Постанова

Іменем України

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 755/5232/19

провадження № 61-16770св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Яцишин Андрій Миколайович, Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 ,

третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лінника Миколи Анатолійовича на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина А. М., Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації квартири.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 .

11 жовтня 2006 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБСР «Укрсоцбанк») укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір на забезпечення зобов`язань за кредитним договором від 11 жовтня 2006 року, згідно з яким вказана квартира передана в іпотеку банку.

11 січня 2019 року відбулися електронні торги з реалізації спірної квартири АДРЕСА_2 , вказана квартира реалізована за суму 600 000,00 грн, стартова ціна лоту була визначена у розмірі 496 345,60 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_2 .

Вказувала на те, що вона у лютому 2019 року дізналась, що зазначена квартира була реалізована на електронних торгах в рамках виконавчого провадження, яке відкрито постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А. М. від 23 жовтня 2018 року з виконання виконавчого напису № 13371, вчиненого 31 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 (предмет іпотеки) власником предмета іпотеки є ОСОБА_1 . За рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки задовольнити вимоги АТ «Укрсоцбанк» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору, у загальному розмірі 54 671,74 дол. США.

Зазначала, що при здійсненні виконавчих дій та реалізації спірного об`єкта нерухомості приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Яцишиним А. М. порушені вимоги законодавства щодо проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: спірна квартира була описана у відсутність боржника, про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець Яцишин А. М. належним чином її не повідомив, достовірно знаючи місце її реєстрації; опис майна здійснено за її відсутності; з висновком про вартість об`єкта незалежної оцінки вона також не була ознайомлена та була позбавлена можливості оскаржити дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина А. М. у встановленому законом порядку; вартість спірної квартири не відповідає дійсній ринковій вартості спірного майна.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила визнати недійсними електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , що належить їй, та оформлені протоколом проведення електронних торгів № 381739 від 11 січня 2019 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року, ухваленим у складі судді Гончарука В. П., позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 , оформлені Протоколом проведення електронних торгів № 381739 від 11 січня 2019 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в рамках виконавчого провадження № 57478734, що перебувало у провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А. М., відкритого на підставі виконавчого напису № 13371, щодо звернення стягнення на спірну квартиру, що належала ОСОБА_1 , не були дотримані вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку», чим були порушені права боржника ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А. М., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2 та АТ «Альфа-Банк» задоволено.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень вимог, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (якщо такі мали місце бути), не тягнуть за собою визнання недійсними результатів електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та, як наслідок, не є предметом розгляду у цій справі. Визначення вартості майна також не входить до предмета доказування у цій справі та не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосібта порядок оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Лінника М. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не врахував, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо).

Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18).

У додаткових поясненнях до касаційної скарги, які подані у травні 2022 року, ОСОБА_1 посилалась на те, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року у справі № 755/13070/20, яке набрало законної сили, задоволено її позов до АТ «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У листопаді 2021 року АТ «Альфа-Банк» та ДП «СЕТАМ» подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 755/5232/19.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 рокупоновлено касаційне провадження у справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АКБСР «Укрсоцбанк» укладено договір іпотеки № 02-10/2829, згідно з умовами якого квартиру АДРЕСА_1 , передано в іпотеку банку на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором від 11 жовтня 2006 року № 10-29/2534.

31 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. видано виконавчий напис № 13371, відповідно до якого звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 .

Відповідно до вказаного виконавчого напису, за рахунок коштів від реалізації предмета іпотеки задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з жовтня 2015 року по 24 липня 2018 року, а саме: прострочена заборгованість в розмірі 22 732,28 дол. США; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 31 939,46 дол. США, загальна сума заборгованості в розмірі 54 671,74 дол. США.

19 жовтня 2018 року АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина А. М. про відкриття виконавчого провадження.

23 жовтня 2018 року на підставі виконавчого напису № 13371, який видано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. 31 серпня 2018 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Яцишиним А. М. відкрито виконавче провадження № 57478734 щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1

25 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Яцишиним А. М. у рамках даного виконавчого провадження винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

26 жовтня 2018 року ТОВ «Оціночна компанія ВВК» здійснила оцінку спірної квартири та надала висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки, відповідно до якої вартість спірної квартири на день оцінки складає 620 432,00 грн, що еквівалентно 21 895, 92 дол. США.

02 листопада 2018 року ДП «СЕТАМ» на підставі заявки приватного виконавця Яцишина А. М. виставив на електронні торги спірну квартиру, номер лоту 312737, початкова ціна лоту 620 432,00 грн, день та час проведення торгів 30 листопада 2018 року о 09 год. 00 хв.

Відповідно до протоколу № 372962 електронні торги з реалізації лоту 312737 не відбулися.

14 грудня 2018 року ДП «СЕТАМ» на підставі заявки приватного виконавця Яцишина А. М. виставило повторно на електронні торги спірну квартиру, номер лоту 321260, початкова ціна лоту 496 345,60 грн, день та час проведення торгів 11 січня 2019 року о 09 год. 00 хв.

Згідно з протоколом № 381739 проведення електронних торгів від 11 січня 2019 року торги з реалізації лота № 321360 відбулися за особливою ставкою в розмірі 600 000,00 грн, переможець торгів ОСОБА_2

17 січня 2019 року приватним виконавцем Яцишиним А. М. складено акт про реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин ОСОБА_1 під час розгляду справи не довела, зокрема, не надала належних і допустимих доказів того, що зазначені нею у позовній заяві порушення вплинули на результат електронних торгів.

Відповідно до частини третьої, п`ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а в разі проведення електронних торгів - також на вебсайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів, та іншу необхідну інформацію.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Обов`язок організатора прилюдних торгів друкувати в місцевих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких торгів з реалізації предмета іпотеки та письмове сповіщення, в тому числі, іпотекодавця, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна закріплено також у пункті 2 розділу VII Порядку.

У постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 Верховний Суд України зазначив, що дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Таку саму правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16 (провадження № 61-21671св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) зазначила, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгівнедійсними, оскільки порушення, допущені приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим ЗакономУкраїни «Про виконавче провадження».

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78 81 89 367 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального права на свій розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судів, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Перевіряючи доводи позивача, які містяться у додаткових поясненнях до касаційної скарги, про те, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року у справі № 755/13070/20, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 31 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Яцишиним А. М. відкрито виконавче провадження № 57478734 щодо звернення стягнення на спірну квартиру, колегія суддів виходить із такого.

Так, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року у справі № 755/13070/20, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року, позов ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 31 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., зареєстрований в реєстрі за № 13371, таким, що не підлягає виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець 23 жовтня 2018 року відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса та протягом жовтня 2018 року - січня 2019 року здійснив усі виконавчі дії, в тому числі призначив та провів електронні торги, які остаточно відбулись 11 січня 2019 року.

Тобто всі вищевказані виконавчі дії відбулись до того, як виконавчий напис було визнано таким, що не підлягає виконанню, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року у справі № 755/13070/20.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд прийняв постанову 08 вересня 2021 року, тобто на час прийняття оскаржуваної постанови апеляційного суду судового рішення у справі № 755/13070/20 ще не існувало.

При цьому, колегія суддів зазначає, що на момент вчинення приватним виконавцем виконавчих дій, виконавчий документ, на підставі якого приватний виконавець відкрив виконавче провадження про звернення стягнення на належну позивачу квартиру, наклав арешт на зазначену квартиру, здійснив її оцінку та передав на реалізацію на прилюдних торгах, був чинним, такої підстави недійсності не існувало в момент проведення публічних торгів, а тому посилання позивача на судове рішення у справі № 755/13070/20 не спростовує висновків апеляційного суду та не є підставою для скасування постанови апеляційного суду.

Крім того, відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятої, шостою статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України), а тому визнання виконавчого напису, вчиненого 31 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., таким, що не підлягає виконанню, не є такою підставою.

Колегія суддів вказує, що апеляційний суд помилково посилався на те, що визначення вартості майна не входить до предмета доказування у даній справі, однак зазначене не вплинуло на висновок апеляційного суду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, оскільки за змістом частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лінника Миколи Анатолійовича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець