№ 755/7080/16 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа № 755/7080/16-ц

провадження № 61-3883св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт», відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шемета Олександр Валентинович, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Кручанюк Наталія Леонідівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року в складі судді Арапіної Н. Є. від 23 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року в складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст скарги

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Управління ДВС ГТУЮ у Київській області) Шемета О. В. щодо примусового виконання судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 25 липня 2013 року в справі № 755/17202/13-ц, неправомірною;

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області Кручанюк Н. Л. щодо примусового виконання судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 25 липня 2013 року в справі № 755/17202/13-ц, неправомірною.

Скарга мотивована тим, що 09 вересня 2013 року заявник звернувся із заявою до відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про примусове виконання судового наказу, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 25 липня 2013 року в справі № 755/17202/13-ц, про стягнення з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт») на його користь заробітної плати в розмірі 91 848 грн 10 коп.

12 вересня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № ВП39719618 з примусового виконання судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 25 липня 2013 року.

30 вересня 2013 року вищевказаний судовий наказ прийнято на виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області Шемета О. В. від 07 серпня 2015 року закінчено виконавчого провадження № ВП39719618 з примусового виконання наказу Дніпровського районного суду в справі № 755/17202/13-ц на підставі пункту 7 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилаючись на те, що державним виконавцем не вжито необхідних заходів в межах компетенції з метою забезпечення виконання судового рішення, ОСОБА_1 просив задовольнити скаргу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Скарга розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року провадження у справі закрито.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, врахував, що заявник оскаржує дії та бездіяльність державних виконавців щодо виконання судового рішення, ухваленого Дніпровським районним судом м. Києва 25 липня 2013 року, про стягнення з ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» на користь ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі 91 848 грн 10 коп. під час зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, у зв`язку з чим дійшов висновку, що скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про закриття провадження у справі, оскільки скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця в межах зведеного виконавчого провадження підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що справа розглядалась судами неодноразово, при цьому суд апеляційної інстанції не заперечував того, що її розгляд повинен відбуватись за правилами цивільного судочинства. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів. Державними виконавцями порушено порядок виплати заборгованості, передбачений пунктом 2 частини першої статі 44 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У липні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 12 вересня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № ВП39719618 з примусового виконання судового наказу, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 25 липня 2013 року, про стягнення з ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» на користь ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі 91 848 грн 10 коп.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області від 30 вересня 2013 року судовий наказ Дніпровського районного суду в справі № 755/17202/13-ц прийнято на виконання відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області.

30 вересня 2013 року страшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області Кручанюк Н. Л. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № ВП39719618 до зведеного виконавчого провадження №35383540.

29 липня 2015 року до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області надійшла належним чином завірена копія постанови Господарського суду Київської області від 10 липня 2015 року в справі № 911/2987/19 про визнання банкрутом ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

07 серпня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області Шеметом О. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № ВП39719618 по виконанню наказу Дніпровського районного суду в справі № 755/17202/13-ц на підставі пункту 7 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447 448 ЦПК України, статей 339 340 ГПК України, частини п`ятої статті 287 КАС України у редакціях від 03 жовтня 2017 року, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства.

Якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.

При виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - наявність підстав для завершення виконавчого провадження. Правом виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження наділений лише державний чи приватний виконавець, на виконанні якого перебуває зведене виконавче провадження, про що ухвалюється відповідна постанова. Суд такими повноваженнями не наділений.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 287 КАС України.

Вказаниий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс19), від 20 червня 2018 року в справі № 553/1642/15-ц (провадження № 14-207цс18), від 12 вересня 2018 року в справі № 461/5045/16-а (провадження № 11-675апп18) та від 16 січня 2019 року в справі № 657/233/14-ц (провадження № 14-447цс18).

Суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, встановили, що заявник оскаржує рішення, дії та бездіяльність державних виконавців у межах зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконавчі документи на виконання судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, у зв`язку з чим дійшли обґрунтованого висновку, що така скарга підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судів попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з

огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року від 23 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді :В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов