Постанова

Іменем України

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 755/29949/13-ц

провадження № 61-4825св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

На обгрунтування позовних вимог, з урахуванням їх уточнення, посилалася на те, що з 26 листопада 1994 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який розірвано рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 червня 1999 року. Зважаючи на те, що згідно з положеннями статті 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України), чинного на дату ухвалення судового рішення про розірвання шлюбу, шлюб вважався припиненим з моменту реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану, їх шлюб припинено 14 лютого 2011 року у зв'язку з реєстрацією цієї події у Відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 ,

1995 року народження.

За час шлюбу подружжя придбало автомобілі: Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які є їх спільною сумісною власністю.

Посилаючись на те, що відповідач після розірвання шлюбу без її згоди відчужив зазначені транспортні засоби, ОСОБА_1 просила стягнути з нього грошову компенсацію у розмірі 1/2 частки ринкової вартості автомобіля Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та 1/2 частки ринкової вартості автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про компенсацію вартості частки у спільному майні подружжя.

Зустрічні позовні вимоги мотивував тим, що транспорті засоби, вимоги про поділ яких заявлено ОСОБА_1 , було придбано за рахунок грошових коштів, отриманих у кредит, зокрема:

- автомобіль Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - за кредитним договором від 15 серпня 2007 року № К3S0AK03436547, укладеним між ним та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»);

- автомобіль Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, укладеним між ним та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»).

У зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та неможливістю одночасного виконання зобов`язань за обома кредитним договорами, у березні 2010 року був проданий автомобіль Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а виручені від його відчуження грошові кошти спрямовано на погашення заборгованості за кредитним договором від 15 серпня 2007 року № К3S0AK03436547, отриманим на придбання зазначеного транспортного засобу.

У серпні 2010 року шлюбні стосунки між ним та ОСОБА_1 , у тому числі ведення ними спільного господарства, було фактично припинено. ОСОБА_1 відмовилася брати участь у виконанні зобов'язань за кредитним договором

від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, а тому з серпня 2010 року і до повного погашення зобов'язань за зазначеним договором (жовтень 2011 року), він за рахунок особистих коштів здійснював платежі на виконання умов кредитного договору. Загалом за вказаний проміжок часу він сплатив кредитору ЗАТ «ОТП Банк» понад 31 880 дол. США, з яких: щомісячні платежі за період з серпня 2010 року по жовтень 2011 року - 6 649,60 дол. США; страхові платежі - 2 400,00 дол. США, а також достроково погасив залишок заборгованості за кредитом у розмірі 21 832,00 дол. США.

Грошових коштів виручених від продажу автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який вчинено ним за 116 000,00 грн, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на дату вчинення такого правочину еквівалентно 14 500,00 дол. США, не вистачило для відшкодування йому витрат понесених за зобов'язанням з повернення кредиту. Зважаючи на те, що ним повністю виконано зобов`язання з погашення заборгованості за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, ОСОБА_1 він має право на компенсацію йому її частки у такому зобов'язанні.

За час шлюбу подружжя за спільні кошти також набуло у власність золоті прикраси з коштовним камінням, загальної вагою більш ніж 100 г, вартість яких становить 52 000,00 грн, які ОСОБА_1 без його відома та згоди забрала собі.

Після припинення шлюбу, сторони у позасудовому порядку досягли згоди щодо порядку його участі в утриманні дитини, визначивши, що він щомісяця буде сплачувати на користь ОСОБА_1 на утримання спільної доньки

2000,00 грн. Знехтувавши вказаною домовленістю, у липні 2011 року

ОСОБА_1 , приховавши від нього зазначений факт, звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів, за наслідкам розгляду якого, суд ухвалив рішення про стягнення з нього аліментів починаючи з липня 2011 року. На дату ухвалення зазначеного судового рішення, він добровільно сплатив аліменти за липень-серпень 2011 року в загальному розмірі 4 000,00 грн, які ОСОБА_1 відмовилася йому повернути.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь: грошову компенсацію її частки у спільній відповідальності подружжя перед третіми особами (зобов`язанням за кредитним договором на придбання автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) у загальному розмірі 382 210,55 грн; грошову компенсацію вартості його частки у спільному майні подружжя (коштовності) у загальному розмірі 28 000,00 грн, визнавши за нею право власності на зазначені речі; компенсацію сплачених ним добровільно аліментів у розмірі 4 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки у спільному сумісному майні подружжя у розмірі 147 494,84 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя, позивач погодилася на отримання від відповідача компенсації замість належної їй частки у транспортних засобах, які відповідач відчужив поза її волею. Визначаючи розмір грошової компенсації 1/2 вартості автомобіля Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд взяв до висновок судової автотоварознавчої експертизи від 18 січня 2018 року

№ 17489/17-54, відповідно до якого середньоринкова вартість подібного за своїми технічними характеристиками транспортного засобу на час розгляду справи становить 196 554,80 грн, а тому вважав наявними підстави для стягнення на користь позивача 1/2 вартості автомобіля, що становить 98 277,40 грн. Урахувавши, що шлюб між сторонами було розірвано 15 лютого 2011 року, а погашення кредиту, отриманого на придбання автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 здійснював у період з серпня 2010 року по жовтень 2011 року, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування її частки у вартості зазначеного транспортного засобу 1 763,00 дол. США, що еквівалентно на дату ухвалення судового рішення 49 217,44 грн, та становить половину суми, яку сторони за рахунок спільних коштів подружжя сплатили у період з 20 серпня 2010 року по 20 січня 2011 року на погашення зоборгованості за кредитним договором від 20 серпня 2018 року № СL-016/094/2008.

Що стосується зустрічних вимог ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ОСОБА_1 компенсації її частки у спільній відповідальності подружжя перед третіми особами за зобов'язанням у розмірі 382 210,55 грн, що виникло з кредитного договору від 20 серпня 2018 року № СL-016/094/2008, суд зазначив, що зазначена вимога не підлягає задоволенню з огляду на результат вирішення первісних вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь компенсації вартості її частки у спільному майні подружжя. Суд вважав необгрунтованими вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 Ѕ вартості коштовностей, оскільки відповідно до частини другої статті 57 СК України вони є особистою приватною власністю дружини, навіть у тому випадку, якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Суд також відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 переплачених їй аліментів на утримання дочки у розмірі 4 000,00 грн за недоведеністю таких вимог.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Дніпровського районного суду

м. Києва від 18 жовтня 2018 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення грошової компенсації Ѕ вартості автомобіля, та компенсації за Ѕ частки у виконаному ОСОБА_4 зобов`язанні за кредитним договором від 20 серпня 2018 року № СL-016/094/2008 скасовано , та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 та зустрічний позов

ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя компенсацію вартості частки автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 31 046,00 грн.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволених вимог за позовом ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості транспортних засобів у порядку поділу майна подружжя та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 компенсації її частки у спільній відповідальності подружжя перед третіми особами (зобов`язанням за кредитним договором на придбання автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), апеляційний суд виходив з того, що автомобіль Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був відчужений у період перебування сторін у шлюбі та ведення ними спільного господарства, грошові кошти виручені від його продажу витрачено в інтересах сім`ї, і позивачем протилежного не доведено, а тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача грошової компенсації 1/2 вартості зазначеного транспортного засобу задоволенню не підлягають. Установивши, що

ОСОБА_2 розпорядився автомобілем Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який є спільним сумісним майном подружжя, оскільки був придбаний у шлюбі, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача 1/2 середньоринкової вартості подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) транспортного засобу, що згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 18 січня 2018 року № 17489/17-54 становить 301 954,80 грн. Оскільки при поділі майна подружжя мають ураховуватися також і зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором від 20 серпня 2018 року № СL-016/094/2008, погашення якого у період з серпня 2010 року по жовтень 2011 року ОСОБА_2 здійснював одноособово, апеляційний суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню компенсація у розмірі 119 931,40 грн, що становить 1/2 частину одноособово виконаних ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором - 30 102,60 дол. США, що еквівалентно 239 862,80 грн. Установивши, що розмір грошової компенсації на користь ОСОБА_1 1/2 частки ринкової вартості автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 150 977,40 грн, а її частка у зобов`язанні з повернення заборгованості за кредитним договором від 20 серпня 2018 року № СL-016/094/2008 становить 119 931,40 грн, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 31 046,00 грн (150 977,40 - 119931,40)

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_2 , у якій він просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у частині стягнення з нього на користь

ОСОБА_5 компенсації вартості частки автомобіля у порядку поділу спільного майна подружжя, та ухвалити у скасованій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь компенсацію частки у спільній відповідальності подружжя перед третіми особами у розмірі

231 233,15 грн, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд правильно встановив характер спірних правовідносин сторін та дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з нього на користь ОСОБА_1 компенсації 1/2 середньоринкової вартості відчуженого ним автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з відшкодуванням нею на його користь 1/2 частки одноособово виконаного ним у період з серпня 2010 року по жовтень 2011 року зобов`язання з погашення заборгованості кредитним договором від 20 серпня 2018 року № СL-016/094/2008. Однак, при розрахунку розміру частки ОСОБА_1 у зобов`язанні за кредитним договором, апеляційний суд без наведення жодних аргументів визначив розмір такої компенсації, виходячи з курсу гривні до долара США - 7,9681755, не урахувавши, що зобов`язання за кредитним договором було виражене в доларах США, і виконувалося ним у еквіваленті до зазначеної іноземної валюти. В уточненні до зустрічного позову він просив стягнути компенсацію за виконане ним зобов'язання з погашення заборгованості за кредитним договором у національній валюті за курсом НБУ до долара США, зазначеним на день звернення з відповідними вимогами - 25,3947, а тому апеляційний суд при розрахунку розміру частки ОСОБА_1 у спільному зобов'язанні подружжя за кредитним договором від 20 серпня 2018 року № СL-016/094/2008, яке було виконано ним одноособово у розмірі 30 102,60 дол. США, повинен був застосувати еквівалент долара США до національної валюти гривні станом

на 17 травня 2016 року у розмірі 25,3947 грн, у зв`язку з чим частка ОСОБА_6 у виконаному ним зобов'язанні за кредитним договором становить

382 210,55 грн. Оскільки розмір грошової компенсації 1/2 частки ринкової вартості автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підлягає виплаті на користь ОСОБА_1 складає 150 977,40 грн, а її частка у виконаному ним зобов`язанні за кредитним договором становить 382 210,55 грн, то з ОСОБА_1 на його користь підлягає стягненню 231 233,15 грн (382 210,55 грн - 150 977,40 грн).

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судове рішення суду апеляційної інстанції у частині вирішених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення компенсації 1/2 вартості автомобіля Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості його частки у коштовностях, набутих у шлюбі, а також відшкодування надміру сплачених ним аліментів у розмірі 4 000,00 грн не оскаржується, а тому у касаційному порядку не переглядається.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 листопада 1994 року по 14 лютого 2011 року, який розірвано рішенням Печерського районного суду м. Києва

від 29 червня 1999 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , 1995 року народження.

У період шлюбу подружжям набуто у власність два автомобілі: Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що є об'єктами спільної сумісної власності подружжя. Зазначені транспорті засоби було придбано за рахунок грошових коштів, отриманих у кредит, а саме:

- автомобіль Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - за кредитним договором від 15 серпня 2007 року № К3S0AK03436547, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк»;

- автомобіль Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк».

11 березня 2010 року повністю погашено заборгованість за кредитним договором від 15 серпня 2007 року № К3S0AK03436547, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», а 20 березня 2010 року автомобіль Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був знятий з обліку для реалізації у Міжрайонному реєстраційно-екзаменаційному відділі Державної інспекції безпеки дорожнього руху № 7 міста Києва з подальшим його відчуженням.

14 лютого 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано розірвання шлюбу між сторонами.

21 жовтня 2011 року ОСОБА_2 повністю сплатив заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, укладеним між ним та ЗАТ «ОТП Банк», всього за період з серпня 2010 року по жовтень 2011 року ОСОБА_2 сплачено на виконання умов зазначеного кредитного договору 30 102,60 дол. США, з яких: у період з 20 серпня 2010 року по 20 січня 2011 року - 3 526,00 дол. США; з 21 лютого 2011 року по 18 жовтня 2011 року - 26 576,60 дол. США.

26 вересня 2012 року ОСОБА_2 відчужив автомобіль Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за ціною 116 000,00 грн, що підтверджується довідкою-рахунком.

Згідно з висновком № 17489/17-54 судової автотоварознавчої експертизи

від 18 січня 2018 року середньоринкова вартість транспортного засобу Mitsubishi Outlander XL, 2008 року випуску, VIN - код НОМЕР_3 , на час проведення експертного дослідження становить 301 954,80 грн.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316 317 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено частиною першою статті 63, частиною першою статті 65 СК України.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суд першої інстанції, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 після припинення шлюбу з ОСОБА_1 розпорядився транспортним засобом Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що є спільною сумісною власністю подружжя на власний розсуд, за відсутності її письмової згоди, а тому позивач має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірного транспортного засобу.

Обгрунтованим є і висновок апеляційного суду про те, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню, для цілей грошової компенсації частки такого з подружжя у вартості спірного майна, підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно, та узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 61-9018сво18.

Вирішуючи вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення з

ОСОБА_1 компенсації вартості її частки у спільній відповідальності подружжя перед ЗАТ «ОТП Банк», апеляційний суд правильно вказав, що при поділі майна подружжя необхідно ураховувати також зобов`язання за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», як такі, що виникли в інтересах сім`ї, оскільки за зазначені кредитні кошти сторони придбали автомобіль Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Визначаючи розмір частки ОСОБА_1 у борговому зобов`язанні за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, виконаного за рахунок особистих коштів відповідача ОСОБА_2 , апеляційний суд помилково не взяв до уваги, що погашення заборгованості за кредитним договором відбувалося, як у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, так і після його розірвання.

Зокрема, судами встановлено, що у період з 20 серпня 2010 року по 20 січня

2011 року, ОСОБА_2 , під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , погасив заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008 у розмірі 3 526,00 дол. США.

Стаття 60 СК України передбачає презумпцію права спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її заперечує.

ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що сплачені ним за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 (за період з 20 серпня

2010 року по 20 січня 2011 року) грошові кошти у розмірі 3 526,00 дол. СШАна виконання зобов'язань за кредитним договором є його особистою приватною вартістю, а отже такі кошти слід вважати спільною сумісною власністю подружжя, а отже вимога позивача про стягнення із відповідача на його користь компенсації 1/2 частини від зазначеної вище суми виконаних зобов`язань задоволенню не підлягає.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції наведеного не урахував, а тому дійшов помилкового висновку, що погашення ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008 у розмірі 30 102,60 дол. США відбулося за рахунок його особистих коштів, оскільки розмір виконаних ним зобов'язань за зазначеним кредитним договором після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 (у період з 14 лютого

2011 року по 18 жовтня 2011 року) становить 26 576,60 дол. США,1/2 частини від яких підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь відповідача.

Щодо доводів заявника про неправильне визначення апеляційним судом розміру компенсації

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження

№ 14-446цс18), Велика Палата Верховного Суду, відступивши від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 липня

2014 року у справі № 6-79цс14, а також у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 308/3824/16-ц, про неможливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, дійшла правового висновку про те, що з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України, належним виконання зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі і саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не безумовно в національній валюті.

ОСОБА_2 обгрунтовував вимоги зустрічного позову про стягнення з ОСОБА_1 компенсації частки у спільній відповідальності подружжя перед ЗАТ «ОТП Банк» за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, фактом належного виконання ним зобов'язання за вказаним кредитним договором на загальну суму 30 102,60 дол. США за рахунок особистих коштів, але просив стягнути її у національній валюті з розрахунку офіційного курсу НБУ станом на 17 травня 2016 року (25,3947).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 4 ЦПК України 2004 року, якій кореспондують положення частини першої статті 5 чинного ЦПК України, визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.

Системний аналіз норм процесуального законодавства, чинного на дату звернення ОСОБА_2 до суду із зустрічним позовом, свідчить про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

ОСОБА_2 на власний розсуд розпорядився своїм правом, визначивши розмір компенсації частки ОСОБА_1 у виконаному ним зобов`язанні за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008 у національній валюті України в еквіваленті до виконаного ним зобов`язання у валюті кредитного договору (долари США).

Визначаючи розмір компенсації частки ОСОБА_1 у спільній відповідальності подружжя перед ЗАТ «ОТП Банк» за кредитним договором

від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 за кредитним договором сплатив 30 102,60 дол. США, що еквівалентно 239 862,80 грн, а отже частка ОСОБА_6 у зобов`язанні за кредитним договором становить 119 931,40 грн. Суд не навів обгрунтування визначеного ним еквівалента 30 102,60 дол. США, зокрема не вказав дату, станом на яку він застосував курс долара США до національної грошової одиниці гривні. За простим арифметичним розрахунком визначений апеляційним судом еквівалент національної грошової одиниці гривні до долара США становить 7,9681755, тоді як ОСОБА_2 при визначенні розміру частки ОСОБА_6 у виконаному ним зобов`язанні за кредитним договором, просив застосувати еквівалент долара США до національної валюти гривні станом на 17 травня

2016 року, що становив 25,3947 грн.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що у порядку взаємозаліку позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 31 046,00 грн, що становить різницю між розміром грошової компенсації 1/2 частки середньоринкової вартості автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 , у розмірі 150 977,40 грн, та часткою ОСОБА_1 у спільному борговому зобов'язанні за кредитним договором перед ЗАТ «ОТП Банк» у розмірі 119 931,40 грн, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 .

Оскільки ОСОБА_2 за рахунок особистих грошових коштів у період

з 21 лютого 2011 року по 18 жовтня 2011 року виконав зобов`язання кредитним договором виражене в іноземній валюті, погасивши заборгованість у розмірі 26 576,60 дол. США, він має право на отримання від ОСОБА_1 компенсації у розмірі половини сплачених ним коштів за кредитним договором, що становить 13 288,30 дол. США (26 576,60 дол. США : 2), що з урахуванням заявлених ним вимог про стягнення їх у національній валюті у еквіваленті до долара США відповідно до курсу НБУ станом на 17 травня 2016 року (25,3947 грн за долар США) становить 337 452,39 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК Українипідставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Ураховуючи допущені судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального права у частині вирішення вимог ОСОБА_2 про визначення розміру компенсації ОСОБА_1 у спільній відповідальності подружжя перед третіми особами, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у частині вирішених вимог за позовом ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості транспортних засобів у порядку поділу майна подружжя, та за зустрічним позовом

ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 компенсації її частки у спільній відповідальності подружжя перед третіми особами, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 186 474,99 грн, що становить різницю між розміром частки ОСОБА_1 у спільному борговому зобов`язанні подружжя за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № СL-016/094/2008, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 , що становить 337 452,39 грн та розміром 1/2 частки середньоринкової вартості автомобіля Mitsubishi Outlander XL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 , що становить 150 977,40 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на результат вирішення касаційної скарги ОСОБА_2 , сплачений ним у зв`язку з розглядом справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій судовий збір за зустрічним позовом необхідно покласти на

ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених вимог зустрічного позову ОСОБА_2 , а тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування судових витрат підлягає стягненню 15 750,16 грн (3 374,49 грн + 5 061,73 грн +7 313,94 грн).

Керуючись статтями 400 409 412 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у частині вирішених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості транспортних засобів у порядку поділу майна подружжя та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації частки у спільній відповідальності подружжя за кредитним договором скасувати, ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 186 474,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування сплаченого судового збору за зустрічним позовом 15 750,16 грн.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко