Постанова

Іменем України

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 756/4688/19

провадження № 61-10666св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в м. Києві,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Алпатьєвої Наталі Юріївни на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Луценко О. М., та постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Святошинський районний

у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в м. Києві (далі - Святошинський районний у м. Києві ВДРАЦС ГТУЮ в м. Києві), про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу батька дитини з актового запису про її народження.

Позовна заява мотивована тим, що у червні 2006 року ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_2 , деякий час вони зустрічалися, однак восени 2006 року відповідач поїхала до своєї матері до російської федерації. Через деякий час ОСОБА_2 повернулася.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина, в зв`язку з чим відповідачка звернулась до нього з проханням, щоб його записати батьком дитини, на що він погодився. Був зроблений відповідний актовий запис № 1370 від 31 травня 2007 року про народження ОСОБА_4 , батьком зазначений ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що потім з`ясувалось, що він не є батьком дитини, оскільки зустрічаючись з ним, ОСОБА_2 перебувала в інтимних відносинах з іншим чоловіком, який можливо і є батьком дитини.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просив суд:

- виключити запис про те, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, з актового запису про народження № 1370, який зроблений відділом РАЦС Святошинського районного управління юстиції в м. Києві від 31 травня 2007 року;

- зобов`язати Святошинський районний у м. Києві ВДРАЦС ГТУЮ в м. Києві виключити відомості про ОСОБА_1 як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з актового запису про її народження № 1370 від 31 травня 2007 року.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада

2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Святошинський районний у м. Києві ВДРАЦС ГТУЮ в м. Києві, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу батька дитини з актового запису про її народження відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що

позивачем не надано жодного доказу відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 , будучи ініціатором цього судового провадження, обізнаний про розгляд справи, - не сприяв своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та не проявив зацікавленості у проведенні судової експертизи (її оплаті), яка призначалася судами за його клопотаннями чотири рази. Зокрема, ухвала Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року про призначення судово-генетичної експертизи була повернута без виконання саме у зв`язку з непроведенням оплати експертизи позивачем, а не через ухилення відповідачки від проведення експертизи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

17 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Алпатьєва Н. Ю. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року (надійшла до суду 18 липня 2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не дотримано норми законодавства, неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, складено висновки, які не відповідають матеріалам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник заявника зазначає, що ОСОБА_2 ухилилася від проведення судово-генетичної експертизи, тобто проявила активний супротив щодо своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного установлення усіх обставин справи.

Представник заявника вказує, що ОСОБА_1 було сплачено проведення судово-генетичної експертизи, однак, у зв`язку з неявкою відповідача експертиза вкотре не була проведена.

Також представник заявника зазначала, що підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду

від 12 лютого 2020 року у справі № 527/938/18 (провадження

№ 61-9355св19), від 06 травня 2020 року у справі № 201/11183/16-ц (провадження № 61-23601св18), від 25 серпня 2020 року у справі

№ 478/690/18 (провадження № 61-18333св19); суд не дослідив зібрані

у справі докази.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

24 липня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

08 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 25 жовтня 2008 року виданого ВРАЦС Святошинського РУЮ м. Києва, згідно якого батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В актовому записі про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1370 від 31 травня 2007 року, складеному Святошинським районним у м. Києві ВДРАЦС ГТУЮ у м. Києві, є відмітка про позбавлення батька батьківських прав на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2010 року, справа № 2/7371/10.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частиною першою статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до частини другої статті 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи - один із доказів, які суд повинен оцінювати разом з іншими доказами, і є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест

є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Відповідно до пункту 2.5. Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17 січня 1995 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 26 липня 1995 року за № 252/788, експертизи спірного батьківства проводяться з метою встановлення можливості чи неможливості походження дитини від передбачених осіб на підставі законів наслідування властивостей людського організму методом геномної дактилоскопії, або шляхом дослідження групового поліморфізму антигенів, білків, ферментів тощо.

Експертиза спірного батьківства проводиться в такій послідовності:

а) ознайомлення з наданими документами;

б) збір анамнезу (перенесені захворювання, трансфузії крові тощо);

в) відбір крові і слини;

г) аналіз крові, а при необхідності і слини;

д) складання підсумку.

Забір крові і слини в осіб, які проходять у справі, здійснюється тільки при одночасному їх прибутті до відділення.

Відповідно до пункту 3.3.1. Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи у експертизах спірного батьківства залишок зразків біологічного матеріалу знищується у відділенні одразу після закінчення експертизи.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що умовою для визнання факту, для з`ясування якого призначалася судово-генетична експертиза,

є встановлення судом того, що учасник справи відповідач ОСОБА_2 ухилялася від участі в експертизі, яку неможливо провести без її участі та участі неповнолітньої дитини сторін у справі, батьківство щодо якої оспорюється, та не з`явилася разом з неповнолітньої дитиною до експертної установи у встановлений строк для збору анамнезу та відбору крові і слини.

А умовою для відмови у визнанні факту, для з`ясування якого призначалася судово-генетична експертиза, є встановлення судом того, що учасник справи позивач ОСОБА_1 ухилявся від участі в експертизі, яку неможливо провести без його участі та не з`явився до експертної установи

у встановлений строк для збору анамнезу та відбору крові і слини та не здійснив оплату вартості проведення експертизи, яку покладено на нього.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно того, що ОСОБА_1 не надано жодного доказу відсутності кровного споріднення між ним - особою, записаною батьком, і дитиною.

Посилання представника заявника у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_2 ухилялася від проведення судово-генетичної експертизи, Верховний Суд не бере до уваги з огляду на наступне.

У справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції було призначено чотири судово-генетичних експертизи, оплату вартості проведення яких покладено на позивача ОСОБА_1 .

Перша судово-генетична експертиза була призначена ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року. Дана ухвала постановлена судом в судовому засіданні за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Степанова О. Л., позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 , які висловили свою думку щодо призначення у справі судової експертизи.

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 07 листопада 2019 року повідомлено суд першої інстанції про те, що проведення судово-генетичної експертизи у справі № 756/4688/19 неможливо, тому що незважаючи на неодноразові призначення дати відбору, указані особи на відбір зразків крові не з`явились. У зв`язку з цим ухвалу суду першої інстанції повернуто без виконання.

У судовому засіданні, яке відбулося 26 травня 2020 року, ОСОБА_1 повідомив суд про те, що експертиза не була проведена у зв`язку із його хворобою та поганим самопочуттям. Представник ОСОБА_1 - адвокат Степанов О. Л. вказав, що сторони не були належним чином повідомлені про проведення експертизи. А ОСОБА_2 зазначила, що жодного виклику до експертної установи вона не отримувала.

Друга судово-генетична експертиза була призначена ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року.

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 28 липня 2020 року повідомлено суд першої інстанції про дату та час відбору зразків крові.

Копія указаного листа отримана адвокатом Степановим О. Л. 03 серпня 2020 року.

Судом першої інстанції 03 серпня 2020 року направлено

ОСОБА_2 копію указаного листа, однак поштове відправлення не отримане ОСОБА_2 та повернулося до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 26 серпня 2020 року повідомлено суд про те, що 20 серпня 2020 року ОСОБА_1 з`явився для відбору зразка крові, ОСОБА_2 разом з дитиною для відбору зразків крові не з`явились.

Повідомлено про наступну дату відбору зразків крові 11 вересня 2020 року та висловлено прохання до суду забезпечити явку одночасно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_4 .

Докази на підтвердження того, що суд першої інстанції повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність з`явитися для відбору зразків крові 11 вересня 2020 року, у матеріалах справи відсутні.

Оскільки позивач, відповідач та неповнолітня дитина ОСОБА_4 не з`явилися для відбору зразків крові 11 вересня 2020 року, експертом до суду надіслано повідомлення від 15 вересня 2020 року про повернення ухвали суду без виконання.

Третя судово-генетична експертиза була призначена ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року.

Копію вказаної ухвали про призначення судово-генетичної експертизи відповідачка ОСОБА_2 не отримала, а конверт з поштовим відправленням повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній».

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 03 березня 2021 року повідомлено суд про те, що відбір зразків крові відбудеться 16 квітня 2021 року. Явка всіх осіб повинна бути обов`язково одночасною.

Суд апеляційної інстанції повідомив сторони про призначену дату відбору зразків крові та зобов`язав сторін з`явитися до відділення експертної установи.

Повторно листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 21 квітня 2021 року повідомлено суд про те, що сторони

у справі на відбір зразків крові не з`явилися та те, що відбір зразків крові відбудеться 20 травня 2021 року. Явка всіх осіб повинна бути обов`язково одночасною.

Суд апеляційної інстанції листами повідомив сторін про призначену дату відбору зразків крові та зобов`язав сторін з`явитися до відділення експертної установи.

Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи звернулося до апеляційного суду з листом від 11 жовтня 2021 року про те, що станом на 11 жовтня 2021 року вартість проведення експертизи позивачем не сплачена. Також роз`яснено, що у разі несплати вартості проведення експертизи у місячний термін, ухвала буде повернута до суду без виконання, а зразки крові осіб у справі знищені.

Апеляційний суд направив ОСОБА_1 , на якого покладено обов`язок оплати за проведену експертизу, лист від 20 жовтня 2021 року та копію вказаного повідомлення експертної установи та просив здійснити оплату експертизи, однак поштове відправлення не отримане позивачем та повернулося до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

02 грудня 2021 року Київський апеляційний суд засобами телефонного зв`язку повідомив ОСОБА_1 про те, що надійшло клопотання від експертної установи про надання доказів оплати судової експертизи.

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 02 грудня 2021 року указану ухвалу повернуто без виконання у зв`язку

з тим, що вартість проведення експертизи не сплачена позивачем. Також

у листі повідомлено, що зразки крові осіб у справі знищені.

Четверта судово-генетична експертиза була призначена ухвалою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року.

У судовому засіданні 06 вересня 2022 року ОСОБА_2 присутня не була, оскільки заявила клопотання про відкладення розгляду справи.

28 листопада 2022 року до Київського апеляційного суду надійшов лист Медико-генетичного центру «Мама Папа» про надання поштових адрес та контактних номерів телефонів позивача та відповідача.

Листом Медико-генетичному центру «Мама Папа» від 28 грудня 2022 року указану ухвалу повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю зразків ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_4 , оскільки відповідачка та неповнолітня дитина до експертної установи не з`явилися, а позивач від здачі зразків відмовився, мотивувавши відмову неявкою відповідача.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідачка не була належно повідомлена про дати, на які було призначено забір біологічних зразків для проведення судово-генетичної експертизи, які призначалися ухвалами суду першої інстанції від 16 серпня 2019 року та від 26 травня 2020 року, а також ухвалою суду апеляційної інстанції від 06 вересня 2022 року.

Отже, твердження представника заявника стосовно того, що ОСОБА_2 ухилялася від проведення судово-генетичної експертизи, не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що підстави (умови) для визнання факту, для з`ясування якого призначалася судово-генетична експертиза (відсутності кровного споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ), у зв`язку з ухиленням відповідачки від проведення експертизи на підставі частини першої статті 109 ЦПК України відсутні.

Зокрема, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року відповідачка ОСОБА_2 та неповнолітня дитина ОСОБА_4 з`явилися до експертної установи, у осіб були відібрані зразки крові, які в подальшому були знищені через нездійснення позивачем ОСОБА_1 оплати за проведення експертизи.

Ухвала Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року про призначення судово-генетичної експертизи була повернута без виконання саме у зв`язку з непроведенням оплати експертизи позивачем, а не через ухилення відповідачки від проведення експертизи.

Суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що ОСОБА_1 , будучи ініціатором цього судового провадження, обізнаний про розгляд справи, - не сприяв своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та не проявив зацікавленості

у проведенні судової експертизи (її оплаті), яка призначалася судами за його клопотаннями чотири рази.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що при ухваленні судового рішення, колегія апеляційного суду враховує, що питання щодо походження дитини вирішується на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає у рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

ОСОБА_1 не надав жодного доказу на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.

Посилання представника заявника як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 527/938/18 (провадження № 61-9355св19),

від 06 травня 2020 року у справі № 201/11183/16-ц (провадження

№ 61-23601св18), від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19), є необґрунтованими, оскільки встановлені судами у цій справі фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими ніж у справі, яка переглядається. Суд виходив з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Крім того, вказані висновки не суперечать висновкам цієї постанови.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені

у мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законне й обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Алпатьєвої Наталії Юріївни залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник