквізити для внесення щомісячних платежів, вона відповіді так і не отримала.

20 травня 2016 року вона отримала лист - повідомлення, яким повідомлена про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав від 15 липня 2013 року в односторонньому порядку у зв`язку з несплатою позивачем щомісячних платежів.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Капітал Ріелті», ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» за участю третьої особи ОСОБА_2 , ЖБК «Буд-сервіс 20 секція 3» про визнання одностороннього розірвання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела невідповідність одностороннього розірвання договору купівлі-продажу майнових прав вимогам закону, а позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії є похідними від вимоги про визнання недійсним одностороннього розірвання договору, тому не підлягають задоволенню.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У травні 2018 року адвокат Гойко О. Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Зазначає, що позивач ужила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання, їй не було надано відповідачами реквізитів для сплати щомісячних грошових платежів.

Вважає, що відповідачами істотно порушені умови договору щодо термінів завершення будівництва, введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію та передачі майнових прав, тому позивач законно зупинив виконання свого обов`язку щодо внесення чергових щомісячних платежів відповідно до частини третьої статті 538 ЦК України.

Стверджує, що ТОВ «Капітал Ріелті» неправомірно відмовив у наданні додаткового строку для сплати чергових внесків, розірвавши договір з підстав грубого порушення графіку платежів, оскільки позивач його не порушила. Вважає, що графік фінансування будівництва (графік платежів) не підписаний обома сторонами, тому його не можна ідентифікувати, у зв`язку з чим відповідно до пункту 4.3.1 договору купівлі-продажу майнових прав від 15 липня 2013 року № КР/7/178 позивач мала строк до 22 липня 2016 року для сплати платежів.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від нового власника майнових прав на оспорювану квартиру ОСОБА_2 , у якій третя особа просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Зазначає, що відповідачі після укладення додаткової угоди про заміну сторони зобов`язанні направили позивачу пропозицію з`явитися до відділу по роботі з інвестором для підписання додаткової угоди до договору, однак позивач не з`явилася.

Вважає, що дії позивача щодо сплати 30 600 грн на рахунок ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» виражають її волю щодо встановлення правовідносин із зазначеним відповідачем, а подальша відмова сплачувати щомісячні платежі є підставою для розірвання продавцем майнових прав договору купівлі-продажу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 05 липня 2013 року ТОВ «Капітал Ріелті» та позивач уклали договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості № КР/7/178, що розташований в об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно пункту 2.5 договору запланований термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - перший квартал 2014 року.

Відповідно до пункту 4.2 орієнтовна загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості в день укладення цього договору складала 340 500 грн.

За пунктом 4.3.1 договору сторони визначили наступний порядок розрахунків за договором: - першу частину коштів в розмірі 71,3 %, а саме 243 000 грн, покупець сплачує протягом п`яти банківських днів, тобто до 22 липня 2013 року включно. Решту 104 000 грн покупець сплачує щомісячно на протязі 36 місяців згідно графіку платежів.

Першу частину платежу позивач сплатив своєчасно.

20 березня 2014 року ТОВ «Капітал Ріелті» та ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» уклали договір про участь у будівництві. Відповідно до пункту 2.1 договору його предметом є спільна часткова участь сторін щодо забезпечення виконання обов`язків ТОВ «Капітал Ріелті» за договором від 22 листопада 2010 року № 08/11.

Відповідно до пункту 2.1 договору про участь у будівництві від 20 березня 2014 року № 20-03/2014 предметом договору є спільна часткова участь сторін щодо забезпечення виконання обов`язків ТОВ «Капітал Ріелті» за договором від 22 листопада 2010 року № 08/11.

Відповідно до пункту 4.3.11 договору про участь у будівництві ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» мало право приймати від інвесторів розрахунки по укладеним вище договорам купівлі - продажу майнових прав та дольової участі у фінансуванні будівництва за належну їм частку майнових прав, в тому числі залишки заборгованості.

З підписанням договору про участь у будівництві зобов`язання ТОВ «Капітал Ріелті» не припинилися, його сторони лише перерозподілили проектні площі в об`єкті будівництва.

З 30 квітня 2014 року по 03 лютого 2015 року позивач здійснювала платежі на рахунок ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» на загальну суму 30 600 грн.

04 вересня 2014 року позивач зареєструвала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». У зв`язку з цим сторони договору уклали 27 жовтня 2014 року додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 15 липня 2013 року № КР/7/178.

23 грудня 2014 року на адресу позивача направлено лист, яким повідомлено, що 20 березня 2014 року ТОВ «Капітал Ріелті» та ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» уклали договір про участь у будівництві, тому позивачу необхідно явитися до відділу по роботі з інвесторами.

Рішенням Дніпровського районного суду від 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» щодо повернення 30 600 грн як безпідставно набутих у відповідності до положень статті 1212 ЦК України.

25 квітня 2016 року ТОВ «Капітал Ріелті» направило на адресу позивача лист-вимогу, згідно якого позивачу вказувалось на порушення пункту 4.3.1 договору, внаслідок чого виникла заборгованість, а також запропоновано останній з`явитися до відділу по роботі з інвесторами для підписання угоди про розірвання договору. Також повідомлено, що договір вважатиметься розірваним відповідно до пункту 8.4 договору на 20 (двадцятий) день з дня відправлення даного повідомлення.

01 липня 2016 року ТОВ «Капітал Ріелті» направило на адресу позивача лист про відмову у задоволенні її заяви від 03 червня 2016 року про розстрочення платежів, оскільки договір купівлі-продажу майнових прав від 15 липня 2013 року № КР/7/168 є розірваним з ініціативи продавця з 16 травня 2016 року.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2017 року визнано неправомірною бездіяльність ТОВ «Капітал Ріелті» щодо ненадання позивачу інформації, зобов`язано товариство надати їй письмову відповідь на заяви від 12 лютого 2015 року, 09 квітня 2015 року, 09 листопада 2015 року та від 01 березня 2016 року, в яких міститься прохання повідомити реквізити, на які вона повинна сплачувати суми щомісячних грошових внесків за договором купівлі - продажу майнових прав від 15 липня 2013 року № КР/7/168 та хід виконання будівництва.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам статті 263 ЦПК України, відповідно до яких вони мають ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними і обґрунтованими.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610, пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши на підставі наданих сторонами доказів обставини справи, відповідно до яких позивач порушила свої зобов`язання щодо періодичної сплати коштів, передбачених договором купівлі-продажу майнових прав, дійшли висновку про те, що позивачем не доведено, що одностороннє розірвання договору купівлі-продажу майнових прав не відповідає вимогам статті 525 ЦК України.

Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги позивача, яким апеляційний суд уже надав належну оцінку, зокрема стосовно доводів про те, що позивач вчинила всі залежні від неї заходи щодо належного виконання зобов`язання, однак не могла продовжити внесення коштів на рахунок ТОВ «Капітал Ріелті» у зв`язку з блокуванням рахунку. Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що перераховані нею кошти були повернуті у зв`язку з блокуванням (анулюванням, закриттям, тощо) розрахункового рахунку зазначеного товариства та ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» позивач суду не надала, а положення статті 614 зобов`язують саме позивача як порушника зобов`язання доводити відсутність своєї вини.

Щодо доводів позивача про наявність у неї строку для сплати залишку у розмірі 104 000 грн до 22 липня 2016 року у зв`язку з відсутністю узгодженого графіку платежів, то апеляційний суд зазначив, що такі доводи суперечать матеріалам справи, оскільки умовами договору сторони погодили розмір щомісячного платежу та тривалість їх внесення - 36 місяців, що виключає можливість сплати залишку єдиним платежем безпосередньо перед закінченням строку дії договору.

Посилання позивача у касаційній скарзі на положення статті 538 ЦК України не свідчить про відсутність у відповідача підстав для розірвання договору з позивачем у зв`язку з порушенням ним строку оплати майнових прав.

Ці та інші доводи касаційної скарги стосуються незгоди з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться за межами розгляду справи касаційним судом, який лише перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Гойко Оксани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук