Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 756/16100/18
провадження № 61-19458св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - заступник начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Манасерян Айкуі Аврамівна,
стягувачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
боржник - Акціонерне товариство «Завод «Маяк»,
заінтересовані особи: Державний концерн «Укроборонпром», Фонд державного майна України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справикасаційні скарги Державного концерну «Укроборонпром» та Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на постанову Київського апеляційного суду
від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А.,
Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У червні 2019 року заступник начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Оболонський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) Манасерян А. А. звернулася до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, боржник - Акціонерне товариство «Завод «Маяк» (далі - АТ «Завод «Маяк», товариство), стягувачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Державний концерн «Укроборонпром» (далі - ДК «Укроборонпром»), Фонд державного майна України.
Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні Оболонського РВ ДВС
м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебуває зведене виконавче провадження № 56260526, до складу якого входить 251 виконавче провадження на загальну суму 40 674 642,86 грн про стягненнязаборгованостіз АТ «Завод «Маяк» на користь фізичних та юридичних осіб, з яких 229 виконавчих проваджень на суму 13 709 843,00 грн з примусового виконання рішень по заробітній платі.
У рамках зведеного виконавчого провадження № 56260526, державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішень, а саме:
- винесено постанову від 24 листопада 2017 року про арешт коштів боржника та накладено арешт на рахунки боржника;
- винесено постанову від 29 листопада 2017 року про арешт майна боржника, згідно з якою накладено арешт на все майно боржника, внесено відповідні записи про обтяження рухомого та нерухомого майна до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
-неодноразово направлялися платіжні вимоги до відповідних фінансових установ щодо безакцептного списання коштів з розрахункових рахунків боржника. Платіжні вимоги поверталися без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на розрахункових рахунках боржника. За наслідками встановленого відкриття боржником рахунків у ПАТ КБ «ПриватБанк», державним виконавцем винесено постанову від 03 травня 2018 року про арешт коштів боржника та накладено арешт на рахунки у Філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк».
- 11 травня 2018 року направлено до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції повідомлення про злочин, передбачений статтею 388 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та 28 вересня 2018 року заяву до Генеральної прокуратури України про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 382 КК України;
- винесено постанову від 29 листопада 2018 року про арешт коштів боржника та накладено арешт на рахунки, відкриті у ПАТ «Український капітал»;
- винесено постанову від 20 грудня 2018 року про розшук майна боржника, копію якої направлено на виконання до Управління Інформаційно-аналітичної підтримки НПУ та до відома сторонам виконавчого провадження, а також на адресу боржника направлено лист про надання інформації щодо місцезнаходження рухомого майна боржника.
У ході вжитих державним виконавцем заходів, спрямованих на примусове виконання судових рішень у рамках зведеного виконавчого провадження
№ 56260526, встановлено, що згідно з повідомленням Фонду державного майна Україна від 08 лютого 2005 року до статутного фонду ВАТ «Завод «Маяк» передано перелік майна відповідно до пункту 2.2 Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25 листопада
2003 року № 2097, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 1201/8522 від 23 грудня 2003 року, до якого включено цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
08 травня 2019 року державним виконавцем проведено опис майна боржника - цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця, заявник просила звернути стягнення на нерухоме майно АТ «Завод «Маяк», а саме: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року у задоволенні подання заступника начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Манасерян А. А. відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (далі - Закон № 2864-III), діє мораторій на реалізацію майна АТ «Завод «Маяк» за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року. Наведене, на думку суду, свідчить про те, що дія вказаного мораторію не поширюється на реалізацію майна за рішеннями про стягнення виплат, які належать працівникові за рахунок відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, які виникли до 01 січня 2011 року, а тому зважаючи на те, що у рамках зведеного виконавчого провадження № 56260526 усі рішення про стягнення коштів на користь фізичних осіб у зв'язку з порушенням боржником їх трудових прав, виникли після 01 січня 2011 року, на їх примусове виконання шляхом звернення стягнення на майно боржника діє заборона, передбачена Законом № 2864-III. З облікової картки на зведене виконавче провадження
№ 56260526, у межах якого державний виконавець звернувся із зазначеним поданням установлено, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника відбувається, у тому числі і на виконання судових рішень про стягнення заборгованості на користь юридичних осіб, ухвалених у порядку господарського судочинства, а тому на застосування примусової реалізації майна поширюється дія мораторію, запровадженого Законом № 2864-III. Зважаючи на те, що на застосування примусової реалізації нерухомого майна АТ «Завод «Маяк», за рішеннями, що перебувають на виконанні у Оболонському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві у зведеному виконавчому провадженні № 56260526 діє мораторій, а також відсутність відомостей про неможливість задоволення кредиторів за рахунок коштів, які знаходять на рахунках боржника, та вчинення усіх інших дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішень, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця задоволенню не підлягає.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу заступника начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Манасерян А. А. задоволено. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким задоволено подання заступника начальника Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Манасерян А. А. про звернення стягнення на нерухоме майно
АТ «Завод «Маяк», а саме цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про задоволення подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, апеляційний суд виходив з того, що вирішуючи подання державного виконавця, суд першої інстанції неправильно застосував положення Закону № 2864-III, оскільки встановлений зазначеним законом мораторій не поширює свою дію на випадки звернення стягнення на майно боржника за рішенням щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, тоді як відповідно до матеріалів зведеного виконавчого провадження № 56260526, комісія по трудовим спорам АТ «Завод «Маяк» видала ряд посвідчень, згідно яких АТ «Завод «Маяк» має заборгованість по виплаті заробітної плати перед працівниками. Державний виконавець здійснював заходи з метою встановлення наявності грошових коштів боржника для виконання постанови Оболонського РВ ДВС
м. Київ ГТУЮ у м. Києві про арешт коштів боржника від 19 листопада 2018 року, однак оскільки коштів боржника виявилося недостатньо для задоволення вимог по його зобов`язанням, звернення державного виконавця з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника АТ «Завод «Маяк» відповідає положенням статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд першої інстанції не урахував, що сам боржник АТ «Завод «Маяк» звернувся до державного виконавця з пропозицією (повідомлення від 09 жовтня 2018 року № 1591) розглянути у порядку частини п`ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» питання щодо реалізації нерухомого майна - цілісного майнового комплексу АТ «Завод «Маяк», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З пояснень учасників справи встановлено, що вказане майно не використовується у виробничій діяльності підприємства та фактично здається в оренду третім особам.
Урахувавши, що мораторій на застосування примусової реалізації майна не поширюється на реалізацію майна підприємства за рішеннями щодо виплати заробітної плати, і сам боржник не заперечує проти реалізації нерухомого майна - цілісного майнового комплексу АТ «Завод «Маяк», яке знаходиться за адресою: проспект Степана Бандери, 20А, місто Київ, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно АТ «Завод «Маяк» як цілісний майновий комплекс для задоволення вимог по виплаті заробітної плати.
Узагальнені доводи касаційних скарг та аргументів інших учасників справи
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги
ДК «Укроборонпром» та АТ «Завод «Маяк», у яких заявники просили постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року скасувати та залишити в силі ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ДК «Укроборонпром» обгрунтована посиланням на те, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно АТ «Завод «Маяк», апеляційний суд залишив поза увагою, що державний виконавець у поданні просив звернути стягнення на нерухоме майно боржника для погашення вимог усіх кредиторів у рамках зведеного виконавчого провадження № 56260526, а не лише вимог по виплаті заробітної плати. У зазначеному виконавчому провадженні сума грошових вимог фізичних осіб по заробітній платі є значно (майже вдвічі) нижчою, ніж сума грошових вимог інших кредиторів, стосовно яких Закон № 2864-III не передбачає винятку щодо можливості застосування примусової реалізації нерухомого майна, а саме: із 251 виконавчого провадження на загальну суму 40 674 642,86 грн, що входить до складу зведеного виконавчого провадження, 229 проваджень з примусового виконання рішень по заробітній платі на суму 13 709 843,00 грн, що становить близько 33,7 процентів від загальної суми вимог зведеного виконавчого провадження, а 22 провадження з примусового виконання рішень про задоволення грошових вимог фізичних та юридичних осіб, не пов`язаних з виплатою заробітної плати, на загальну суму 26 964 799,96 грн, що становить близько 66,3 процентів від загальної суми вимог зведеного провадження.
Зазначивши у мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду про можливість задоволення подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно АТ «Завод «Маяк» як цілісного майнового комплексу для задоволення вимог по заробітній платі, апеляційний суд у резолютивній частині постанови не зауважив про можливість задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, лише вимог кредиторів про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Помилковим вважав і посилання суду апеляційної інстанції на те, що майно боржника АТ «Завод «Маяк» - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не використовується у виробничій діяльності підприємства, оскільки відповідно до положень Закону
№ 2864-III, застосування чи незастосування мораторію не ставиться у залежність від фактичного використання чи невикористання нерухомого майна у господарській діяльності підприємства. Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24 червня 2015 року у справі
№ 3-262гс15, дія мораторію не поширюється лише на оборотні активи, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати складення балансу.
Апеляційний суд необгрунтовано взяв до уваги повідомлення АТ «Завод «Маяк» від 09 жовтня 2018 року № 1591 адресоване державному виконавцю, яким боржник пропонував розглянути питання реалізації цілісного майнового комплексу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ураховуючи, що зазначене повідомлення підписано неуповноваженою особою, оскільки відповідно до підпункту 8.61.7 пункту 8.61 Статуту АТ «Завод «Маяк» (у редакції чинній станом на 09 жовтня 2018 року) питання щодо розпорядження об`єктами нерухомого майна товариства підлягають погодженню Наглядовою радою товариства. У матеріалах справи відсутні докази щодо надання Наглядовою радою товариства погодження виконавчому органу Товариства на розпорядження будь-яким нерухомим майном. Наведене відповідає частині першій статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», відповідно до якої відчужувати майно, що належить до основних фондів, державне акціонерне товариство має право лише за попередньою згодою органу, який здійснює управління корпоративними правами держави, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.
Апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин частину четверту статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки подання стосується звернення стягнення на майно юридичної особи, тоді як особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи урегульовано статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження», якою, як і жодним іншим нормативно-правовим актом, не передбачено права державного виконавця на звернення до суду з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - юридичної особи, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Наведене свідчить про те, що державний виконавець, у порушення статей 6 19 Конституції України та пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», вийшов за межі визначених законом повноважень. Протиправність дій державного виконавця щодо реалізації нерухомого майна АТ «Завод «Маяк» підтверджується також фактом недотримання, визначеної частиною шостою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», черговості реалізації арештованого майна.
Касаційна скарга АТ «Завод «Маяк» мотивована тим, що задовольняючи подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно АТ «Завод «Маяк» для задоволення вимог по заробітній платі, апеляційний суд не урахував наявність у зведеному виконавчому провадженні № 56260526 інших вимог, а саме про стягнення коштів на користь юридичних осіб (кредиторів) у розмірі 26 964 799,86 грн, на які поширюється дія мораторію, встановленого Законом
№ 2864-III.
В оскаржуваному судовому рішенні, апеляційний суд фактично без достатніх на те правових підстав, у порушення вимог частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», змінив послідовність звернення стягнення на майно боржника. Висновок суду про недостатність грошових коштів для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням не відповідає дійсності. Відповідно до виписки банку від 01 серпня 2019 року, з рахунку товариства державною виконавчою службою примусово списано грошові кошти у розмірі 1 584 141,62 грн, що спрямовані на задоволення вимог по заробітній платі. 25 вересня 2019 року з рахунку АТ «Завод «Маяк» примусово списано грошові кошти у розмірі 199 787,00 дол. США, що еквівалентно 4 802 879,48 грн, які також спрямовано на задоволення вимог по заробітній платі.
Задовольняючи подання державного виконання, апеляційний суд, крім іншого, не перевірив співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою у зведеному виконавчому провадженні № 56260526. Згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 липня 2018 року, виготовленого ТОВ «Інститут розвитку нерухомості», ринкова вартість нерухомого майна АТ «Завод «Маяк» з ПДВ становить 170 193 840,00 грн, що свідчить про порушення державним виконавцем при зверненні до суду з поданням пункту 8 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження».
Про необгрунтованість подання державного виконавця свідчить також порушення ним черговості реалізації майна, визначеної частиною шостою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не проведення опису майна, що безпосередньо не використовується у виробництві.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ДК «Укроборонпром», АТ «Завод «Маяк» та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що на примусовому виконанні Оболонському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебуває зведене виконавче провадження № 56260526 щодо боржника АТ «Завод «Маяк».
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Завод «Маяк» засноване ДК «Укроборонпром», сто відсотків акцій АТ «Завод «Маяк» належать державі в особі ДК «Укроборонпром».
З повідомлення Фонду державного майна Україна від 08 лютого 2005 року убачається, що згідно з наказом про створення ВАТ «Завод «Маяк» від 12 травня 1996 року, Фонд державного майна України передав до статутного фонду ВАТ «Завод «Маяк» ряд об'єктів нерухомого майна відповідно до Переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Завод «Маяк», у тому числі й об'єкти нерухомості, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 : виробничий корпус (інвентарний номер 100-069), побутовий корпус (інвентарний номер 100-070), корпус № 3 (інвентарний номер 100-074), корпус № 10 (інвентарний номер 100-073), складське приміщення (інвентарний номер 100-075), блок-пост (склад) (інвентарний номер 100-083), столярка (інвентарний номер 100-084), корпус № 20 (інвентарний номер 100-143), корпус № 21 (інвентарний номер 100-144).
08 травня 2019 року заступником начальника Оболонський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Манасерян А. А. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника АТ «Завод «Маяк», на виконання якої проведено опис та арешт майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимоги державного виконавця від 14 квітня 2019 року № 5688, АТ «Завод «Маяк» повідомило, що з огляду на постійний арешт рахунків товариства, що спричиняє неможливість самостійної виплати заборгованості по заробітній платі працівниками товариства, а також неможливість самостійного виконання рішень судів та посвідчень комісії по трудовим спорам АТ «Завод «Маяк», що перебувають на виконанні у Оболонський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, погашення заборгованості із заробітної плати товариства можливе лише у примусовому порядку.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ДК «Укроборонпром» та АТ «Завод «Маяк» підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця (частина десята статті 440 ЦПК України).
Обгрунтовуючи подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника АТ «Завод «Маяк» - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, державний виконавець зазначав, що у рамках зведеного виконавчого провадження № 56260526 наявні визначені законом підстави для реалізації нерухомого майна боржника для задоволення вимог кредиторів по виплаті заробітної плати та інших виплат, що належать їм у зв'язку з трудовими відносинами, оскільки грошових коштів боржника, розміщених на його рахунках у банках недостатньо для покриття заборгованості, та вказував на те, що на випадки звернення стягнення на майно боржника за рішенням щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами не поширюється мораторій, встановлений Законом № 2864-III.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили, що нерухоме майно, на яке просив звернути стягнення державний виконавець, у розумінні частини першої статті 141 ГК України, є державним майном.
Відповідно до статті 1 Закону № 2864-IIIвстановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2864-III для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов обгрунтованого висновку, що на нерухоме майно АТ «Завод «Маяк», а саме цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для задоволення вимог по заробітній платі та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, не поширюються приписи Закону № 2864-III.
Разом з тим, поза увагою та належною оцінкою суду апеляційної інстанції залишилися ті обставини, що державний виконавець звернулася з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у зведеному виконавчому провадження № 56260526, до складу якого входять: як виконавчі провадження з примусового виконання рішень по заробітній платі на суму 13 709 843,00 грн, так і виконавчі провадження з примусового виконання рішень про задоволення грошових вимог фізичних та юридичних осіб, не пов`язаних з виплатою заробітної плати на суму 26 964 799,96 грн, на які поширюється, встановлений Законом
№ 2864-III, мораторій на застосування примусової реалізації майна, а тому задоволення подання державного виконавця про звернення стягнення на належне боржнику нерухоме майно у зведеному виконавчому провадження, без вирішення питання про виведення в окреме зведене виконавче провадження виконавчих проваджень з примусового виконання рішень по заробітній платі на суму 13 709 843,00 грн, призведе до порушення прав боржника АТ «Завод «Маяк», оскільки може мати наслідком застосування примусової реалізації його майна для погашення заборгованості, у тому числі за тими виконавчими провадженнями, на задоволення вимог за якими за рахунок звернення стягнення на нерухоме майно поширюється дія мораторію, встановленого Законом
№ 2864-III.
Зважаючи на заборону примусової реалізації нерухомого майна боржника у зведеному виконавчому провадженні № 56260526 на виконання рішень про задоволення грошових вимог, що не пов`язані з виплатою заробітної плати на суму 26 964 799,96 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника. Помилкове посилання суду на те, що на примусове виконання рішення про стягнення заробітної плати на користь фізичних осіб у зв`язку з порушенням боржником їх трудових прав, що виникли після 01 січня 2011 року, поширюється дія мораторію на застосування примусової реалізації майна, не вплинули на правильність вирішення подання державного виконавця по суті.
Переконливими є також аргументи АТ «Завод «Маяк» про передчасне звернення державного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, з посиланням на те, що з матеріалів справи не убачається здійснення державним виконавцем усіх передбачених законодавством заходів перевірки наявності у боржника майна, на яке не поширюється дія мораторію, зокрема оборотних активів та іншого майна, за рахунок яких можливо здійснювати задоволення вимог кредиторів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково, і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Ураховуючи, що апеляційний суд помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції, постанова Київського апеляційного суду від 16 жовтня
2019 року підлягає скасуванню.
Разом з тим, оскільки суд першої інстанції помилково послався на те, що на рішення, у тому числі про стягнення коштів на користь фізичних осіб у зв`язку з порушенням боржником їх трудових прав, що виникли після 01 січня 2011 року та на їх примусове виконання, поширюється дія мораторію на застосування примусової реалізації майна, встановленого частиною першою статті 1 Закону
№ 2864-III, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що мотивувальна частина ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини у редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400 402 409 412 413 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Державного концерну «Укроборонпром» та Акціонерного товариства «Завод «Маяк» задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року скасувати.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко